Репродуктивні педагогічні технології

Стр 1 из 2Следующая ⇒

Рівненський державний гуманітарний університ

Кафедра педагогіки початкової освіти

КУРСОВА РОБОТА

з загальних основ педагогіки та дидактики

на тему:

Зміст і класифікація методів за характером пізнавальної діяльності молодших школярів

Студентки4 курсу (3р.н)

спеціальності "Початкова освіта"

Чайковської Ілони Костянтинівни

Керівник_________________________

Національна шкала________________

Кількість балів:________ECTS______

Члени комісії:

_______________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

_______________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

_______________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

Рівне - 2017

Зміст

Введення

1. Репродуктивний метод

1.1 Репродуктивні педагогічні технології

2. Продуктивні методи навчання

2.1 Продуктивний варіант навчання

2.2 Творчий метод навчання

Висновок

Список використаної літератури

Введення

У світовій і вітчизняній практиці зроблено багато зусиль за класифікацією методів навчання. Так як метод категорія універсальна, багатовимірне утворення , володіє безліччю ознак, то вони і виступають у якості підстав для класифікацій. Різні автори використовують різні підстави для класифікації методів навчання.

Запропоновано багато класифікацій, в основу яких покладено один або декілька ознак. Кожен з авторів наводить аргументи для обгрунтування своєї класифікаційної моделі. Характер пізнавальної діяльності відображає рівень самостійної діяльності учнів.І. Я. Лернер (1917-1996) і М. М. Скаткін (1900-1991) розробили класифікацію методів навчання за характером пізнавальної діяльності учнів у процесі засвоєння різних компонентів змісту освіти. Кожному компонентові змісту освіти, на їхню думку, шляхом сприймання, усвідомлення і запам'ятовування учнями різноманітної інформації про довколишню дійсність. Уміння і навички формуються за допомогою практичного відтворення учнями способів діяльності, продемонстрованих учителем. Досвід творчої діяльності виробляється шляхом розв'язання нових для учнів проблем.

Відповідно до характеру пізнавальної діяльності учнів у процесі засвоєння різних компонентів змісту освіти виділяють п'ять методів навчання: 1) пояснювально-ілюстративний, 2) репродуктивний, 3) проблемний виклад, 4) частково-пошуковий (евристичний) і 5) дослідницький. Дещо умовно їх можна поділити на дві групи: репродуктивну (1 і 2 метод, які забезпечують засвоєння учнями готових знань і відтворення вже відомих їм способів діяльності), та продуктивну (4 і 5 метод, які мають ту особливість, що учні в процесі творчої діяльності відкривають суб'єктивно нові для них знання). Проблемний виклад належить до проміжної групи, тому що він однаковою мірою передбачає як засвоєння готової інформації, так і елементів творчої діяльності учнів.

Цією класифікації притаманні такі методи:

а) пояснювально-ілюстративний (інформаційно-репродуктивний):

б) репродуктивний (межі майстерності і творчості);

в) проблемний виклад знань;

г) частково-пошуковий (евристичний);

Д) дослідницький.

Пояснювально-ілюстративний метод

Сутність цього методу полягає в тому, що вчитель, користуючись різними засобами, повідомляє спеціально підготовлену, систематизовану інформацію, а учні сприймають її, осмислюють і фіксують у пам'яті. Для повідомлення нової інформації вчитель може скористатися усним словом (розповідь, лекція, пояснення), текстами (підручник, посібники), наочними засобами (картини, таблиці, схеми, кінофільми, телебачення, комп'ютери, натуральні об'єкти в класі і під час екскурсій), практичним показом способів діяльності (демонстрація способів роботи на верстаті, зразків відмінювання, способу розв'язання задачі, доведення теореми, складання плану, анотації тощо). Учні слухають, читають, спостерігають, співвідносять нову інформацію з раніше засвоєною і запам'ятовують.

Пояснювально-ілюстративний метод має суттєві переваги: викладання і засвоєння знань здійснюється в системі, послідовно, в економному режимі й темпі, для великої кількості учнів одночасно. Він дозволяє за відносно короткий відрізок часу повідомити учням у концентрованому вигляді значний обсяг наукової інформації.

Водночас цей метод має й суттєве обмеження: діяльність учнів зводиться в основному до запам'ятовування і відтворення інформації, яку в готовому вигляді повідомляє учитель, тому мало розвивається творче мислення і пізнавальні уміння учнів (уміння бачити проблеми, ставити запитання, аналізувати і порівнювати факти, виділяти елементи цілого тощо).

