Тема 8. Ринок позичкових капіталів
Тема 1. Природа грошей
АНЮЇТЕТ – 1) послідовність платежів за певні регулярні проміжки часу, як правило однаковими сумами; 2) фінансова рента, що являє собою рівновеликі грошові виплати (чи надходження) через однакові проміжки часу протягом певного періоду; 3) один із видів довготермінової державної позики, за якою щорічно виплачують проценти та погашають частину боргу.
БАНКНОТА – 1) простий вексель емісійного банку; 2) вид паперових грошей, які випускаються емісійним банком.
БІЛОННА МОНЕТА – розмінна монета, з дрібною вартістю, призначена для забезпечення нормального виконання грошових функцій основною монетою.
ВЕКСЕЛЬ - цінний папір, що підтверджує безумовне грошове зобов'язання боржника (векселедавця) сплатити у встановлений термін зазначену суму грошей власнику векселя (векселетримачу). У залежності від характеру обертання розрізняють вексель простий і перевідний.
ГРОШІ – економічна категорія, що означає специфічний вид товару, який виконує в суспільстві роль загального еквівалента в процесі обміну товарів.
ДЕМОНЕТИЗАЦІЯ – введення в обіг неповноцінних грошей з поступовим вилучення золотих монет та подальшим призупиненням обміну неповноцінних грошей на золото у будь-якій формі.
ДІЙСНА ВАРТІСТЬ ГРОШЕЙ - вартість грошей у поточному періоді при їхньому зворотному перерахуванні з майбутньої вартості в процесі дисконтування вартості. У фінансовому менеджменті розрахунок дійсної вартості грошей здійснюється при оцінці майбутнього прибутку від їхніх вкладень (інвестування) і інших фінансових операціях.
|
|
|
КАЗНАЧЕЙСЬКИЙ БІЛЕТ - вид паперових грошей, які емітуються Казначейством з метою забезпечення потреб грошового обігу та покриття дефіциту бюджету.
КАПІТАЛ - загальна вартість засобів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, авансованих у формування активів підприємства У бухгалтерському балансі підприємства авансований капітал відображується у формі пасиву. У залежності від приналежності авансованих засобів виділяють власний і позиковий капітал. Сума власного капіталу підприємства формує його чисті активи (у закордонній практика термін "капітал" часто використовується для характеристики тільки власних фінансових засобів підприємства). В залежності від цілей авансування виділяють основний капітал (капітал, авансований у позаоборотні або довгострокові активи) і оборотний капітал (капітал, авансований в оборотні активи).
КАПІТАЛІЗАЦІЯ – нове вкладення отриманих прибутків (або визначеної їхньої частини) в капітал. У фінансовому менеджменті найбільш розповсюдженими операціями капіталізації доходів є: капіталізація чистого прибутку.
|
|
|
ЛІГАТУРА – домішки металу для надання сплаву більшої твердості та здешевлення вартості виготовлення монет
МАЙБУТНЯ ВАРТІСТЬ ГРОШЕЙ - сума інвестованих у даний момент коштів, в яку вони перетворяться через визначений період часу з урахуванням визначеної ставки відсотку. Визначення майбутньої вартості грошей пов'язано з процесом нарощення вартості, здійснюваному по спеціальних алгоритмах.
ПЛАТІЖНА КАРТКА – іменний грошовий документ, що видається банком власнику поточного рахунку і дає йому можливість оплатити через комп’ютерні мережі свої покупки і погасити борги переказом грошей по рахунку без використання готівки.
РЕМЕДІУМ – межа допустимого відхилення фактичної ваги монети від законодавчо встановленої
СПЕЦІАЛЬНІ ПРАВА ЗАПОЗИЧЕННЯ (СПЗ, SDR ) – видсвітових грошей, які існують лише у безготівковому вигляді для забезпечення міжнародних угод та входять до складу золотовалютних резервів, розраховуються на основі кошика найстійкіших валют світу.
Тема 2. Грошовий оборот та грошові потоки
АКРЕДИТИВ – 1)грошовий документ, за яким одна кредитна установа (банк) згідно з заявою клієнта доручає іншій здійснити за рахунок спеціально заброньованих для цього коштів оплату товарно-транспортних документів за відвантажені товари чи надані послуги або виплатити пред’явникові акредитиву певну суму грошей; 2) іменний цінний папір, що підтверджує право особи, на ім’я якої він виписаний, отримати в банку вказану в акредитиві суму
|
|
|
БЮДЖЕТНИЙ ДЕФІЦИТ – перевищення видаткової частини державного бюджету над дохідною
ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА – 1) комплекс взаємозв’язаних, скоординованих на досягнення заздалегідь визначених суспільних цілей, заходів щодо регулювання грошового обороту, які здійснює держава через центральний (емісійний) банк; 2) економічне регулювання через механізми пропозиції (маси) грошей та їх ціни (проценти) на грошовому ринку.
ЕЛАСТИЧНІСТЬ - залежність зміни одного показника в зв'язку зі зміною іншого (факторного) показника. Рівень такої залежності характеризується, звичайно коефіцієнтом еластичності, що показує розмір зміни одного показника при зміні іншого показника на один відсоток.
ЕМІСІЙНА ПОЛІТИКА - частина загальної політики формування фінансових ресурсів підприємства, що полягає в забезпеченні залучення необхідного їхнього обсягу за рахунок зовнішніх джерел шляхом випуску і розміщення на первинному фондовому ринку власних цінних паперів (акцій, облігацій і т.п.).
|
|
|
ЕМІСІЯ - випуск в обертання нових партій грошей або цінних паперів.
ЖИРО – 1)вид безготівкових розрахунків, здійснюваних за допомогою розрахункових чеків; 2) передавальний запис у векселі, чеку; те саме, що і індосамент.
ІНКАСО - одержання грошей по фінансовому зобов'язанню платника шляхом пред'явлення йому відповідного платіжного документа. Інкасування платіжних документів здійснюється звичайно через банківські заклади.
КВАЗІ-ГРОШІ (“майже гроші”) – строкові банківські вклади, що, на відміну від депозитів приносять їх власникам проценти, але не дають права на чекове розпорядження ними, тобто, не можуть бути негайно використані для здійснення платежів.
КЛІРІНГ - система безготівкових розрахунків, заснована за заліку взаємних фінансових вимог і зобов'язань. Кліринговий метод розрахунків широко використовується в біржовій торгівлі при розрахунках за товари, цінні папери, деривативи. У цьому випадку всі платіжні вимоги передаються в Розрахункову палату біржі, що виступає як третя сторона в угодах, тобто в ролі покупця стосовно будь-якого члена біржі – продавця або у ролі продавця стосовно будь-якого члена біржі - покупця. При цьому покупці і продавці приймають на себе розрахункові зобов'язання не один перед іншим, а перед Розрахунковою палатою біржі. Розрахунки по ф'ючерсних і опціонних угодах на всіх головних біржах світу здійснюються винятково на кліринговій основі.
ЛІКВІДНІСТЬ - термін, що характеризує спроможність окремих видів майнових цінностей бути швидко конвертованими у грошову форму без втрати своєї поточної вартості та залежить від кон'юнктури ринку.
НАЯВНИЙ ПЛАТІЖ, "ГРОШІ ПРОТИ ДОКУМЕНТІВ" - розрахунок за продукцію, цінні папери й інші придбані активи, здійснюваний одночасно з передачею цих активів.
