ЗАВДАННЯ БЛОЧНО-МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ 4 страница

В 1933—1936 роках приймалися нормативні акти, що збільшували покарання за злочини проти порядку управління. Постановою ЦВК і РНК УРСР 1935 року кримінальна відповідальність наставала з 12-ти років.

Постановою ЦВК і РНК УРСР 1935 року посилювалася кримінальна відповідальність за господарські злочини.

Таким чином, у зазначений період у кримінальному законодавстві розширювався перелік видів злочинів, суб’єктів злочинів, збільшувалася кількість видів покарань.

7.2. ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

Виникнення більшовицької державності.

Організація органів державної влади та управління в Україні в перший радянський період.

Юридичне оформлення СРСР.

Механізм державного управління в Україні після утворення СРСР.

Становлення і розвиток радянської судово-прокурорської системи.

Характерні ознаки розвитку радянського права (конституційне, цивільне, трудове, земельне, кримінальне) в 1917—1935 рр.

Особливості розвитку процесуального права ( цивільний процес, кримінальний процес тощо) в 1917—1935 рр.

Теми рефератів

1. Створення, структура та роль репресивно-каральних органів у поширенні та зміцненні в Україні більшовицької державності.

7.3. ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Верховна Рада УРСР — найвищий орган державної влади в Україні за радянських часів. Формально утворювалася шляхом рівних, загальних і прямих виборів тільки таємним голосуванням, але на практиці цей процес здійснювався під жорстким контролем правлячої комуністичної партії. Якісний склад депутатів ВР завжди був суворо дозований. В обов’язковому порядку депутатами обиралися міністри, голови облвиконкомів та частково їхні заступники, перші чи другі секретарі обкомів, вищий командний склад розташованих на території України військових округів. Серед депутатів переважали члени компартії. ВР обирала голову Президії та двох його заступників, формувала Президію, формально утворювала уряд УРСР, де-юре відповідальний перед нею та їй підзвітний, обирала Верховний Суд республіки. Основною формою діяльності ВР були сесії — чергові періодичністю два рази на рік, а також поза-
чергові та урочисті, присвячені визначним датам. Останні вибори до
ВР УРСР в умовах існування Радянського Союзу відбулися в 1990 р. (12-те скликання). Після прийняття Акта проголошення незалежності України перетворилася на Верховну Раду України.

Воєннийкомунізм — система політичних, економічних та ідеологічних заходів, на яких базувалася діяльність більшовицької партії та радянської влади з середини 1918 р. по березень 1921 р. В основу В. к. була покладена ідея швидкого революційного переходу до соціалістичного ладу шляхом одержавлення власності, згортання товарно-грошо­вих відносин, тотального підпорядкування суспільних, групових, індивідуальних інтересів державним. В економіці — це обвальна націоналізація промислових підприємств, поміщицьких маєтків, торговельних закладів. В. к. передбачав примусовий державний перерозподіл ресурсів, у т. ч. предметів і товарів широкого вжитку та продовольства, державну монополію на хліб та інші продукти харчування. Практичним втіленням останньої стала т. зв. продрозкладка за допомогою спеціальних продовольчих загонів. У політичному житті — це перетворення Рад із широких представницьких органів на органи диктатури з обмеженням виборчих прав, масова заміна Рад ревкомами, комбідами, переслідування опозиційних партій, створення привілейованих умов для РКП(б). В ідеології та культурі воєннокомуністичні заходи полягали в пропаганді комунізму, запереченні старих культурних надбань, у формалістичних пошуках нового в літературі й мистецтві. В галузі економіки політика В. к. зазнала повного краху, і В. Ленін був змушений починаючи з Х з’їзду РКП (б) в березні 1921 р. визнати її недієвість і шукати шляхи відступу, компромісу з народними масами, невдоволення яких набрало характеру політичної кризи. На зміну В. к. прийшла нова економічна політика. В Україні вона була запроваджена з осені 1921 р.

Головна еміграційна рада — федеративний осередок української політичної еміграції в Європі й Азії в 1930-х роках. Заснована в Празі 1929 року, в наступному перемістилася до Парижа. Працювала в тісному контакті з еміграційним урядом УНР.

Законодавство — 1) сукупність чинних законів, що регулюють
суспільні відносини в цілому та окремі їх галузі. В широкому розу-
мінні законодавство включає й підзаконні нормативні акти; 2) діяль-
ність найвищих органів держави із встановлення, зміни чи припинення законів.