Репродуктивний метод

Пояснювально-ілюстративний метод, за допомогою якого учні засвоюють знання, не забезпечує формування у них досвіду практичної діяльності (навичок і умінь). З цією метою застосовується репродуктивний метод: учитель за допомогою завдань організовує відтворення учнями продемонстрованих їм способів діяльності. Він ставить завдання, виконуючи які, учні розв'язують подібні задачі, відмінюють дієслова за зразком, складають плани, працюють за інструкцією на верстаті, повторюють хімічний чи фізичний дослід тощо.

Пояснювально-ілюстративний і репродуктивний методи забезпечують формування знань, навичок і умінь, але не гарантують розвитку творчих здібностей учнів. Це досягається проблемними методами, першим з яких є проблемний виклад навчального матеріалу.

- у навчальну діяльність вводиться елемент змагання, що перетворює дидактичне завдання в ігрове;

- успішне виконання дидактичного завдання пов'язується з ігровим результатом.

У навчанні молодших школярів, як правило, застосовуються ігри із заздалегідь визначеним порядком дій і чітко вираженою спрямованістю на передачу і застосування знань, виконання вправ. Це здебільшого ігрові прийоми навчання, моменти уроку тощо.

У середніх класах дидактичні ігри проводяться, як правило, з метою повторення, закріплення і перевірки засвоєного матеріалу (диктанти-змагання, кросворди, "подорожі" по географічній карті, рольові ігри, драматизації й ін.).

Імітаційні та рольові ігри допомагають дітям розібратися в складних ситуаціях. Вони особливо корисні під час вивчення історії ("Уявіть, що ви — Монтесума в 1519 р., Наполеон у 1812 р., китайський імператор у 1839 р. Що б ви зробили на їхньому місці, володіючи вашими теперішніми знаннями?"), економіки (ринкові механізми, планування, споживання і капіталовкладення), суспільствознавства (вибори, оподаткування, місцеві органи влади), актуальних проблем нашого часу (взаєморозуміння, світ, роззброєння, небезпека наркотиків, охорона навколишнього середовища).

В усіх цих галузях імітаційні та рольові ігри дозволяють учням: а) пережити, відчути зсередини ситуацію, яка виходить за межі їхнього розуміння; б) поставити себе на місце іншого, зрозуміти його точку зору; в) усвідомити складність проблем, розв'язки яких рідко бувають цілком досконалими або поганими.

Проблемний виклад знань

Поняття проблемного викладу та проблемної ситуації як педагогічної категорії.

Метод проблемного викладу навчального матеріалу передбачає створення проблемної ситуації, допомогу учням у її виділенні, прийнятті проблемного завдання та спільного його розв'язання. У проектно-технологічній підготовці з трудового навчання його використовують на заняттях в навчальних майстернях і на перших практичних заняттях з технічного конструювання та моделювання, розв'язуючи нескладні технічні завдання. Застосовуючи цей метод, вчитель показує і формує в учнів зразки наукового пізнання, наукового вирішення проблемної ситуації. Вони беруть участь у прогнозуванні наступного кроку мислення, проведенні досліду. Цим вони залучаються до способів пошуку знань, формують переконаність в істинності отриманих знань.Як основний компонент проблемного навчання виступає проблемна ситуація, в якій учень гостро відчуває відсутність готового стандартного рішення. Проблемні ситуації з неоднозначними відповідями і ті, які поки що зовсім не розв'язані — особливо велика цінність особистісно-орієнтованої проектно-технологічної підготовки з трудового навчання.

Головним у проблемній ситуації, з точки зору особистісно-орієнтованої освіти, є виникнення гострого позитивного відчуття з приводу особистого використання своїх знань, щоб учень не зміг би відійти від проблеми (особистісно-значуща ситуація). Саме «розробка в навчанні проблем, які хвилюють учня, — центральна складність педагогіки і методик».