ПАГАМЕНТ – ( від італ. рagamento платіж) - платіж готівкою.
СТАБІЛЬНІСТЬ ГРОШЕЙ – сталість купівельної спроможності грошових знаків упродовж відносно тривалого періоду
ТЕЗАВРАЦІЯ – 1)накопичення грошей населенням в наслідок вилучення їх з обігу та зберігання нагромадженої готівки поза кредитними установами; 2) накопичення приватними особами золота як скарбу та багатства; 3)формування золотого запасу держави.
ЧЕК – грошовий документ встановленої форми, що містить беззаперечну вказівку власника поточного рахунку банкові сплатити зазначену суму конкретній особі чи пред’явникові чеку. Існують наступні види чеків: а) іменний чек - чек виписаний на певну особу; б) чек на пред ’ яника – чек на отримання готівки з банку, виписаний на ім’я пред’явника; в) чек ордерний – чек, виписаний на користь певної особи; може бути переданий новому власникові за допомогою передавального надпису (індосаменту); г) чек дорожній – платіжний документ, що використовується головним чином як засіб міжнародних розрахунків нетоварного характеру, але в деяких країнах, зокрема США, Канаді, може використовуватись й у внутрішніх розрахунках для безготівкової оплати товарів та послуг.
ШВИДКІСТЬ ОБІГУ ГРОШЕЙ – кількість переходів грошових засобів між суб’єктами грошових відносин (разів за рік); кількість, яку кожна грошова одиниця із загальної грошової маси грошей, що перебувають в обігу, використовується на купівлю готових товарів.
Тема 3 Грошовий ринок
ГРОШОВИЙ РИНОК – сектор ринку, на якому здійснюється купівлі-продаж грошей як специфічного товару, формуються попит, пропозиція та ціна на них.
ГРОШОВО-КРЕДИТНИЙ МУЛЬТИПЛІКАТОР – процес створення нових банківських депозитів (безготівкових грошей) при кредитуванні банками клієнтури на основі додаткових (вільних) резервів, що надійшли ззовні.
"ЕФЕКТИВНИЙ РИНОК" - економічна теорія, відповідно до котрої фінансовий ринок вважається ефективним, якщо рівень ринкових цін на окремі фінансові інструменти на ньому швидко реагує на зовнішню інформацію (при повному доступі учасників ринку до інформації).
ІНСТРУМЕНТИ ГРОШОВОГО РИНКУ - інструменти, за допомогою яких здійснюються основні операції з грошовими активами підприємства. До основних інструментів грошового ринку відносяться платіжні документи, депозитні внески, фінансові кредити й інші.
МОНІТОРИНГ ФІНАНСОВОГО РИНКУ - механізм здійснення менеджерами підприємства постійного спостереження умов і показників розвитку фінансового ринку в розрізі окремих його сегментів із метою поточної оцінки і прогнозування його кон'юнктури.
ПОПИТ НА ГРОШІ – запас грошей, який прагнуть мати у своєму розпорядженні економічні суб’єкти на певний момент.
ПРОПОЗИЦІЯ ГРОШЕЙ – запас грошей, які мають у своєму розпорядженні економічні суб’єкти на певний момент, які вони можуть за сприятливих обставин спрямувати в оборот.
РИНОК ГРОШЕЙ - сегмент фінансового ринку, на якому продаються-купуються кредитні ресурси і депозитні зобов'язання на термін до 1 року.
РИНОК КАПІТАЛУ - сегмент фінансового ринку, на якому продаються-купуються довгострокові кредитні ресурси, а також цінні папери з періодом обертання більше одного року. Функціонування ринку капіталу дозволяє підприємствам вирішувати проблеми як формування інвестиційних ресурсів для реалізації реальних інвестиційних проектів, так і ефективного фінансового інвестування (довгострокових фінансових вкладень).
РИНКИ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ - сфера діяльності учасників ринків фінансових послуг з метою надання та споживання певних фінансових послуг. До ринків фінансових послуг належать професійні послуги на ринках банківських послуг, страхових послуг, інвестиційних послуг, операцій з цінними паперами та інших видах ринків, що забезпечують обіг фінансових активів. УЧАСНИКИ РИНКІВ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ - юридичні особи та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які відповідно до закону мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, та споживачі таких послуг.ФІНАНСИ – фундаментальна, узагальнююча, багатозначна економічна категорія, що характеризує процеси створення, розподілу та перерозподілу грошових коштів держави, регіонів, господарюючих суб’єктів, юридичних та фізичних осіб в ході формування їх доходів, витрат, накопичень та виникаючі при цьому грошові відносини.
ФІНАНСОВИЙ РИНОК - ринок, на якому продаються-купуються фінансові інструменти. У складі сукупного фінансового ринку виділяють ринок грошей і ринок капіталу. Кожний із цих видів ринку у свою чергу ділиться на окремі сегменти.
Тема 4. Грошова система
АВЕРС – лицьовий бік монети, на якому, як правило, зображають герб (зазначається держава, якій належить грошова одиниця)
БРЕТТОНВУДСЬКА ВАЛЮТНА СИСТЕМА – одна з форм організації грошових відносин (розрахунків та платежів) країн Західної Європи, зумовлених їхніми міжнародними зв’язками (період існування 1944-1976 рр.). Ця система замінила систему золотого стандарту, внаслідок чого спочатку сформувався золотодоларовий стандарт, а згодом доларовий. Було введено фінансові валютні курси та запроваджено конвертованість валют.
ГЕНУЕЗЬКА ВАЛЮТНА СИСТЕМА – світова валютна система, основана на золоті та девізах (іноземних валютах), затверджена у 1922 р., коли національні валюти стали використовуватись як міжнародні платіжні засоби
ГРОШОВА СИСТЕМА – форма організації грошового обороту в країні, встановлена загальнодержавними законами.
ДЕВІЗИ – платіжні засоби в іноземній валюті, призначені для міжнародних розрахунків
ЖЕНЕВСЬКА КОНВЕНЦІЯ – багатосторонні міжнародні угоди, що регламентують порядок застосування у платіжному обороті векселів та чеків (1930-1931рр.)
КУПЮРА – банкнота (банківський білет) відповідного номіналу, зазначеного на ній, виготовлена на спеціальному папері з різними методами захисту та оригінальним зображенням.
НОМІНАЛ – грошова сума, формально означаюча вартість відповідного об’єкту (як правило, грошових коштів чи цінних паперів), синонім терміну «номінальна вартість».
ОРДЕР – 1)письмовий наказ, розпорядження державного органу; 2)документ на видачу чого-небудь.
ПАРИЖСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ (ПАРИЗЬКА ВАЛЮТНА СИСТЕМА) – закріплення у 1867 р. золотого стандарту (золотомонетного стандарту) як типу валютної системи
РЕВЕРС – зворотний бік монети, на якому, як правило, зазначають номінал монети.
СЕНЙОРАЖ - емісійний прибуток держави, який формується через різницю між номіналом банкнот та вартістю їх виготовлення
ЯМАЙСЬКА ВАЛЮТНА СИСТЕМА – закріплення у 1976-78 рр. стандарту СДР
Тема 5. Інфляція та грошові реформи
ДЕВАЛЬВАЦІЯ – зниження курсу національної чи міжнародної валютно-грошової одиниці щодо валют інших країн, міжнародних валютно-грошових одиниць.
ДЕФЛЯТОР ВВП – характеризує зміну в часі загального рівня цін на всі товари і послуги, що реалізовані кінцевим споживачем.
