Ознайомлення з лісовим фітоценозом району практики на прикладі штучного фітоценозу парку «Дубовий гай».
Для геоботанічного опису вибирається типова ділянка лісу(парку) з однорідними умовами місцезростання. На дослідній ділянці повинно бути не менше 100 лісоутворюючих порід. Геоботанічні дослідження проводяться за загальноприйнятими методиками, результати наводяться за бланком описом лісової рослинності.
ОПИС ЛІСОВОЇ РОСЛИННОСТІ
СТУДЕНТ. У графі указується ФІО, факультет, група.
ОПИС. Вказується порядковий номер опису дослідної ділянки.
ФОРМАЦІЯ. Наводиться назв формації. Формація – це вища одиниця рослинності, яка виділяється за середовиществорюючою головною формою рослин окремих груп асоціацій, наприклад формація дуба звичайного.
АСОЦІАЦІЯ. Наводиться назва асоціації. Асоціація – це основна систематична одиниця рослинності, яка характеризується певним флористичним складом, структурною організацією, ценотичними взаємозв’язками, зумовленими взаємодією рослин з умовами існування. Одним із методів визначення асоціації є домінантний, за яким виділяються асоціації за домінуючими видами різних ярусів лісового фітоценозу- деревного, чагарникового, трав’яно-чагарникового і мохово-лишайникового. Наприклад, дубово-ліщиново-зірочникова, дубово-перстачова.
ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ. Наприклад: Запорізька область, м. Запоріжжя, Жовтневий район.
ОТОЧЕННЯ. Зазначаються, які типи рослинності поширені на оточуючих ділянках і які типи угідь прилягають до ділянки.
|
|
|
РЕЛЬЄФ. Визначають форми рельєфу: макрорельєф, мезорельєф, мікрорельєф, нанорельєф.
ГРУНТИ. Визначаються за допомогою огляду ґрунтового розрізу для кожної асоціації. Подають опис ґрунту за такими даними: глибина залягання окремих горизонтів; забарвлення кожного горизонту; ущільнення ґрунту; структура орного шару; розміщення лінії скипання; горизонт високого насичення кореневих систем.
УМОВИ ЗВОЛОЖЕННЯ. Наводяться дані про кількість атмосферних опадів.
МЕРТВИЙ ПОКРИВ. Відмічається, з чого утворився мертвий покрив.
ХАРАКТЕР ПОВЕРХНІ ГРУНТУ.
ДІЯЛЬНІСТЬ ТВАРИН.
АСПЕКТ І ЗАГАЛЬНИЙ ХАРАКТЕР РОСЛИННОСТІ. Аспекти ( зовнішній вигляд рослинних угруповань) можуть бути постійні та тимчасові, змінюючи один одного в часі і просторі.
ДЕРЕВНИЙ ЯРУС.
ЯРУСНІСТЬ ДЕРЕВОСТАНУ.
СКЛАД ДЕРЕВОСТАНУ. Склад деревостану визначається за участю кожної з переважаючих порід , приймаючи загальний склад насаджень за 10 одиниць. Наприклад 7Д3Б – в складі деревостану 70% припадає на дуб, 30% на березу.
ВИСОТА ДЕРЕВ. Висоту дерев можна визначити окомірно та інструментально.
ВИСОТОТА РОЗМІЩЕННЯ КРОН на деревних рослинах визначається в метрах.
ПЕРЕВАЖАЮЧИЙ ВІК ДЕРЕВНОЇ ПОРОДИ визначається за підрахунком річних кілець на зрізах деревини.
|
|
|
ОБЛІК ДЕРЕВ здійснюють за допомогою переліку та обміру всіх дерев на ділянці.
БОНІТЕТ ДЕРЕВОСТАНУ визначається співвідношенням інтенсивності росту за певний проміжок часу.
ФЕНОФАЗА.
ЖИТТЄВІСТЬ ВИДУ. Категорії життєвості виду:
3 – вид проходить повний життєвий цикл від висіву насінини до утворення нової насінини.
3а – вид виявляє здатність до активного розсівання плодів та насіння.
2 – вид за цих умов тільки вегетує, тобто насінина проростає, утворює проростки, вегетує цвіте, але не плодоносить.
1 – вид тільки вегетує, тобто насінина проростає, спочатку вегетує, потім відмирає.
РОЗМІЩЕННЯ ВИДУ. Вказується на характер розміщення виду на території дослідження: групове(гр.), дифузне (диф.), суцільне (суц.), плямисте (пл..), поодиноке (поод.).
ВІДНОВЛЕННЯ. Слід показати спосіб відновлення: насіннєве, паросткове, природне, культурне.
ЧАГАРНИКОВИЙ ЯРУС. Вказується ступінь загущення насадження за допомогою обліку кількості кущів, ступенем проективного покриття, що створюється всіма кущами на ділянці. Перерахунок кущів слід дати на 1 га.
ТРАВ’ЯНИСТИЙ АБО ЧАГАРНИЧКОВО – ТРАВ’ЯНИСТИЙ ЯРУС. У більшості випадів чагарнички поєднуються з трав’яним покривом, створюючи трав’янисто-чагарничковий ярус. В таблиці наводиться перелік всіх видів квіткових та вищих спорових рослин, знайдених на пробній площині.
|
|
|
3 день. Деревні рослини району практики( екскурсія)
Широке поширення на території Запорізької області мають діброви. Дубові ліси приурочені до підвищених елементів рельєфу. Деревостан дубових лісів часто почленований на два-три яруси, чагарниковий і трав’яний яруси. Одним з сильніших едифікаторів широколистяних лисів є дуб черешчатий (Quercus robur). Завдяки його високій пластичності дуб швидко пристосовується до співжиття з іншими деревними породами, з якими утворює чисельні рослинні угруповання. Найбільш поширені полі домінантні типи дібров, у складі яких домінує не дин вид – дуб черешчатий, а кілька видів, частіше липа серцелиста, ясень високий, клен гостролистий, клен польовий.
Навчальні завдання: 1. визначити різноманітні життєві форми деревних рослин – дерев, чагарників, чагарничків, навчитись правильно морфологічно аналізувати деревні і напівдеревні рослини, ознайомитись с видовим складом деревних рослин місцевої флори на прикладі штучного фітоценозу парку «Дубовий гай».
2. Вибрати однорідну за зовнішніми ознаками ділянку площиною 400 – 500м2. Визначити, які дерева утворюють перший (другий, третій) яруси, провести перерахування стовбурів кожної породи на пробній ділянці. Визначити середню висоту основних деревних порід. Визначити вік основних порід. Визначить зімкнутість крон.
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 252; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!