Найбільші небезпеки загибелі людей у США
№ п/п | Небезпека |
1. | Паління |
2. | Споживання алкоголю |
3. | Автомобілі |
4. | Ручна вогнепальна зброя |
5. | Електричний струм |
6. | Мотоцикли |
7. | Плавання |
8. | Хірургічне втручання |
9. | Рентгенівське опромінення |
10. | Залізниця |
11. | Авіація |
12. | Велика будова |
13. | Велосипед |
14. | Мисливство |
15. | Побутові травми |
16. | Гасіння пожеж |
17. | Атомна енергетика |
18. | Альпінізм |
19. | Сільгосптехніка |
5. Причини ризикової поведінки. В останні роки з’явилася велика кількість публікацій про те, що ризикова поведінка, яка суперечить правилам безпеки, відіграє одну з головних ролей у виникненні нещасних випадків. У повсякденному житті людина дуже часто порушує зовсім нескладні й необтяжливі правила безпеки, закони та нормативні акти.
Дослідним шляхом визначено, що властивості людини, соціальні обставини і виробничі умови праці формують 12 психологічних причин свідомого порушення правил безпеки.
1. Економія сил - це потреба, яка спонукає до дії направленої на збереження енергетичних ресурсів організму. Економія сил - трактує поведінку людини по принципу “найменшої дії” при якій буде найменша втрата сил, яка необхідна, щоб виконати певну роботу. З цієї причини робітник не використовує індивідуальні та колективні засоби безпеки, пропускає окремі технологічні операції, які не впливають на кінцевий результат, вибирає більш легкі, але більш небезпечні пози чи рухи.
|
|
Появі прагнення зекономити сили за рахунок вибору небезпечного способу дій сприяють недоліки в організації праці, техніці та технології.
2. Економія часу - це прагнення збільшити продуктивність праці при виконанні завдання й особистої (частіше матеріальної) вигоди, щоб скоріше піти додому.
3. Адаптація до небезпеки чи недооцінка небезпеки і її наслідків - причина, яка виникає внаслідок здатності людини привикати до явищ, засобів праці, освоюватися з ними. Привикання призводить до того, що людина не помічає наближення негативних ознак і явищ, не реагує на них. В силу цього вона може звикати до небезпеки, недооцінювати її гостроту, хоча знати про неї і при опитуванні оцінювати її вірно.
Основна причина полягає у фізичній і соціальній безкарності за вчинення неправильних дій у процесі діяльності зі сторони як колег по роботі, так і керівництва. Складові цієї причини закладаються з дитинства. З цього періоду життя формується поняття хибної можливості уникнути небезпеки при порушеннях, наприклад, правил дорожнього руху (перехід на червоне світло світлофора), експлуатації електроприладів і та ін.
4. Самоствердження в очах колег, бажання подобатися оточуючим. Проявляються ці моменти в поведінці, яку можна охарактеризувати “"ходіння по лезу ножа”, ризикових дій. Люди з такою поведінкою досить часто зустрічаються у повсякденному житті, і такий ризик часто призводить до трагедії.
|
|
5. Дотримування групових норм трудового колективу. Це відбувається там, де порушення правил і інструкцій з охорони праці не тільки не карається, але й заохочується мовчки або вголос. Людину, яка в такому колективі буде виконувати правила безпеки, почнуть звинувачувати в боягузтві й іншому, для колективу він може стати “білою вороною”.
6. Орієнтація на ідеали. Загальновідомо, що ідеалами можуть бути як старанні робітники, так і порушники, а у житті – як позитивні, так і негативні герої.
7.Самоствердження у власних очах може бути причиною свідомого ігнорування безпечних методів праці. Часто це пояснюється вродженою непевністю в собі чи докори й звинувачення людей, які не пов’язані з виробництвом (сім’я, сусіди, друзі й ін.)
8. Переоцінка власного досвіду призводить до того, що працюючий може дозволити собі порушення інструкцій з охорони праці, вважаючи, що при виникненні небезпечної ситуації його досвід дасть йому гарантію запобігти аварії чи нещасному випадку.
|
|
9. Звичка працювати з порушеннями може бути надбаною на інший роботі чи при виконанні будь-якої діяльності поза роботою. Така звичка може спрацювати в будь-який час і стати причиною аварії.