ДЕНОМІНАЦІЯ - позбавлення державних паперових грошових знаків сили законного платіжного засобу та заміна їх на нові із укрупненням масштабу цін.
ІНДЕКС ЦІН ПААШЕ – один з агрегатних індексів для оцінки зміни загального рівня цін, визначається відношенням:
де p0, p1 – ціни на товари у базисному та звітному періоді відповідно;
q0 q1 – кількість товарів у базисному та звітному періоді відповідно.
ІНДЕКС ЦІН ЛАСПЕЙРЕСА – один з агрегатних індексів для оцінки загального рівня цін, визначається відношенням:
де p0, p1 – ціни на товари у базисному та звітному періоді відповідно;
q0 q1 – кількість товарів у базисному та звітному періоді відповідно.
ІНФЛЯЦІЙНА ПРЕМІЯ - додатковий прибуток, виплачуваний (або передбачений до виплати) інвестору з метою відшкодування його втрат від знецінення грошей у зв'язку з інфляцією. Рівень цього прибутку звичайно дорівнюється до темпу інфляції. Розрахунок суми інфляційної премії здійснюється по наступній формулі:
Пи = Др х Ти,
де Пи - сума інфляційної премії;
Др - сума реального середньоринкового прибутку на вкладений капітал;
Тц - темп інфляції в розглянутому періоді.
Відповідно загальна сума прибутку по конкретній фінансовій операції в номінальному розрахунку буде складати:
Дф = Др + Пи,
де Дф - номінальна сума прибутку на вкладений капітал;
Др - сума реального прибутку на вкладений капітал;
Пи - сума інфляційної премії.
ІНФЛЯЦІЙНИЙ РИЗИК - один із видів фінансових ризиків, що полягає в можливому знеціненні грошових активів, а також прибутків підприємства в зв'язку з ростом інфляції. Оскільки вид ризику носить постійний характер і супроводжує всі фінансові операції підприємства в умовах інфляційної економіки, у фінансовому менеджменті його розрахунку і формам страхування приділяється особлива увага.
Одним із методів страхування інфляційного ризику є включення до складу майбутнього номінального прибутку по фінансових операціях розміру інфляційної премії. У тих випадках, коли прогнозування темпів зростання інфляції утруднене розмір реального прибутку по фінансовій операції може бути заздалегідь переведений в одну з "сильних" (тобто в найменшому ступені підвернених інфляції) вільно конвертованих валют із зворотним перерахуванням у національну валюту по діючому валютному курсу на момент проведення розрахунків.
ІНФЛЯЦІЯ - процес постійного перевищення темпів росту грошової маси над товарною (включаючи вартість послуг), у результаті чого відбувається переповнювання каналів обертання грошима, що супроводжуються їхнім знеціненням і ростом цін. Інфляція здійснює негативний вплив на всі види і форми фінансової діяльності, постійно генеруючи інфляційний ризик.
НЕПЛАТОСПРОМОЖНІСТЬ - нездатність погасити в передбачені терміни свої фінансові зобов'язання.
НОМІНАЛЬНА СТАВКА ВІДСОТКА - а) ставка відсотка, встановлювана без урахування зміни купівельної спроможності грошей у зв'язку з інфляцією (або загальна ставка відсотка, у якій не елімінована її інфляційна складова); б) процентна ставка по цінному паперу з фіксованим прибутком, що передбачає її використання в порівнянні з номінальною вартістю, а не з ринковою ціною цього цінного паперу.
НУЛІФІКАЦІЯ – 1) позбавлення державних паперових грошових знаків сили законного платіжного засобу; 2) анулювання знецінених паперових грошей для заміни їх новими.
РЕВАЛЬВАЦІЯ – збільшення золотого вмісту або підвищення курсу національної чи міжнародної регіональної валютно-грошової одиниці щодо валют інших країн, міжнародних валютно-грошових одиниць
СЕКВЕСТР – пропорційне зниження державних витрат за всіма статтями бюджету (крім захищених) протягом часу, що залишається до закінчення поточного бюджетного року
ТЕМП ІНФЛЯЦІЇ - показник, що характеризує розмір знецінення (зниження купівельної спроможності) грошей у визначеному періоді, виражений у відсотках до їхнього номіналу на початок періоду.
ФІСК – лат.fiscus – корзина для грошей, що у Древньому Римі означала військову касу, потім – касу імператора, тепер у більшості мов – державну казну.
Тема 6. Ринок цінних паперів
АЖІО - перевищення ціни продажу фінансового інструменту над ціною його купівлі. Ця різниця може формуватися за рахунок переведення грошей з однієї форми в іншу; за рахунок обміну одного виду валюти на іншій; за рахунок перевищення реальної вартості цінного паперу над номінальною при його продажу; за рахунок перевищення кредитної банківської процентної ставки над депозитною і т.п. Синонімами ажіо можуть виступати терміни "премія", "спред", "курсовий прибуток" і інші.
АКЦІЯ - цінний папір, що засвідчує участь її власника у формуванні статутного фонду акціонерного товариства відкритого або закритого типу та дає право на одержання відповідної частки його прибутків у формі дивіденду. Найбільше істотне значення для інвестора з позицій відмінностей їхніх інвестиційних якостей відіграє поділ акцій на прості і привілейовані ("преференційні"). Прості акції мають наступні основні переваги:
а)можливість одержання більш високих дивідендів у періоди ефективної діяльності акціонерної компанії;
б) прибутки по цих акціях більш тісно корелюють із темпами інфляції в країні;
в) власники цих акцій мають можливість прямого впливу на господарський процес шляхом участі в керуванні акціонерною компанією;
г) власники акцій мають можливість брати участь у розробці дивідендної політики компанії;
д) ліквідність простих акцій на фондовому ринку більш висока, ніж привілейованих;
Водночас, цим акціям властиві наступні недоліки:
а) нестабільність прибутків компанії істотно впливає на розмір виплачуваних дивідендів, у зв'язку з чим в окремі періоди сума дивідендних виплат на акцію може бути значно нижче, ніж середня норма прибутку на вкладений капітал на фінансовому ринку;
б) при неефективній діяльності акціонерної компанії дивіденди по ним можуть бути не виплачені;
в) при банкрутстві і ліквідації акціонерного товариства власник простих акцій може втратити інвестований у них капітал частково або цілком;
г) прості акції не захищені ні від систематичного (ринкового), ні від несистематичного (специфічного) ризиків.
Привілейовані акції мають наступні основні переваги:
а) вони забезпечують їхньому власнику стабільний прибуток у вигляді заздалегідь обговореного розміру дивідендів;
б) виплата дивідендів по цих акціях здійснюється незалежно від результатів господарської діяльності акціонерної компанії в звітному періоді;
в) при банкрутстві і ліквідації акціонерного товариства власники цих акцій мають переважне право в задоволенні фінансових претензій;
г) привілейовані акції цілком захищені від систематичного (ринкового) ризику і частково - від несистематичного (специфічного) ризику.
Водночас, цим акціям властиві наступні недоліки:
1. у періоди ефективної діяльності акціонерної компанії рівень дивідендних виплат по ним може бути нижчим, ніж по простих акціях (якщо Статутом компанії не передбачена відповідна захисна обмовка для їхніх власників);
2. реальний дивідендний прибуток по цих акціях практично не пов'язаний із темпами інфляції;
3. у власників цих акції відсутнє право участі в керуванні акціонерною компанією;
4. привілейовані акції менш ліквідні в порівнянні з простими акціями.