Проблемні ситуації для учня як особистісні можуть бути створені на звичайному навчальному матеріалі, звичайному навчальному завданні. Учневі пропонується подати варіант виконання завдання у вигляді власного освітнього продукту. Подальше зіставлення освітнього продукту учня з культурно-історичним аналізом приводить до його переосмислення, добудови або, навіть, драматизації. Саме драматизація освітнього продукту, пов'язані з нею обговорення, захист свого продукту, створюють глибоко особистісну проблемну ситуацію — основу особистісного освітнього зростання. Неважко бачити, що «створення проблемних особистісних ситуацій шляхом драматизації індивідуальних освітніх продуктів учнів моделює на рівні їхнього розвитку аналогічні процеси «великої» науки». В останні роки в проектно-технологічній підготовці потужно заявив про себе метод проектів. Його використання в навчальному процесі дає змогу ефективно зреалізувати принципи особистісно-орієнтованої освіти й максимально соціалізувати одержані учнями знання й уміння.

З певним наближенням метод проектів можна розглядати як спосіб виконання учнями проблемного завдання професійного характеру на основі зібраних ними матеріалів, які пояснюють причини стану процесу,об'єкта, що досліджується, дають змогу розробити шляхи реалізації та способи матеріального втілення. Суттєвою особливістю проектування як методу навчання є те, що завдання, яке розв'язується, висувається життям, а результат розв'язку переноситься в практику. Джерелом навчального матеріалу для роздумів є саме життя, практика, суспільство, що потребують вирішення цього питання та спонукають до пошуку відповідей. Учні не одержують готових розв'язків, відомостей, не тратять зусиль на запам'ятовування, а усвідомлюють та відчувають проблему, сприймають її як свою життєву потребу та свідомо розв'язують. У процесі вирішення поставленої проблеми створюються найбільш сприятливі умови для роботи думки, для самоактуалізації, а з ними й засвоєння знань, використання на практиці та їхня соціалізація.

Частково-пошуковий (евристичний) метод спрямований на залучення учнів до самостійного розв'язання пізнавального завдання. Для забезпечення дієвості цього методу треба створити проблемну ситуацію, спонукати учнів до розуміння й прийняття пізнавального завдання та аналізу успіхів, помилок і труднощів у розв'язанні визначеного завдання. На заняттях, в гуртках технічного конструювання й моделювання цей метод використовують під час проведення проектування й конструювання за заданими технічними умовами. Його можна використовувати індуктивно або дедуктивно, за умов поєднання прямої та побічної взаємодії учасників процесу.Частково-пошуковий метод наближає учнів до самостійного розв'язання проблеми. Він привчає їх бачити проблему, ставити питання, висловлювати припущення, будувати докази, робити висновки.

Виправданим є назвати два останні методи, як продуктивні. Продуктивні методи проблемного, частково пошукового характеру реалізуються при складанні тексту за планом (твір), при викладі і переказі тексту, написанні вільного диктанту. В рамках цих методів можливе виконання завдань умовно-творчого характеру. Численні мовні завдання проблемного характеру, редагування тексту теж можна віднести до продуктивних методів.

Дослідницький метод використовується для стимулювання творчої діяльності учнів, передбачає формування умінь учня набувати знання самостійно, досліджувати предмет або явище, робити висновки, а набуті знання застосовувати у практичній діяльності. Він включає учнів у процес самостійного творчого пізнання, сприяє формуванню навичок творчої діяльності, створює умови для формування пізнавальних інтересів, потребу в такого виді діяльності. Особливу увагу слід звернути на самостійне створення учнями тексту (твору).

Ми згідні з думкою О. Архипової, і вважаємо доцільним розвести дослідницький метод, що забезпечує творчу діяльність при засвоєнні основ науки в рамках будь-якого предмету, у тому числі і основ науки про мову, і творчий метод, що служить розвитку мови та її природній формі і розуміється як діяльність з постійно присутнім в ній у тій чи іншій мірі творчим початком. Ми обґрунтовуємо це тим, що творчість на уроці рідної мови (створення дитиною власних текстів) є суб'єктивно новою для учнів, проте характер процесу від цього не перестає бути творчим.

Провідними методами в рамках даного дослідження нами визнаються продуктивні методи та творчий метод, оскільки вони забезпечують не тільки формування знань про текст, розвиток умінь і навиків мовної діяльності, але й сприяють розвитку творчих здібностей молодших школярів в єдності з вдосконаленням їх мовної здібності, тоді як рецептивний і репродуктивний методи забезпечують перш за все формування узагальненого мовного поняття і знань про текст.

Типологія методів і прийомів розвитку творчих здібностей учнів у роботі над текстом узагальнено нами в таблиці «Методи і прийоми розвитку творчих здібностей учнів у роботі над текстом».

