Теми рефератів (індивідуальна робота)
1. Проблеми та перспективи розвитку житлового законодавства.
2. Проведення житлової політики в Україні.
Питання для самоконтролю
1. Місце житлового права як галузі у правовій системі України.
2. Конституційне право на житло, його значення та зміст.
3. Назвіть особливості співвідношення житлового права з іншими галузями.
4. Визначте основні права та обов’язки громадян, іноземних громадян і осіб без громадянства у житлові сфері.
5. Поняття житлових правовідносин, їх зміст.
6. Функції житлового права.
7. Назвіть особливості житлових відносин між уповноваженими державними органами, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.
8. Сучасні тенденції розвитку житлового законодавства.
9. Назвіть міжнародні правові акти щодо житлових прав громадян.
Участь органів опіки і піклування у сфері житлових відносин.
Література до теми: [1-4; 23; 24; 40; 46; 53-58; 61]
Тема№2. Договірне регулювання житлових відносин
Ключові терміни та поняття до теми: Угода, договір найму жилого приміщення, найом житла, фізична особа, юридична особа, наймач жилого приміщення, члени сім'ї наймача.
Лекційне заняття (2 год.)
У цивільному кодексі дається визначення поняття договору найму житла. У той самий час договір найму, відповідно до Житлового кодексу України, породжував не тільки зобов’язальні цивільно-правові відносини, а й надавав особливі житлові права, що полягали у тому, що наймач мав змогу безстрокове користуватися жилим приміщенням з широким обсягом прав, у тому числі обміну, поділу, вселення нових мешканців тощо.
Стаття 47 Конституції України зазначає, що кожна особа, яка проживає в Україні, має право на житло. Держава створює умови для громадян, щоб вони мали змогу взяти житло в оренду. Тобто право на житло забезпечуватиметься державою шляхом стимулювання розвитку приватного житлового фонду. Конституція різко змінює акценти щодо надання житла, що були визначені Житловим кодексом, у бік наближення до цивільно-правових відносин. Але вважаємо, що це помилкова позиція, яка не була остаточно підтримана і розробниками нового проекту Житлового Кодексу.
|
|
|
Семінарське заняття (2 год.)
Питання до семінару:
1. Поняття та система цивільно-правових договорів про передачу майна у власність.
2. Поняття та система цивільно-правових договорів про передачу майна у тимчасове користування.
3. Поняття та загальна юридична характеристика договору найму соціального житла.
4. Плата за користування жилим приміщенням та комунальні послуги за договором найму соціального житла.
5. Плата за користування жилим приміщенням та комунальні послуги за договором комерційного найму.
|
|
|
6. Підстави та порядок надання субсидій.
7. Реструктуризація заборгованості.
8. Пільги на оплату житлово-комунальних послуг.
Практичне заняття (2 год.)
Письмово вирішити задачі:
Задача № 1. Громадянка Козак подала до суду позов про визнання права на кімнату у квартирі, наймачем якої є її свекруха, і вселення. Позовні вимоги Козак обґрунтувала тим, що вселилася у спірну квартиру в зв’язку з укладенням шлюбу з сином відповідачки. Після розірвання шлюбу їй стали перешкоджати користуватися житловою площею, тому вона просила задовольнити позовні вимоги. Заперечуючи проти позову, свекруха посилалася на те, що згоди на постійне проживання невістки у квартирі вона не давала, у квартирі остання не була прописана і тому права на проживання в ній не набула.
Контрольні питання 1. Чи має право громадянка Козак на вселення у спірне житло? 2. Чи зміниться ситуація у випадку, якщо Козак матиме прописку в іншому будинку? 3. Як розв’язати спір? 4. Варіант: після вселення за рішенням суду в спірну оселю Козак одружилася і в неї народилася дитина. Чи має вона право вимагати вселення свого нового чоловіка?45
Задача № 2. Громадянин Дацюк подав 2000 р. позов до суду про приєднання однієї кімнати у комунальній квартирі і надання йому звільненої в трикімнатній квартирі кімнати площею 12 кв. м, оскільки він зі своєю сім’єю в цій квартирі займає дві кімнати і потребує поліпшення житлових умов. Відмовляючи в наданні зазначеної кімнати, місцева адміністрація послалася на те, що позивач унаслідок обміну житлової площі 1997 р. погіршив свої житлові умови і тому правила ст. 54 Житлового кодексу України на нього не поширюються.
|
|
|
Контрольні питання 1. Який порядок надання житлового приміщення, що звільнилося? 2. Чи зміниться ситуація, якщо квартира була побудована для однієї сім’ї, але самовільно перепланована? 3. Як розв’язати спір?
