Навчальні предмети у початкових класах, їх функції.
Зокрема, до обов'язкових програм належать: "Мови і літератури", "Математика", "Природознавство", "Суспільствознавство", "Мистецтво", "Технології", "Основи здоров'я і фізкультура".
Уроки „Розвитку зв’язного мовлення” у 1 - 2 класах спрямовані на розвиток усного мовлення, у 3 - 4 класах — на формування умінь писати перекази і твори. У навчанні письма особлива увага приділяється технічним навичкам (умінню відтворювати необхідні рухи під час письма у рядку зошита та дотриманню гігієнічних правил), оскільки добре поставлена техніка письма сприятиме швидшому й ефективнішому оволодінню графічною навичкою, плавністю письма. Необхідно формувати координацію дій рухового і зорового аналізаторів, графічні навички письма (правильне, чітке зображення букв, їх поєднання, плавне написання складів, слів, невеликих речень у темпі, відповідному індивідуальним можливостям учня); засвоєння гігієнічних правил, яких слід дотримуватись під час письма. Основна мета початкового курсу української мови - забезпечити розвиток, удосконалення умінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності: навчити дітей читати і писати, сформувати певне коло знань про мову і мовні уміння, забезпечити мотивацію навчання рідної мови.
Визначальним умінням, яке має бути сформоване на початковому етапі навчання мови, є орфографічна і пунктуаційна пильність, уміння вирізняти в тексті особливості графічної форми слова, помічати пунктуаційні знаки у простих випадках, усвідомлювати їх роль у реченні, а також уміння самостійно виправляти допущені помилки, співставляючи написане зі зразком. Це уміння формується у процесі виконання школярами системи відповідних вправ на списування, різних видів навчальних диктантів, у роботі над помилками.
|
|
|
Метою вивчення іноземної мови у початковій школі є опанування учнями мовленнєвими уміннями у чотирьох видах мовленнєвої діяльності (аудіюванні, говорінні, читанні, письмі), передбаченими навчальною програмою.
Курс "Я і Україна" покликаний формувати у школярів почуття патріотизму, поваги до Української держави; системи уявлень і понять про навколишній світ та про місце в ньому людини як соціальної і біологічної істоти; про об'єкти і явища природи і суспільства; закономірні взаємозв'язки і залежності; набуття громадянського досвіду; ознайомлення дітей з природою та навчання їх гармонійним відносинам з нею; створення теоретичної бази для інтелектуального розвитку молодших школярів.
У 1-2 класах „Я і Україна” („Ознайомлення з навколишнім”, "Довкілля") здійснюється вербально.
|
|
|
У 3-4 класах „Я і Україна” („Природознавство”, „Громадянська освіта”, "Я і Україна. Довкілля") здійснюється за відповідними критеріями.
Інтегрований курс „Мистецтво” структурно поділяється на дві основні частини - "Музичне мистецтво" (1 год) та "Візуальне мистецтво" (1 год)
Технології(технічна і художня праця) Спільним у меті програм з художньої праці і трудового навчання є орієнтація на творчу працю, конструктивний підхід до художньо-трудової діяльності, що реалізується завдяки методу проектів.
Мета і завдання реалізуються в структурованому змісті, основними лініями якого є: "природа", "людина", "техніка", "умовні знаки", "художнє довкілля".
Вивчення математики спрямоване на розвиток обчислювальних умінь, пізнавальних здібностей молодших школярів - пам'яті, логічного мислення, уяви, математичної мови.
Арифметичний матеріал є основою інтеграції всіх змістових ліній курсу. Поурочне вивчення програмового змісту планує учитель керуючись обраним підручником та методичними рекомендаціями до нього. Відповідно до вікових особливостей молодших школярів серед інших методів на уроках математики використовуються ігрові ситуації та дидактичні ігри. Засвоєння знань, формування математичних умінь і навичок відбувається з обов'язковим виконанням практичних дій школярів, тому практичну роботу не можна замінювати демонстраціями навчального матеріалу. На уроках математики слід поєднувати різні форми навчально-пізнавальної діяльності учнів: фронтальні, групові, індивідуальні, парами.
|
|
|
Педагогічний аналіз уроку.
