Організація і діяльність міліції в Україні
Центральне місце у структурі ОВС займає міліція як єдина система підрозділів, що входять у структуру МВС. Правову основу діяльності органів міліції складають КПК, Закон "Про міліцію", постанова Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 р. № 114 "Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР" та інші.
Міліція — державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від про типравних посягань.
Завдання, принципи та основні функції міліції
Для захисту життя, здоров'я, прав та свобод людини, власності, інтересів громадянина, суспільства та держави від протиправних посягань на міліцію державою і Законом "Про міліцію" покладені наступні завдання:
—забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод та інтересів;
—запобігання правопорушенням та їх припинення;
—охорона і забезпечення громадського порядку;
—виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили;
—забезпечення безпеки дорожнього руху;
— захист власності від злочинних посягань; виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень;
— участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам, сприяння у межах своєї компетенції державним органам,підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених
на них законом обов'язків.
|
|
|
Виконання завдання з забезпечення безпеки населення відбувається у рамках повноважень із запобігання загрози життю, безпеки, здоров'ю, гідності, власності громадян. Категорія безпеки чи небезпеки виникає як елемент суспільних відносин у державі, на виробництві та ін. Поняття безпеки пов'язане з конституційними нормами, що визначають певні права та свободи громадян. Безпека (наявність безпечних умов) дає можливість особі реалізувати свої права, а державі та суспільству — функції. І.навпаки, наявність небезпеки (небезпечних умов) — перешкоджає реалізації конституційних прав та свобод завдаючи шкоди державі, суспільству та особі. Суспільна безпека, як зазначає С.А. Тарарухін, це — суспільний спокій, недоторканність життя і здоров'я населення, наявність умов для праці та відпочинку громадян; нормальна діяльність державних та суспільних організацій, установ та підприємств. Загроза життю, здоров'ю, гідності, власності фомадянина може виникнути у результаті протиправних дій або бездіяльності з боку інших осіб.
Запобігання і протидія злочинам полягає у виявленні різного роду обставин і факторів, що сприяють вчиненню протиправних дій, причин і умов у межах повноважень, визначених чинним законодавством. Виконання завдання нерозривно пов'язане із запобіганням злочинним проявам чи нейтралізацією факторів, які впливають на рівень злочинності.
|
|
|
Органи міліції при реалізації завдань з охорони і забезпечення громадського порядку, підтримують встановлений у державі порядок правовідносин між людьми. Вони також покликані забезпечувати захист життя, здоров'я, безпеки і власності осіб, які опинилися у надзвичайних (стихійні лиха, аварії, пожежі тощо) чи у небезпечних умовах, що можуть бути створені джерелом підвищеної небезпеки (транспорт, вибухові речовини, зброя).
Важливою і складною є завдання з розкриття злочинів. Для забезпечення розкриття злочинів проводяться дії, спрямовані на виявлення злочинів і розшук осіб, що їх вчинили. Значне місце у процесі розкриття злочинів відводиться заходам оперативно-розшукового характеру.
Багатопланова правоохоронна діяльність з забезпечення виконання значного обсягу роботи, яка пов'язана з охороною, захистом і виконанням функцій, покладених на міліцію, будується на основі принципів: законності; гласності; гуманізму і поваги до особистості; взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями і населенням.
|
|
|
Законність — полягає у виконанні завдань, покладених на ОВС, відповідно до закону. Правовою основою діяльності міліції є: Конституція, Закон "Про міліцію", закони і постанови Верховної Ради України, постанови Кабінету Міністрів України, укази Президента України, правові акти МВС, Загальна декларація Прав людини, міжнародні правові норми, що були прийняті й ратифіковані Україною. Міліція зобов'язана виконувати свої завдання неупереджено, у точній відповідності з чинним законодавством. Жодні виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції.
Гласність. Міліція інформує органи державної виконавчої влади і управління, підприємства, громадські організації, трудові колективи і населення через засоби масової інформації про свою діяльність, стан громадського порядку, заходи щодо його зміцнення та шляхи протидії злочинності й правопорушенням. Розголошенню не підлягає інформація, що стосується особистого життя людини і принижує її честь і гідність.
Гуманізм і повага до особистості відображені у ст. 5 Закону "Про міліцію", де вказуєься, що міліція поважає гідність особи і виявляє до неї гуманне відношення; захищає права людини незалежно від соціального походження, майнового й іншого стану, расової і національної належності, громадянства, віку, мови й освіти, відношення до релігії, статі, політичних та інших переконань.
|
|
|
Міліція має право тимчасово, в межах закону, обмежувати права і свободи громадян, якщо без цього не можуть бути виконані покладені на неї обов'язки, й зобов'язана дати особі відповідні пояснення з цього приводу. При цьому міліція повинна забезпечити право на юридичний захист та інші права затриманих і взятих під варту осіб, не пізніше як через 2 години повідомляє про їх місцеперебування близьким родичам, адміністрації за місцем роботи чи навчання, а у разі необхідності — вживає заходів до негайного надання медичної та іншої допомоги затриманій особі.
Важливою складовою діяльності міліції є забезпечення прав заарештованої чи затриманої (взятої під варту) особи, що полягають у наступному: вжиття заходів (у разі необхідності) щодо негайного надання медичної та іншої допомоги затриманим та заарештованим (взятим під варту) особам; у разі заявлення затриманими або заарештованими (взятими під варту) особами усної або письмової вимоги про залучення захисника працівники міліції не мають права вимагати від них надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника; забезпеченні можливості з моменту затримання або арешту (взяття під варту) захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника.
Коли працівники міліції не виконують вимог, що встановлені ст. 5 Закону "Про міліціїо", особа, права якої були порушені, або її представники (родичі, захисник) можуть звернутися до суду із заявою про відшкодування шкоди у встановленому законом порядку. При цьому такі заяви звільняються від сплати державного мита.
Відшкодуванню підлягають у повному обсязі:
1) заробіток та інші грошові доходи, які особа втратила внаслідок незаконних дій або бездіяльності працівників міліції; майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин,прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), вартість вилученого майна, якщо його повернення в натурі та в тому ж стані стало неможливим;
2) суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги;
3) моральна шкода.
Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії або бездіяльність працівників міліції завдали моральної втрати громадянинові, моральних страждань, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з іншими людьми тощо.
Взаємодія міліції з іншими органами і населенням. Органи і структурні підрозділи міліції для виконання покладених на них завдань мають право залучати громадян за їх добровільною згодою до співробітництва у порядку, встановленому законом, що регулює профілактичну й оперативно-розшукову діяльність. Примусове залучення громадян до співробітництва з міліцією забороняється. Співпраця з органами та населенням не повинна перешкоджати виконанню міліцією основних функцій, покладених державою. У підрозділах міліції не допускається діяльність політичних партій, рухів та інших громадських об'єднань, що мають політичну мету. При виконанні своїх службових обов'язків працівники міліції незалежні від впливу будь-яких політичних, громадських об'єднань.
Міліція виконує наступні функції: адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу й охоронну (на договірних засадах).
Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 179; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!