Задача № 3. У зв’язку з розірванням шлюбу громадянин Кирилець звернувся до житлових органів із заявою про зміну умов договору найму житла, яке займав із колишньою дружиною і дочкою. Він зазначив, що спірна квартира площею 27 кв. м має ізольовані кімнати, одну з яких площею 7 кв. м він просить виділити йому. Відмовляючи у задоволенні заяви, державна адміністрація району послалася на те, що за розміром кімната не відповідає частині житлової площі, що припадає на нього у квартирі, тож з урахуванням незначного розміру підсобних приміщень рішення щодо зміни умов договору найму приймати недоцільно.
|
|
|
Контрольні питання 1. Чи правильною є відмова в задоволенні заяви Кирильця? 2. Чи впливає розмір кімнати на рішення і в яких випадках? 3. Як діяти в подібній ситуації?
Задача № 4. У травні 2000 р. громадянка Лугова звернулася до суду з позовом до громадянина Новикова з сім’єю про визнання їх такими, що втратили право користування житловою площею, і визнання недійсним свідоцтва про право власності. Позивачка зазначала, що спірну квартиру отримав її чоловік. Вона вселилася туди в березні 1994 р., коли між нею та її чоловіком було зареєстровано шлюб. У квітні 1995 р. у них з чоловіком народилася дочка, і оскільки спірна квартира була волога та невпорядкована, вони переїхали тимчасово до її батьків. У квартирі залишилася мати наймача, з її згоди туди вселилися сестра, її чоловік та їхня дитина. Усі вони були прописані у спірній квартирі. Коли 1 лютого 2000 р. її чоловік помер, відповідачі, скориставшись пропискою, переоформили особовий рахунок на Новикову з сім’єю і приватизували квартиру. Позивачка зазначала, що вона вселялася в квартиру як член сім’ї наймача і набула рівного з ним права користування житловою площею. Відповідачі в зустрічній позовній заяві зазначали, що Лугова вселилась у квартиру не в установленому порядку і не набула права на проживання.
Контрольні питання 1. Який порядок вселення в квартиру? 2. Чи було порушено право наймача на вселення інших осіб у займане ним приміщення? 3. Чи порушені права на проживання Лугової, якщо вона ще з 1990 р. була прописана в іншій квартирі?
Задача № 5. Павлишин звернувся до суду з позовом до Олексашенко щодо визнання права користування житлом і вселення у квартиру. Позивач посилався на те, що, перебуваючи з 1987 р. з Олексашенко у фактичних шлюбних відносинах, проживав у квартирі як член сім’ї. З грудня 1993 р. у зв’язку з погіршенням стосунків відповідачка почала чинити перешкоди в користуванні квартирою, тому позивач просив задовольнити позов.
Контрольні питання 1. Який порядок вселення членів сім’ї наймача, піднаймача? 2. Чи є прописка правоустановчим юридичним фактом? 3. Чи зміниться рішення суду у випадку, коли Павлишин прописаний у приватному будинку своєї матері?
Задача № 6. Громадянка Алієва подала позов до своєї дочки Верндуб про примусовий обмін квартири. Позивачка зазначала, що 1988 р. з дочкою та її дочкою (онукою) вселилась у порядку обміну в двокімнатну квартиру житловою площею 29,62 кв. м з метою об’єднання в одну сім’ю. Після цього відповідачка з дочкою почали створювати неможливі умови для сумісного проживання, ображали її, били. Обміняти квартиру відповідачка відмовляється. За запропонованим варіантом примусового обміну47 вона має переселитися в кімнату площею 28 кв. м у комунальній квартирі, а відповідачка з дочкою — в однокімнатну ізольовану квартиру житловою площею 19,5 кв. м.
Контрольні питання 1. Чи має право Алієва вимагати примусового обміну квартири? 2. За яких умов обмін житлових приміщень не припускається? 3. Яке рішення повинен ухвалити суд?
