Послуги фінансових установ з недержавного пенсійного забезпечення



В умовах погіршення демографічної ситуації в Україні, що викликана зменшенням приросту населення та збільшенням кількості осіб непрацездатного віку, особливої актуальності набуває розвиток фінансових послуг з недержавного пенсійного забезпечення. За рахунок одержання таких послуг громадяни при досягненні пенсійного або іншого обумовленого віку зможуть поряд з державною пенсією одержувати додаткові виплати з нагромаджених ними особистих рахунків у фінансових установах.

Згідно з українським законодавством послуги з недержавного пенсійного забезпечення можуть надаватися такими фінансовими установами:

– недержавними пенсійними фондами шляхом укладення пенсійних контрактів;

– страховими організаціями шляхом укладення договорів страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті;

– банківськими установами шляхом укладення договорів про відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення пенсійних заощаджень у межах суми, визначеної для відшкодування вкладів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Споживачами послуг з недержавного пенсійного забезпечення виступають фізичні особи - резиденти та нерезиденти, які здійснюють сплату пенсійних внесків самостійно або на користь яких сплачуються пенсійні внески до пенсійного фонду, страхової організації чи на пенсійний депозитний рахунок до банківської установи в рахунок забезпечення майбутніх недержавних пенсійних виплат. Одержання послуг з недержавного пенсійного забезпечення створює можливість для їх споживачів зберегти звичний матеріальний рівень життя у разі виходу на пенсію, втрати працездатності, здоров'я або настання інвалідності. У випадку смерті таких осіб фінансові установи здійснюють належні виплати на користь їх спадкоємців (інших осіб, що зазначені в договорі).

В Україні зростає кількість фінансових посередників, що займаються наданням послуг з недержавного пенсійного забезпечення. На кінець 2005 року в Україні налічувалось 54 недержавних пенсійних фондів, 37 професійних адміністраторів пенсійних фондів, 50 страхових компаній, що надають послуги зі страхування життя та пенсій. Проте кількість споживачів такого виду послуг в Україні залишається незначною. Учасниками недержавних пенсійних фондів у 2005 році були лише 88 тисяч осіб. Обсяг послуг зі страхування життя та пенсій в загальному обсязі страхових операцій в Україні займає лише 2.5 %, тоді як у розвинутих країнах цей показник досягає 60 %.

Спеціалізованими фінансовими посередниками, що займаються виключно наданням послуг з недержавного пенсійного забезпечення, є недержавні пенсійні фонди, які можуть функціонувати як відкриті, корпоративні та професійні.

Споживачами фінансових послуг з недержавного пенсійного забезпечення можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства. Перерахування коштів на пенсійний рахунок може здійснювати як безпосередньо учасник пенсійного фонду, так і вкладник фонду, що здійснює сплату пенсійних внесків на користь учасника фонду.

Вкладниками недержавного пенсійного фонду можуть бути:

– сам учасник особисто, який сплачує пенсійні внески на свою користь;

– родичі учасника фонду, а саме дружина, чоловік, батьки, діти;

– роботодавець, у якого працює учасник фонду;

– професійне об’єднання, членом якого є учасник фонду.

Участь роботодавців у системі недержавного пенсійного забезпечення сприяє підвищенню їх іміджу, посилює систему соціального захисту працівників, що працюють на такому підприємстві, створює додаткові стимули для роботи на такому підприємстві.

Фізичні особи можуть бути учасниками кількох пенсійних фондів за власним вибором. Кожний учасник пенсійного фонду є власником своїх пенсійних накопичень, що сформовані за рахунок пенсійних внесків, сплачених на його користь, та частини інвестиційного доходу, що отриманий від інвестування пенсійних коштів.

Надання послуг з пенсійного забезпечення для учасників недержавних пенсійних фондів здійснюється на основі пенсійного контракту, що укладається такими учасниками з адміністратором фонду. Умови та порядок сплати пенсійних внесків та одержання пенсійних виплат регламентуються пенсійними схемами, обраними учасниками пенсійних фондів.

