Проходячи практику в прокуратурі Крижопільського району Вінницької області я закріпив свої теоретичні знання, набуті під час навчання в Академії.

⇐ ПредыдущаяСтр 7 из 7

Під час практики я мав можливість бути присутнім під час проведення деяких слідчих дій, брати участь у них. Підсумовуючи результати практики та вище викладений матеріал, хотів би зазначити слідуюче.

Згідно ст. 1 Закону України “Про прокуратуру” вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами, відомствами, державними комітетами та іншими органами незалежно від форми власності, підпорядкованості та приналежності , посадовими особами і громадянами здійснюється Генеральним прокурором та підпорядкованими йому прокурорами.

Діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань.

В своїй діяльності прокуратура покладається на закони і підзаконні акти, як і будь -які інші органи. Дуже важливим для прокуратури є кримінально-процесуальне право, яким вони користуються постійно. Правомірні дії повинні не тільки відповідати правовим підставам, а й вирішуватись правовим шляхом.

Кримінально-процесуальні норми забезпечують ефективність дії кримінально-правових норм. Саме в категоріях кримінально-процесуального характеру набувають реального змісту такі правові поняття як «кримінальна відповідальність», «склад злочину», «незалежність судової влади», « правомірне рішення» і т.д.

По більшості кримінальних справ проводиться попередне слідство, яке здійснюється слідчими прокуратури, органів внутрішніх справ. Діяльність органів попереднього слідства має задачу швидкого і повного розкриття злочинів, викриття винних.

Відповідно до Закону по кожній кримінальній справі повинна бути забезпечена всесторонність, повнота і об’єктивність розслідування обставин справи і належне процесуальне оформлення всього процесу і результатів розслідування. Виконання вимог законодавчих приписів створює необхідні умови для успішного збору, розслідування доказів і вцілому встановлення істини по справі.

Вся діяльність слідчих прокуратури в кримінальному судовиконанні протікає у визначенній процесуальній формі, яка зобов’язує здійснювати слідчі дії в необхідному порядку, з додержанням встановлених умов і послідовності. Процесуальна форма призвана забезпечувати ефективні шляхи і засоби збирання доказів. Необхідною умовою успішного проведення попереднього слідства є складання передбачених законом процесуальних документів. У відповідності з законодавством фактичні дані повинні бути не тільки отримані у встановленому порядку, але й належним чином зафіксовані.

Крім цього Законом України “Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України” було внесено деякі істотні зміни до Кримінально-процесуального кодексу України.

Так зазнали змін ст.7-1, ст.7-2, ст.8, ст.10, ст.11-1, ст.34, ст.112, ст.334, ст.335 та багато інших.

Взагалі, підводячи підсумок, потрібно сказати, як свідчить попередній виклад матеріалу, прокуратура, як частина системи державних органів, є самостійний багатопрофільний державно-правовий інститут, діяльність якого тісно пов’язана з виконанням функцій держави – забезпечення законості і правопорядку.

Список використаних джерел

1. Конституція України: прийнята на 5 сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року / Інститут законодавства Верховної Ради України. – 1996.

2. Закон України “Про прокуратуру” прийнятий Верховною Радою України від 5.11.91.

3. Кримінальний кодекс України від 05 квітня 2001 року: Офіційний текст: Юрінком Інтер, 2001.

4. Кримінально-процесуальний Кодекс України прийнятий Верховною Радою України від 15.08.97.

5. Зеленецький В.С. Прокурорський нагляд за законністю подання слідчого. —Харків, 1991. — С. 24-25

6. Маляренко В.Т., Вернидубов І.В. Прокурор у кримінальному судочинстві.- К., 2001. - С. 161.

7. ДавиденкоЛ. Роль прокурора у виявленні та усуненні причин і умов вчинення злочинів // Право України. — 1992. — №. 8. — С. 20

8. Звернення Президента України Л.Д.Кучми до українського народу з нагоди 11-ї річниці Незалежності України // Урядовий кур'єр. — 2002. — 28 серп.

9. К р и в о б о к В. Актуальні питання визначення статусу прокуратури України в умовах перехідного періоду // Право України. — 2000. — № 10. — С. 85—87.

10. Таці й В., Грошевий Ю. Прокуратура в системі поділу влади // Вісник Академії правових наук України. — 1999. — № 1(16). - С. 61—69.

11. М є л ь н и к о в Н. Прокурорская власть // Гос. и право. — 2002. — № 2. — С. 14—20.

12. М ьі ц ьі к о в А. Прокуратура. Проблемьі развития // Законность. — 2000. — № 1. — С. 4-7.

13. Л а р і н а О. Генпрокурор прагне реформ // Юридичний вісник України. — 2002. —2 листоп.

14. Див.: Каркач П.М. Проблеми законодавчого забезпечення координаційної діяльності правоохо ронних органів // Вісник прокуратури. — 2002. — № 2. — С. 23—28; Організація робот» в органах прокуратури. Навчальний посібник. — Харків: Національна юридична академія України ім.Я.Мудрого. — Харків, 1991; Организация работьі районної! (городскоіі) прокуратури. Метод, пос. — М.: НИИ Ген. проку-ратурьі Рос. Федерации, 2001; ОруджевМ. Роль районной прокуратурьі в координаиии деятельности
правоохранительньїх органов // Законность. — 2002. — № 12, та ін.

15. Организация работьі районной (городской) прокуратури. — С. 99—100.

16. К о с ю т а М.В. Прокурорська система України в умовах демократичного суспільства. — Одеса: Юридична література, 2002. — С. 99.

Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 158; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 1 2 3 4 5 67

Мы поможем в написании ваших работ!