ІІІ. Зміст навчального матеріалу уроку
Nbsp;
Методичні рекомендації
Щодо сучасних вимог до спостереження і аналізу уроків фізичної культури
Основною формою організації навчально-виховного процесу з фізичної культури в загальноосвітньому навчальному закладі є урок.
Саме урок – те місце, де відбуваються основні процеси навчання, виховання й розвитку особистості. З уроку починається розвиток конкретної школи, з уроку починається розвиток системи народної освіти [5; C. 6].
Сучасний урок – це, перш за все, урок, на якому створено реальні умови для інтелектуального, соціального, морального становлення особистості учня, що дозволяє досягти високих результатів за визначеними метою та завданнями.
На урок, як складову навчально-виховного процесу, впливають таки чинники:
· соціокультурні та економічні умови розвитку суспільства;
· державне замовлення школі на підготовку майбутніх громадян, здатних задовольнити актуальні потреби суспільства;
· державні стандарти та програми з їхніми цілями та предметним змістом;
· сучасні педагогічні концепції та технології з їхніми цілями, принципами, організацією навчання;
· особистість учителя (його стиль спілкування з учнями, рівень фахової підготовки, ступень володіння методичними прийомами та вмінням враховувати психологічні особливості кожного учня тощо).[1; C. 4-7]
Головними вимогами до сучасного уроку фізичної культури є:
|
|
|
– забезпечення оптимізації навчально-виховного процесу із застосуванням елементів інноваційних методів навчання та здійснення міжпредметних зв’язків;
– забезпечення освітньої, виховної, оздоровчої, розвивальної спрямованості навчального процесу;
– формування в учнів умінь і навичок самостійно займатися фізичними вправами;
– забезпечення диференційованого підходу до організації навчального процесу з урахуванням стану здоров’я, рівня фізичного розвитку, рухової підготовленості та статі учнів, урахування мотивів та інтересів учнів до заняття фізичними вправами;
– використання вчителем різноманітних організаційних форм, засобів, методів і прийомів навчання;
– досягнення оптимальної рухової активності всіх учнів протягом кожного уроку з урахуванням стану здоров’я. [7; C. 6]
Урок, як і інші форми занять фізичними вправами має три частини –підготовчу, основну і заключну. [3; C. 133]:
Підготовча частина (8 – 12 хв). Обов’язковим елементом повинен бути організований початок уроку: шикування, рапорт, повідомлення завдань, стройові та організовуючі вправи. Центральне місце в початковій стадії уроку займає функціональна підготовка організму до майбутньої основної діяльності. Це досягається за допомогою легко дозованих вправ, що не потребують тривалого часу на підготовку і виконання. Зміст підготовчої частини уроку повинен бути узгоджений з основною діяльністю.
|
|
|
Основна частина (28 – 32 хв) включає спеціальні та підготовчі вправи: біг, стрибки, метання, спортивні ігри. Досягнення головних цілей уроку здійснюється в його основній частині. Вона має кілька підрозділів. Найбільш складні завдання, пов’язані з оволодінням нового матеріалу, вирішують на самому початку основної частини уроку. При цьому слід дотримуватись такої послідовності в постановці завдань: ознайомлення, деталізоване розучування, удосконалювання.
Заключна частина (3 – 5хв) містить вправи для приведення організму в стан спокою: повільний рух, вправи на розслаблення, гра на увагу. У цій частині уроку слід забезпечити спрямоване, поступове зниження функціональної активності організму (для чого підбираються легко дозовані вправи), підбиття підсумків, домашнє завдання та організований вихід з місця занять.
Побудувати урок правильно і педагогічно грамотно – значить насамперед найбільш раціонально використовувати відведений для нього час. Організація уроку повинна починатися ще до заняття. До неї входять: дотримання порядку на місцях перевдягання, підготовка та перевірка спортивного обладнання, інвентарю, виконання черговими своїх обов’язків, тобто формування попередніх умов. Гарна підготовка до уроку визначає високий рівень його проведення – створює позитивний емоційний фон, що сприяє більш інтенсивній і плідній роботі [2, С. 103; 6, С. 71].
|
|
|
Звертаємо вашу увагу, що урок з фізичної культури повинен вирішувати питання збереження здоров’я учнів, тому медико-педагогічний контроль за фізичним станом учнів є невід’ємною частиною навчально-виховного процесу.
Наводимо сучасні вимоги щодо спостереження і аналізу уроку фізичної культури. [2, с. 127-143; 6, с. 81-89]
І. Цілі і завдання уроку
1. Визначення основних цілей і відповідних завдань уроку.
2. Формулювання дидактичних, виховних і розвиваючих цілей.
3. Відповідність дидактичних цілей програмовому матеріалу, обґрунтованість їх добору з урахуванням типу уроку, місця даного уроку в системі уроків модуля програми, окремої теми.
4. Добір оптимальної кількості завдань з урахуванням типу уроку, віку (молодші, середні, старші класи), підготовленості учнів (фізичної, технічної), їх функціональних можливостей.
|
|
|
5. Якість повідомлення мети уроку учням: доступність розкриття конкретних завдань, аргументованість викладання, наявність зв’язку із завданнями попередніх і наступних уроків.
6. Визначення головних цілей уроку та похідних від них цілей конкретних етапів.
7. Визначення адекватності поставлених цілей рівню розвитку учнів класу, їх реалізація протягом уроку.