Задача № 7. У березні 1998 р. громадяни Васильєва і Сотник звернулися з позовом до громадянки Сергєєвої та членів її сім’ї про визнання недійсним обміну житлових приміщень. Позивачі зазначали, що мешкали разом у чотирикімнатній квартирі в Луганську. У жовтні 1996 р. з дозволу міськвиконкому вони здійснили обмін цього житла на дві однокімнатні квартири, в яких мешкали відповідачі. Отримавши обмінні ордери, Васильєва вселилася у кв. № 14 кварталу Південний, а Сотник — у кв. № 168 по вул. Смоленській, 3. Після вселення позивачі виявили приховані недоліки, які не були помітні під час огляду перед обміном, зокрема щілини на стиках, у зв’язку з чим квартира Сотника волога. Крім того, відповідачі не виконали своїх зобов’язань, пов’язаних з ремонтом приміщень. Посилаючись на те, що вони уклали зазначену угоду внаслідок помилки, позивачі просили суд визнати угоду недійсною та повернути сторони до попереднього стану.
Контрольні питання 1. Які правовідносини виникають при обміні житла і якими нормативними документами вони регулюються? 2. За яких умов припускається обмін квартири? 3. Чи буде визнано ордер на обмін житла за наведених обставин недійсним? 4. Чим відрізняються договори обміну та міни житла?
Задача № 8. Громадяни Чирська і Чирський звернулися до виконкому Боярської міської ради про зміну договору найму житлового приміщення. Позивачі зазначали, що вони сім’єю з чотирьох осіб мешкають у двокімнатній квартирі житловою площею 28,5 кв. м з ізольованими кімнатами. Після розірвання шлюбу Чирська із сином стала проживати у кімнаті площею 11,9 кв. м, а Чирський з дочкою — у кімнаті площею 16,6 кв. м. Обоє звернулися до виконкому міської ради з проханням змінити умови договору найму і укласти з кожним з них окремий договір на фактично займані приміщення.
Контрольні питання 1. Чи має право колишнє подружжя вимагати надання житлового приміщення у межах належної їм частки житлової площі? 2. Чи вважається така зміна договору найму житла штучним погіршенням житлових умов? 3. Чи зміниться рішення у випадку якщо будинок — приватна власність подружжя? 4. Як розв’язати спір?
Задача № 9. Громадянин Прищепа звернувся до суду з позовом до громадянки Філімонової, її матері та неповнолітньої дочки, ЖЕО Кіровського району м. Донецька про зміну умов договору найму житлового приміщення. У позові було вказано, що 1990 р. на сім’ю з чотирьох осіб, у тому числі й позивача, була надана трикімнатна з ізольованими кімнатами квартира. Посилаючись на те, що між ним і Філімоновою, її матір’ю та неповнолітньою дочкою в червні 1995 р. склалися неприязні стосунки, які перешкоджають нормальному користуванню житлом, позивач просив виділити йому ізольовану кімнату площею 11,5 кв. м, а відповідачам — інші дві. Посилаючись на те, що в лютому 1999 р. Прищепа добровільно залишив спірну квартиру і не проживає в ній понад шість місяців без поважних причин, вони просили про задоволення їхніх вимог на підставі ст.71 Житлового кодексу.
Питання 1. Чи має Прищепа право на зміну умов договору найму? 2. Упродовж якого часу за тимчасово відсутніми громадянами зберігається право на житло? 3. Яким вимогам має відповідати квартира, що виділяється? 4. Яке рішення повинен ухвалити суд?
Задача № 10. Громадянка Найдьонова подала позов до громадянки Ломакіної про зміну договору найму житлового приміщення — трикімнатної квартири площею 38,7 кв. м, де проживала з дитиною та відповідачкою. Посилаючись на те, що при користуванні квартирою виникають конфлікти, просила поділити приміщення, виділивши їй з дитиною дві кімнати, кожна по 10,9 кв. м, а матері — кімнату площею 16,9 кв. м.49
Контрольні питання 1. Які правові підстави передбачені для зміни договору найму квартири державного житлового фонду? 2. У яких випадках зміна договору найму не припускається? 3. Чи підлягають задоволенню вимоги Найдьонової? 4. Яким чином змінилася б ситуація, якщо будинок належить приватному житловому фонду?
Задача № 11. Громадянин Андреєв подав позов до громадянина Поліщука про зміну договору найму квартири. Позивач зазначав, що він з колишньою дружиною Поліщука і двома дітьми — неповнолітньою дочкою та дорослим сином — живуть у трикімнатній квартирі (кімнати площею 19,68, 11,0 і 10,0 кв. м). Після припинення подружнього життя спільне проживання стало неможливим. Тому він просив виділити в його особисте користування кімнату площею 10,0 кв. м із залишенням кухні, комірки, ванної з туалетом у спільному користуванні та укладенням окремого договору найму житлового приміщення.