Наведений перелік прийомів далеко не вичерпний, він лише ілюструє орієнтовні види робіт, що допомагають реалізувати той чи інший метод.

Названі типи методів, взаємодіючи між собою в процесі навчання, будучи взаємозв'язаними і взаємозалежними, утворюють цілісну систему та виступають як ланки єдиного процесу навчання. Межі між названими методами умовні, адже кожний метод зберігає свою специфіку і характеризується особливою діяльністю вчителя і учнів.

Дослідницький

Сутність дослідницького методу полягає в організації пошукової, творчої діяльності учнів, спрямовані на розв'язання нових для них проблем. Учитель пропонує для самостійного дослідження ту або іншу проблему, яку учні розв'язують, застосовуючи необхідні для цього знання, засоби і способи діяльності. Використовуючи завдання, теоретичні і практичні дослідження, вони осмислюють проблему, обґрунтовують гіпотези щодо її розв'язати, планують їх перевірку, здійснюють пошуки і приходять до остаточного результату. При цьому пізнавальна діяльність школярів за структурою наближається до дослідницької діяльності вчених.

Дослідницький метод може застосовуватись при викладанні різних предметів: історії: вивчити історію села, заводу, театру, школи тощо; біології: провести сільськогосподарські досліди, визначити ефективність різних агротехнічних прийомів для різних рослин, дослідити тваринний світ ставків тощо, географії: провести метеорологічні спостереження; фізики: провести фізичний дослід, виготовити модель літака, ракети у гуртках автомоделювання.

Форми завдань можуть бути різні: завдання, які можна швидко розв'язати в класі або вдома, завдання, що вимагають цілого уроку, домашнє завдання на певний термін (тиждень, місяць). Зрозуміло, що в навчальному процесі дослідницькі завдання, які вимагають тривалого часу для виконання, не можуть посідати значного місця. З кожного предмета не повинно бути більше одного такого завдання на рік і не з усіх предметів одночасно. Здебільшого варто практикувати невеликі пошукові завдання, які вимагають проходження учнями всіх або більшості етапів дослідження:

- спостереження і вивчення фактів, виявлення незрозумілих явищ, які потребують дослідження (постановка проблеми);

- складання плану дослідження;

- реалізація плану;

- аналіз і систематизація отриманих результатів, формулювання висновків щодо сфери їх практичного застосування.

Важливо домагатися самостійності учнів під час виконання дослідницьких завдань. Яка ж у цьому роль учителя? Насамперед, вона полягає у визначенні таких завдань, які забезпечили б творче застосування учнями засвоєних знань (ідей, понять, методів пізнання) у процесі розв'язання основних, доступних їм проблем курсу, а також у здійсненні загального контролю за ходом роботи учнів, їх спрямуванні у випадку відхилення від правильного шляху, перевірці результатів діяльності й організації їх обговорення.

Дослідницький метод забезпечує зв'язок навчання з життям, сприяє глибшому розумінню теорії, виробленню вміння гнучко застосовувати набуті знання на практиці, активізує пізнавальну діяльність учнів, розвиває їхні творчі здібності, знайомить учнів з методами наукового пізнання.

Дослідницький метод спрямований на залучення учнів до самостійного розв'язування пізнавального завдання з використанням відповідного обладнання. У технічному конструюванні та моделюванні його використовують під час проектування й конструювання за власним задумом. Для його ефективності варто дотримуватися певних вимог: створення проблемної ситуації, надання допомоги учням у пошуку ефективних знань, необхідних для розв'язання поставленої проблеми, орієнтація учнів на проведення досліджень і систематизацію результатів проведених досліджень, залучення учнів до самостійного аналізу ходу та результатів дослідної роботи.

Як основний компонент проблемного навчання виступає проблемна ситуація, в якій учень гостро відчуває відсутність готового стандартного рішення. Проблемні ситуації з неоднозначними відповідями і ті, які поки що зовсім не розв'язані — особливо велика цінність особистісно-орієнтованої проектно-технологічної підготовки з трудового навчання.

Частково-пошуковий метод наближає учнів до самостійного розв'язання проблеми. Він привчає їх бачити проблему, ставити питання, висловлювати припущення, будувати докази, робити висновки.