ІІ. Умови проведення уроку
1. Матеріально-технічні умови:
- наявність матеріально-технічних умов відповідно до визначених дидактичних завдань (спортивний майданчик, спортзал, стадіон, басейн, лісний масив і таке інше);
- наявність необхідної кількості обладнання, інвентарю, ТЗН у відповідності до поставлених цілей і завдань;
- ефективність використання матеріально-технічної бази, обладнання та інвентарю;
- розташування зон занять, обладнання та спортивного інвентарю для оптимального використання часу уроку.
2. Санітарно-гігієнічні умови:
- відповідність обладнання та інвентарю віку та статі учнів, їх фізичної, технічної та функціональної готовності;
- відповідність спортивного одягу учнів погодним умовам, змісту модуля програми (легка атлетика, спортивні ігри, лижна підготовка та ін.);
- підготовка місця проведення уроку у відповідності до санітарно-гігієнічних вимог (чистота, освітленість, температура);
- відповідність обладнання та інвентарю вимогам правил з техніки безпеки.
3. Оптимальний психологічний мікроклімат уроку. Взаємовідносини учителя та учнів відіграють значну роль в підвищенні якості навчально-виховного процесу. Необхідно більше приділяти уваги створенню психологічного комфорту на уроці. Для цього слід розглядати у єдності та взаємозв’язку такі компоненти уроку, як цілі, зміст, форми та методи. Показниками оптимального психологічного мікроклімату є групова згуртованість учнів, задоволення вчителя та учнів від роботи на уроці.
ІІІ. Зміст навчального матеріалу уроку
1. Відповідність змісту навчального матеріалу програмі даного класу, дидактичним цілям уроку.
2. Відповідність змісту навчального матеріалу і виду та типу уроку.
3. Наявність зв’язку змісту навчального матеріалу із змістом попередніх і наступних уроків.
4. Відповідність змісту і фізичної, технічної та функціональної підготовки учнів.
5. Наявність добору комплексу основних та допоміжних (підготовчих, підводячих, спеціальних) способів діяльності (фізичних вправ), а також науково предметних і допоміжних (нормативно-профілактичних, історико-наукових, контрольно-оціночних, міжнаукових та міжпредметних) знань.
6. Озброєння учнів досвідом творчого застосування знань, умінь та навичок в мінливих, нестандартних умовах, а також досвідом емоційно-ціннісного ставлення до виучуваного матеріалу.
7. Якість добору змісту з урахуванням його цілісності; наукової та практичної вагомості елементів, достатньої інформаційності, практичної значущості.
8. Додержання логічної послідовності презентації змісту навчального матеріалу на кожному етапі уроку.
І V . Структура уроку
1. Макроструктура уроку:
– відповідність тривалості підготовчої, основної та заключної частин уроку віку учнів (молодші, середні та старші класи);
– логічна послідовність основних етапів уроку.
2. Мікроструктура основних частин уроку:
– наявність необхідних структурних елементів підготовчої, основної та заключної частини;
– оптимальність розподілу часу на мікроструктурні елементи змісту навчального матеріалу в підготовчій та заключній частинах;
– оптимальність розподілу часу в основній частині на рішення основних дидактичних завдань уроку.
V . Методи навчання на уроці
1. Відповідність методів та прийомів навчання, цілей і дидактичних завдань змісту навчального матеріалу, віковим можливостям учнів і реальним навчальним умовам проведення уроку.
На уроках фізичної культури застосовують наступні методи навчання, які відповідають таким вимогам:
а) Вербальні (словесні):
– якість мови вчителя (знання термінології, відсутність дефектів, образність, аргументованість і доступність викладання та ін.);
– оптимальність використання різноманітних форм: розповіді, пояснення, опису, інструктажу, команди, наказу та інших форм методу слова;
– своєчасність використання методу слова, лаконічність і спрямованість (звернення до всього класу, групи учнів, окремого учня);
– оптимальна тривалість часу, що використовується для розповіді, пояснення, опису, інструктажу та інших форм методу слова.
б) Наочні:
– наявність якісного показу вчителем фізичних вправ, комбінацій, окремих елементів;
– використання на уроці показу різних фізичних вправ учнями (як правильного виконання, так і не правильного);
– застосування ілюстративних матеріалів (схем, малюнків, фото-кіноматеріалів, мультимедійних засобів та ін.);
– використання зорових орієнтирів (світові сигнали, інвентар різного кольору, розмітка залу і таке ін.);
– наявність застосування наочності з аргументованим поясненням.
в) Практичні:
– доцільність використання методу розчленованого навчання фізичних вправ або методу навчання вправ у цілому;
– наявність необхідної кількості повторів виконання вправ для забезпечення тренувального ефекту;
– оптимальність використання навантаження, темпу та ритму виконання вправ;
– доцільність використання ігрового та змагального методів, специфічних тренувальних методів (повторний, перемінний, рівномірний);
г) Стимулювання й контролю:
– система використання вербальної оцінки та оцінки бальної з метою стимулювання діяльності учнів, визначення рівня їх фізичної та технічної підготовки;
– озброєння учнів умінням оцінювати та контролювати власну діяльність та діяльність однокласників (взаємоконтроль та взаємооцінка);
– своєчасність попередження помилок, пояснення причин їх виникнення, визначення способів та засобів виправлення помилок;
– наявність оптимального сполучення різноманітних методів навчання, стимулювання та контролю.
2. Ефективність комплексного використання загально дидактичних та спеціальних методів навчання.
Дата добавления: 2018-09-20; просмотров: 180; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!