Особа, визнана автором сорту, має право:
а) перешкоджати іншим особам привласнювати та спотворювати його авторство;
б) вимагати не розголошувати його ім'я як автора сорту і не зазначати його у публікаціях;
в) вимагати зазначення свого імені під час використання сорту, якщо це практично можливо.
Перелік особистих немайнових прав автора не є вичерпним.
Майнове право власника сорту.
Майновим правом власника сорту є його виключне право на використання власного сорту і на дозвіл чи заборону використання сорту іншими особами.
Виключне право власника сорту на дозвіл чи заборону використання сорту полягає у тому, що ніхто без його дозволу не може здійснювати по відношенню до матеріалу сорту такі дії:
а) виробництво або відтворення (з метою розмноження);
б) доведення до кондиції з метою розмноження;
в) пропонування до продажу;
г) продаж або інший комерційний обіг;
д) вивезення за межі митної території України;
е) ввезення на митну територію України;
Передача (відчуження) майнового права на сорт і передача права на використання сорту. Власник сорту має право передати своє майнове право на сорт на підставі договору будь-якій особі, яка стає його правонаступником.
Власник сорту має право заповісти своє майнове право на сорт у спадщину.
Власник сорту може видати будь-якій особі дозвіл (ліцензію) на використання сорту на підставі ліцензійного договору. За ліцензійним договором власник сорту (ліцензіар) передає право на використання сорту іншій особі (ліцензіату), яка бере на себе зобов'язання вносити ліцензіару обумовлені договором платежі і здійснювати інші дії, передбачені договором про виключну або не виключну ліцензію.
|
|
|
За договором про виключну ліцензію ліцензіар передає право на використання сорту ліцензіату в певному обсязі, на визначеній території і в обумовлений строк, залишаючи за собою право використовувати сорт в частині, що не передається ліцензіату. При цьому ліцензіар не має права надавати ліцензії на використання сорту іншій особі на цій же території в обсязі наданих ліцензіату прав.
За договором про не виключну ліцензію ліцензіар передає право на використання сорту ліцензіату, залишаючи за собою право на використання сорту і надання ліцензій іншим особам.
Впродовж строку чинності патенту власник сорту має право в установленому порядку подати до Установи для офіційної публікації заяву про готовність надати дозвіл будь-якій особі на використання сорту (відкриту ліцензію). У цьому разі збір за підтримання чинності виключного права власника сорту зменшується на 50 відсотків, починаючи з року, наступного за роком опублікування такої заяви.
|
|
|
Якщо жодна особа не заявила власнику сорту про свої наміри щодо використання сорту і не виявила бажання укласти ліцензійний договір, він може подати письмове клопотання про відкликання своєї заяви. У такому разі збір за підтримання чинності виключного права власника сорту вноситься у повному розмірі, починаючи з року, наступного за роком опублікування такого клопотання.
Ліцензійний договір та договір про передачу виключного права власника сорту вважаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані сторонами.
Видача ліцензії на використання сорту та передача виключного права власника сорту вважаються дійсними для третіх осіб з дати публікації відомостей про це в офіційному виданні, яка здійснюється на підставі занесення відповідних відомостей до Реєстру патентів.
Строк чинності патенту і майнового права власника сорту.
Строк чинності патенту і засвідчуваного ним права власності на сорт починається з наступного дня після дати державної реєстрації права та закінчується в останній день:
а) тридцять п'ятого(35) календарного року, що відраховується від року, наступного за роком державної реєстрації сорту, для сортів деревних та чагарникових культур та винограду;
|
|
|
б) тридцятого(30) календарного року, що відраховується від року, наступного за роком державної реєстрації сорту, для всіх інших сортів.
Після завершення строку чинності патенту і засвідчуваного ним права власності на сорт, а також його дострокового припинення чи відмови від нього, цей сорт стає суспільним надбанням і його може вільно використовувати будь-яка особа.
Збір за підтримання чинності прав на сорт. Збір за підтримання чинності майнового права власника сорту сплачується за кожний рік, починаючи з календарного року, наступного за роком державної реєстрації права. Збір за наступний рік сплачується протягом чотирьох останніх місяців поточного календарного року. Збір за підтримання чинності права у першому календарному році, наступному за роком державної реєстрації права, може бути сплачено також протягом перших чотирьох місяців цього року.
Чинність права припиняється з першого дня року, за який збір не сплачено.
Примусова ліцензія на використання сорту. Примусова ліцензія на використання сорту дає право особі, яка її отримує, використовувати сорт без дозволу власника сорту. Видавати примусові ліцензії на використання сортів можуть Кабінет Міністрів України і суд.
|
|
|
Примусова ліцензія може бути тільки не виключною, з визначенням обсягу використання сорту, строку дії дозволу, розміру та порядку виплати винагороди власнику сорту.
Кабінет Міністрів України може видати на строк до чотирьох років примусову ліцензію визначеній ним особі з мотивів надзвичайної суспільної необхідності та за умови воєнного чи надзвичайного стану з виплатою відповідної компенсації власнику сорту. При цьому Кабінет Міністрів України може вимагати від власника сорту надати на прийнятних фінансових умовах у розпорядження ліцензіата матеріал для розмноження сорту в обсягах, достатніх для належного здійснення прав, наданих примусовою ліцензією.
Якщо після трьох років від дати державної реєстрації чи від дати, коли використання сорту було припинено, сорт в Україні не використовується або використовується у незначних обсягах і будь-яка особа звертається до власника сорту з пропозицією укладання ліцензійного договору, а власник сорту без поважних причин відмовляє, ця особа може звернутися до суду з позовною заявою про видачу їй примусової ліцензії на використання сорту.
