Питання 2. Суб’єкти права інтелектуальної власності на селекційні досягнення в галузі рослинництва, їх права. Порядок засвідчення прав і захисту прав.



Nbsp;

Лекція № 9

“Правова охорона селекці йних досягнень”

План лекції:

Вступ

1. Поняття та об’єкти права інтелектуальної власності на селекційні досягнення в галузі рослинництва.

2. Суб’єкти права інтелектуальної власності на селекційні досягнення в галузі рослинництва, їх права. Порядок засвідчення прав і захисту прав.

3. Поняття та об’єкти права інтелектуальної власності на селекційні досягнення в галузі тваринництва.

4. Суб’єкти права інтелектуальної власності на селекційні досягнення в галузі тваринництва, їх права.

Висновок

 

Література:

1. Конституція України 1996 р.

2. Закон України “Про власність” // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1991. - № 20. Ст. 249.

3. Закон України “Про охорону нових сортів рослин” 1993 р.

4. Закон України “Про племінну справу в тваринництві” 1993 р.

5. Цивільний кодекс України – К.: Атіка, 2003.

6. Конвенция, учреждающая Всемирную организацию интеллектуальной собственности. Подписана в Стокгольме 14.06.67 г. // Законодательство СССР по изобретательству. – М, 1983. – Т.3.

7. Підопригора О.О. Інтелектуальна власність: Законодавство України про інтелектуальну власність. Х “Консул”, 1997.

8. Підопригора О.А. Підопригора О.О. Право інтелектуальної власності. К.: “Юринком Інтер”, 1998.

9. Цивільне право України у 2 кн. \ Авт. колект. під керівн. Дзери О.В. – К.: Юринком Інтер, 2002.

10. Цивільне право України : Підручник \ Є.О. Харитонов, Н.О. Саніахметова. – К.: Істина, 2003.

11. Цивільне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах \ За заг. ред. Я.С. Шевченко. – К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2003 р.

17. Право інтелектуальної власності. Підручник для студентів вищих навч. закладів. - 2-е вид., перероб. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. - С. 187-189.

18. Сергеев А. П. Право интеллектуальной собственности в Российской Федерации: Учебник. - 2-е изд., перераб. й доп. - М.: ТК «Велби», 2004. -С. 657-673.

 

 

Приблизний розрахунок часу:

Вступна частина – 5 хв.

Перше учбове питання – 15 хв.

Друге учбове питання – 20 хв.

Третє учбове питання – 20 хв.

Четверте учбове питання – 15 хв.

Висновок – 5 хв.

 


Вступ

Шановні студенти !

На попередніх лекціях ми розглянули порядок правової охорони результатів інтелектуальної діяльності людини, які за своєю поширеністю є традиційними, оскільки склались декілька століть тому. Але час не стоїть на місці і розвиток людства призводить до того, що людина відкриває все нові і нові знання та впливає все більше на оточуючий світ і більше того намагається його змінити. Ця діяльність знаходить своє вираження в здійсненні наукових відкриттів та в створенні нових рослин та тварин.

В Україні в останні роки удосконаленню правової охорони селек­ційних досягнень приділяється значна увага. Відносини у даній сфері регулюються ЦК України, законами України «Про охорону прав на сорти рослин» та «Про племінну справу в тваринництві».

Актуальність цього питання полягає в тому, що творча діяльність людини в галузі селекції дозволяє значно покращувати життя інших людей, шляхом створення більш досконалих сортів рослин і порід тварин. При цьому як і при будь якій творчій діяльності в людини виникають на результати її творчості особисті немайнові та майнові права, які потрібно засвідчити з метою надання їм правової охорони.

Тож на сьогоднішній лекції ми з Вами і розглянемо порядок виникнення і правової охорони права інтелектуальної власності на селекційні досягнення в галузях тваринництва та рослинництва.


Питання 1. Поняття та об’єкти права інтелектуальної власності на селекційні досягнення в галузі рослинництва.

 

Об'єктом селекційного досягнення в рослинництві є новий сорт рос­лин. Сорт — це окрема група рослин (клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція), що, незалежно від того, задовольняє вона повністю або ні умови надання правової охорони:

1) може бути визначена ступенем прояву ознак, що є результа­том діяльності даного генотипу або комбінації генотипів;

2) може бути відрізнена від будь-якої іншої групи рослин ступе­нем прояву принаймні однієї з цих ознак;

3) може розглядатися як єдине ціле з точки зору її придатності для відтворення в незмінному вигляді цілих рослин сорту.

Критерії охороноздатності сорту

Сорт вважається охороноздатним - придатним для набуття права на нього як на об'єкт інтелектуальної власності, якщо за проявом ознак, породжених певним генотипом чи певною комбінацією генотипів, він є новим, вирізняльним, однорідним та стабільним.