Для здійснення своєї професійної діяльності недержавний пенсійний фонд укладає договори з іншими фінансовими установами:

– професійним адміністратором щодо провадження діяльності з адміністрування фонду;

– компанією з управління активами щодо управління пенсійними активами;

– зберігачем щодо зберігання активів фонду.

Зазначені фінансові установи за відповідну винагороду надають недержавному пенсійному фонду фінансові послуги з адміністрування фонду, зберігання та управління його активами. Послуги з адміністрування пенсійного фонду та управління його активами за умови виконання вимог законодавства може надавати одна фінансова установа.

Адміністратор пенсійного фонду здійснює персоніфікований облік учасників пенсійного фонду, укладає пенсійні контракти від імені фонду та контролює їх дотримання, організує приймання пенсійних внесків, обчислює розмір пенсійних виплат учасникам фонду та забезпечує їх виплату, надає розпорядження зберігачу щодо перерахування грошових коштів для оплати витрат фонду, веде бухгалтерський облік, складає та подає відповідним державним органам фінансову звітність тощо.

Кожному учаснику недержавного пенсійного фонду адміністратор відкриває індивідуальний пенсійний рахунок, на якому відображається рух пенсійних коштів. На вимогу учасника фонду адміністратор надає виписку про стан пенсійного рахунку, при цьому один раз на рік безоплатно.

При укладенні пенсійного контракту адміністратор надає вкладнику та учаснику фонду:

– примірник укладеного пенсійного контракту;

– пам'ятку з роз'ясненнями основних положень пенсійного контракту;

– копію визначеної в пенсійному контракті пенсійної схеми;

– витяг з основних положень статуту пенсійного фонду та (або) на вимогу вкладника фонду копію статуту пенсійного фонду;

– інформацію про адміністратора фонду, особу, що здійснює управління пенсійними активами та зберігача фонду.

Пенсійні внески до пенсійного фонду сплачуються у розмірах та у порядку, що визначені пенсійним контрактом. Сума внеску залежить від обраної пенсійної схеми. Рада пенсійного фонду має право встановити мінімальний розмір пенсійних внесків - 10 відсотків мінімальної заробітної плати у розрахунку на один місяць. Розмір пенсійних внесків, що сплачуються роботодавцями - платниками, встановлюється у колективному договорі. Максимальний розмір пенсійних внесків до недержавних пенсійних фондів законодавством України не обмежується.

Професійний адміністратор недержавного пенсійного фонду несе відповідальність за належне виконання прийнятих на себе зобов'язань щодо адміністрування фонду перед Радою такого фонду всім належним йому майном. У разі виникнення збитків, спричинених діями адміністратора, їх відшкодування здійснюється за рахунок резервного капіталу, а при його недостатності за рахунок іншого майна адміністратора.

Послуги професійного адміністратора підлягають оплаті у грошовій формі за тарифами, що є визначеними у договорі про адміністрування пенсійного фонду. Розмір граничних тарифів за такий вид послуг встановлюється Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.

За рахунок акумулювання внесків учасників пенсійний фонд формує свої активи, що включають грошові кошти, цінні папери та інші активи, передбачені законодавством. Пенсійні активи у цінних паперах можуть містити державні цінні папери, акції та облігації українських емітентів, що пройшли лістинг та перебувають в обігу на фондовій біржі або в торговельно-інформаційній системі, за умови, що обсяги торгівлі на них є не меншими за 25 % від загального обсягу торгівлі на фондовому ринку України, боргові цінні папери іноземних емітентів, погашення та отримання доходу за якими гарантовано урядами іноземних держав або у випадку присвоєння їм відповідного інвестиційного рейтингу, акції іноземних емітентів, що перебувають в обігу на організованих фінансових ринках та пройшли лістинг на одній із таких фондових бірж, як Нью-Йоркська, Лондонська, Токійська, Франкфуртська або у торговельно-інформаційній системі НАСДАК.

Пенсійні активи фонду не можуть включати цінні папери пов'язаних з фондом осіб, фондові цінності, що не пройшли допуск до обороту на фондовій біржі або в торговельно-інформаційній системі, векселі, похідні цінні папери та цінні папери інститутів спільного інвестування.

