Структура уроку читання на ознайомлення з новою буквою.
Загальна структура уроку на опрацювання нової букви має відповідати сформульованій темі, наприклад: «Звуки [с], [с'], позначення їх буквою «ес», тобто у ній повинен відображатися провідний принцип аналітико-синтетичного методу навчання грамоти — від звука до букви. Основна частина уроку, на якому учні ознайомлюються з новою буквою, може складатися з таких етапів:
І. Підготовчі артикуляційно-слухові вправи.
1. Виділення звуків [с], [с'] із скоромовки, наприклад:
Босий хлопець сіно косить, роса росить ноги босі.
Активне вимовляння виділених звуків, спостереження за їх артикуляційними особливостями (якими мовними органами і в який спосіб створюється перешкода на шляху струменя видихуваного повітря).
Віднесення виділених звуків до приголосних; зіставлення твердого і м'якого звуків на слух та за способом вимовляння; позначення їх фішками (—, =).
Вправи на впізнавання звуків [с], [с'] у заданих учителем словах (лось, ліс, лисиця, смола, береза (!), роса, сім, вісім, зірки (!), місяць, сонце).
Самостійний добір учнями слів із звуками [с], [с'] в різних позиціях.
Аналітичні і синтетичні вправи із звуками [с], [с'] та з голосними (на утворення та аналіз складів-злиттІв).
II. Ознайомлення з буквою «ес».
1. Вчитель повідомляє, що звуки [с], [с'] позначаються на письмі буквою «ес», показує малу і велику літери.
Зіставлення малої і великої літер с, С (за формою однакові, а за розміром різні).
|
|
|
Ознайомлення з місцем букви с у касі розрізної азбуки.
III. Вправи з читання.
1. Читання таблиці складів з буквою с (променевидної чи лінійної):
2. Читання слів, поданих в аналітико-синтетичнІй формі;
3. Читання слів у колонках з опорою на виділені злиття (з дошки, таблиці).
сани ліси лісова носили
син ліс лісові носив
4. Читання колонки слів за букварем.
IV. Ознайомлення з текстом,
Вступна бесіда на тему тексту з використанням ілюстрації в букварі.
Читання тексту вчителем.
Колективне читання-аналіз речень, побудованих із слів і предметних малюнків.
V. Підсумок уроку. Ознайомилися з новою літерою «ес», якою на письмі позначаються звуки [с], [с'].
Вчилися читати склади і слова з буквою с.
Розвиток мови і мислення в період навчання грамоти.
Роботу над розвитком мовлення дітей починаю з першого дня перебування дітей в школі, надаючи при цьому перевагу доборові навчального матеріалу, практичній мовленнєвій спрямованості змісту уроку, врахуванню особливостей словникового запасу в учнів та його обсягу.
У період навчання грамоти розвиток мовлення ґрунтується на навчальному матеріалі “ Букваря “ та “ Прописів “. В них закладено багато ілюстративного матеріалу до казок та оповідань, предметних малюнків, завдань на розвиток логічного мислення. Все це сприяє формуванню у дітей уміння послідовно виражати свою думку.
|
|
|
Тому навчальними ситуаціями слід спонукати учнів до безпосередніх висловлювань (створення власних текстів), заохочувати до складання казок, віршів, придумування своїх фіналів до казок і оповідань .А оскільки у дітей різний мовленєвий розвиток, то ініціатором і творчим лідером стає саме вчитель .
Слід збагачувати мову дітей, використовуючи різноманітні творчі завдання/
Оскільки поняття „розвиток мовлення” включає такі аспекти, як удосконалення вимовних умінь, поповнення лексичного запасу, формування умінь звўязно висловлювати думку в процесі говоріння і на письмі, то не можна назвати жодного з уроків, жодного з етапів уроку, в якому б не вирішувалися ті чи інші завдання з розвитку мовлення школярів.
Формування навичок виразного читання в молодших школярів.
Протягом першого року учні в основному навчаються читати вголос, свідомо, правильно, плавно, по складах переходячи в кінці року на читання цілими словами. Закладаються у цей час і початки виразного читання, особливо знайомого тексту.