АКЦІЇ КЛАСУ А – теж саме, що і преференційна акція
АКЦІЯ КЛАСУ В – теж саме, що і проста акція
АКЦІЇ “З БЛАКИТНИМИ КОРІНЦЯМИ” - акції добре відомих великих компаній, що стабільно сплачують дивіденди
АКЦЕПТ – згода на оплату або гарантування оплати платіжних документів
АЛЬПАРІ – відповідність (рівень) ринкового (біржового) курсу цінних паперів чи валюти їхньому номіналові (паритетові)
АЛОНЖ (АЛЛОНЖ) – аркуш, що додається до векселя, для додаткових індосаментів, уразі, коли на зворотному боці векселя вони не вміщуються
АНДЕРАЙТЕР – 1) маклер в операціях з цінними паперами; 2) фізична або юридична особа, котра гарантує емітентові цінних паперів їх розміщення (продаж) на ринку на узгоджених умовах за відповідну винагороду.
АНДЕРЛАЇНГ – цінні папери, на які є право купівлі чи продажу відповідно до умов опціонного контракту
АРБІТРАЖ (АРБІТРАЖНА УГОДА) - одночасна купівля і продаж визначеного грошового або фондового інструменту на різних регіональних фінансових ринках з метою одержання прибутку від різниці в цінах, ставках відсотку, валютних курсах і т.п. Ефективність арбітражної угоди забезпечується за умови, що сума ажіо перевищує суму витрат по ній.
БАНКО – ціна або курс, по якому банк здійснює продаж або купівлю цінних паперів.
БІРЖА – це установа та організаційна форма гуртової (зокрема міжнародної) торгівлі масовими товарами (товарна Б.) або центр систематичних операцій щодо купівлі-продажу цінних паперів (фондова Б.), золота та валюти (валютна Б.), а також робочої сили (Б.праці).
"БИК" - біржовий дилер на фондовому, валютному або товарному ринку, що укладає спекулятивні угоди в розрахунку на майбутнє підвищення цін на об'єкт угоди. Стан кон'юнктури фондового, валютного або товарного ринку, що характеризується підвищенням цін або чеканням цього підвищення, визначається терміном "бичачий ринок".
БРОКЕР – офіційний посередник в укладанні угод між зацікавленими сторонами на біржі, який укладає угоди від імені, за дорученням та за рахунок клієнта і отримує комісійну винагороду (куртаж, брокредж)
ВАРАНТ – 1)свідоцтво, що дозволяє власникові облігацій чи привілейованих акцій купувати прості акції за наперед узгодженою ціною; 2)свідоцтво про прийняття товару на зберігання, що видається товарними складами і дає його власникові право отримувати позику під заставу вказаного в ньому товару (складський В.)
ВАРТІСТЬ АКЦІЇ: а) номінальна – вартість, зазначена на акції як її ціна; б)ринкова – ціна, за якою акції реалізують на ринку, яка відрізняється від номінальної ціни на розмір дивідендів.
ВАУЧЕР –1)грошовий підтверджувальний документ, розписка; 2)документ, що засвідчує надання кредиту, оплату; 3)приватизаційний цінний папір;4)контрольний талон.
"ВЕДМІДЬ" - біржовий дилер на фондовому, валютному або товарному ринку, що укладає спекулятивні угоди в розрахунку на майбутнє зниження цін на об'єкт угоди. Стан кон'юнктури фондового, валютного або товарного ринку, що характеризується зниженням цін або чеканням цього зниження, визначається терміном "ведмежий ринок"
ВЕКСЕЛЬНА СТАВКА - процентна ставка, по якій вексель враховується банком. Вона дозволяє визначити вартість векселя в сучасної момент стосовно його вартості в передбачений день погашення. Розмір вексельної ставки залежить від надійності векселя, тобто рівня кредитного ризику, якому піддається його покупець. Першокласні фінансові векселі, емітовані банками, враховуються по більш низькій вексельній ставці, чим товарні векселі, емітовані підприємствами з нестійким фінансовим станом.
ВТОРИННИЙ РИНОК ЦІННИХ ПАПЕРІВ – це ринок, на якому відбувається купівля-продаж (обіг) раніше випущених цінних паперів.
“ВУЛИЧНИЙ” РИНОК ЦІННИХ ПАПЕРІВ – неорганізований фондовий ринок, на якому здійснюється купівля-продаж цінних паперів, але без реєстрації угод на біржі (наприклад, ПФТС, НАЗДАК)
"ГАРЯЧІ ГРОШІ" - тимчасово вільний капітал у грошовій формі, використовуваний для здійснення спекулятивних або тіньових фінансових операцій з метою одержання швидкого прибутку. "Гарячі гроші" знаходяться в процесі постійного реінвестування з метою пошуку найбільше ефективних форм вкладень як усередині даної країни, так і закордоном (в останньому випадку вони підсилюють процес "втечі капіталу").
“ГОЛУБІ” ФІШКИ (акції з голубими корінцями) – акції найбільш прибуткових та стабільних підприємств
ДЕПОРТ – 1)спекулятивна строкова угода, що її укладають на фондовій біржі в розрахунку на зниження курсу цінних паперів з метою одержання курсової різниці; 2) зниження курсу цінних паперів
ДЕРИВАТИВ – документ встановленої форми, який засвідчує право та(або) зобов’язання придбати чи продати в майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених у ньому умовах (форвардні та ф’ючерсні контракти, опціони)
ДИЗАЖІО – відхилення в бік зменшення, зниження ринкового курсу валюти чи цінних паперів від їх номінальної вартості
ДЖОБЕР – посередник на фондовій біржі, який купує та продає акції та інші цінні папери за свій кошт, а прибуток отримує від курсової різниці.
ЕМІТЕНТ ЦІННИХ ПАПЕРІВ - юридична особа, що від свого імені випускає цінні папери і зобов'язується виконувати вимоги, що випливають з умов випуску.
ІНДОСАМЕНТ – 1)передавальний надпис за допомогою якогоіменний цінний папір передається іншій особі; 2) письмовий наказ тримача переказного векселю, адресований векселедавцю, про сплату зазначеної суми грошей третій особі.
ЛАЖ – 1) різниця між курсами валют або комісійний збір, що стягується за обмін паперових грошей на монети чи за обмін слабких валют на сильні; 2) зростання ринкового курсу валюти чи цінних паперів щодо їх номінальної вартості; 3) підвищення ціни золота у грошовому еквіваленті.
ЗОБОВ’ЯЗАННЯ СКАРБНИЧЕ (КАЗНАЧЕЙСЬКЕ) – вид цінних паперів на пред’явника, що розповсюджуються на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власниками коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу
ІНВЕСТИЦІЇ - вкладення капіталу в грошовій, матеріальній і нематеріальній формах в об'єкти підприємницької діяльності з метою одержання поточного прибутку або забезпечення зростання його вартості в періоді , що буде.
ІНВЕСТИЦІЙНИЙ СЕРТИФІКАТ - цінний папір, що випускається винятково інвестиційними фондами та інвестиційними компаніями і дає право її власнику на одержання прибутку у вигляді дивідендів.
