Ознаки держави, якими вона відрізняється від публічної влади первіснообщинного ладу
Такими ознаками публічної влади первіснообщинного ладу є:
1) соціальна однорідність общини, відсутність антагоністичних суперечностей слугують підставою формування публічної влади (общинного самоврядування);
2) наявність публічної влади (общинного самоврядування), яка безпосередньо збігається з общиною, виражає і захищає інтереси всіх її членів;
3) поширення публічної влади общини лише на кровних родичів внаслідок кровнородинного поділу населення;
4) відсутність у публічної влади общини апарату примусу, на який вона офіційно могла б спиратися;
5) здійснення публічної влади без поділу на функції;
6) відсутність матеріальної основи публічної влади ‑ збору данини (податків) з населення;
7) регулювання відносин за допомогою неписаних правил поведінки (соціальних норм) ‑ звичаїв (які з часом стали правовими), ритуалів, традицій тощо.
Для публічної влади держави характерні:
1) соціальна неоднорідність, класова розшарованість суспільства, наявність антагоністичних суперечностей. Вони слугують підставою формування публічної політичної влади, яким є державний апарат управління;
2) відокремленість публічної політичної влади (державного апарату управління) від суспільства, вона виражає і захищає інтереси найбільш економічно забезпеченої частини (класу) суспільства;
3) поширення публічної влади держави на всю територію у зв’язку з територіальним поділом населення (ззовні ‑ державні кордони, усередині ‑ адміністративно‑територіальні одиниці);
|
|
|
4) опора апарату управління держави на апарат примусу (придушення) ‑ загони озброєних людей у вигляді війська, дружини (пізніше ‑ армії, поліції); наявність в’язниць;
5) розподіл функцій публічної влади держави ‑ монарха, намісника, казначейства, органів контролю тощо (пізніше ‑ законодавчих, виконавчих, судових органів);
6) наявність матеріальної основи функціонування влади держави ‑ офіційної системи обкладання даниною, податками ‑ спочатку натуральними, потім ‑ грошовими;
7) наявність у суспільстві писаних загальнообов’язкових правил поведінки ‑ правових норм, які становлять офіційну нормативну основу діяльності державної влади, підтримання правопорядку.
§ 6. Відмінності норм права від норм‑звичаїв первісного суспільства
Розрізняють такі відмінності між соціальним регулюванням у первісному суспільстві (нормами‑звичаями) і правовим регулюванням у державі (нормами права):
Норми‑звичаї первісного суспільства:
• за способом виникнення ‑ виникають поступово у процесі спільного життя людей внаслідок багаторазового повторення суспільних відносин; суб’єктом їх утворення є вся община, первісне суспільство;
|
|
|
• за вольовою спрямованістю норм ‑ виражають волю (інтерес) всієї общини, роду або племені; нормують працю їх членів на суспільні потреби; регулюють відносини у процесі загального виробництва та розподілу продуктів тощо;
• за формою зовнішнього вираження ‑ існують в усній, формі у свідомості людей, передаються з покоління в покоління;
• за часом набрання сили ‑ виникають і відмирають поступово, без суворо встановленого порядку;
• за засобами регулювання ‑ не знають поділу на права і обов’язки; спочатку використовують заборони (табу), згодом ‑ зобов’язання і загальні дозволи як засоби соціального нормативного регулювання;
• за способом забезпечення виконання ‑ здійснюються відповідно до звички, традицій, внутрішнього переконання, громадського осуду; у разі їх порушення примус виходить від роду (вигнання з общини, тілесні покарання, страта).
Норми права в державі
• за способом виникнення ‑ формуються в суспільстві, організованому в державу, внаслідок постійного повторювання однотипних відносин та формулюються (установлюються, деталізуються, санкціонуються) уповноваженими державними органами (в тому числі судовими);
|
|
|
• за вольовою спрямованістю норм ‑ виражають волю (інтерес) соціальної групи (класу, стану, касти), що перебуває при владі; закріплюють економічну та соціальну нерівність; певною мірою регулюють загальносоціальні відносини (залежно від типу держави: рабовласницька, феодальна, буржуазна тощо);
• за формою зовнішнього вираження ‑ є письмовими документами різноманітних правових форм: нормативно‑правових актів, нормативно‑правових договорів, правових прецедентів, правових доктрин, релігійно‑правових текстів;
• за часом набрання сили ‑ набирають сили чи припиняють дію офіційним шляхом, у суворо встановленому порядку (нормативно‑правові акти, нормативно‑правові договори тощо), а також у результаті індивідуального або колективного волевиявлення (індивідуальні і корпоративні договори та ін.);
• за засобами регулювання ‑ передбачають поділ на суб’єктивні права і суб’єктивні юридичні обов’язки; установлюють правові загальні дозволи, зобов’язання і заборони як засоби правового нормативного регулювання;
• за способом забезпечення виконання ‑ забезпечуються всіма засобами суспільного і державного впливу (переконання, заохочення і рекомендація, керівництво, контроль, особистий приклад), включаючи застосування державного примусу ‑ у разі, якщо владні розпорядження не виконуються добровільно.
Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 186; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!