Властивості лінійних операцій над векторами



1) ;
2) ;
3) ;
4) ;
5) ;
6) ;
7) ;
8) ;
9) .

 

  Проекцією вектора  на вісь  є вектор , початком якого є точка  - проекція точки  на вісь , а кінцем – точка  - проекція точки  на вісь . Величиною проекції називають довжину вектору проекції  із знаком «+», якщо напрямок вектору  співпадає з напрямком осі , і довжину  із знаком «-» у протилежному випадку.

 

Рисунок 2.9 - Проекція вектора на вісь.

Основні властивості проекцій

1) Проекції рівних векторів на вісь співпадають: якщо , то .
2) Проекція суми векторів на вісь дорівнює сумі проекцій доданків на цю вісь: .
3) Проекція добутку вектора на число дорівнює добутку проекції цього вектора на число: .
4) Величина проекції вектора на вісь дорівнює добутку модуля вектора на косинус кута  між вектором і віссю .
5) ;
6) ;
7) ;
8) ;
9) .

Позначимо через , ,  орти координатних осей (вектори одиничної довжини, що розташовані відповідно на осях , ,   і напрямок яких співпадає з напрямком осей).

 

  Координатамивектора  називають проекції цього вектора на координатні вісі.

 

Нехай  - вектор, що розглядається,  - проекції вектору  на координатні вісі:

, , .

Тоді можна записати формулу розкладення вектору  за координатними осями:

.                             (2.1)

Після вибору в просторі декартової системи координат вектор  і трійка його координат  взаємно визначають один одне. Тому розкладення вектору зручно записувати у вигляді . Це запис вектора в координатній формі.

Якщо  - координати точки ,  - координати точки , то координати вектору  дорівнюють різницям відповідних координат його кінця  і початку :

.                       (2.2)

Дії над векторами в координатній формі

1) Координати суми двох векторів дорівнюють сумам відповідних координат цих векторів: .
2) Координати різниці двох векторів дорівнюють різницям відповідних координат цих векторів: .
3) Координати вектору  дорівнюють координатам вектору , які помножено на число : .

Модуль вектора  дорівнює кореню квадратному з суми квадратів його координат:

.                            (2.3)

 

Приклад 2.1.   У просторі задані точки  і . Знайти величину проекції вектора  на вісь , якщо кут між ними складає .

Розв’язання. Спочатку знайдемо координати вектору  за формулою (2.2): .

За формулою (2.3) обчислимо модуль вектору :

.

За четвертою властивістю проекції вектора на вісь знайдемо величину проекції: .

 

Скалярний добуток векторів

 

  Скалярним добутком  векторів  і  називають число, що дорівнює добутку їхніх довжин на косинус кута між ними: .                     (2.4)

Основні властивості скалярного добутку векторів

1) ;
2) ;
3) ;
4) скалярний добуток двох ненульових векторів дорівнює нулю тоді і тільки тоді, коли ці вектори ортогональні: ;
5) скалярний квадрат вектора дорівнює квадрату його довжини: .

Нехай вектори  і  задані своїми координатами   і , тоді формула скалярного добутку векторів  і  у координатній формі має вигляд:

.                          (2.5)

З відношення (2.5) випливає формула косинуса кута між векторами:

,                             (2.6)

або у координатній формі з урахуванням відношень (2.3) і (2.5):

.               (2.7)

Проекція вектора  на вектор , тобто , у координатній формі має вигляд

.                           (2.8)

Оскільки орти декартової системи мають координати , , , то з формули (2.7) для будь-якого вектору , одержимо наступні формули косинусів кутів з координатними осями або направляючі косинуси вектору :

,                                  (2.9)

де  - кути, що складаються вектором  з осями .

 

 

Приклад 2.2. Знайти , якщо

 

Розв’язання. .

 

Приклад 2.3. Знайти кут між векторами  і , якщо .

 

Розв’язання. Маємо , , звідки з урахуванням (2.3) і (2.5) знаходимо: , , , , .

 

Приклад 2.4. Знайти кут між векторами  і , якщо .

 

Розв’язання. Маємо , , звідки з урахуванням (2.3) і (2.5) знаходимо: , , , , .

 

Векторний добуток векторів

 

  Векторним добутком  вектору  на вектор  називають вектор , що задовольняє умовам: вектор  перпендикулярний кожному із векторів  і , отже, площині, в якій вони розташовані; вектор  спрямований так, що, якщо дивитись з його кінця, то найкоротший поворот від першого вектора  до другого вектора  відбувається проти годинникової стрілки; довжина вектора  чисельно дорівнює площі паралелограма, який побудовано, на векторах  і , як на сторонах: .                           (2.10)

 

Рисунок 2.10 - Векторний добуток векторів.

Векторний добуток в координатній формі:

(2.11)


Дата добавления: 2019-02-13; просмотров: 236; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!