ІНВЕСТИЦІЙНІ ЯКОСТІ АКЦІЙ - інтегральна оцінка окремих видів акцій із позиції рівня їхньої прибутковості, ризику і ліквідності. Така комплексна оцінка здійснюється по наступних параметрах: а) вид акції відповідно до їхньої класифікації; б) оцінка галузі, у якій здійснює свою діяльність емітент; в) оцінка основних показників господарської діяльності і фінансового стану емітента; д) оцінка умов емісії акції. У країнах із розвинутою економікою для оцінки інвестиційних якостей окремих акцій широко використовується спеціальна рейтингова оцінка.
ІНВЕСТИЦІЙНІ ЯКОСТІ ОБЛІГАЦІЙ - інтегральна оцінка окремих видів облігацій із позиції рівня їхньої прибутковості, ризику і ліквідності. Така комплексна оцінка здійснюється по наступних параметрах: а) вид облігації відповідно до їхньої класифікації; б) оцінка інвестиційної придатності регіону (така оцінка проводиться тільки по облігаціях внутрішньої місцевої позики); в) оцінка фінансової сталості і платоспроможності підприємства - емітента (така оцінка проводиться тільки по облігаціях підприємств); г) оцінка характеру обертання облігації на фондовому ринку. Основу такої оцінки складає вивчення коефіцієнта співвідношення її ринкової ціни і реальної вартості.
У країнах із розвитою ринковою економікою для оцінки інвестиційних якостей окремих облігацій широко використовується спеціальна рейтингова оцінка.
ІНДЕКС ДОУ ДЖОНСА (ПРОМИСЛОВИЙ) [Dow Jones Industrial Average; DJIA] - середньозважений показник динаміки поточних курсів акцій 30 головних промислових компаній США. Цей показник є основним індикатором кон'юнктури фондового ринку США. Існують також три інших індексу Доу Джонса, що відбивають рух курсів американських облігацій внутрішніх позик, акцій транспортних компаній і акцій комунальних підприємств.
ІНДИКАТОРИ ФОНДОВОГО РИНКУ - агреговані індекси динаміки поточних ринкових цін, що відбивають стан кон’юнктури в розрізі окремих сегментів фондового ринку. Найбільше широко система таких індикаторів подана на фондовому ринку США (індекси Доу-Джонса, Стандарт энд Пурс, Мудис інші). У Великобританії в цих цілях використовується "Індекс Рейтера"; у Німеччині - "Індекс Франкфурт Альгемайне Цайтунг"; у Японії - "Індекс Никкей".
ІНДОСАМЕНТ - передавальний напис на перевідному векселі, що оформлює передачу права одержання боргу по ньому на іншу особу.
ІНДОСАНТ - особа, що передає право стягнення платежу з боргового зобов'язання по наявному в нього перевідному векселю іншій особі шляхом індосаменту.
ІНДОСАТ - особа, на яку покладено виконання боргового зобов'язання по перевідному векселю на основі індосаменту.
ІННОВАЦІЙНІ ІНВЕСТИЦІЇ - одна з форм реального інвестування, здійснювана з метою введення технологічних інновацій у діяльність підприємства. Інноваційні інвестиції здійснюються в двох основних формах: 1) шляхом придбання готової науково-технічної продукції; 2) шляхом розробки нової науково-технічної продукції.
ІНСТРУМЕНТИ ФОНДОВОГО РИНКУ - інструменти, за допомогою яких здійснюються операції на фондовому ринку. До основних інструментів фондового ринку відносяться акції, облігації, ощадні сертифікати, інвестиційні сертифікати (первинні фондові інструменти або фондові інструменти першого порядку); опціони, ф'ючерсні контракти, форвардні контракти, свопи й інші деривативи (похідні фондові інструменти або фондові інструменти другого порядку).
КАМБІО – (від італ. сambio – розмін) - позиковий лист або вексель
КОРПОРАТИВНІ ПРАВА - право власності на частку (пай) у статутному фонді (акціонерному капіталі) юридичної особи, включаючи права на керування, одержання відповідної частини прибутку такої юридичної особи, а також частки активів у випадку його ліквідації відповідно до законодавства.
КОРПОРАТИВНІ ЦІННІ ПАПЕРИ - цінні папери, що емітуються підприємствами (акції, облігації, векселя і т.п.).
КРИТЕРІЙ - найбільш істотна ознака, покладена в основу фінансової оцінки або класифікації економічних явищі, процесів, видів діяльності. У фінансовому менеджменті різні критерії можуть бути використані при формуванні структури капіталу; виборі дивідендної та інвестиційної політики, а також політики фінансування активів; оцінці реальних інвестиційних проектів, фондових інструментів і формуванні інвестиційного портфеля.
КУПОННА СТАВКА - ставка відсотка, по якій виплачується купонний прибуток власнику облігації або ощадного сертифікату за визначений період часу.
КУПОН - частина облігації або ощадного сертифікату, що при відділенні виданого цінного паперу і пред'явленні емітенту надає право її власнику на одержання встановленої суми відсотку.
КОНТРОЛЬНИЙ ПАКЕТ АКЦІЙ - кількість акцій, що забезпечує їхньому власнику право здійснювати фактичний контроль над діяльністю акціонерного товариства. При високій концентрації акціонерного капіталу контрольний пакет акцій складає не менше 51% загальної його суми статутного капіталу + 1 акція. У умовах широкої диверсифікації акціонерного капіталу контрольний пакет акцій може складати 10, 25% загальної суми капіталу + 1 акція.
КОРОТКОСТРОКОВІ ФІНАНСОВІ ВКЛАДЕННЯ - інвестиції підприємства в різні фінансові інструменти на період до одного року. Основними формами короткострокових фінансових вкладень є: придбання короткострокових облігацій, короткострокових ощадних сертифікатів, векселів, розміщення засобів у вигляді депозитних внесків (до одного року) і т.п. Короткострокові фінансові вкладення являють собою форму тимчасового використання вільних грошових активів підприємства з метою захисту їх від інфляції й одержання прибутку. У зв'язку з високою ліквідністю короткострокових фінансових вкладень вони прирівнюються до готівкових засобів платежу і служать забезпеченням невідкладних фінансових зобов'язань підприємства. Короткострокові фінансові вкладення розглядаються у фінансовому менеджменті як еквівалент грошових активів і представляють разом із ними єдиний об'єкт керування.
ЛАГ – показник, що відбиває відставання чи випередження в часі одного з двох пов’язаних між собою економічних явищ, одне з яких э причиною, а інше наслідком.
ЛІСТИНГ - допуск цінного паперу (акції або облігації) до офіційного котирування (торгівлі) на фондовій біржі після ретельної оцінки його інвестиційних якостей. У залежності від відповідності фінансового стану емітента необхідним вимогам (розмір капіталу, його структура, рівень рентабельності, кількість акціонерів і т.п.) у процесі лістингу встановлюється категорія цінного паперу. Процедуру лістингу здійснює спеціальний відділ фондової біржі.
МАТЕРИНСЬКА КОМПАНІЯ - компанія, якій належить більш половина капіталу (або контрольний пакет акцій) іншої дочірньої фірми.
НОМІНАЛЬНА ВАРТІСТЬ ФІНАНСОВОГО ІНСТРУМЕНТА - ціна, позначена на конкретному фінансовому інструменті (по боргових цінних паперах, таким як облігації, векселі і т.п. - їхня гарантована вартість при погашенні).
НОТИФІКАЦІЯ – повідомлення власником векселя (векселетримачем) векселедавця про опротестування виданого ним векселя.
