Значення соціології у розв'язанні соціально-економічних та політичних проблем українського суспільства



За умови виконання соціологією вищеназваних функцій вона здатна посісти важливе місце в житті суспільства та житті окремої людини. Соціологія сприяє формуванню знань про соціальну дійсність та зміни в ній, пояснює логіку процесів соціального розвитку, допомагає людині визначити своє місце у суспільстві, обрати життєвий шлях і з'ясувати життєві перспективи. Значення соціології надзвичайно зросло у наші дні, після розпаду радянського блоку і утворення з колишніх радянських республік нових незалежних держав.

Перетворення, які здійснюються в нашій державі, зачіпають інтереси всього населення, змінюють майновий і соціальний стан, трансформують поведінку багатьох соціальних груп, що взаємодіють між собою. За таких умов органам управління необхідна повна, точна і достовірна інформація про реальний стан справ у будь-якій сфері суспільного життя, про потреби, цінності, інтереси, поведінку різних соціальних груп, а також про можливості впливу їх поведінки на суспільні процеси. Давати таку інформацію - завдання соціології.

Соціологія має забезпечувати надійний зворотній зв'язок в організації управління суспільними перетвореннями. Тільки глибоке вивчення думок і настроїв представників суспільства, врахування їхніх потреб та інтересів, підвищення дієвості та оперативності соціологічної інформації буде сприяти оновленню нашого суспільства. Зрозуміло, що реалізація великих інженерних проектів вимагає не лише техніко-економічного, а й соціально-економічного обґрунтування. Що ж стосується впровадження розроблених практичних рекомендацій в практику, їх реалізацію, то це прерогатива органів управління, конкретних керівників. Саме цим пояснюється та обставина, що багато дуже цінних і корисних рекомендацій по перетворенню суспільства, розроблених соціологами, так і не знайшли реалізації на практиці, більш того, нерідко органи управління роблять всупереч рекомендаціям учених, що веде до тяжких наслідків розвитку суспільства.

Слід пам'ятати, що перетворення суспільства - не самоціль. І перетворення потрібні лише тоді, коли відповідають потребам і цінностям людей. Якби не була добре аргументована інформація, одержана соціологами, вона автоматично не перетворюється у рішення, рекомендації, прогнози. Пізнавальна функція соціології знаходить продовження в прогнозах та перетворюючій функції.

Література

Дюркгейм 3. Социология и социальньїе науки // Философская и социологическая мьюль.- 1992.- № 5.

Комаров М. Размьішления о предмете социологии // СОЦИС-


 


104


13


1990.-№11.

Піча В.М. Предмет, структура, функції соціології. Зв'язок соціології з іншими науками.-Львів, 1994.

Піча В.М. Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів України.- К.: Каравела, 1999.

Смелзер Н.Дж. Социология / Пер. с англ.- М., 1994.

Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. Пер. с англ- М., 1992.

Соціологія. Курс лекцій / За ред. В.М.Пічі.-К., 1996.-Розд. 1.

Соціологія. Навч. посібник. Упорядник П.П.Марчук.- Тернопіль, 1998.

Соціологія: Підручник/ За заг. ред. В.П.Андрущенка, М.І.Горлача.-Харків-Київ, 1998.

Соціологія. Посібник для студентів вищих навчальних закладів / За редакцією В.Г.Городяненка.- К.: Видавничий центр „Академія", 1999.

Щепанський Ян. Злементарньїе понятия социологии / Пер. с польск.-М., 1962.

Ядов В.А. Размьішления о предмете социологии // СОЦИС- 1990.-№2.

ТЕМА 2. ВИНИКНЕННЯ ТА СТА НОВЛЕННЯ СОЦІОЛОГІЧНИХ ЗНАНЬ

2.1. Пр отосо міологія. Соціальні уявлення стародавності.

2.2. Соціально-політичні уявлення епохи античності.

2.3. Соціологічна думка епохи Середньовіччя та Відродження,

Розвиток соціальних знань у XVII - XVIII ст.

В історії становлення і розвитку західноєвропейської соціологічної думки виділяють наступні етапи:

• перший етап - протосоціологія - охоплює час від епохи
античності до О.Конта. На цьому етапі відбувалося нагромадження знань
про суспільство, розмежування природних і суспільних законів,
сформувалася концепція громадянського суспільства, були закладений і
розвинутий емпіричний базис соціологічного знання;

• другий етап - академічна соціологія - починається із 30-40-х
рр. XIX ст. і триває до кінця XIX ст. Він пов'язаний із появою
позитивістської соціології та розвитком ряду шкіл соціології (географічна,
расово-антропологічна,   органіцистська,    соціал-дарвіністська,
марксистська тощо);

• третій етап охоплює кінець XIX - 20-ті рр. XX ст. У цей період
увагу соціологів привертають соціальні дії та взаємодії, розробляються
концепції соціології особистості, відбувається становлення соціології як


фрагменти соціальної реальності та володіти ними, внаслідок чого ця реальність набуває для суб'єкта ознак і характеристик "чужого" світу, а сам він втрачає (або обмежує) свою соціальну могутність(міць).

Влада - форма особливих (вольових, панівних) соціальних відносин; здатність і можливість особи чи соціальної групи, інституту, організації і т.д. провадити свою волю через певні засоби та канали впливу на діяльність і поведінку людей, їх спільностей.

Генеральна сукупність - це сукупність, на яку соціолог бажає розповсюдити висновки дослідження, тобто це множини об'єктів, які мають яку-небудь спільну, чітко визначену характеристику, що вказує на їх належність до даної системи і вивчається у межах соціологічного дослідження і територіально-часових меж.

Громадська думка - сукупність думок людей відносно питань, які мають суспільний інтерес.

Громадянське суспільство - асоціація вільних громадян, що взаємодіють між собою виключно на ґрунті власних інтересів, правових норм та спільно погоджених чи вироблених регуляторів.

Група експертна (управлінська) - офіційно організований колектив фахівців-управлінців, створений для дослідження чітко сформульованої проблеми і вироблення рекомендацій для прийняття управлінських рішень відповідними органами влади різних рівнів.

Група мала - соціальна група, члени якої безпосередньо взаємодіють між собою.

Група неформальна - спільнота людей, що виникає спонтанно на ґрунті взаємних симпатій, схожості ціннісних орієнтацій та інтересів.

Група референтна - мала соціальна група, яка реферує (пропускає крізь себе) цінності суспільства і за нормами якої живе і діє (або хоче жити і діяти) індивід.

Група формальна - об'єднання людей для здійснення соціально заданої діяльності за умов їхньої безпосередньої комунікації та взаємодії.

Диференціація соціальна - процес і стан розшарування (подрібнення) певної соціальної цілісності (соціуму, системи, спільноти) на складові частки чи елементи (індивіди, групи).

Дія соціальна - форма або спосіб вирішення соціальних проблем і суперечностей, основою яких є протистояння інтересів основних соціальних сил даного суспільства.

Досвід соціальний - сукупність практично набутих соціальними суб'єктами (індивідами, групами, класами, народами, націями) у процесі їх взаємодії знань, умінь, навичок, звичок, звичаїв, норм, традицій, які слугують опертям для практичного життя цих суб'єктів засобами раціоналізації та оптимізації їх взаємодії і взаємовідносин.


 


14


103


Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 310; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!