ВИДИ СХЕМ АНАЛІЗУ УРОКУ
1. Повний аналіз уроку 2. Структурний аналіз уроку 3. Аспектний аналіз уроку 4. Короткий аналіз уроку 5. Дидактичний аналіз уроку 6. Психологічний аналіз 8. Комплексний аналіз уроків
ПОВНИЙ АНАЛІЗ УРОКУ
1. Цільова спрямованість уроку (постановка триєдиної задачі). 2. Який обсяг відібраного на урок навчального матеріалу і реальність його засвоєння на уроці учнями.
3. Який час на уроці було відведено вивченню нового матеріалу, його розбору, закріплення і виявлення результатів засвоєння. 4. Як організована самостійна розумова діяльність учнів, рівень взаємоперевірки своїх знань на уроці. 5. Як робота з підручником сприяла засвоєнню і закріпленню знань учнів. 6. Виявити, який рівень зворотного зв'язку з усіма учнями. 7. Яка система завдань роботи вчителя з учнями і як вона сприяє досягненню необхідного рівня знань на цьому уроці. 8. Раціональність проведення уроків - лекцій, семінару, конференції, диспуту, конкурсу тощо, видача матеріалу блоками, використання опорних сигналів на даному уроці. 9. Які методи і прийоми навчання були використані і їх активність на уроці. 10.Осуществляется чи опора на міжпредметні зв'язки. 11.Как творчо підтверджено домашнє завдання попереднього уроку у всіх і доведено чи нове до кожного учня, його оптимальність з урахуванням обсягу завдань з інших предметів.
|
|
|
12.Як результат засвоєння знань учнів і не знизиться він у нових умовах, ситуаціях.
СТРУКТУРНИЙ АНАЛІЗ УРОКУ
1. Виявити головні елементи уроку та визначити основні види роботи з учнями. 2. Визначити їх послідовність і доцільність. 3. Виявити часовий фактор і його раціональність по етапах уроку. 4. Як розвивається навчальна діяльність учнів від першого до останнього структурного елементу уроку. 5. Яка взаємозв'язок окремих структурних елементів уроку. 6. Яка результативність окремих етапів уроку в кінцевому засвоєнні знань учнів.
Аспектно АНАЛІЗ УРОКУ
1. Постановка і рішення на уроці триєдиного завдання (навчання, виховання, розвиток) 2. Оптимальність вибору типу і структури уроку для вирішення даної аспектно завдання. 3. Відповідність змісту, понять, чинників і ідей досліджуваного матеріалу вирішення даної аспектно завдання. 4. Чи була забезпечена на даному уроці наступність у вирішенні даного завдання.
5. Проаналізувати використання форм і методів навчання, виховання і розвитку. 6. Яка робота на уроці учнів з підручниками та іншою літературою. 7. Як організована і який рівень самостійної роботи кожного учня. 8. Чи досягнуть результат за його аспектно мети. 9. Як на уроці оцінювалися знання, вміння і навички учнів, яке виховне значення оцінки і як вона допомагає досягненню кінцевого результату.
КОРОТКИЙ АНАЛІЗ УРОКУ
1. Постановка на уроці триєдиного завдання (навчання, виховання, розвиток). 2. Якими методами вона вирішувалася. 3. Приклади, що підтверджують роботу вчителя по реалізації. 4. Чи була забезпечена на даному уроці наступність у вирішенні даного завдання. 5. Проаналізувати використання форм і методів навчання, виховання і розвитку. 6. Яка робота на уроці учнів з підручниками та іншою літературою. 7. Як організована і який рівень самостійної роботи кожного учня. 8. Чи досягнуть результат за його аспектно мети. 9. Як на уроці оцінювалися знання, вміння і навички учнів, яке виховне значення оцінки і як вона допомагає досягненню кінцевого результату.
