ЗМ 4. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НА ПОЧАТКУ ХХ ст.
Тема 5. БОРОТЬБА ЗА ВІДРОДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОСТІ УКРАЇНИ
(1917 – 1920 рр.)
План лекції:
- Утворення Центральної Ради та проблеми державності України у її діяльності.
- Політика Гетьманату та уряду Директорії. Утворення ЗУНР.
- Харківський з‘їзд Рад (грудень 1917 р.) та його політичні наслідки. Становлення радянської державності в Україні (кін. 1918 – 1921 рр.).
Семінар 5: З МАГАННЯ ЗА УКРАЇНСЬКУ ДЕРЖАВНІСТЬ У 1917 – 1920 рр.
Мета: осмислити процеси, що відбулися в українському суспільстві впродовж 1917-1921 рр. Охарактеризувати і порівняти державотворчу діяльність Української Центральної Ради, гетьманату Павла Скоропадського та Директорії. Визначити особливості зовнішньої та внутрішньої політики українських урядів періоду національно-демократичної революції 1917-1921 рр. Проаналізувати причини поразки українських визвольних змагань 1917-1921 рр.
Питання для обговорення:
1. Соціально-економічні та суспільно-політичні передумови Української революції 1917 – 1920 рр.
2. Діяльність українських урядів у сфері державного будівництва: від ідеї автономії України до її незалежності.
3. Соціально-економічні та національно-культурні програми Центральної Ради, Гетьмана П. Скоропадського, Директорії УНР: порівняльна характеристика.
4. Проголошення ЗУНР та змагання за українську державність.
Методичні вказівки до семінару:
Готуючи відповідь на перше питання, студенти повинні усвідомлювати, що економічний розвиток українських земель на початку ХХ ст. відбувався суперечливо і неоднозначно. Втім кількісні та якісні зрушення суттєво змінили не лише господарську, але й соціальну структуру українського суспільства, що спричинило зростання кількості міського населення, з одного боку, та загострення соціальних й національних суперечностей на початку ХХ ст. в українських землях, – з іншого.
|
|
|
У цьому контексті доцільно з’ясувати, наскільки події революції 1905 – 1907 рр. та Першої Світової війни 1914 – 1918 рр. вплинули на зростання національного самосвідомості українців.
В процесі підготовки до відповіді на друге питання варто звернути увагу на ситуацію в Україні після Російської Лютневої революції 1917 р. і чинники активізації українського національного руху. Слід проаналізувати специфіку українського державотворчого процесу за часів діяльності Української Центральної Ради, Гетьмана П. Скоропадського, Директорії УНР. Особливу увагу зверніть на зносини українських урядів з більшовицькою Радою Народних комісарів, на прорахунки в питаннях як статусу України, так і в сфері пріоритетних завдань державного будівництва. Обґрунтуйте причини розмежування політичних сил у визначенні форм державного устрою та зовнішньополітичних пріоритетів.
|
|
|
У третьому питанні необхідно звернутися до короткого порівняльного аналізу соціально-економічних та національно-культурних перетворень українських урядів доби Національно-визвольних змагань 1917 – 1920 рр. Охарактеризуйте процес формування опозиції українській владі всередині суспільства. Визначте здобутки і прорахунки українських урядів в процесі реалізації соціально-економічних та національно-культурних реформ.
Аналізуючи четверте питання необхідно звернути увагу на обставини проголошення ЗУНР та етно-конфесійну й політичну специфіку регіону. Проаналізуйте соціально-економічну політику уряду ЗУНР та особливості державотворчих процесів. Визначте обставини та історичне значення проголошення Злуки УНР і ЗУНР. З’ясуйте причини поразки ЗУНР.
Ключові поняття і терміни
Автономія, Українська Центральна Рада, самостійники, Універсал, УНР, Тимчасовий уряд Росії, Рада народних Комісарів, Ультиматум РНК, українсько-більшовицька війна, Український Національний Союз, Гетьманат, консервативна ідея, Директорія, анархізм, отаманщина, УСРР, політика «воєнного комунізму», інтервенція, сепаратний мир, Акт Злуки, ЗУНР, Українська Галицька армія, Варшавська угода 1920 р., Ризький мирний договір 1921 р.
|
|
|
Питання для самостійної роботи:
1. Дипломатичне визнання Української Центральної Ради.
2. Соціально-економічні проблеми в діяльності Центральної Ради.
3. Харківський з‘їзд Рад 1917 р. та українсько-більшовицька війна 1917-1918 рр.
4. Більшовицька політика «воєнного комунізму».