Швидкість є однією з якостей читання, яка забезпечує усвідомлення тексту. Занадто швидке читання і занадто повільне читання заважає усвідомленню. При швидкому читанні мозок дитини не встигає схопити зміст у цілому. А повільне читання призводить до того, що учень забуває прочитане, не може усвідомити речення, весь текст, бо частини змісту випадають з його пам’яті.
|
|
|
За надто швидке і повільне читання не дає можливості іншим учням стежити за читанням свого товариша, призводить до того, що клас в цілому по суті не працює.
У позакласний час з учнями організовую інсценізацію творів. Ця робота їм дуже подобається. Діти читають свої ролі, інколи майже в двічі швидше ніж твори в класі. При чому швидкість відповідає характеру персонажів, сприяє кращому усвідомленні твору в цілому.
Сформувати навички читання вголос допомагає система прийомів і вправ, що вдосконалюють здорове сприймання і вимову. Ці вправи спрямовані на розвиток зіркості до буквеного складу, слова тобто правильність читання, і, на збільшення „поля читання”, тобто на розвиток його швидкості.
Для виховання зіркості варто добрати слова з читаного на уроці тексту й поняття з незначною відмінністю в буквеному складі. Учням пропонують прочитати ці слова і пояснити різницю в їх написанні і значенні.
|
|
|
Для розширення „поля читання” раджу скористатися методом моментального зорового сприйняття, який, до того ж дає можливість сповнити лексичний запас дитини. Виготовляю картки зі словами різного буквеного складу, зображені друкованим шрифтом.
Неабиякий вплив на вдосконалення читацьких навичок мають такі види роботи, як читання в особах, інсценування творів, добір слів, що римуються, відгадування загадок у риму, доповнення рими у віршах, дописування віршів, казок.
Робота з художнім текстом на уроці – це зустріч із прекрасним, пошуки та відкриття, спілкування дітей з учителем та автором. Лише такий підхід методики уроку можна вважати сучасним.
А завдання вчителя початкових класів – виховати в учнів естетичне сприймання художніх творів, допомогти їм усвідомити моральну красу персонажів. Успішно вирішити їх можна за умови добре спланованих уроків.
Вдосконалення навичок правильного, свідомого, виразного, швидкого читання, творчі завдання сприяють не лише заохоченню до роботи з текстами, книгами, але й допомагають пізнавати великий і складний світ навколо себе маленькій людині, що прагне самоствердитися в ньому і виявити себе як особистість.
Теоретико-методичні основи вивчення усних і письмових прийомів додавання та віднімання у концентрі «Тисяча».
У концентрі "Тисяча" розглядають як усні так і письмові прийоми множення і ділення.
Множення і ділення в межах 1000 на одноцифрове число вивчають в такій послідовності:
множення круглих десятків на одноцифрове число;
множення круглих сотень на одноцифрове число; Наприклад: 400 * 2 = 4 сот. * 2 = 8 сот., або 800
ділення круглих сотень на одноцифрове число; Наприклад: 800 : 4 = 8 сот. : 4 = 2 сот., або 200
ділення чисел, що являють собою круглі десятки;Наприклад: 420 : 6 = 42 дес. : 6 = 7 дес., або 70
множення чисел, що складаються з сотень і десятків - на одноцифрове число; Наприклад: 270 * 3 = (200 + 70) * 3 - 600 + 210 = 810
ділення чисел, розряди сотень і десятків яких ділять на дільник; Наприклад: 240 : 2 = (200 + 40) : 2 = 100 + 20-120
ділення чисел, у яких чисто сотень не ділиться на дільник, а все число ділиться на цей дільник; Наприклад: 600:4 = (400 + 200) : 4 = 100 + 50 = 150
При спільному вивчені усного множення і ділення на одноцифрове число слід частіше практикувати перевірку ділення: множенням частки на дільник.
Наприклад: 600 : 4 = 150 перевірка: 150 * 4 = 400 + 200 =600
Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 642; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!