Дослідницький

- складання плану дослідження;

- реалізація плану;

Зазначені методи поділяються на дві групи:

а) репродуктивну при якій учень засвоює готові знання і репродукує (відтворює) вже відомі йому способи діяльності;

б) продуктивну відрізняється тим, що учень здобуває (суб'єктивно) нові знання в результаті творчої діяльності.

Репродуктивний метод

Репродуктивний метод навчання використовується для формування умінь і навичок школярів і сприяє відтворенню знань та їх застосування за зразком або в кілька змінених, але впізнаваних ситуаціях. Учитель за допомогою системи завдань організовує діяльність школярів за неодноразового відтворенню повідомлених ним знань або показаних способів діяльності. p align="justify"> Сама назва методу характеризує діяльність тільки учня, але за описом методу видно, що він передбачає організаційну, побуждающую діяльність вчителя.

Учитель користується усним і друкованим словом, наочними засобами навчання, а учні використовують ті ж засоби для виконання завдань, маючи зразок, повідомлений або показаний учителем.

Репродуктивний метод проявляється при усному відтворенні повідомлених школярам знань, в репродуктивній бесіді, при вирішенні фізичних завдань. Репродуктивний метод використовується і при організації лабораторних і практичних робіт, виконання яких передбачає наявність досить детальних інструкцій. Для підвищення ефективності репродуктивного методу методисти та вчителі розробляють спеціальні системи вправ, завдань (так звані дидактичні матеріали), а також програмовані матеріали, що забезпечують зворотний зв'язок і самоконтроль.

Слід, однак, пам'ятати загальновідому істину про те, що число повторень далеко не завжди пропорційно якості знань. При всьому значенні репродукції зловживання великим числом однотипних завданні і вправ знижує інтерес школярів до досліджуваного матеріалу. Тому слід суворо дозувати міру використання репродуктивного методу навчання і при цьому враховувати індивідуальні можливості учнів. p align="justify"> У процесі навчання в основній школі репродуктивний метод, як правило, використовується в поєднанні з пояснювально-ілюстративним. Протягом одного уроку вчитель може пояснити новий матеріал, використовуючи пояснювально-ілюстративний метод, закріпити знову вивчений матеріал, організовуючи репродукцію його, може знову продовжити пояснення і т.д. Подібна зміна методів навчання сприяє зміні видів діяльності школярів, робить урок більш динамічним і підвищує тим самим інтерес школярів до досліджуваного матеріалу. p align="justify"> Пояснювально-ілюстративний метод. Його інакше можна назвати і інформаційно-рецептивних, що відображає діяльність вчителя і учня при цьому методі. Він полягає в тому, що навчальний повідомляє готову інформацію різними засобами, а учні сприймають, усвідомлюють і фіксують у пам'яті цю інформацію. Повідомлення інформації педагог здійснює за допомогою усного слова (розповідь, лекція, пояснення), друкованого слова (підручник, додаткові посібники), наочних засобів (картини, схеми, відеофільми) практичного показу способів діяльності (показ способу вирішення завдання, способів складання плану, анотації та т.д.). Навчають, слухають, дивляться, маніпулюють предметами і знаннями, читають, спостерігають, співвідносять нову інформацію з раніше засвоєної, і запам'ятовують. Пояснювально-ілюстративний метод - один з найбільш економних способів передачі узагальненого і систематизованого досвіду людства. репродуктивний метод. Для набуття навичок і умінь через систему завдань організується діяльність учнів за неодноразового відтворенню повідомлених ним знань і показаних способів діяльності. Педагог дає завдання, а навчається їх виконує - вирішують подібні завдання, складають плани і т.д. Від того, наскільки важко завдання, від здібностей учня залежить, як довго, скільки разів і з якими проміжками він повинен повторювати роботу. Встановлено, що засвоєння нових слів при вивченні іноземної мови вимагає, щоб ці слова зустрілися близько 20 разів протягом певного терміну. Словом, відтворення і повторення способу діяльності за зразком є головною ознакою репродуктивного методу. Обидва методи відрізняються тим, що вони збагачують учнів знаннями, вміннями і навичками, формують у них основні розумові операції (порівняння, аналіз, синтез, узагальнення і т.д.), але не гарантують розвитку творчих здібностей школярів, не дозволяють планомірно і цілеспрямовано їх формувати. Для цієї мети повинні використовуватися продуктивні методи навчання.

Репродуктивні педагогічні технології

Репродуктивне навчання включає в себе сприйняття фактів, явищ їх осмислення (встановлення зв'язків, виділення головного і т.д.), що призводить до розуміння.

