Ознайомлення з лісовим фітоценозом району практики на прикладі штучного фітоценозу парку «Дубовий гай».



Для геоботанічного опису вибирається типова ділянка лісу(парку) з однорідними умовами місцезростання. На дослідній ділянці повинно бути не менше 100 лісоутворюючих порід. Геоботанічні дослідження проводяться за загальноприйнятими методиками, результати наводяться за бланком описом лісової рослинності.

ОПИС ЛІСОВОЇ РОСЛИННОСТІ

СТУДЕНТ. У графі указується ФІО, факультет, група.

ОПИС. Вказується порядковий номер опису дослідної ділянки.

ФОРМАЦІЯ. Наводиться назв формації. Формація – це вища одиниця рослинності, яка виділяється за середовиществорюючою головною формою рослин окремих груп асоціацій, наприклад формація дуба звичайного.

АСОЦІАЦІЯ. Наводиться назва асоціації. Асоціація – це основна систематична одиниця рослинності, яка характеризується певним флористичним складом, структурною організацією, ценотичними взаємозв’язками, зумовленими взаємодією рослин з умовами існування. Одним із методів визначення асоціації є домінантний, за яким виділяються асоціації за домінуючими видами різних ярусів лісового фітоценозу- деревного, чагарникового, трав’яно-чагарникового і мохово-лишайникового. Наприклад, дубово-ліщиново-зірочникова, дубово-перстачова.

ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ. Наприклад: Запорізька область, м. Запоріжжя, Жовтневий район.

ОТОЧЕННЯ. Зазначаються, які типи рослинності поширені на оточуючих ділянках і які типи угідь прилягають до ділянки.

РЕЛЬЄФ. Визначають форми рельєфу: макрорельєф, мезорельєф, мікрорельєф, нанорельєф.

ГРУНТИ. Визначаються за допомогою огляду ґрунтового розрізу для кожної асоціації. Подають опис ґрунту за такими даними: глибина залягання окремих горизонтів; забарвлення кожного горизонту; ущільнення ґрунту; структура орного шару; розміщення лінії скипання; горизонт високого насичення кореневих систем.

УМОВИ ЗВОЛОЖЕННЯ. Наводяться дані про кількість атмосферних опадів.

МЕРТВИЙ ПОКРИВ. Відмічається, з чого утворився мертвий покрив.

ХАРАКТЕР ПОВЕРХНІ ГРУНТУ.

ДІЯЛЬНІСТЬ ТВАРИН.

АСПЕКТ І ЗАГАЛЬНИЙ ХАРАКТЕР РОСЛИННОСТІ. Аспекти ( зовнішній вигляд рослинних угруповань) можуть бути постійні та тимчасові, змінюючи один одного в часі і просторі.

ДЕРЕВНИЙ ЯРУС.

ЯРУСНІСТЬ ДЕРЕВОСТАНУ.

СКЛАД ДЕРЕВОСТАНУ. Склад деревостану визначається за участю кожної з переважаючих порід , приймаючи загальний склад насаджень за 10 одиниць. Наприклад 7Д3Б – в складі деревостану 70% припадає на дуб, 30% на березу.

ВИСОТА ДЕРЕВ. Висоту дерев можна визначити окомірно та інструментально.

ВИСОТОТА РОЗМІЩЕННЯ КРОН на деревних рослинах визначається в метрах.

ПЕРЕВАЖАЮЧИЙ ВІК ДЕРЕВНОЇ ПОРОДИ визначається за підрахунком річних кілець на зрізах деревини.

ОБЛІК ДЕРЕВ здійснюють за допомогою переліку та обміру всіх дерев на ділянці.

БОНІТЕТ ДЕРЕВОСТАНУ визначається співвідношенням інтенсивності росту за певний проміжок часу.

ФЕНОФАЗА.

ЖИТТЄВІСТЬ ВИДУ. Категорії життєвості виду:

3 – вид проходить повний життєвий цикл від висіву насінини до утворення нової насінини.

3а – вид виявляє здатність до активного розсівання плодів та насіння.

2 – вид за цих умов тільки вегетує, тобто насінина проростає, утворює проростки, вегетує цвіте, але не плодоносить.

1 – вид тільки вегетує, тобто насінина проростає, спочатку вегетує, потім відмирає.

РОЗМІЩЕННЯ ВИДУ. Вказується на характер розміщення виду на території дослідження: групове(гр.), дифузне (диф.), суцільне (суц.), плямисте (пл..), поодиноке (поод.).

ВІДНОВЛЕННЯ. Слід показати спосіб відновлення: насіннєве, паросткове, природне, культурне.

ЧАГАРНИКОВИЙ ЯРУС. Вказується ступінь загущення насадження за допомогою обліку кількості кущів, ступенем проективного покриття, що створюється всіма кущами на ділянці. Перерахунок кущів слід дати на 1 га.

ТРАВ’ЯНИСТИЙ АБО ЧАГАРНИЧКОВО – ТРАВ’ЯНИСТИЙ ЯРУС. У більшості випадів чагарнички поєднуються з трав’яним покривом, створюючи трав’янисто-чагарничковий ярус. В таблиці наводиться перелік всіх видів квіткових та вищих спорових рослин, знайдених на пробній площині.

 

3 день. Деревні рослини району практики( екскурсія)

Широке поширення на території Запорізької області мають діброви. Дубові ліси приурочені до підвищених елементів рельєфу. Деревостан дубових лісів часто почленований на два-три яруси, чагарниковий і трав’яний яруси. Одним з сильніших едифікаторів широколистяних лисів є дуб черешчатий (Quercus robur). Завдяки його високій пластичності дуб швидко пристосовується до співжиття з іншими деревними породами, з якими утворює чисельні рослинні угруповання. Найбільш поширені полі домінантні типи дібров, у складі яких домінує не дин вид – дуб черешчатий, а кілька видів, частіше липа серцелиста, ясень високий, клен гостролистий, клен польовий.

Навчальні завдання: 1. визначити різноманітні життєві форми деревних рослин – дерев, чагарників, чагарничків, навчитись правильно морфологічно аналізувати деревні і напівдеревні рослини, ознайомитись с видовим складом деревних рослин місцевої флори на прикладі штучного фітоценозу парку «Дубовий гай».

2. Вибрати однорідну за зовнішніми ознаками ділянку площиною 400 – 500м2. Визначити, які дерева утворюють перший (другий, третій) яруси, провести перерахування стовбурів кожної породи на пробній ділянці. Визначити середню висоту основних деревних порід. Визначити вік основних порід. Визначить зімкнутість крон. 

 


Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 252; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!