Контрольні питання 1. Чи можливо за даної ситуації укласти два договори найму? 2. При укладенні окремих договорів найму які житлові приміщення можуть бути закріплені на праві особистого і спільного користування? 3. Чи має Андреєв право на приватизацію окремої кімнати? 4. Яке рішення повинен ухвалити суд?
Задача № 12. Громадянка Самарчук подала позов до Хмельницького міськвиконкому про визнання права на квартиру. Позивачка зазначала, що в липні 1997 р. уклала шлюб з громадянином Гаврилюком, який був наймачем двокімнатної квартири в Хмельницькому. Після цього вона вселилась до нього в квартиру, проживали однією сім’єю, вели спільне господарство до дня його смерті в січні 2000 р. Посилаючись на те, що відповідач не визнає її права на зазначену квартиру, позивачка просила задовольнити позов. Хмельницьке міське управління житлово-комунального господарства подало зустрічний позов до Самарчук про виселення, посилаючись на те, що остання в спірній квартирі не прописана і не проживала, була наймачем іншої квартири. Оскільки Самарчук само-50 стійного права на спірне помешкання не набула, вона після смерті наймача підлягає виселенню.
Контрольні питання 1. Які особи є членами сім’ї наймача? 2. Яка різниця між пропискою і місцем проживання? 3. Яке правове значення має реєстрація шлюбу для визначення житлових прав громадян? 4. Яке рішення повинен ухвалити суд?
Задача № 13. В липні 1994 р. громадянка Світланова звернулася до суду з позовом до громадянина Горобця про примусовий обмін трикімнатної квартири. Позивачка зазначала, що після розірвання шлюбу з Горобцем спільне проживання з ним стало неможливим, і просила в порядку примусового обміну переселити відповідача в кімнату готельного типу площею 12,9 кв. м, тоді б вона з двома неповнолітніми дітьми перейшла у двокімнатну квартиру площею 28,2 кв. м, а наймачі цих житлових приміщень з’їхались би у спірну квартиру.
Контрольні питання 1. Що таке примусовий обмін житла і в яких випадках він припускається? 2. Які інтереси мешканців мають бути враховані при примусовому обміні? 3. Які обставини має встановити суд для оцінки варіантів обміну? 4. Яке рішення повинен ухвалити суд?
Задача № 14. У двокімнатну квартиру, що складається з ізольованих кімнат площею 20 та 10 кв. м, за ордером вселилися батько й син. У зв’язку з одруженням сина у цю квартиру з додержанням правил, передбачених ч. 1 ст. 65 Житлового кодексу, вселилася невістка наймача. Між цими трьома особами була домовленість, що молоде подружжя займатиме лише кімнату площею 20 кв. м.
Контрольні питання 1. Чи має рівні права на користування житловою площею невістка? 2. Що таке угода на право користування житлом і в якій формі вона укладається? 3. Як має вирішити справу суд у випадку, якщо батько заперечує проти вселення невістки?
Самостійна робота (8 год.)
Даний вид роботи виконується для отримання додаткового балу до модульного контролю:
1. Загальна характеристика договірних відносин стосовно житла.
2. Поняття договору найму житла та його різновиди.
3. Які істотні умови договору найму житла?
4. Дайте правову характеристику договору піднайму житла.
5. Чим відрізняється договір міни від обміну житла?
6. Чим відрізняється договір ренти жилого приміщення від оренди?
7. Підстави і наслідки припинення договору оренди житлового приміщення.
8. Опрацювати постанову Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року №682 „Деякі питання реалізації Закону України”, „Про житловий фонд соціального призначення” і підготувати доповідь або інформацію на групове заняття.
9. Підготувати проект договору найму соціального житла.
10. Студентам необхідно опрацювати Закон України „Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати за житлово-комунальні послуги, спожити газ та електроенергію” від 20 лютого 2003 року №554-IV, Закон України „Про реструктуризацію заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій і комунальні послуги, що утворилися станом на 1 грудня 2006 року від 20 грудня 2006 року №498 – V та постанову Кабінету Міністрів України від 27 червня 2003 року №976.
11. Письмово обґрунтувати відповідь на запитання, посилаючись на статті названих нормативних актів:
А) Порядок погашення реєструктуризованої заборгованості та внесення поточних платежів за житлово-комунальні послуги.