Пенсійні активи, що накопичуються фондом, можуть бути використані виключно на цілі інвестування або для виконання зобов'язань фонду перед його учасниками та для здійснення пенсійних виплат.

Інвестиційні операції з пенсійними активами забезпечують недержавному пенсійному фонду одержання прибутку, що підлягає розподілу між учасниками фонду. Розподіл прибутку між учасниками фонду здійснюється пропорційно сумам, відображеним на їх індивідуальних пенсійних рахунках на дату здійснення розподілу, і обліковується адміністратором на індивідуальних пенсійних рахунках.

Надання фінансових послуг щодо управління активами недержавних пенсійних фондів можуть здійснювати:

– компанія з управління активами;

– банк щодо активів створеного ним корпоративного пенсійного фонду;

– професійний адміністратор за умови одержання ним ліцензії на провадження діяльності з управління активами.

Управління активами пенсійного фонду здійснюється зазначеними фінансовими установами на основі договору про управління активами, укладеного з Радою пенсійного фонду, та інвестиційної декларації, що визначає інвестиційну політику такого фонду.

Видача ліцензії на провадження діяльності з управління активами недержавного пенсійного фонду здійснюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за умови, що оплачений статутний капітал компанії з управління активами становить суму, не меншу за 300 тис. євро. а професійного адміністратора - суму не меншу за 500 тис. євро за офіційним обмінним курсом НБУ на дату ліцензування.

Особи, що здійснюють управління активами пенсійного фонду під час своєї діяльності не мають права використовувати пенсійні активи для забезпечення зобов'язань, не пов'язаних з діяльністю фонду; надавати або брати позику чи кредит, які підлягають поверненню за рахунок активів фонду, інвестувати пенсійні активи з порушенням принципів інвестиційної декларації фонду, безоплатно відчужувати пенсійні активи або включати до їх складу активи, не передбачені законодавством. У випадку одержання збитків внаслідок непрофесійної діяльності установи, що здійснює управління активами недержавного пенсійного фонду, такі збитки підлягають відшкодуванню за рахунок власного майна цієї установи.

Законодавством України визначені загальні обмеження інвестиційної діяльності з пенсійними активами пенсійних фондів. Зокрема особа, що здійснює управління активами пенсійного фонду не має права:

1) формувати пенсійні активи за рахунок кредитних коштів;

2) надавати майнові гарантії, забезпечені пенсійними активами;

3) укладати угоди купівлі-продажу пенсійних активів з обов'язковою умовою зворотного викупу;

4) тримати на банківських депозитних рахунках більш ніж 40% загальної вартості пенсійних активів фонду, при цьому в зобов'язаннях одного банку не більш ніж 10 % загальної вартості активів;

5) інвестувати в цінні папери одного емітента (за винятком державних цінних паперів) більш ніж 5 % загальної вартості пенсійних активів;

6) інвестувати в державні цінні папери, доходи за якими гарантовано КМУ. більш ніж 50 % загальної вартості пенсійних активів;

7) вкладати в акції або облігації українських емітентів більш ніж 40 % загальної вартості пенсійних активів;

8) інвестувати в об'єкти нерухомості та банківські метали більш 10 % загальної вартості пенсійних активів тощо.

За надання послуг з управління активами пенсійного фонду фінансовій установі сплачується грошова винагорода, розмір якої встановлюється у відсотках до чистої вартості активів фонду і фіксується у договорі про управління активами пенсійного фонду. Граничні розміри такої винагороди встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Держфінпослуг.

Зберігання та обслуговування руху активів недержавного пенсійного фонду здійснює банківська установа, яка має ліцензію на провадження депозитарної діяльності зберігача цінних паперів. При здійсненні зазначеного виду діяльності банківська установа не може безпосередньо управляти активами створеного нею корпоративного пенсійного фонду та бути кредитором адміністратора пенсійного фонду або особи, що здійснює управління його активами.

Зберігачу забороняється надавати послуги торговця цінними паперами пенсійному фонду, з яким він уклав угоду про обслуговування, та використовувати активи пенсійного фонду як кредитні ресурси.