Націоналізація — перехід із приватної у державну власність ос-
новних засобів виробництва або т. зв. «командних висот» в економіці.
Це — центральна ланка комуністичної системи організації виробництва та розподілу продукції. Одержавлення економіки в Україні розпочалося
6 січня 1918 р. націоналізацією банків. Проте внаслідок інтервенції та громадянської війни н. порівняно з Росією затяглася і здійснювалася в три етапи: з січня 1917 р. по березень 1918 р. проведено підготовчу роботу до н. вугільної та металургійної промисловості; в листопаді 1918 р. — серпні 1919 р. встановлено порядок проведення н.; до 1921 р. вона була завершена в усіх галузях виробництва. 26 травня 1919 р. проведено н. землі. Земельні відносини, що склалися внаслідок цього, юридично оформлені в Кодексі законів про землю УСРР (1922 р.).

Номенклатура — виникла як історичне продовження організацій професійних революціонерів. Уперше згадав про номенклатуру Й. Сталін на ХII з’їзді РКП (б) у 1923 р. Фактично н. — це перелік найважливіших посад, кандидатури на які попередньо розглядаються, рекомендуються й затверджуються.

У н. включаються працівники, що перебувають на ключових посадах. У радянські часи н. оформилася як привілейований клас, панівна каста, яка прагнула до зростання своєї влади не тільки в Радянському Союзі, а й за його межами. Якщо буржуазія панує у економіці і на цій базі відіграє відповідну роль у політиці, то н. здійснює насамперед політичне керівництво суспільством, а відтак — керівництво економікою. Якщо буржуазія є панівним класом тому, що законно володіє власністю, то номенклатура — клас панівний тому, що вона концентрувала в своїх руках політичну владу і, не маючи узаконеної приватної власності, фактично паразитувала за рахунок необмеженого користування державною власністю.

Охлократія — стихійна влада натовпу, де панують інстинкти, емоції, настрої. Характерна для тоталітарних суспільств. О. — це спосіб життя, світогляд розгубленої людини, відчуженої від власності, результатів праці, влади. Звідси випливає неповага до закону і будь-якої влади, окрім влади «вождя», щодо якого покладаються сподівання на усунення труднощів, економічного хаосу, загрози війни, на гарантію пайки хліба. Вождь наділяється охлосом певними магічними можливостями. Тому і влада в охлосі є прямою диктатурою вождя або партії.

7.4. НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

На підставі вивчення правових першоджерел (Конституції УРСР 1919 року, 1924 року, 1929 року) зробіть порівняльну таблицю з таких питань: обсяг прав України у складі СРСР та трансформація її правового статусу; зміст прав і обов’язків її громадян; практичне втілення принципу розподілу влад.

Складіть порівняльну схему органів державної влади та управління в радянській Україні до утворення СРСР та в період 1922—1935 років.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

У чому полягають головні принципи побудови радянської державності в Україні?

На підставі вивчення тексту Конституції УРСР 1919 р. визначте роль і функції законодавчої та виконавчої влади в УРСР. У чому полягала узурпація більшовицькою партією державних повноважень?

Проаналізуйте особливості створення системи органів, що охороняли режим.

У чому полягала роль УСРР у створенні Союзу РСР?

Назвіть органи влади та управління УСРР у зазначений період. Розкрийте їх функції і порядок роботи.

В чому полягав вторинний характер українського законодавства по відношенню до російського? Обґрунтуйте відповідь на прикладі проведення кодифікації в УСРР.

Проаналізуйте та на конкретних прикладах проілюструйте особливості проведення реформи адміністративного устрою УСРР в зазначений період.

7.6. ДЖЕРЕЛА І ЛІТЕРАТУРА

а) джерела

Декреты Советской власти. — М., 1957. — Т.1.

Невідомі конституції України. — К., 1992.

1-й Съезд Советов Союза Советских Социалистических Республик. Стенографический отчет с приложениями. — М., 1923.

Съезды Советов Союза Советских Социалистических Республик. Сборник документов. 1922—1936 гг. — М., 1960.

б) література

Авер’янов В., Чехович В. Правовий статус Уряду Української РСР // Рад. право. — 1990. — № 6.

Андрусишин Б. І. 70-річчя створення Народного секретарства праці України // Укр. істор. журнал. — 1987. — № 2.

Бабій Б. М. Державне будівництво УРСР в грудні 1917—лютому
1918 року // Пробл. правозн. — 1971. — Вип. 19.

Бабій Б. М. Українська Радянська держава в період відбудови народного господарства (1921—1925 рр.). — К., 1960.

Варгатюк П. Перший Радянський уряд України // Наука і суспіль-
ство. — 1987. — № 2.

Власенко С. И. Организационно-правовые основы участия трудящихся в деятельности правоохранительных органов УССР в 1921—1925 гг. // Пробл. соц. законности. — 1987. — Вып. 19.

Громова І. А. Створення вищих органів влади та управління Української РСР (грудень 1917—квітень 1918 рр.) // Вісн. Київ. ун-ту. Істор. науки. — 1981. — Вип. 29.