Дидактичний аналіз УРОКУ
1. Загальні відомості про вчителя та класі. 2. Тема уроку, його місце в системі уроків з даної теми. 3. Цілі-завдання уроку (навчання, виховання, розвиток), комплексність їх вирішення. 4. Оптимальний відбір змісту навчання під поставлені цілі. 5. Адекватність тобто відповідність методів і засобів цілям і змісту уроку. Їх оптимальність і інтенсивність. 6. Тип уроку, раціональність обраної структури уроку, тобто відповідність її цілям, змістом і методами навчання. 7. Дидактичне взаємодія на уроці. Технологія реалізації співробітництва у навчанні. 8. Посильность обсягу та складності домашнього завдання. 9. Ступінь реалізації триєдиного завдання уроку.
ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УРОКУ
Психологічна мета уроку: 1) проектування розвитку учнів у межах вивчення конкретного навчального предмета і конкретного уроку; 2) облік у цільовій настанові уроку психологічної задачі вивчення теми та результатів, досягнутих у попередній роботі; 3) передбачення окремих засобів психолого-педагогічного впливу, методичних прийомів, що забезпечують розвиток учнів.
Стиль уроку 1) визначення змісту і структури уроку відповідно до принципів розвиваючого навчання; 2) особливості самоорганізації вчителя.
Організація пізнавальної діяльності учнів 1) визначення заходів для забезпечення умов продуктивної роботи мислення й уяви учнів, 2) організація діяльності мислення й уяви учнів у процесі формування нових знань і умінь;3) закріплення результатів роботи.
Організованість учнів: 1) ставлення учнів до навчання, їхня самоорганізація та рівень розумового розвитку; 2) можливі групи учнів за рівнем навченості, облік цих обставин при визначенні поєднання індивідуальної, групової та фронтальної форми роботи учнів на уроці.
Облік вікових особливостей учнів: 1) планування уроку відповідно до індивідуальних і вікових особливостей учнів; 2) проведення уроку з урахуванням сильних і слабких учнів; 3) диференційований підхід до сильних і слабких учнів.
КОМПЛЕКСНИЙ АНАЛІЗ РІВНЯ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ УЧНІВ КЛАСУ ПРОТЯГОМ ДНЯ
1. Склад класу і рівень розумового розвитку учнів. 2. Психологічні особливості дітей даного віку. 3. Оптимальність навчального розкладу на даний день тижня. 4. Облік недоліків роботи класу і постановка цілей, що сприяють їх усунення. 5. На яких уроках рівень вирішення даної мети був найбільш високим. 6. Як простежувалася зворотній зв'язок з усіма учнями у навчальній діяльності від уроку до уроку, причини її зниження і рекомендації щодо підвищення її рівня. 7. Як удосконалювалися навички та техніка читання кожного учня протягом усіх уроків. 8. Який результат засвоєння знань кожним учнем на всіх уроках даного дня. 9. Оптимальність і посильность домашнього завдання учнів у цілому і по кожному уроку окремо. 10. Які методи, прийоми та засоби сприяли більш ефективному засвоєнню знань, умінь, навичок учнів та рекомендації щодо їх використання іншими вчителями.
11. Рекомендації за технологією ліквідації зазначених загальних і індивідуальних недоліків в організації навчальної роботи учнів класу.
СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ УРОКУ
1. Розгляд об'єкта діяльності як системи, тобто як органічного безлічі взаємодіючих елементів. 2. Визначення складу структури і організації елементів і частин системи. 3. Виявлення провідних взаємодій між ними. 4. Виявлення зовнішніх зв'язків системи, виділення з них головного. 5. Визначення функціональної системи, її ролі серед інших систем. 6. Аналіз діалектичної структури і функцій систем. 7. Виявлення на цій основі закономірностей і тенденцій розвитку системи.
Вимоги до аналізу уроку
1. Розчленувати на частини (етапи, характерні його сутності).
2. Наступним кроком є оцінка кожної частини: а) правильність постановки триєдиної мети б) правильність відбору утримання під ці цілі в) адекватність методів і засобів організації навчально-пізнавального процесу змістом та цілями
Чи досягнуто мети уроку - можна стверджувати тільки в тому випадку, якщо результат відповідає кожної мети.
Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 231; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!