10. Схильність до ризику, смак до ризику, як особиста характеристика. У психічній структурі деяких осіб є підвищена тенденція до ризиковий дій. Такі люди “ставлять практично усе на карту”, щоб отримати своєрідне задоволення у вигляді ейфорії, що пов’язане з викидом підвищеної кількості адреналіну в кров. Цим пояснюється, напркилад, любов у деяких водіїв до перевищення швидкості, ігнорування правил дорожнього руху та ін.
11. Надситуативний ризик (безкорисний, спонтанний, немотивований, ризик заради ризику, непрагматичний). Явище надситуативності в діяльності полягає в тому, що людина успішно виконує роботу і немов би “раптово” ставить перед собою мету, поява якої не продиктована ситуацією і прямо не витікає з неї. Надситуативний ризик - ризик, коли людина не отримує практично ніяких видимих ситуативних переваг (нагороди, заохочення, визнання й ін.)
12. Стресові стани спонукають людину до дій, які на її думку здатні зняти цей стан чи послабити його. Більш сильна форма цього стану - емоційний шок як результат надмірної напруги. У такому стані під впливом емоцій, а не розуму люди погано володіють собою в складній обстановці, здійснюють правопорушення, інколи з дуже серйозними наслідками.
|
|
Причини порушення правил безпеки по своїй сутності спрямовані на одну мету - шукати допустимі і найбільш легкі шляхи для задоволення потреб, які їх викликали.
У поведінці працюючих, крім цього, можна виділити об’єктивні причини і виробничої обстановки, які створюють умови для небезпечних дій.
Такими чинниками можуть бути:
1. Відсутність належного контролю з боку адміністрації за дотриманням правил і норм охорони праці;
2. Конструктивні недоліки засобів захисту працюючих від дії небезпечних та шкідливих виробничих чинників, які створюють можливість проникнення в небезпечну зону;
3. Конструктивні недоліки блокувальних пристроїв, що дають можливість проводити роботу небезпечними методами;
4. Недосконала технологія виробничих процесів, що дає можливість проводити операції з порушенням правил безпеки;
5. Плинність кадрів, їх некомпетентність, погана пропагандистська й виховна робота.
Виходячи з цього, з метою запобігання порушення правил безпеки необхідно приймати заходи організаційного й технічного характеру, що виключають можливість створення умов для виконання небезпечних дій. Трудову діяльність слід організувати так, щоб у людини не було можливості робити вибір між небезпечним і безпечним способом діяльності.
Важливе значення у формуванні моделі поведінки має соціальна й фізична безкарність робітника, що скоює небезпечні дії. Фізична безкарність обумовлюється тим, що не кожне порушення правил і норм веде до травм. Тому робітник вважає, що ймовірність отримання травми настільки мала, що нею можна знехтувати.
Соціальна безкарність обумовлюється тим, що і керівництво й колеги поблажливо відносяться до порушників, вважаючи, що продуктивність компенсує такі дрібниці, як порушення інструкції з охорони праці, Таке ставлення формує у робітників адаптацію до небезпеки.
6. Управління ризиком. Управління ризиком – це діяльність, пов’язана з ідентифікацією, аналізом ризиків і прийняттям рішень, спрямованих на мінімізацію негативних наслідків настання вихідних подій (явищ) і/або зменшення ймовірності їх реалізації до прийнятних значень. У загальному випадку процес управління ризиками включає виконання шести процедур: (планування управління ризиками ® ідентифікація ризиків ® якісна оцінка ризиків ® кількісна оцінка ризиків ® планування та реагування на ризики), а також постійний моніторинг і контроль.
Зрозуміло, що жодна система чи подія не гарантує 100 % безпеки. Тому аналіз небезпек починають з попереднього дослідження, яке дозволяє в основному ідентифікувати джерела небезпек.
Найбільш корисним аналітичним інструментом при оцінці небезпек є аналіз дерева помилок. Користуючись дедуктивним логічним методом проводиться розслідування небажаної події, рухаючись від загального до часткового. Через це при аналізі дерева помилок небажана подія відноситься до кінцевої події і розміщується на верхівці дерева. Далі починають аналізувати окремі події, які сприяли кінцевій події. Розташовуючи кожний фактор у відповідному місці дерева ми можемо точно визначити де відбулися будь-які пошкодження в системі, який зв’язок існує між подіями і яка взаємодія відбулася (чи не відбулася, але може відбутися).
Створення дерева помилок починається з визначення кінцевої події, і для переходу від одного рівня до наступного треба постійно ставити запитання “Що могло б призвести до здійснення цієї події?” Як тільки причинні події ідентифіковані, вони розміщуються у відповідній послідовності на дереві помилок.
Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 131; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!