Карев Д. С. Судоустройство. — М., 1948.

Кульчицький В. С. Конституційне оформлення СРСР // Пробл. правознавства. — К., 1973. — Вип. 24.

Кульчицький В. С. Утворення Української радянської держави. — Львів, 1957.

Лопушанський Ф. Органи прокуратури України в період боротьби за завершення будівництва соціалізму. // Радянське право. — 1972. — № 2.

Малик Я. Й. До питання про організацію та діяльність повітових, волосних та сільських військово-революційних комітетів на Україні (жовтень 1917р. — березень 1918 р.) // Укр. істор. журнал. — 1984. — № 1.

Стрельченко Ф. Й. Раціоналізація державного апарату на Україні в 1921—1925 рр. // Укр. істор. журнал. — 1971. — № 11.

Черниченко С. А. Формування кадрів прокуратури в роки непу (1921—1928). // Правознавство:Доповідь та повідомлення III Міжнарод­ного конгресу україністів. — Харків, 1996.

Усенко І. Б. Україна в роки непу: доля курсу на революційну законність. — Харків, 1995.

Чехович В. Проблеми національно-державного будівництва України в роки непу. — Харків, 1995.

 

 

 

ТЕМА 8

Державно - політичний устрій
і законодавство в Україні в період
« « повної » » та « « остаточної » » перемоги
соціалізму (1936—1991 рр .)

1. Держава і право України в 1936—1940 рр.

2. Державність і право в західноукраїнських землях між двома світовими війнами.

3. Державно-правовий статус українських земель у період
II світової війни.

4. Держава і право України у повоєнні роки та період десталінізації (1945—перша половина 1960-х років).

5. Держава і право України в період неототалітарного режиму (середина 1960—середина 1980-х років).

6. Держава і право України періоду перебудови (1985—1991 рр.).

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

1 питання. Держава і право України в 1936—1940 рр.

В даному питанні необхідно залучити відповідний матеріал з курсу політичної історії і згадати, чим характеризувалася повна і остаточна перемога соціалізму в СРСР.

Зазначимо, що повна перемога соціалізму в СРСР була юридично закріплена в новій Конституції, проект якої було ухвалено на Пленумі ЦК ВКП(б) в червні 1936 року, а Надзвичайний VIII Всесоюзний з’їзд Рад 5 грудня 1936 року затвердив і ввів її в дію. На основі цього документа 1937 року приймається Конституція УРСР.

У відповідності з Конституцією найвищим органом влади УРСР проголошувалася Верховна Рада республіки. Її компетенцією були затвердження народногосподарського плану республіки, управління галузями народного господарства, встановлення оподаткування, законодавства про працю, організація судових органів тощо.

Постійно діючим органом є Президія, що обирається Верховною Радою. Вона видає укази, тлумачить закони республіки, конт­ролює роботу уряду, присвоює почесні звання республіки, здійснює право помилування осіб, проводить референдуми.

Рада Народних Комісарів є найвищим виконавчим і розпорядчим органом. Місцевими органами влади виступали обласні, районні і сільські Ради депутатів трудящих. Слід наголосити, що ці демократичні за формальними ознаками органи реальної влади не мали. Реальними владними органами виступали компартійні органи. До Конституції УРСР 1937 року вперше увійшло положення про Комуністичну партію, як керівне ядро всіх громадських і державних організацій.

Економічною основою УРСР визнавалася соціалістична система господарювання і соціалістична власність на знаряддя та засоби виробництва, яка існувала у формі державної і кооперативної власності.

В Конституції регламентувався державний устрій. У ній було закріплене декларативне право виходу УРСР зі складу СРСР. Це положення було лише формальним і на практиці воно було неможливим.

У Конституції було продекларовано широкі права і свободи громадян, які в реальному житті були максимально обмеженими. Це стосувалося різних категорій громадян. Наприклад, колгоспники прикріплювалися до землі і не мали права залишати місце проживання, оскільки їм не видавали паспортів. А проголошене право на працю фактично означало примусову працю. Праця робітників на підприємствах у другій половині 30-х років була мілітаризована. Робітники були зобов’язані працювати там, де це потрібно було «партії і державі».

В зазначений період відбувається централізація правоохоронної системи і посилення позасудових репресивних органів. Так, за Конституцією УРСР Верховний Суд республіки обирався Верховною Радою УРСР терміном на 5 років, обласні суди обиралися обласними Радами також на 5 років, народні суди обиралися населенням відповідних районів терміном на три роки.

Прийнятий Верховною Радою СРСР закон «Про судоустрій Союзу РСР, союзних і автономних республік» від 16 серпня 1938 року проголошував головні демократичні принципи судочинства: гласність, усність, змагальність. Була підтверджена незалежність суддів і їх підпорядкованість лише закону. Проте в практичній діяльності судів ці демократичні принципи фактично не спрацювали.