Основна особливість репродуктивного навчання полягає в тому, щоб передати учням ряд очевидних знань. Учень повинен запам'ятовувати навчальний матеріал, перевантажувати пам'ять, тоді як інші психічні процеси - альтернативне й самостійне мислення - блокуються. Репродуктивний характер мислення передбачає активне сприйняття і запам'ятовування інформації, що повідомляється вчителем та іншим джерелом навчальної інформації. Застосування цього методу не можливе без використання словесних, наочних і практичних методів і прийомів навчання, які є як би матеріальною основою цих методів. У репродуктивних технологіях навчання виділяють наступні ознаки:

Головна перевага даного методу - економність. Він забезпечує можливість передачі значного обсягу знань, умінь за мінімально короткий час і з невеликими витратами зусиль. При багаторазовому повторенні міцність знань може бути міцною. У цілому ж репродуктивні методи навчання не дозволяють в належній мірі розвивати мислення школярів, і особливо самостійність, гнучкість мислення; формувати в учнів навички пошукової діяльності. Але при надмірному застосуванні ці методи ведуть до формалізації процесу засвоєння знань, а часом і просто до зубріння.

Продуктивні методи навчання

Найважливіша вимога до школи всіх рівнів і неодмінна умова науково-технічного і соціального прогресу - формування якостей творчої особистості. Аналіз основних видів творчої діяльності показує, що при її систематичному здійсненні у людини формуються різноманітні якості:

- швидкість орієнтування в умовах, що змінюються

- вміння бачити проблему і не боятися її новизни

- оригінальність і продуктивність мислення

- винахідливість

- інтуїція і т.п.

тобто такі якості, попит на які дуже високий сьогоденні і буде зростати в майбутньому.

Умовою функціонування продуктивних методів є наявність проблеми. Слово "проблема" ми вживаємо як мінімум у трьох значеннях. Життєва проблема - це побутове утруднення, подолання якого дуже актуально для людини, але яке не можна вирішити за ходу за допомогою тих можливостей, якими людина має в своєму розпорядженні в даний час (майбутнє побачення породило проблему костюма). Наукова проблема - це актуальна наукова задача. І нарешті, навчальна проблема - це, як правило, проблема, вже дозволена наукою, але для кого навчають вона виступає як нова, невідома. Навчальна проблема - це пошукова завдання, для вирішення якої навчають необхідні нові знання і в процесі вирішення якої ці знання повинні бути засвоєні.

У дозволі навчальної проблеми можна виділити чотири головні етапи (стадії):

) створення проблемної ситуації;

) аналіз проблемної ситуації, формулювання проблеми і представлення її у вигляді однієї або декількох проблемних завдань;

) вирішення проблемних завдань (завдання) шляхом висунення гіпотез та послідовної їх перевірки;

) перевірка рішення проблеми.

Проблемна ситуація - це психічний стан інтелектуального утруднення, викликане, з одного боку, гострим бажанням вирішити проблему, а з іншого - неможливістю це зробити за допомогою наявного запасу знань або за допомогою знайомих способів дії, що створює потреба в придбанні нових знань або пошуку нових способів дій.

Для створення проблемної ситуації необхідно виконання цілого ряду умов (вимог):

) наявність проблеми;

) оптимальна трудність проблеми;

) значимість для учнів результату вирішення проблеми;

) наявність в учнів пізнавальної потреби та пізнавальної активності.

Проблемні ситуації класифікують по самих різних підставах. Наприклад:

- за спрямованістю на пошук відсутнього компонента (нових знань, нових способів дії, нової області застосування і т.д.);

- по області, з якої була взята проблема (фізичні, хімічні, історичні і т.д.);

- за рівнем проблемності (протиріччя виражені слабо, гостро, дуже гостро).

Однак найбільш уживаною у педагогічній практиці вважається класифікація за характером і змістом протиріччя у навчальній проблемі:

) невідповідність між наявними в учнів знаннями і новою інформацією;

) різноманіття вибору єдино правильного чи оптимального варіанту рішення;

) нові практичні умови використання учням вже наявних у нього знань;

) протиріччя між теоретично можливим шляхом рішення задачі і його практичної неосуществимостью або доцільністю;

) відсутність теоретичного обгрунтування практично досягнутого результату.

Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 1082; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

12 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!