ОБЛІГАЦІЯ - цінний папір, що свідчить про внесення її власником коштів, і підтверджує обов'язок емітента відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений у ній термін із виплатою фіксованого відсотка (якщо інше не передбачено умовами випуску).
ОПЕРАЦІЯ РЕПО – операція з цінними паперами, яка складається з двох частин, але здійснюється за єдиною генеральною угодою між учасниками ринку щодо продажу (купівлі) цінних паперів на певний термін із зобов’язанням зворотної купівлі (продажу) у визначений термін або на вимогу однієї з сторін за наперед погодженою ціною
ПОЗАБІРЖОВИЙ ("ВУЛИЧНИЙ") РИНОК ЦІННИХ ПАПЕРІВ - неорганізований фондовий ринок, на якому здійснюється купівля-продаж цінних паперів (переважно акцій компаній), угоди по яких не реєструються на біржі. Цей ринок характеризується більш високим інвестиційним ризиком (тому що багато цінних паперів, що котируються на ньому, не проходили процедуру лістинга на фондовій біржі або були в процесі цієї процедури відхилені до котирування на біржі), більш низьким рівнем юридичної захищеності інвесторів, меншим рівнем їхній поточної інформованості і т.п.
РИНОК ЦІННИХ ПАПЕРІВ (ФОНДОВИЙ РИНОК) - сегмент фінансового ринку, на якому продаються-купуються всі види фондових інструментів (короткострокові і довгострокові цінні папери, первинні і похідні). Розрізняють організований (фондова біржа) і неорганізований ("позабіржовий", "вуличний") ринок цінних паперів, а також первинний і вторинний фондовий ринок.
“СТЕЛАЖ” (СТІЛАЖ) – одна з форм біржових угод – подвійний опціон: біржова угода зі сплатою премії, яка дає контрагентові право купити товар за певним установленим курсом або продати його за іншим курсом чи відмовитись від угоди, пожертвувавши премією.
ТАНТ’ЄМА – додаткова винагорода, що виплачується членам правлінь, директорам, керівним службовцям акціонерних товариств, банків, фінансових та страхових компаній з урахуванням одержуваних цими структурами прибутків
УГОДА ФОРВАРДНА – різновид операції щодо купівлі-продажу цінних паперів, валюти, товарів із постачанням їх через певний, передбачений угодою час, із оплатою за ціною (курсом) на момент укладення контракту.
УГОДА Ф’ЮЧЕРСНА – вид угод на товарних та фондових біржах, яка передбачає оплату товарів, цінних паперів чи валюти через певний час після укладення угоди за ціною, наперед визначеною в контракті.
ФОНДОВА БІРЖА - організаційно оформлений постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами, як первинними, так і похідними (деривативами). Основними функціями фондових бірж є: забезпечення високої концентрації попиту і пропозиції по цінних паперах окремих емітентів в одному місці; формування ринкових цін, що об'єктивно відбивають співвідношення попиту та пропозиції на окремі фондові інструменти; здійснення кваліфікованого посередництва між продавцями і покупцями цінних паперів; формування умов для мінімізації фінансових ризиків, пов'язаних з обертанням цінних паперів; здійснення процедури лістинга окремих цінних паперів, що з'являються на фондовому ринку; постачання учасників фондового ринку найбільше цінною комерційною інформацією; стандартизація параметрів цінних паперів, як первинних, так і похідних, а також контрактів на їхню купівлю-продаж; надання різних послуг інвесторам, емітентам і іншим учасникам фондового ринку.
ХЕДЖУВАННЯ - метод страхування цінового ризику по угодах на біржі (товарній, фондовій) шляхом проведення протилежних операцій із різними видами біржових контактів. Операція хеджування вимагає укладання трьох біржових угод: 1) купівлі (продаж) реального товару або цінних паперів із постачанням у майбутньому періоді (форвардна угода); 2) продаж (або відповідно купівля) ф'ючерсних контрактів на аналогічну кількість товарів або цінних паперів; 3) ліквідацію позиції по ф'ючерсних контрактах у момент постачання реального товару або цінних паперів шляхом укладання зворотної (офсетної) угоди. Перші два види біржових угод здійснюються в початковій стадії операції по страхуванню цінового ризику, а третій їхній вид - у стадії завершення. Принцип операції хеджування заснований на тому, що якщо її учасник несе фінансові втрати через зміну цін як продавець реального товару або цінних паперів, то він виграє в тих же розмірах як покупець ф'ючерсних контрактів на таку ж кількість товару або цінних паперів і навпаки.
ХОЛДИНГ – компанія, яка використовує свій капітал для придбання контрольних пакетів акцій інших компаній з метою встановлення контролю над ними та управління значно більшим капіталом, ніж початковий.
ЦІННІ ПАПЕРИ - фінансові інструменти, що підтверджують право володіння або відношення позики, що визначають взаємні зобов'язання між їхнім емітентом і інвестором (власником) і передбачають виплату прибутку по ним у вигляді дивідендів, відсотку або премії. Згідно Закону України “Про цінні папери та фондову біржу” мають обіг акції, облігації державних та місцевих органів влади, корпоративні облігації, векселя, ощадні сертифікати, казначейські зобов’язання, інвестиційні сертифікати, приватизаційні цінні папери.
Тема 7. Валютний ринок
АУТРАЙТ – проста строкова валютна угода, що передбачає виплати в точно визначені сторонами терміни за курсом, зафіксованим на момент угоди (форвард)
ВАЛЮТА – 1) платіжний засіб (грошова одиниця) певної держави – національна валюта; 2)грошові знаки іноземних держав, а також кредитні та платіжні засоби в іноземних грошових одиницях для використання в міжнародних розрахунках – іноземна валюта; 3) міжнародні грошові одиниці, емісію яких здійснюють міжурядові валютно-кредитні організації (зокрема: євро - міжнародна грошова одиниця, що використовується країнами Європейської валютної системи; СДР – міжнародні платіжні та резервні кошти, що випускаються МВФ з 1967р. і використовуються для безготівкових міжнародних розрахунків шляхом запису на спеціальних рахунках, а також як розрахункова одиниця, до складу якої входять п’ять основних національних валют – долар США, німецька марка (євро), японська єна, англійський фунт стерлінгів, французький франк (євро))
ВАЛЮТНА ІНТЕРВЕНЦІЯ – купівля/продаж центральним банком валюти з метою підтримки валютного курсу
ВАЛЮТНА ПОЗИЦІЯ - співвідношення вимог і зобов'язань уповноваженого банку в іноземній валюті. Якщо вони рівні по сумі, то валютна позиція вважається закритою. Відкрита валютна позиція може бути двох видів: а) "довга" валютна позиція, коли сума вимог перевищує суму зобов'язань; б) "коротка" валютна позиція, коли сума зобов'язань перевищує суму вимог. Стан валютної позиції є основним вимірником рівня валютного ризику в такому банку. Звичайно Національний банк встановлює ліміти відкритої валютної позиції стосовно розміру власного капіталу уповноваженого банку.
ВАЛЮТНА СИСТЕМА – 1)державна правова форма організації валютних відносин; 2) сукупність валютно-фінансових відносин між країнами, зазначених у міжнародних правових нормах та договорах.
ВАЛЮТНИЙ КОШИК" або ВАЛЮТНИЙ ПОРТФЕЛЬ - загальний склад підібраних видів валют для здійснення зовнішньоекономічних операцій, сформованих по визначених критеріях. У банках і деяких інших фінансових інститутах "валютний кошик" може слугувати для визначення середньозваженої оцінки вартості одиниці окремої валюти.