Б) Підготувати проект договору про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Теми рефератів (індивідуальна робота):
1. Умови, підстави і порядок прийняття на квартирний облік громадян.
2. Права та обов’язки наймача жилого приміщення за договором найму соціального житла.
3. Державна політика щодо реалізації прав громадян на отримання житла з державного житлового фонду.
4. Поняття, юридична характеристика та зміст договору найму житла.
5. Договір піднайму житла, його форма і зміст.
6. Види угод (право чинів) з жилими приміщеннями.
Література до теми: [1-5; 10; 21; 37; 38; 41, 64-66]
Тема №3.Особливості забезпечення жилими приміщеннями
окремих категорій громадян.
Ключові терміни та поняття до теми: Службове жиле приміщення, гуртожиток, безгосподарне утримання, житловий комплекс, додаткова житлова площа.
Семінарське заняття (2 год.)
Питання до семінару:
1. Користування службовими жилими приміщеннями.
2. Нормативне регулювання порядку надання гуртожитків і користування ними.
3. Користування іншими спеціалізованими жилими приміщеннями (жилими будинками).
4. Забезпечення житловими приміщеннями окремих категорій громадян: військовослужбовців, біженців та переселенців.
Практичне заняття (2 год.)
Письмово вирішити задачі:
Задача № 1. Громадянин Гончаров із сім’єю з чотирьох осіб пере-ував на обліку для поліпшення житлових умов під першим номером,а родина Подолянця з п’яти осіб також перебувала на обліку, але під третім номером. При розподілі житлової площі ордер на трикімнатну квартиру було видано Подолянцю як такому, що більше потребує поліпшення житлових умов. Гончаров подав позов про визнання виданого Подолянцю ордера недійсним і виселення, вважаючи, що видано його з порушенням ст. 43 Житлового Кодексу України про черговість надання громадянам квартир.Заперечуючи проти позову, Подолянець зазначав, що він із сім’єю зовсім не має житла, мешкає у непристосованому приміщенні,тому діти часто хворіють, а Гончаров проживає в однокімнатній квартирі, тому з урахуванням цих обставин квартиру надано йому обґрунтовано.
Контрольні питання
1. Який порядок забезпечення громадян житлом державного житло-
вого фонду?
2. Чи зміниться ситуація, коли з’ясується, що Подолянець є учасни-
ком бойових дій?
3. Яке рішення повинен ухвалити суд?
Задача № 2. Громадянин Рогульський працював в Адміністрації Президента України, де був прийнятий на квартирний облік 12 вересня 1992 р. на загальних підставах. 1995 р. він перейшов на роботу до Київської міської адміністрації, що підпорядковується Адміністрації Президента України, де у вересні 1995 р. отримав на себе і дружину кімнату житловою площею 14 кв. м у загальній квартирі. У травні 1997 р. Рогульський переводом повернувся на роботу до Адміністрації Президента України. В червні 1997 р. він подав заяву про на-
дання йому ізольованої площі, посилаючись на те, що його сім’я збільшилася у зв’язку з народженням близнюків. Крім того, він порушував питання про надання йому квартири позачергово на тій підставі, що він належить до II категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Контрольні питання
1. З якого часу Рогульський вважається прийнятим на квартирний
облік?
2. Чи має він право отримати квартиру позачергово?
3. Яким вимогам має відповідати квартира, яку він отримає?
4. Назвіть випадки збереження черговості при переведенні на іншу
роботу.
Задача № 3. Комбінат дитячого харчування подав 2008 р. позов до громадянина Рогози про визнання недійсним договору найму житлового приміщення і виселення, зазначаючи, що житлово-комунальний відділ комбінату без рішення керівництва та профспілкового комітету 1993 р. уклав договір найму на двокімнатну квартиру з відповідачем. Заперечуючи проти позову, Рогоза посилався на те, що договір найму з ним укладено відповідно до вимог чинного законодавства. Він сумлінно протягом п’яти років виконував обов’язки за догово-
ром, сплачував квартирну плату, зробив ремонт.
Контрольні питання
1. Який порядок надання житла у відомчому житловому фонді?
2. Чи дотримано вимог чинного законодавства при наданні житла
гр. Рогозі?
3. Чи обов’язкова згода профспілкового комітету для отримання
житла?
4. Які рішення повинен винести суд?