Обов’язками банку-зберігача пенсійного фонду є:

– відкриття та ведення рахунків пенсійного фонду;

– приймання, передавання, облік та забезпечення зберігання цінних паперів, що належать фонду;

– перевірка підрахунку чистої вартості активів пенсійного фонду і чистої вартості одиниці пенсійних внесків, здійсненого адміністратором та особою, що проводить діяльність з управління активами фонду;

– % виконання розпоряджень адміністратора щодо перерахування пенсійних коштів;

– виконання розпоряджень адміністратора щодо перерахування грошових коштів для оплати послуг адміністратора, зберігача, винагороди особі, що здійснює діяльність з управління активами пенсійного фонду, оплати послуг осіб, що надають пенсійному фонду аудиторські, консультаційні, агентські послуги, послуги торговців цінними паперами тощо;

– % виконання розпоряджень особи, що здійснює управління активами пенсійного фонду, згідно з інвестиційною декларацією фонду тощо.

Збитки, які виникли внаслідок невиконання або неналежного виконання зберігачем функцій щодо обслуговування пенсійного фонду підлягають відшкодуванню за рахунок власного майна зберігача.

Тарифи за надання послуг зберігача пенсійного фонду обчислюються як відсоток від вартості активів пенсійного фонду, що знаходяться на зберіганні, і можуть встановлюватись як за виконання договору в цілому, так і за виконання окремої операції (операцій). Сумарний розмір винагороди за рік, сплаченої за рахунок пенсійних активів зберігачу, не може перевищувати 0,5 % від середньорічної вартості активів пенсійного фонду, які знаходяться на зберіганні у зберігача.

Пенсійні виплати учасникам фонду здійснюються при досягненні ними пенсійного віку, визнання учасника фонду інвалідом, виїзду учасника фонду на постійне проживання за кордон або у випадку його смерті. Розмір пенсійних виплат залежить від сум пенсійних коштів, нагромаджених на рахунку, тривалості здійснення виплат та формули розрахунку величини пенсії. Методика обчислення сум пенсійних виплат, що здійснюються недержавними пенсійними фондами, затверджена Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.

Основними видами пенсійних виплат є:

– одноразова пенсійна виплата;

– пенсія на визначений строк;

– довічна пенсія.

Одноразова пенсійна виплата здійснюється у випадку критичного стану здоров'я чи настання інвалідності учасника фонду або виїзду його на постійне місце проживання за кордон, виходячи із суми коштів, нагромаджених на індивідуальному пенсійному рахунку.

Пенсія на визначений строк виплачується учаснику пенсійного фонду протягом установленого терміну, але не менш ніж на протязі 10 років після досягнення ним пенсійного віку.

Розмір пенсії на визначений строк розраховується адміністратором виходячи із суми коштів на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду на день настання пенсійного віку, визначеного таким учасником, величини інвестиційного прибутку(збитку), що отримується протягом строку виплати пенсії на визначений строк, тривалості і періодичності пенсійних виплат, визначених учасником, за формулою:

де розмір чергової пенсійної виплати, що нарахована учаснику фонду; кількість пенсійних виплат, що залишилися до закінчення загального строку виплати пенсії; вартість пенсійних коштів, що обліковуються на індивідуальному рахунку учасника на дату розрахунку пенсійної виплати.

Довічна пенсія виплачується за договорами страхування довічної пенсії. Учасники недержавних пенсійних фондів за рахунок нагромаджених на особових рахунках пенсійних коштів можуть одержувати довічні пенсії. Механізм страхування довічної пенсії передбачає здійснення пенсійних виплат за рахунок коштів, що нагромаджені на пенсійному рахунку в недержавному пенсійному фонді або на пенсійному депозитному рахунку в банківській установі. З метою забезпечення реалізації договору страхування довічної пенсії адміністратор пенсійного фонду або банк на підставі заяви фізичної особи здійснює перерахування страховику нагромаджених пенсійних коштів. Розмір довічної пенсії визначається страховою організацією на основі актуарних розрахунків, виходячи із суми нагромаджених громадянином пенсійних внесків.

 


Дата добавления: 2018-10-25; просмотров: 302; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!