Тема 10. Центральний банк та його роль в економіці



ВІДКРИТИЙ РИНОК - ринок, на якому операції з купівлі-продажу цінних паперів здійснюються між особами, що не є первинними кредиторами та позичальниками, і кошти внаслідок продажу цінних паперів на такому ринку надходять на користь держателя цінних паперів, а не їх емітента.

ЗОЛОТО-ВАЛЮТНІ РЕЗЕРВИ КРАЇНИ – офіційні централізовані запаси резервних ліквідних активів, які використовуються для міжнародних офіційних розрахунків країни, погашення боргових зобов’язань, регулювання валютних ринкових курсів

ЗОЛОТИЙ ЗАПАС ДЕРЖАВИ – резерв золота у зливках та монетах (монетарному золоті), що знаходиться в розпорядженні, як правило, центральних банків країни, або міжнародних валютно-фінансових організацій

ЕКСПАНСІЯ КРЕДИТНА – інтенсивне розширення кредитних операцій в країні та на міжнародному рівні з метою одержання прибутку.

 

РЕСТРИКЦІЯ КРЕДИТНА – підвищення процентних ставок, обмеження банківського кредитування, накладання обмежень на торговельні угоди – заходи, здійснювані урядом для оздоровлення економічної ситуації в країні.

 

ОБОВ’ЯЗКОВІ РЕЗЕРВИ - кошти комерційних банків, які вони зберігають у центральному банку з метою гарантування виплат вкладникам банку; розмір резервів залежить від обсягу коштів, залучених банком (як правило, встановлюється пропорційно до зобов’язань банку)

ОПЕРАЦІЇ НА ВІДКРИТОМУ РИНКУ – операції з купівлі/продажу центральним банком державних цінних паперів з метою впливу на обсяги наявних в обігу грошових коштів.

ПОЛІТИКА ОБЛІКОВОЇ СТАВКИ – регулювання плати за позики, які центральний банк надає комерційним банкам

 

РЕФІНАНСУВАННЯ - 1) погашення старої заборгованості шляхом прийняття нових зобов’язань; 2) операції з надання кредитів центральним банком банкам у встановленому ним порядку з метою підтримання ліквідності банків.

 

СТАБІЛІЗАЦІЙНИЙ КРЕДИТ - кредит центрального банку, що може надаватися банку на підтримку здійснення заходів фінансового оздоровлення для забезпечення його ліквідності на визначений Національним банком строк.

ЦЕНТРАЛЬНИЙ БАНК – 1) головний банк країни, емісійний центр, орган грошово-кредитного та банківського регулювання і нагляду за діяльністю кредитних організацій, проведення валютної політики, державного валютного регулювання та контролю, регулювання та ліцензування діяльності платіжних організацій; 2) орган державного грошово-кредитного регулювання економіки, наділений монопольним правом емісії банкнот та правом керування грошово-кредитною системою країни.

 

Тема 11. Комерційні банки як основна ланка кредитної системи

БАНК – кредитно-фінансова установа, що зосереджує тимчасово вільні кошти (грошові вклади), надає їх у строкове користування у формі кредитів (позик), стає посередником у взаємний виплатах і розрахунках між підприємствами, установами чи окремими особами, регулює грошовий обіг у країні, включаючи емісію нових грошей.

БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ – ряд пов’язаних між собою регулярних дій, виконуваних банком згідно його статусу.

ВКЛАД (ДЕПОЗИТ) – 1)кошти, передані власником або третьою особою за дорученням і за рахунок власника до банку для зберігання на певних умовах; 2) кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті країни або в іноземній валюті, які розміщені вкладником на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку на іменних рахунках у банку - учаснику (тимчасовому учаснику) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб чи залучені таким банком у формі випуску (емісії) іменних ощадних (депозитних) сертифікатів і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства та умов договору. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відшкодовує вклади, розміщені на рахунках, що не використовуються вкладником для здійснення підприємницької діяльності, якщо банк є учасником цього фонду. ВКЛАДНИК - фізична особа, яка має вклад у банку.

 

ЛОРО – кореспондентський рахунок, відкритий банком-кореспондентом в даній кредитній установі.

МІЖБАНКІВСЬКА ПРОЦЕНТНА СТАВКА - середня ставка по короткострокових банківських кредитах, що формується на міжбанківському грошовому ринку. В наших умовах її основу складає дисконтна ставка НБУ (збільшена з урахуванням рівня кредитного й інфляційного ризику, а також банківської маржі, як правило, ставка КІБОР); у міжнародній практиці в цих цілях використовується ставка ЛІБОР.

 

МІЖБАНКІВСЬКИЙ ГРОШОВИЙ РИНОК - ринок короткострокових банківських кредитів, на якому банки здійснюють свої операції.

 

НОСТРО - кореспондентський рахунок даної кредитної установи у банку-кореспондентові

 

ОПЕРАЦІЇ БАНКІВ

1) активні – операції банків щодо розміщення тимчасово вільних коштів, які є в їхньому розпорядженні шляхом видачі кредитів та купівлі цінних паперів та іншого майна;

2) пасивні – операції щодо залучення коштів за рахунок збільшення вкладів та випуску банківських ресурсів;

3) довірчі (комісійно-посередницькі) – операції банків щодо управління майном і виконання інших послуг в інтересах та за дорученням клієнтів

ІПОТЕЧНИЙ БАНК - банк, що спеціалізується на наданні іпотечного кредиту, перепродажу іпотек і інших послуг, пов'язаних з операціями іпотеки.