Задача № 4. Громадянка Романюк за місцем роботи перебувала на черзі як інвалід I групи для отримання житлової площі з 1989 р. У червні 2010 р. її з квартирного обліку було знято у зв’язку з виїздом її сина на інше постійне місце проживання. Вона залишилася в однокімнатній квартирі одна і за нормами житлової площі житлом забезпечена. Вважаючи, що за станом здоров’я вона має право на додаткову житлову площу і з урахуванням того, що з обліку її зняли безпідставно, Романюк оскаржила судове рішення.
Контрольні питання
1. Чи має право на поліпшення житлових умов Романюк?
2. В якому порядку має вирішуватись її спір?
3. Яке рішення необхідно ухвалити?
Задача № 5. Громадянин Максимов із сім’єю проживав у квартирі в Києві. У зв’язку з переїздом до Білої Церкви і одержанням там квартири здав займану в Києві квартиру житловим органам. Через деякий час син Максимова, який навчався в аспірантурі в Одесі, подав позов до суду про визнання виданого батькові ордера і його вселення в квартиру в Києві недійсним, посилаючись на те, що своєї згоди на переїзд до Білої Церкви він не давав, а до ордера на житлову площу був вписаний батьком без його відома.
Контрольні питання
1. Які особи можуть бути вписані до ордера на отримання квартири?
2. Чи підлягають задоволенню вимоги сина? Чи зміниться ситуація,
якщо квартира була приватизована на ім’я батька?
3. Чи може виданий ордер у цьому випадку бути визнаний недійс-
ним?
4. У разі якщо суд визнає позовні вимоги обґрунтованими, яку осе-
лю і ким буде надано?
Задача № 6. Виробниче об’єднання “Турбодув”, вважаючи надання сім’ї громадянина Позднякова квартири на підставі розпорядження директора шахти і керівництва об’єднання незаконним, подало позов про виселення. Заперечуючи проти позову, Поздняков посилався на те, що будь-яких не відповідних дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов він не подавав, квартира надана йому як кадровому працівнику, а попереднє житло лишилося сім’ї дочки, яка заперечує проти вселення і подала позов про визнання його з дружиною такими, що втратили право на житлову площу у зв’язку з непроживанням на ній більше року.
Контрольні питання
1. Які громадяни, що потребують поліпшення житлових умов, бе-
руться на облік?
2. На якій правовій підставі здійснюється вселення у відомчий жит-
ловий фонд?
3. Як вирішити спір?
Задача № 7. Перебуваючи на обліку для поліпшення житлових умов, громадянин Ворохта до однокімнатної квартири прописав матір, яка мешкала у власному будинку в селі, але була вписана сином до ордера на одержання квартири. Протягом шести місяців мати на нову житлову площу не прописалася. Заперечуючи проти визнання одержаного ордера недійсним і виселення, Ворохта зазначав, що надана йому квартира навіть без ура-
хування проживання матері за своєю площею перебуває в межах встановленої ст. 47 Житлового кодексу України норми житлової площі (по 12,1 кв. м на кожного члена сім’ї).
Контрольні питання
1. Чи зобов’язані всі члени сім’ї, вписані до ордера, прописатися на
новому місці проживання і протягом якого часу?
2. Які правові наслідки настають, якщо не всі члени сім’ї пропишу-
ться за новою адресою?
3. Яке рішення може ухвалити суд?
Задача № 8. Громадянинові Петренку, обраному головою районної ради на підставі ст. 46 Житлового кодексу України, поза чергою надане житлове приміщення на сім’ю з чотирьох осіб, яке він невдовзі приватизував. Після укладення шлюбу його сином та народження двох дітей розмір площі, що припадає на кожного члена сім’ї, став таким, що виникла потреба у поліпшенні житлових умов. Після обрання на таку ж посаду в іншому районі Петренко звернувся до державної адміністрації району із заявою про забезпечення його квартирою поза чергою, як це передбачено ст. 46 Житлового кодексу України. Заяву Петренка задоволено не було, оскільки пільгами, передбаченими ст. 46 Житлового кодексу України, він уже скористався при обранні на посаду першого разу, а подальше поліпшення житлових умов може бути здійснене в загальному порядку.
Контрольні питання
1. Хто має право на позачергове отримання квартири?
2. Яким вимогам має відповідати житло, що надається? Чи змінять-
ся вимоги до житла приватного житлового фонду?
3. Чи правильною є відмова в поліпшенні житлових умов?