ВАЛЮТНИЙ КУРС - ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошовій одиниці іншої країни на визначену дату. Звичайно він показує, скільки одиниць національної валюти потрібно для купівлі однієї одиниці іноземної валюти. Валютний курс поданий, як правило, двома показниками - ціною купівлі ( bid ) і ціною продажу ( offer ) валюти. Ціну продажу та купівлі називають обмінним курсом. Різниця між цими двома курсами формує ажіо (премію, комісію) для організації, що здійснює обмін валют.
ВАЛЮТНИЙ РИЗИК - один із видів фінансових ризиків, який характеризується коливанням валютного курсу, що породжує фінансові втрати підприємства при експортно-імпортних операціях. Так, імпортуючи товари, підприємство програє від підвищення обмінного курсу відповідної іноземної валюти стосовно національної. Зниження ж цього обмінного курсу визначає фінансовий програш підприємства при експорті товарів.
ВАЛЮТНИЙ РИНОК – система фінансово-кредитних інститутів та механізмів, функціонування яких забезпечує купівлю-продаж іноземних валют для обслуговування міжнародних платежів.
ДЕМПІНГ – продаж товарів на ринках інших країн за цінами, нижчими від витрат виробництва з метою отримання конкурентних переваг в експорті на той чи інший ринок
КОНВЕРСІЯ ВАЛЮТИ - обмін однієї валюти на іншу по діючому валютному курсу.
КОНВЕРТОВАНІСТЬ ВАЛЮТИ - можливість законного обміну однієї валюти на іншу. За цією ознакою розрізняють валюту: а) вільно конвертовану; б) обмежено конвертовану; в) неконвертовану.
КОНОСАМЕНТ – поширений у зовнішній торгівлі документ, який перевізник видає власникові вантажу, засвідчуючи у такий спосіб факт прийняття вантажу до перевезення і підтверджуючи зобов’язання передати його вантажоодержувачу в порту призначення.
КОНСИГНАЦІЯ - вид зовнішньоекономічної комісійної операції, при якій постачальник (консигнант) відвантажує товари на склад торгового підприємства (консигнатора) із дорученням реалізувати його. Розрахунки з консигнантом здійснюються лише після того, як поставлений товар реалізований. Консигнація розглядається як один із видів товарного (комерційного) кредиту, що носить для підприємства-консигнатора самий безпечний у фінансовому відношенні характер.
КРОСС-КУРС - співвідношення курсу між двома валютами, що випливає з їхніх курсів стосовно третьої валюти.
ЛІБОР - міжбанківська ставка відсотка по короткостроковому кредиту, яка щодня фіксується об 11 годині за Гринвічем учасниками Лондонського міжбанківського ринку. Ставка LIBOR служить орієнтиром для підприємств, що здійснюють зовнішньоекономічні фінансові або торгові операції з використанням різних форм кредиту.
ОПЕРАЦІЇ СВОП – торгово-фінансова обмінна операція, за якою укладання угоди щодо купівлі (продажу) цінних паперів, валюти, золота на умовах угоди СПОТ супроводжується укладанням контругоди щодо наступного зворотного продажу (купівлі) того самого товару через певний час на тих же чи інших умовах
ОПЕРАЦІЯ СПОТ – різновид реальної біржової угоди щодо купівлі-продажу наявного товару з негайною (не пізніше наступного робочого дня після підписання угоди) оплатою
ПАРИЗЬКИЙ КЛУБ – неформальне об’єднання економічно розвинених країн з метою координації фінансової політики країн-учасниць відносно боргів третіх країн.
ПАРИТЕТ ВАЛЮТНИЙ – законодавчо встановлене співвідношення між двома валютами, яке є основою валютного курсу
ПАРИТЕТ КУПІВЕЛЬНОЇ СПРОМОЖНОСТІ – співвідношення між двома валютами за їх купівельною спроможністю відносно певного набору (“кошика”) товарів і послуг.
ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС - співвідношення між платежами, які здійснюють суб’єкти однієї країни в інших країнах, та надходженнями, які отримує ця країна з інших країн за визначений період.
“СТЕНД-БАЙ” – кредит, що надається країнам МВФ для певних, погоджених з МФВ потреб на підставі угод терміном до 12 місяців. Надається траншами на умовах виконання стабілізаційної програми.
ФІКСИНГ – процедура котирування валюти, що полягає у послідовному порівнянні попиту та пропозиції кожної валюти.
Тема 8. Ринок позичкових капіталів
АВТОМАТИЧНО ПОНОВЛЮВАНИЙ (РЕВОЛЬВЕРНИЙ) КРЕДИТ - один із видів фінансового кредиту, наданого на визначений період, протягом якого дозволяється як поетапна "вибірка" кредитних засобів, так і поетапне часткове або повне погашення зобов'язань по ньому. Внесені в рахунок погашення зобов'язань засоби можуть знову використовуватись протягом періоду дії кредитного договору (у межах установленого кредитного ліміту). Виплата непогашеної суми основного боргу та відсотків по ньому робиться після закінчення терміну дії кредитного договору.
ГАРАНТ – поручитель, юридична або фізична особа, держава, що дає гарантію в чомусь, зокрема у фінансових стосунках
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КРЕДИТУ – один із шляхів захисту кредитора від кредитного ризику (застава, гарантія, страхування);
ЗАСТАВА - форма забезпечення фінансових зобов'язань, заснована на праві однієї особи зберігати у своїй власності майно, що належить іншій особі, поки його фінансові претензії до власника цього майна не будуть задоволені. Предметом застави можуть бути як майно, так і майнові права.
ІПОТЕКА - застава нерухомого майна, землі в забезпечення фінансових зобов'язань по іпотечному кредиту. Та ж сама власність може бути закладена у вторинну іпотеку за умови, що вартість цієї власності перевищує вартість попереднього іпотечного кредиту. Іпотечний кредит може служити джерелом фінансування нового будівництва за умови, що цей об'єкт є предметом іпотеки.
КОРОТКОСТРОКОВІ КРЕДИТИ - кредити, що залучаються підприємством із різних джерел і в різних формах (фінансовій, товарній і т.п.) на термін до одного року для фінансування оборотних активів. На сучасному етапі короткострокові кредити складають більшу частину використовуваних підприємством позикових засобів.
КРЕДИТ - в дослівному перекладі –“вірю”. Надання позичальнику засобів у грошовій або іншій формах на встановлений термін під визначений відсоток. Розрізняють фінансовий кредит, наданий банками; фінансовий кредит, наданий небанківськими установами; товарний (комерційний) кредит, наданий господарськими партнерами. Види кредиту: а) кредит бланковий – банківський кредит, незабезпечений реальними цінностями; б) вексельний кредит – кредит, що надається банком тримачеві векселя або постачальник – своєму покупцеві під забезпечення векселем; в) авальний кредит – кредит, призначений для сплати за зобов’язаннями клієнта банку в тому разі, коли сам клієнт не може цього зробити, здійснюється у формі авалю векселя; г) кредит іпотечний – довготермінова позика під заставу нерухомого майна; д) консорціумний кредит – кредит, що надається позичальникові банківським консорціумом (групою банків); е) контокорентний кредит – вид банківського кредиту в національній та іноземній валюті, що надається клієнтові, шляхом сальдування оборотів по поточному рахунку клієнта у разі появи від’ємного сальдо; ж) онкольний кредит – вид короткотермінового кредиту, що має бути повернений позичальнику за першою вимогою кредитора; з) кредит ломбардний – короткостроковий кредит під заставу високоліквідних активів (рухомого майна), які можна швидко реалізувати
КРЕДИТНА КАРТКА - іменний фінансовий документ у формі пластикової картки, виданий комерційним банком (або іншою фінансово-кредитною організацією) для здійснення розрахунків у безготівковій формі за придбані товари та надані послуги. Вона засвідчує наявність у комерційному банку відповідного рахунку її власника і гарантує переведення грошей за придбані товари (послуги) в обумовлені терміни. Клієнт щомісяця одержує від компанії, що емітує кредитні картки, рахунок, який він зобов'язаний оплатити протягом встановленого періоду. Найбільш поширеними у світі є кредитні картки “Віза”, “Маестро”.