БАНКІВСЬКИЙ КРЕДИТ - засоби, надані банком у борг клієнту для цільового використання на встановлений термін під визначений відсоток. В даний час він є основною формою наданого підприємству фінансового кредиту. Комерційні банки представляють його в наступних основних видах:

а) бланковий (незабезпечений) кредит. Як правило, він надається комерційним банком, що здійснює розрахунково-касове обслуговування підприємства. Хоча формально він і носить незабезпечений характер, але фактично забезпечується розміром дебіторської заборгованості підприємства і його засобів на поточному та інших рахунках у цьому ж банку. Цей кредит надається на короткостроковий період;

б) контокоррентний кредит ("овердрафт"). Цей вид кредиту надається банком звичайно під забезпечення, але ця вимога не є обов'язковою. При наданні цього кредиту банк відкриває підприємству контокоррентний рахунок, на якому враховуються як кредитні, так і розрахункові його операції. Контокоррентний рахунок використовується в якості джерела кредиту в обсязі, що не перевищує встановлене в кредитному договорі максимальне негативне сальдо. Сальдування надходжень і виплат по контокоррентному рахунку підприємства відбувається через встановлені договором проміжки часу з розрахунками кредитних платежів;

в) відкриття кредитної лінії. Оскільки потреба в короткостроковому банківському кредиті не завжди може бути передбачена з прив’язкой до конкретних термінів його використання, договір про нього підприємство може оформити з банком попередньо у формі відкриття кредитної лінії. У цьому договорі обумовлюються терміни, умови і гранична сума надання банківського кредиту, коли в ньому виникне реальна потреба. Звичайно кредитна лінія відкривається на термін до одного року. Особливістю цього виду банківського кредиту є те, що він не носить характер безумовного контрактного зобов'язання і може бути анульований банком при погіршенні фінансового стану підприємства - позичальника;

г) ломбардний кредит. Такий кредит може бути отриманий підприємством під заставу високоліквідних активів (векселів, державних короткострокових облігацій і т.п.), що на період кредитування передаються банку. Розмір кредиту в цьому випадку відповідає визначеній (але не всій) частині вартості переданих у заставу активів. Як правило, цей вид кредиту носить короткостроковий характер;

д) іпотечний кредит. Такий кредит може бути отриманий від банків, що спеціалізуються на видачі довгострокових позик під заставу основних засобів або майнового комплексу підприємства в цілому (іпотеки). При цьому закладене в банку майно продовжує використовуватися підприємством. З припиненням видачі підприємствам незабезпечених банківських позик, іпотечний кредит стає основною формою довгострокового їхнього кредитування;

 е) ролловерний кредит. Він являє собою одну з форм довгострокового банківського кредиту з періодично переглядуваною процентною ставкою (тобто з перманентним "перекредитуванням" у зв'язку зі зміною кон'юнктури фінансового ринку). У європейській практиці надання ролловерних кредитів перегляд процентної ставки здійснюється один раз у квартал або півріччя (в умовах високої інфляції періодичність перегляду процентних ставок за кредит може бути більш частою);

 ж) консорціумний (консорціальний) кредит. Кредитна політика банку або високий рівень ризику іноді не дозволяють йому повною мірою задовольнити високу потребу підприємства-клієнта в кредиті. У цьому випадку банк, що обслуговує підприємство, може залучити до кредитування свого клієнта інші банки (союз банків для здійснення таких кредитних операцій зветься "консорціум"). Після укладання з підприємством-клієнтом кредитного договору банк акумулює засоби інших банків і передає їхньому позичальнику, відповідно розподіляючи суму відсотків при обслуговуванні боргу. За організацію консорціумного кредиту головний банк одержує визначена комісійна винагорода; з) інші види банківського кредиту.

РЕСУРСИ БАНКІВСЬКІ – кошти, що є в розпорядженні банків і використовуються ними для кредитних, інвестиційних та інших активних операцій. Поділяються на власні та залучені. До власних належать – статутний, резервний та інші фонди банку, емісійні різниці та нерозподілені прибутки, субординований борг. Залучені ресурси банку складаються з залишків коштів на поточних, депозитних та інших рахунках в банку, міжбанківських кредитів отриманих тощо.                           

УНІВЕРСАЛЬНИЙ БАНК – фінансово-кредитна установа, що здійснює всі основні види банківських операцій та надає банківські послуги

УПОВНОВАЖЕНИЙ БАНК – комерційний банк чи інша фінансово-кредитна установа, що має дозвіл урядових органів на проведення банківських операцій за дорученням цих органів, а також представляє інтереси Уряду у міжнародних фінансово-кредитних організація.

ФОРФЕЙТИНГ - фінансова операція по рефінансуванню дебіторської заборгованості по товарному (комерційному) кредиту шляхом передачі (індосаменту) перевідного векселя на користь банку (із сплатою банку відповідної комісійної винагороди). У результаті форфетування заборгованість покупця по товарному (комерційному) кредиту трансформується в заборгованість фінансову (на користь банку). Форфейтинг найбільше поширення одержав при здійсненні зовнішньоекономічних операцій. По своїй суті форфейтинг з'єднує в собі елементи факторинга (але тільки по наданому товарному кредиті, а не по розрахунках за поточне постачання продукції) і обліку векселів (але з їхнім індосаментом тільки на користь банку).

 


Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 139; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!