Дії, які не визнаються порушенням майнового права власника сорту.
Використання сорту без згоди (дозволу) власника не визнаються порушеннями майнового права власника сорту у випадках, на які поширюються:
а) вичерпання виключного права власника сорту;
б) право попереднього користування і право при відновленні прав на сорт;
в) обмеження дії виключного права власника сорту.
Право попереднього користування і право при відновленні прав на сорт. Будь-яка особа, яка до дати, на яку заявка від іншої особи на реєстрацію права власника сорту вважається поданою, в інтересах свого господарства або ділової практики добросовісно використовувала в Україні цей згодом заявлений сорт чи інший сорт або здійснила для цього ефективну і серйозну підготовку, має право безоплатно продовжувати таке використання сорту, як це передбачалося зазначеною підготовкою, і після реєстрації прав на цей сорт і видачі патенту.
Будь-яка особа, яка в період між втратою прав на сорт заявником або власником сорту та їх відновленням добросовісно почала використовувати сорт заявника або власника чи інший сорт або здійснила для цього ефективну і серйозну підготовку, має право безоплатно продовжувати таке використання чи використовувати сорт, як це передбачалося підготовкою, і після відновлення права законного власника.
Обмеження виключного права власника сорту. Виключне право власника сорту не поширюється на дії будь-якої особи з матеріалами сорту, що охороняється, якщо вони здійснені:
а) як приватні та з некомерційними цілями;
б) в експериментальних цілях;
в) з метою створення інших сортів на основі сорту.
Будь-яка особа має право розмножувати у своєму господарстві, і це не вважається порушенням майнових прав власника сорту, для власних потреб зібраний матеріал, одержаний нею у своєму господарстві вирощуванням сорту, що охороняється за умови належності сорту до одного з таких ботанічних родів і видів:
Боби (Vicia faba);
Віка посівна (Vicia sativa L.);
Горох (Pisum sativum L.);
Жито (Secale cereale L.);
Картопля (Solanum tuberosum);
Конюшина олександрійська (Trifolium alexandrinum L.);
Конюшина персидська (Trifolium resupinatum L.);
Люпин жовтий (Lupinus luteus L.);
Люцерна (Medicago sativa);
Льон олійний, включаючи льон-довгунець (Linum usitatissimum L.);
Нут (Cicer arietinum);
Овес (Avena sativa L.);
Очеретянка канарська (Phalaris canariensis L.);
Пшениця м'яка (Triticum aestivum L. Emend. Fiori et Paol.);
Пшениця тверда (Triticum durum Desf.);
Райграс (Lolium multiflorum Lam.);
Ріпак (Brassica napus L.);
Редька (Brassica rapa L.);
Рис (Oriza sativa L.);
Спельта (Triticum spelta L.);
Тритикале (X Triticosecale Wittm.);
Ячмінь (Hordeum vulgare L.).
Обов'язки власника сорту. Власник сорту повинен добросовісно користуватися своїм майновим правом на сорт.
Обов'язки щодо використання назви сорту. Особа, яка використовує сорт, зобов'язана застосовувати його назву під час дії прав на сорт та після її закінчення, якщо цьому не перешкоджають раніше набуті права інших осіб.
Якщо матеріали сорту продаються, пропонуються для продажу чи збуваються іншим способом, дозволяється поєднувати з назвою сорту знак для товарів та послуг, фірмову назву чи інше аналогічне позначення за умови, що це не створює перешкод для легкого розпізнавання сорту.
Дострокове припинення чинності майнового права на сорт. Чинність майнового права власника сорту і патенту, що засвідчує це право, припиняється достроково у разі відмови власника сорту від нього.
Чинність майнового права на сорт припиняється достроково у разі несплати збору за підтримання його чинності.
Чинність майнового права на сорт може бути припинена достроково центральним органом виконавчої влади з питань сільського господарства і продовольства:
а) за заявою будь-якої особи про втрату однорідності чи стабільності сорту внаслідок незабезпечення його збереженості власником сорту і підтвердження в установленому порядку факту цієї втрати;
б) у разі ненадання власником сорту вчасно на вимогу Установи інформації, документів, матеріалів, зразків сорту, необхідних для перевірки однорідності чи стабільності сорту;
в) у разі ненадання вчасно на вимогу закладу експертизи пропозиції щодо нової назви сорту.
Відмова від майнового права на сорт. Власник сорту має право відмовитися від наданого йому майнового права на сорт і патенту, що засвідчує це право, шляхом подання письмового повідомлення до Установи.
Відмова від майнового права і патенту з боку одного із співвласників сорту не призводить до припинення дії права і патенту - вони залишаються власністю інших співвласників сорту.
Відмова від права і патенту набирає чинності від дати отримання Установою письмового повідомлення, на підставі чого вносяться зміни до Реєстру патентів і здійснюється публікація в офіційному виданні Установи.
Власник сорту, який має намір відмовитися від майнового права на сорт і патенту і водночас не є автором сорту (селекціонером), зобов'язаний повідомити автора про цей намір. У цьому випадку автор сорту має переважне право на одержання майнового права і патенту впродовж трьох місяців від дати отримання ним повідомлення.
Якщо є чинним будь-який ліцензійний договір із власником сорту, відмова від майнового права і патенту можлива тільки за умови згоди ліцензіата, якщо інше не передбачено договором.
Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 265; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!