Класифікація транквілізаторів

ПСИХОТРОПНІ ПРЕПАРАТИ.

ЗАСОБИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ФУНКЦІЮ

ОРГАНІВ ДИХАННЯ

10.1. Психотропні препарати. Класифікація. 10.1.1. Ней­ролептики. Властивості і застосування. 10.1.2. Транк­вілізатори. Загальна характеристика. 10.1.3. Седатив­ні засоби. 10.1.4. Антидепресанти. 10.1.5. Психости-мулятори. 10.1.6. Ноотропні засоби. 10.1.7. Адапто­гени. 10.1.8. Аналептики. формакологічні властивості і застосування. 10.2. Засоби, що впливають на функції органів дихання (табл. 20). 10.2.1. Стимулятори ди­хання. 10.2.2. Протикашльові засоби. 10.2.3. Відхарку­вальні засоби. 10.2.4. Бронхолітики. 10.2.5. Засоби, що застосовують при набряку легенів.

Психотропні препарати— це група лікарських засобів, які здатні впливати і змінювати психічний та емоційний стан людини.

Класифікація психотропних препаратів

1. Психотропні препарати, що пригнічують ЦНС:

a) Нейролептики:

б) Транквілізатори (анксіолітики).

в) Седативні препарати.

2. Психотропні засоби, що стимулюють ЦНС:

a) Антидепресанти.

б) Психостимулятори.

В) Ноотропні препарати.

Г) Адаптогени.

Д) Аналептики.

 

 Нейролептики — психотропні засоби, які здатні усувати марення і галюцинації (антипсихотична дія), почуття страху, дра­тівливість, агресивність (транквілізивна, анксіолітична, антифобічна дії), мають протиблювотні властивості і посилюють дію засо­бів, що пригнічують ЦНС.

Класифікація нейролептиків

1. Похідні фенотіазину: аміназин, трифтазин, етаперазин, тіо-
ридазин, левомепромазин.

2. Похідні бутирофенону: галоперидол, дроперидол, трифлу-
перидол.

Механізм дії нейролептиків: пригнічують дофамінові рецепто­ри ЦНС, перешкоджають виділенню нейромедіаторів, впливають на ретикулярну формацію головного мозку.

Застосовують нейролептики:

— для лікування шизофренії, психозів, маніакальних станів (психічних захворювань, що супроводжуються мареннями і галюцинаціями);

- як протиблювотні засоби під час хіміотерапії при онкозахворюваннях, при важких токсикозах вагітних, променевій хворобі, пухлинах мозку;

—для нейролептанальгезії (один із методів загального знебо­лювання);

—для усунення лікарської залежності від наркотичних анальгетиків та етилового спирту;

- в анестезіології.

Побічна дія нейролептиків — екстрапірамідні розлади (симп­томи лікарського паркінсонізму).

Аміназин — один із перших нейролептиків, який почали засто­совувати в медицині.

Фармакологічна дія аміназину:

~ антипсихотична (усуває марення та галюцинації);

- транквілізивна (усуває почуття страху, агресивність, напру­
ження і зумовлює відчуття спокою, рівноваги, байдужості);

- протиблювотна (пригнічує тригерну зону блювотного цент­
ру довгастого мозку);

- посилює дію препаратів, що пригнічують ЦНС (засобів для
наркозу, анальгетиків, етилового спирту, снодійних);

- знижує температуру тіла та AT.

 

Застосовують аміназин, як і всі нейролептики.

Побічна дія аміназину — екстрапірамідні розлади, зниження AT, ураження печінки, алергійні реакції, токсичний вплив на крово­творення, місцеве виражена подразлива дія.

Галоперидол — високоактивний нейролептик швидкої дії. Має швидкий і тривалий антипсихотичний, транквілізивний, проти-блювотний ефекти. На AT не впливає. Застосовують у випадках гострих психозів, безперервного блювання, премедикації тощо.

Побічна дія — екстрапірамідні розлади, пригнічення лейкопо-езу, алергійні реакції.

Дроперидол — нейролептик, що справляє короткотривалу дію. Застосовують у комбінації з фентанілом для нейролептанальгезії (нейролептанальгезія — один із методів загального знеболення без втрати пацієнтом свідомості).

Транквілізатори (анксіолітики) -- психотропні засоби, які здатні усувати почуття страху, дратівливість, внутрішнє напру­ження, неспокій і спричинювати відчуття рівноваги, байдужості.

Транквілізатори також зменшують рухову активність, розслаб­люють м'язи, справляють протисудомну дію, прискорюють заси­нання, посилюють дію засобів, що пригнічують ЦНС (засобів для наркозу, анальгетиків, снодійних, етилового спирту).

Механізм дії транквілізаторів: зв'язуються зі специфічними бензодіазепіновими рецепторами і чинять гальмівний вплив на підкіркові ділянки головного мозку, зокрема на лімбічну систему, таламус, гіпоталамус.

Класифікація транквілізаторів

1. Похідні бензодіазепіну: феназепам, діазепам (седуксен, сибазон, реланіум, валіум), хлозепід (хлордіазепоксид, еле­ніум, лібріум), нозепам (тазепам, оксазепам), гідазепам,
мазапам (медазепам, рутодель).

2. Препарати різної хімічної будови: фенібут, мебікар.
Транквілізатори застосовують для лікування неврозів, неврозоподібних станів, безсоння, для усунення небажаної емоційної напруги перед операціями, премедикації, комбінованого лікуван­ня гіпертензії, стенокардії, епілепсії.

Побічна дія транквілізаторів — звикання і лікарська залеж­ність, сонливість, головний біль, нудота.

Транквілізатори не можна вживати представникам професій, які вимагають швидкої і точної психічної і рухової реакції.

 

Седативні (заспокійливі) препарати — препарати, що виявляють заспокійливу дію за рахунок посилення процесів гальмування цнс.

---

Дата добавления: 2018-09-23; просмотров: 321; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!