КРЕДИТНА ЛІНІЯ - надана позичальнику можливість одержувати кредит у межах визначеної ( лімітованої) суми протягом обговореного періоду
КРЕДИТНИЙ ВІДСОТОК - сума, сплачувана позичальником кредитору за користування позиковими коштами відповідно до встановленої ставки відсотку. Ставка відсотку за кредит характеризується трьома основними параметрами - її формою, видом і розміром. По застосовуваних формах розрізняють процентну ставку (для нарощення суми боргу) і дисконтну ставку (для дисконтування суми боргу). Якщо розмір цих ставок однаковий, то позичальником повинно бути віддана превага процентній ставці, тому що в цьому випадку платежі підприємства по обслуговуванню боргу будуть меншими. По застосовуваних видах розрізняють фіксовану ставку відсотка (встановлювану на весь термін надання кредиту) і плаваючу ставку відсотка (із періодичним переглядом її розміру в залежності від зміни дисконтної ставка Національного банку, темпів інфляції, коливань кон'юнктури фінансового ринку й інших умов). Час, протягом якого ставка відсотка залишається незмінною, називається процентним періодом. В умовах інфляційної економіки для підприємства, що залучає кредит, кращою є фіксована ставка відсотка або плаваючі ставки з високим процентним періодом. Розмір ставки відсотка за кредит є визначальною умовою при виплаті суми кредитного відсотка. В основі її визначення лежить ринкова вартість міжбанківського короткострокового кредиту, що формується на базі дисконтної ставки Національного банку і середньої маржі (ажіо) комерційних банків (у закордонній практиці вона зветься ставкою Л І БОР).
КРЕДИТНИЙ ЛІМІТ - а) граничний рівень фінансових відношень з приводу кредиту, котрий кредитор готовий підтримувати з позичальником (наприклад, банк при відкритті підприємству кредитної лінії; підприємство при наданні клієнту товарного або споживчого кредиту і т.п.); б) верхня межа використання підприємством кредитних засобів у своєму господарському обороті, що воно встановлює в системі розроблювальних внутрішніх фінансових нормативів (у цьому випадку він встановлюється з урахуванням ефекту фінансового левериджу, забезпечення необхідної фінансової стійкості підприємства і граничної вартості капіталу).
КРЕДИТНИЙ РИЗИК - імовірність виникнення непередбачених фінансових втрат, пов'язаних із неповерненням боргу по наданому кредиту. Керування кредитним ризиком є однієї з найважливіших функцій кредитного менеджменту. Практика кредитного менеджменту в процесі керування дебіторською заборгованістю диференціює кредитні ризики по окремих категоріях з метою відповідної їхньої профілактики і страхування. Так, звичайно виділяють наступні категорії фінансового ризику: 1) мінімальний (при якій позичальник кваліфікується як "першокласний"); 2) звичайний (відповідному середньому рівню ризику по кредитних операціях); 3) гранично припустимий (коли виявлено, що позичальник схильний до порушення термінів повернення основного боргу); 4) високий (коли фінансова сталість позичальника викликає сумнів у його можливості вчасно погасити свої зобов'язання); 5) неприйнятний (коли позичальник знаходиться на грані банкрутства або виявляє стабільну недисциплінованість у виплатах боргу).
КРЕДИТОСПРОМОЖНІСТЬ - система умов, що визначають спроможність підприємства залучати позиковий капітал і повертати його в повному об'ємі в передбачені терміни. Оцінка кредитоспроможності підприємства здійснюється з урахуванням наступних основних умов: а) структура використовуваного капіталу і фінансової стійкості; б) оцінка вироблюваної продукції з позиції попиту
ЛОМБАРДНА СТАВКА - базова процентна ставка по ломбардному кредиту, що враховує високий рівень його забезпечення заставою рухомого майна (а відповідно і більш низький рівень кредитного ризику банку).
ЛОМБАРДНИЙ КРЕДИТ - одна з форм банківського кредиту, забезпечена заставою високоліквідних активів позичальника, як правило, цінних паперів.
НЕПЛАТОСПРОМОЖНІСТЬ ПОЗИЧАЛЬНИКА - нездатність погасити в передбачені терміни свої фінансові зобов'язання.
ОВЕРДРАФТ – форма короткотермінового кредиту, суть якого полягає у списанні коштів з поточного рахунку клієнта понад їх залишок на рахунку, тобто в утворенні на рахунку клієнта дебетового сальдо
РОЛОВЕРНИЙ КРЕДИТ - один із видів довгострокового банківського кредиту з плаваючою ставкою відсотка (тобто з періодичним його рефінансуванням).
СПОЖИВЧИЙ КРЕДИТ – кредит, що надається банком, підприємством чи організацією фізичній особі для придбання предметів особистого споживання, переважно тривалого користування
ТРАНШ – 1)частина облігаційної позики (міжнародної), що випускається серіями, з розрахунку на ймовірне покращення в майбутньому ринкової кон’юнктури або для розміщення позики на ринках різних країн; 2) 25-та процентна частка квоти у МВФ
Тема 9. Кредитна система
БАНКІВСЬКА СИСТЕМА – сукупність банківських установ, що функціонують на території країни. Виділяють одно-, дво- та трирівневу банківську систему. В Україні існує дворівнева система: 1 рівень – Національний банк України, 2 рівень – система комерційних банків.
БАНКІР – власник чи директор банку, що розпоряджається значними обсягами коштів та здійснює управління діяльністю банку
КРЕДИТНА СИСТЕМА – сукупність кредитних відносин та кредитних інститутів, що організовують ці відносини.
КРЕДИТНА РЕФОРМА – перебудова кредитної сфери країни, що передбачає істотні зміни в системі кредитування, організації діяльності кредитних установ.
КРЕДИТНА УСТАНОВА - фінансова установа, яка має право за рахунок залучених коштів надавати фінансові кредити на власний ризик.
ПЛАТІЖНА СИСТЕМА – система перерахування коштів між банками та іншими фінансово-кредитними установами.
ФІНАНСОВЕ ПОСЕРЕДНИЦТВО - це специфічний вид діяльності на грошовому ринку, що полягає в акумуляції його суб'єктами в обмін на свої зобов'язання вільних грошових капіталів і розміщення їх від свого імені в дохідні активи.
ФІНАНСОВІ ПОСЕРЕДНИКИ – сукупність фінансових інститутів (організацій, установ), функції яких полягають в акумулюванні грошових коштів фізичних та юридичних осіб з наступним наданням цих коштів у вигляді кредитів господарюючим суб’єктам та домогосподарствам.
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 184; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!