У зв’язку з тим, що в названих нормативних актах проголошувалося право на захист, РНК СРСР затвердило Положення про адвокатуру СРСР від 16 серпня 1938 року.

Конституція проголошувала недоторканність особи, житла, таємницю листування. Тим часом уже з кінця 20-х років почав розкручуватися маховик репресій.

Масові репресії проводилися відповідно до спеціальних рішень найвищих партійних органів. Відомий факт: Центральний Комітет компартії України звернувся з проханням до Політбюро ЦК ВКП(б) збільшити ліміт для України на розстріли та вислання. Таким чином, у другій половині 30-х років сталінізм перейшов до абсолютного диктаторства.

Зазначимо, що наркомат внутрішніх справ як знаряддя тоталітарного режиму мав багато функцій: здійснював керівництво уп­равлінням комунальної служби, міліцією, місцями позбавлення во­лі, кримінальним розшуком тощо. Але в другій половині 30-х ро­ків НКВС фактично став позаконституційним органом, оскільки був виведений з-під державного контролю. Формування тоталітарного режиму привело до створення надконституційних, позасудових карально-репресивних органів.

У лютому—березні 1937 року почалася нова хвиля масових репресій. 31 липня 1937 року ЦК ВКП(б) затвердив наказ М. Єжова місцевим органам НКВС, згідно з яким за чотири місяці необхідно було репресувати 268950 чоловік. Репресії здійснювалися позасудовими трійками у складі першого секретаря обкому, началь­ника обласного управління НКВС і прокурора області. Репресі-
ям підлягали і керівні особи й прості трудящі. Застосовувалися тортури.

Починаючи з вересня 1937 року поряд з «трійками» з’явилися і «двійки» (без участі першого секретаря обкому).

Розширюються функції Особливої наради при НКВС СРСР, створеної 10 липня 1934 року. Її діяльність була спрямована безпосередньо на проведення масових репресій. Вона могла в позасудовому порядку застосовувати такі покарання: заслання, виселення, ув’язнення до таборів на термін до 5 років, виселення за межі СРСР.

Студенти повинні усвідомити, що з ліквідацією НЕПУ відбулися суттєві зміни в правовому регулюванні суспільних відносин. Так, головними напрямками розвитку цивільного права були охорона т. зв. соціалістичної власності та вдосконалення договірних відносин. Зазначимо, що на зміцнення планових засад народного господарства спрямовувався ряд нормативних актів. Наприклад, постанова ЦВК і РНК СРСР «Про кредитну реформу» від 30 січня 1930 року скасовувала вексельний обіг і комерційне кредитування; проведенню принципу плановості в роботі транспорту сприяв Статут залізниць СРСР, Повітряний кодекс СРСР тощо.

Зауважимо, що договори укладалися в рамках планових зав­дань. Категорично заборонялася одностороння відмова від виконання договору та одностороння зміна його умов.

Конкретизувалися окремі види угод. Велика увага приділялася зміцненню власності кооперативних об’єднань.

Розвивалося сімейне право. Важливим законодавчим актом у галузі сімейного права стала постанова ЦВК і РНК СРСР від
27 червня 1936 року, за якою заборонялися аборти, встановлювалася матеріальна допомога багатосімейним, посилювалася кримінальна відповідальність за несплату аліментів. Цією постановою були внесені зміни до Кодексу законів про сім’ю, опіку, шлюб і акти громадянського стану УРСР, а також зміни в законодавство про розлучення. Обов’язковим стало занесення інформації про розлучення до паспортів подружжя.

В галузі трудових відносин постановою РНК СРСР 1938 року запроваджуються єдині трудові книжки, в яких фіксується вся трудова діяльність працівника.

Земельне право також зазнало подальшого розвитку. Так, другий Всесоюзний з’їзд колгоспників-ударників, що відбувся 11 лютого 1935 року, ухвалив новий Примірний статут сільськогосподарської артілі. Більшість його норм була обов’язковою для всіх колгоспників. У цьому документі визначалися мінімальні й максимальні розміри присадибних ділянок для всього СРСР, а також вказувалася кількість худоби, яку може мати в особистій власності колгоспник.

Потрібно зазначити, що концепція соціалістичної побудови не визнавала приватної власності. Тому природно, що вже в травні 1939 року приймається постанова РНК СРСР і ЦК ВКП(б) «Про заходи охорони громадських земель колгоспів від розбазарювання». В ній присадибне господарство оголошувалося злом, що відволікало селянина від роботи в колгоспі. Для кожного колгоспника встановлювався обов’язковий мінімум трудоднів (6—100 трудоднів на рік).

---

Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 138; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!