Задача № 9. Громадянин Довженко подав позов до державної адміністрації району міста та до громадянина Стирти про визнання ордера недійсним та виселення його сім’ї з квартири. Позивач зазначав, що 1 вересня 1998 р. на підставі рішення державної адміністрації від 3 липня 1998 р. він одержав ордер на квартиру, і в березні 1999 р. по закінченні опоряджувальних робіт у квартирі його сім’я збиралася туди вселитися.10 жовтня 1998 р. рішенням цієї ж державної адміністрації на цю квартиру було видано ордер Стирті, який позивач просив визнати недійсним. Відмовляючи в позові Довженкові, суд послався на те, що наймодавець вправі до заселення квартири скасувати або змінити своє рішення, що Довженко не мешкав у спірній квартирі і не уклав з житловим органом договору найму, не реалізувавши тим самим право на вселення. Оскаржуючи рішення, Довженко посилався на те, що після одержання ордера він з дружиною не вселявся, оскільки в будинку не працював ліфт та не було гарячого водопостачання.
Контрольні питання
1. Які права надає ордер на квартиру?
2. Чи правильно вирішено спір судом?
3. Які юридичні дії мають здійснити члени сім’ї наймача при вселенні?
Задача № 10. Громадянка Рудик та члени її родини подали позов до Київського заводу “Укрточмаш”, виконкому Шевченківської ради м. Києва та до громадянина Чурикова про визнання недійсним ордера, виданого останньому, і надання йому житлового приміщення, що звільнилося. Позивачка зазначала, що її сім’я з п’яти осіб у загальній квартирі займає дві кімнати площею 31,9 кв. м. У цій же квартирі звільнилися кімнати площею 27,6 кв. м. Усі ці кімнати раніше складали одну чотирикімнатну квартиру. Всупереч будівельним правилам і санітарним нормам її було переобладнано на дві ізольовані квартири. Оскільки завод “Укрточмаш”, на балансі якого перебуває будинок, відмовив у приєднанні звільнених кімнат, виконком Шевченківської районної ради за рішенням адміністрації та профкому заводу видавордер на їх заселення сім’ї Чурикова.
Контрольні питання
1. Який порядок надання житлового приміщення, в якому мешка-
ють двоє або більше наймачів, що звільнилося?
2. Які правові наслідки настають у разі самовільного переобладнан-
ня чи перепланування житлового приміщення?
3. Яке рішення повинен ухвалити суд?
Самостійна робота (10 год.)
Даний вид роботи виконується для отримання додаткового балу до модульного контролю:
1. Підстави і порядок надання службових приміщень.
2. Правові підстави виселення із службових приміщень.
3. Категорії осіб, яким надається право на користування гуртожитками.
4. Правові підстави виселення, переселення та відселення мешканців гуртожитків.
5. Які особи належать до військовослужбовців?
6. Порядок і умови надання житлових приміщень громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Теми рефератів (індивідуальна робота):
1. Організація та діяльність житлових кооперативів.
2. Особливості статусу гуртожитків, на які поширюється дія Закону України „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків” від 4 вересня 2008 року.
3. Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями.
4. Підстави припинення права користування службовими жилими приміщеннями.
Література до теми: [1-3; 5; 11; 12; 14; 15; 19; 22]
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.
Тема №4. Виникнення та реалізація права власності на житло. Правові основи створення та функціонування об’єднання співвласників багатоквартирних будинків.
Ключові терміни та поняття до теми: Асоціація власників жилих будинків, допоміжні приміщення багатоквартирного жилого будинку, загальна площа жилого багатоквартирного будинку, об’єднання громадян, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, прибудинкова територія багатоквартирного будинку, управитель, кондомініум, приватизація, приватизаційні папери, житловий чек, приватизація державного житлового фонду, право власності, приватна власність, об’єкт нерухомого майна, форми власності, спільна сумісна власність, спільна часткова власність.
Лекційне заняття (2 год.)
Момент виникнення права власності на житло має важливе практичне значення. Цивільний кодекс України (далі - ЦК) визначає право власності як право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Зміст права власності складають три правомочності: право володіння, користування і розпорядження. На можливість законного здійснення цих правомочностей як раз безпосередньо і впливає момент виникнення права власності.
З точки зору практичного значення важливим при визначенні моменту вступу людини в права власності є підстава виникнення цього права. У свою чергу право власності на житло залежно від підстави виникнення: 1) може купуватися у результаті угоди (як односторонній, так дво-і багатосторонній); 2) у результаті настання юридично значущих подій і наступних правомірних дій особи (спадкування за заповітом і законом); 3) в результаті правомірних дій особи (будівля житла); 4) в результаті приватизації житла.