5. Злука ЗУНР і УНР: передумови та історичне значення.
6. Українсько-польська війна 1918-1919 рр.
7. Розгром Врангеля.
8. Селянський повстанський рух в Україні.
9. Основні наслідки української національної революції 1917-1920 рр.
Методичні вказівки і рекомендації:
Відповідь на перше питання потрібно розпочати з дипломатичного визнання УЦР. Розглянути підвалини революції та національно-політичні сили в українській революції. Готуючи відповідь на друге питання щодо соціально-економічної політики центральної Ради, радимо розпочати зі знайомства з її офіційними документами, зокрема, Універсалами, де віддзеркалюються ці проблеми. Необхідно звернути увагу на місце цих проблем в діяльності Центральної Ради та увага до їх вирішення. Особливу увагу звернути на земельне питання в Україні та реалізацію його у відповідності з положеннями ІІІ Універсалу Центральної Ради. Варто бути ознайомленим також з податковою політикою уряду УНР. Аналізувати третє питання необхідно розпочати з розгляду політики Радянської Росії щодо України, акцентуючи увагу на її намаганні будь-що реалізувати ідею єдиної і неділимої Росії. Дослідити питання встановлення влади рад в Україні, зокрема харківський з‘їзд Рад 1917 р. та українсько-більшовицьку війну 1917-1918 рр.
|
|
|
Висвітлення четвертого питання щодо зміни економічної політики більшовицької партії на початку 1920-х років вимагає передусім аналізу соціально-економічного і політичного становища в Україні у цей період, а саме – ознак занепаду промисловості та сільського господарства, спричиненого політикою «воєнного комунізму», падіння життєвого рівня населення та характеристики повстанського руху, що поширився на значній території України.
Відповідь на п’яте питання слід розпочати з ознайомленням з процесами, що відбувалися в західноукраїнських землях на завершальному етапі Першої світової війни і утворення Західноукраїнської Народної Республіки. Після цього проаналізувати стан відносин між ЗУНР Українською державою часів Гетьманату та Українською народною республікою. Після цього ознайомитись з ініціативою провідних діячів ЗУНР щодо об'єднання з Наддніпрянською Україною, з процесом такого об'єднання, зокрема з прелімінарним договором від 1 грудня 1918 року та актом злуки 22 січня 1919 р., що відбувся в Києві, звернувши увагу на засідання Трудового конгресу, який проходив після цього акту та його рішення. Крім цього необхідно орієнтуватись в причинах, котрі перешкоджали практичному втіленню в життя Акту злуки.
В шостому питанні потрібно усвідомити передумови українсько-польської війни, виходячи з політики усіх політичних сил Польщі щодо західноукраїнських земель і, зокрема, політику у відношенні проголошеної ЗУНР. Слід також бути обізнаним з політикою Антанти щодо українсько-польського конфлікту, звернути увагу на зацікавленості Англії та Франції в існуванні сильної Польщі, знати перебіг українсько-польської війни та вміти проаналізувати її наслідки з огляду на рішення Паризької мирної конференції і, зокрема, Верховної Ради Антанти.
Необхідно ознайомитися з передумовами радянсько-польської війни, акцентуючи увагу на умовах Варшавської угоди від 20 квітня 1920 року і, зокрема, Варшавської конференції від 24 квітня. Крім того потрібно простежити хід радянсько-польської війни, ознайомитись з утворенням Галицької Соціалістичної Радянської Республіки, з відношенням населення західноукраїнських земель до радянської влади. Слід також ознайомитись з політикою Англії та Франції щодо радянсько-польського воєнного конфлікту, вказати на їх ініціативу, спрямовану, з одного боку, на допомогу Польщі, а з іншого – на зупинення наступу радянських військ та пропозиції про встановлення радянсько-польського кордону, так званої «лінії Керзона». Варто звернути увагу на обставини, котрі змусили радянську Росію на початок переговорів з Польщею і підписання Ризького мирного договору та проаналізувати цей договір з точки зору його умов.
Готуючи наступні питання необхідно знати про стосунки УНР з Кримською Крайовою Українською Радою, з командуванням білогвардійської армії, миттєвою реакцією більшовицького уряду Росії на ці стосунки. Необхідно знати про події, що відбувалися у серпні – жовтні 1920 року на півдні України, роль армії Н. Махна в розгромі армії Врангеля та її подальшу долю. Важливо дослідити селянський повстанський рух в Україні.
Підсумком підготовки до заняття є основні наслідки української національної революції 1917-1920 рр., уроки революції.
Дата добавления: 2018-09-23; просмотров: 178; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!