Сорт вважається новим, якщо до дати, на яку заявка вважається поданою, заявник (селекціонер) чи інша особа за його дозволом не продавали чи будь-яким іншим способом не передавали матеріал сорту для комерційного використання:

а) на території України - за рік до цієї дати;

б) на території іншої держави - щодо деревних та чагарникових культур і винограду за шість років і щодо рослин інших видів за чотири роки до цієї дати.

Новизна сорту не втрачається, якщо будь-який його матеріал збувався, у тому числі й до визначених з аконом дат:

- із зловживанням на шкоду заявнику;

- на виконання договору про передачу права на подання заявки;

- на виконання договору про розмноження відтворювального матеріалу сорту і його випробування, за умови, що зібраний внаслідок цього матеріал передавався лише заявникові і не використовувався для виробництва іншого сорту;

- на виконання визначених законодавством заходів, зокрема щодо біологічної безпеки чи формування Реєстру сортів;

- як побічний або відхідний продукт, отриманий під час створення чи поліпшення сорту, без посилань на сорт і лише для споживання.

Сорт відповідає умові вирізняльності, якщо за проявом його ознак він чітко відрізняється від будь-якого іншого сорту, загальновідомого до дати, на яку заявка вважається поданою.

Сорт, що протиставляється заявленому, вважається загальновідомим, якщо:

а) він поширений на певній території в будь-якій державі;

б) відомості про прояви його ознак стали загальнодоступними у світі, зокрема шляхом їх опису в будь-якій оприлюдненій публікації;

в) він представлений зразком у загальнодоступній колекції;

г) йому надана правова охорона і/або він внесений до офіційного реєстру сортів в будь-якій державі, при цьому він вважається загальновідомим від дати подання заявки на надання права чи внесення до реєстру.

Сорт вважається однорідним, якщо з урахуванням особливостей його розмноження рослини цього сорту залишаються достатньо схожими за своїми основними ознаками, відзначеними в описі сорту.

Сорт вважається стабільним, якщо його основні ознаки, відзначені в описі сорту, залишаються незмінними після неодноразового розмноження чи, у разі особливого циклу розмноження, в кінці кожного такого циклу.

Умови державної реєстрації сорту. Сорт може бути внесеним до Реєстру сортів, якщо він є охороноздатним, придатним для поширення в Україні та йому присвоєно назву.

Назва сорту. Сортові присвоюється назва, яка повинна його однозначно ідентифікувати і відрізнятися від будь-якої іншої назви існуючого в Україні і державах-учасниках сорту того ж чи спорідненого виду.

Назва сорту включає його родове чи видове позначення і власну назву. Власна назва може бути представлена будь-яким словом, комбінацією слів, комбінацією слів і цифр або комбінацією літер і цифр.

Назва сорту не повинна:

а) суперечити принципам гуманності і моралі;

б) складатися тільки із цифр, за винятком випадків, коли це відповідає усталеній практиці найменування сортів, чи складатися виключно із знаків чи зазначень, які вказують на вид, групу стиглості, якість, призначення, цінність, походження або технологію вирощування;

в) вводити в оману або давати хибне уявлення щодо характеристик, цінності, географічного походження сорту, а також про автора сорту чи іншу заінтересовану особу;

г) бути тотожною чи настільки подібною, що її можна сплутати, щодо назви сорту, права на який набуті в Україні чи іншій державі-учаснику.

Сорт повинен пропонуватися в Україні та в іншій державі-учаснику під однією і тією ж назвою.

Придатність сорту для поширення в Україні. Сорт вважається придатним для поширення в Україні, якщо він придатний для правової охорони, може бути використаний для задоволення потреб суспільства і не заборонений для поширення з підстав загрози життю і здоров'ю людей, нанесення шкоди тваринному і рослинному світу, збереженню довкілля. Критерії заборони поширення сортів в Україні розробляються Установою і затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань сільського господарства і продовольства.

Висновок по першому питанню:

Сорт — це окрема група рослин що, може бути визначена, виділена від будь якої іншої групи рослин.

Сорт вважається охороноздатним - придатним для набуття права на нього як на об'єкт інтелектуальної власності, якщо за проявом ознак, породжених певним генотипом чи певною комбінацією генотипів, він є новим, вирізняльним, однорідним та стабільним.

Питання 2. Суб’єкти права інтелектуальної власності на селекційні досягнення в галузі рослинництва, їх права. Порядок засвідчення прав і захисту прав.

Права на сорт набуваються в Україні шляхом подання до Установи заявки, експертизи заявки та державної реєстрації прав.

Набування прав на сорт в іноземних державах здійснюється незалежно від набування таких прав в Україні.

Від імені селекціонерів (авторів сортів), заявників та власників сортів у відносинах, врегульованих цим Законом, можуть виступати їх представники, зокрема представники з питань інтелектуальної власності, зареєстровані відповідно до положення про них, затвердженого Кабінетом Міністрів України. В такому разі відносини з представниками вважаються відносинами відповідно з авторами, заявниками та власниками прав.


Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 223; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!