Семінарське заняття (2 год.)
Питання до семінару:
Загальна характеристика законодавства про реалізацію прав громадян на житло державного житлового фонду.
Право на одержання житлового приміщення у будинках держав- ного житлового фонду.
Правова характеристика ордера на квартиру
Порядок створення об’єднання співвласників багатоквартирних будинків.
Повноваження об’єднання співвласників та його статутних органів.
Правовий статус та власність членів об’єднань.
Забезпечення утримання будинку і при будинкової території.
Ліквідація та реорганізація об’єднання співвласників багатоквартирних будинків.
Практичне заняття (4 год.)
Перше практичне заняття:
У письмовому вигляді надати відповіді на питання:
1. Підготувати ордер на квартиру;
2. Правове регулювання створення та діяльності об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ);
3. Структура та реєстрація ОСББ;
4. Органи управління об’єднання;
5. Управління неподільним та загальним майном житлового комплексу;
6. Господарська діяльність ОСББ.
Письмово вирішити задачі:
Задача № 1.
Після розірвання шлюбу чоловік претендував на приватизовану 1997 р. однокімнатну квартиру, яку раніше отримали в порядку черговості його батьки, а дружині просив залишити дачу в Броварах та автомобіль. При цьому обіцяв придбати на її ім’я іншу квартиру. Дружина з таким рішенням не погодилася і просила визнати за нею половину квартири. Оскільки з нею залишилася неповнолітня дитина, що народилась 1998 р., вона претендувала на третину загальної площі. У разі задоволення її вимог колишнього чоловіка довелося б виселити на дачу.
Задача № 2.
У квітні 1994 р. громадянка Яременко звернулася до суду із позовом до громадянина Білоуса про поділ квартири. Позивачка зазначала, що 17 серпня 1998 р. вона разом із відповідачем придбала квартиру за 27 тис. грн. При цьому Яременко сплатила за угодою 15 тис. грн., а Білоус — 12 тис. грн. У зв’язку з цим позивачка вважає, що їй має належати 55,55 % квартири, а відповідачеві — 44,45 %. Оскільки між ними виник конфлікт з приводу користування квартирою, позивачка просила виділити їй зазначену частку.
Друге практичне заняття:
У письмовому вигляді надати відповіді на питання:
Правове становище співвласників багатоквартирного житлового будинку.
Права і обов’язки товариства співвласників багатоквартирного житлового будинку.
Права і обов’язки членів об’єднання багатоквартирного житлового будинку.
Відповідальність за порушення законодавства про об’єднання.
Письмово вирішити задачі:
Задача № 1.
28 квітня 1993 р. громадянка Антошина звернулася до суду з позовом до громадянок Гудзій і Золотар про визнання права власності на будинок і визнання свідоцтва про право на спадщину і договору купівлі-продажу недійсними. Позивачка зазначала, що 12 квітня 1992 р. вона придбала у Матвєєва будинок. Договір не було нотаріально посвідчено, оскільки будинок був зареєстрований за дружиною продавця, яка померла 21 жовтня 1991 р., а згодом — 22 травня 1992 р. — помер і Матвєєв. Після смерті Матвєєва свідоцтво про право на спадщину отримала його сестра Золотар, яка 18 січня 1993 р. продала спірний будинок Гудзій.
Задача № 2.
Громадянин Трачук подарував онукові приватизовану однокімнатну квартиру, в якій проживав і був прописаний, але при цьому отримав розписку, що квартира за його життя не продаватиметься. Через рік, перебуваючи у скрутному матеріальному становищі, онук продав квартиру за 12 тис. грн. громадянинові Швецю. Трачук звернувся з позовом до суду про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, надавши при цьому посвідчену головним лікарем довідку. Швець у зустрічному позові просить суд усунути перешкоди щодо користування приватним житлом.
Самостійна робота (6 год.)
Даний вид роботи виконується для отримання додаткового балу до модульного контролю:
Самостійно опрацювати Закон України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 р. № 2866 та письмово дати відповіді на запитання:
1. Що таке об’єднання співвласників багатоквартирного будинку і які переваги воно надає?
2. Яка мета створення об’єднання та його правове становище?
3. Чи може житлово-будівельний кооператив реорганізуватися в об’єднання співвласників багатоквартирного будинку і як це зробити?
4. Які права і обов’язки особи, що не бажає вступати до об’єднання?
Дата добавления: 2018-09-23; просмотров: 213; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!