Періодизація,особливості,наслідки і значення української революції 1648 -1676 р.
Причинами поразки Української національної революції 1648-1676 рр. були:
1) відсутність загальновизнаної суспільством національно-державницької ідеї та досвіду державного будівництва у національної еліти;
2) незавершеність процесу консолідації суспільної еліти навколо української державної ідеї;
3) переважання у свідомості соціальних верств і прошарків особистих групових, станових інтересів над національними і державними;
В Українській Національній революції фахівці виокремлюють[7] низку особливостей, серед яких слід вказати наступні:
1) боротьба точилася не лише проти Речі Посполитої, але й проти інших ворогів української незалежності – Московії, Криму і Порти;
2) тісний взаємозв’язок, переплетіння та взаємовплив національно-визвольної, релігійної та соціальної боротьби;
3) переростання соціальної боротьби в Селянську війну 1648-1652 рр, що завершилася утвердженням в козацькій Украні нової моделі соціально-економічних відносин;
4) довготривалість, нерівномірність й суперечливість розвитку революції, який супроводжувався злетами й спадами, спалахами соціально-політичної боротьби, яка інколи переростала у громадянську війну;
5) відхід з 1649 р. від боротьби мешканців Західного регіону, котрі в жорстоких реаліях боротьби часто ставали заложниками і жертвами воєнних дій національної та іноземних армій;
Не зважаючи на поразку, Українська Національна революція мала важливе значення в історії українського суспільства,оскільки:
|
|
|
1)вперше державотворча ідея опанувала соціальними низами, які стали провідною силою у боротьбі за українську державність;
2) відіграла роль могутнього імпульсу для розвитку національної самосвідомості; активізувала процеси формування у різних прошарків суспільства ціннісних орієнтацій та „духу національного патріотизму”;
3) Запорозька Січ, як політичне утворення, була зародком Української національної держави, продовженням національно-державницької традиції українського народу та політичною спадкоємицею України-Русі;
4) сформувала нову політичну еліту, що захищала національні інтереси;
5) привела до витворення національної держави, частина якої на теренах Лівобережжя (Гетьманщина) на правах автономії проіснувала в складі Російської імперії до початку 80-х рр. ХVІІІ ст.;
Події, що відбувалися в Україні в середині – другій половині ХVІІ ст. були зумовлені всією логікою загального поступу європейської історії. Ранній новий час в історії Європи позначився як епоха революційних потрясінь і вагомою складовою у розвитку європейської ранньнової революції є український чинник. Аналізуючи значущість Української національної революції в генезі європейського революційного руху цього періоду, вітчизняні вчені наголошують, що „ … залишати її надалі у ранзі другорядної події хутірського масштабу означає визнати власну неповноцінність не лише в історичній проекції, а й у перспективі європейського розвитку”[8].
|
|
|
Аналізуючи причини Національної революції в Україні, є підстави розглядати їх як складову визрівання процесу суспільного протистояння та національно-визвольниз змагань, що охопив європейські країни у 40-70-х рр. ХVІІ ст. Потужний розмах визвольної і соціальної боротьби українського населення у 1648 р. збігся у часі з початком Другої громадянської війни в Англії, спалахом Фронди у Франції, соціальними заворушеннями в Московії, Австрії та інших європейських країнах. Так, у 1640 р. розпочалася революція в Англії, що тривала до 1660 р.; того ж року повстали португальці проти Іспанії і почався відлік „війни женців” в Каталонії за збереження автономії. У 1647 р. стало відомо про антиіспанське повстання Мазаньєло в Неаполітанському королівстві (1647-1648 рр.), що охопило всю Південу Італію. У 1648 році активізувалася Фронда (антиабсолютистський рух) у Франції, набули масового розмаху повстання селян і міщан в Швеції, Швейцарії, Росії, Австрії, Білорусії. Соціально-політичне напруження існувало в Данії та інших європейських країнах. Ці та інші події були показником з одного боку, посилення кризовових явищ у середньовічній Європі, а з іншого – зародження і розвитку нового суспільно-економічного ладу і відповідно – нової цивілізації
|
|
|
Українська революція мала чимало спільного з Німецькою, Нідерландською та Англійською революціями ХVІ – ХVІІ ст. Зокрема, типологічно найближче вона стояла до Нідерландської революції (1566–1609 рр.), оскільки розв’язувала завдання виборення національної незалежності й встановлення буржуазних відносин. Українська та Нідерландська держави утворилися не в межах усіх етнічних територій, а лише на окремих їхніх частинах, унаслідок чого кордони встановлювалися не за національно-мовним, а за географічним поділом. В історії обох революцій надзвичайно важливу і далеко не завжди позитивну роль відігравав геополітичний чинник.
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 137; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!