Визначення та суть композиційних прийомів ракурсу
ЗМІСТ
1.ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ТЕМИ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ……………...5
2.ЗАСОБИ ТА ПРИЙОМИ ФОТО КОМПОЗИЦІЇ У РАКУРСНІЙ ЗЙОМЦІ..…6
2.1.Визначення та суть композиційного прийому ракурс»…………..……….9
2.2 Використання ракурсу в побудові композиції фотокадру……………….12
3.Вибір апаратури та устаткування………………………….………16
3.1Вибір способу та фотоматеріалів для виготовлення фоторобіт експозиції…………………………………………………………………………..17
4.Технологічний процес фотозйомки та виготовлення фоторобіт………………………………………………………………………..20
4.1Використані режими, схеми композиційної побудови кадру………….21
4.2Схеми освітлення та ін. що стосується обраної теми курсового проекту21
5.Процес обробки та друк фотовідбитків
5.1 обробка фотозображення в графічних редакторах,
та використання дизайнерських прийомів………………………………….22
5.2 Рекомендовані та використані способи друку……………….25
фотовідбитків персональної фотоекспозиції
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………27
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………...28
ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА…………………………………………………………..30
.
ВСТУП
Фотографія в сучасному світі –це спосіб показати те що ти відчуваєш , або закарбувати найприємніші спогади.
Ми фотографуємо те що нам подобається, але не замислюємося над технікою фотографії,що буде в нашій фотографії головне. Фотографія в наш час усюди, вона працює як спосіб заробляння грошей, таких способів багато - це фотореклама, фото для глянцевих журналів, фотокліпи т.д..
|
|
|
В наш час фотографія отримала великий простір для свого розвитку, але все ж таки вона залишається – мистецтвом для створення художнього образу. Роль індивідуальності митця особливо наочна у виконавчому мистецтві (музика, театр). Особистість творця закарбовується в художньому образі. Чим яскравіше і значніше ця особистість, тим значніше її творіння. У художньому образі укладено великий життєвий зміст.
Оригінальність
Образ неповторний, принципово оригінальний. Навіть освоюючи один і той же життєвий матеріал, розкриваючи одну і ту ж тему на основі загальних ідей, різні творці створюють різні твори. На них накладає свій відбиток творча індивідуальність художника
ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ТЕМАТИЧНОГО НАПРЯМКУ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
Ракурсна зйомка має багату історію і незвичайний характер. Можна багато ракурсів знайти і отримати просте фото,але якщо знати закони композиції та вміло їх застосовувати ,то вийде непоганий кадр. Отже, мій вибір полягав в тому що сама ракурсна зйомка цікавий прийом , мені хотілося її дослідити більш про неї дізнатись.
|
|
|
Ще в 1924 Олександр Родченко почав фотографувати і розвивати цей жанр. Його, як художника, ніяк не задовольняла стандартна горизонталь композиція і прямолінійний ракурс, що були «нерушимою традицією» для фотографів того часу.
На початку ХХ вона найчастіше зображувалася статичні «скульптурні композиції» що ставилися в художніх позах.
Ракурс, незвичне людський оку, був відмінною рисою його фотографічного мистецтва. Якщо ми знімаємо ракурсною зйомкою людину або портрет, в повний зріст,вийде так що ноги вийдуть занадто довгими а голова маленька и навпаки.
Знімати в ракурсі дуже цікаво, але і важко бо поки ти його знайдеш правильно скомпонуєш сплине багато часу.
ЗАСОБИ ТА ПРИЙОМИ ФОТОКЛМПОЗИЦІЇ У РАКУРСНІЙ ЗЙОМЦІ
В виборі точки зйомки треба керуватися головними положеннями: фотографічне зображення повинно показувати глядачу об’єкт зйомки правдиво і виразно. Необхідно знати, що приверне увагу фотографа, з якою митою робиться даний знімок. Важливо, щоб глядач легко впізнав на фотографії об’єкт зйомки, щоб зображення було один в один з оригіналом.
Ракурсні знімки завжди мають підкреслити перспективне скорочення. Ракурс є одним з сильних зображувальних видів фотографії і при вмілому використанні дає цікавий і виразний зміст.
|
|
|
Незвичайний перспективний малюнок фотографічного зображення при ракурсних зйомках завжди потребує точного обґрунтування змістом, який розкриває тему фотознімку.
Будь-який вид мистецтва має свої образотворчі засоби і прийоми, якусь систему елементів, що перебувають у певних зв'язках і складових образну структуру художнього твору. Фотографія також має набір численних прийомів, варіації яких дозволяють досягати різних образотворчих результатів. Композиція будь-якого окремого знімка і той чи інший стильовий напрям у фотомистецтві в чому залежать і від прийомів, якими користується фотограф. Тому цілком очевидно, що для оволодіння майстерністю фотоаматору перш за все необхідно знати всі засоби і прийоми, якими він може розташовувати, і навчитися використовувати їх в практичній діяльності. Ми зупинимося в на цей час на виборі точки зйомки, на можливостях використання ракурсу у фотографії.
Ці чинники справляють істотний вплив на зміст, композицію, образотворчі переваги майбутнього знімка.
Фото 2.1
|
|
|
верхня точка зйомки
Робота над фотографією починається з пошуку конкретного сюжету, який потім в процесі зйомки - «вписується» в кадр. Для повної реалізації задуму потрібно вибрати точку зйомки. Практично точок зйомки існує незліченна безліч, але завжди є одна найбільш вдала. Знайти її - основна задача.
Часто, не мудруючи лукаво, фотолюбитель звертається до центральної точки, коли оптична вісь об'єктива фотоапарата є перпендикулярна до площини об'єкта зйомки.
Це забезпечує елементарно просту фронтальну композицію знімка. Існують ще бічні точки, верхня або нижня. Порівняно з центральною, так званої лобової, вони дозволяють побачити об'єкт зйомки повніше, різнобічної, так як при цьому він показується не з однієї, а з двох сторін. Так, наприклад, будинок, знятий під кутом 45 ° до фасаду, виглядає на знімку об'ємніше, виразніше відчувається простір, виникає уявлення про його розміри і пропорціях. Неможливо розглянути всі випадки вибору точки зйомки, однак цілком можливо виявити деякі безперечні закономірності.
Верхня або нижня точка зйомки при загальних і середніх планах дає на знімку зображення, яке звично сприймається нашим оком.
При зйомці крупним планом, внаслідок «різкого» ракурсу (сильного перспективного скорочення віддалених частин предмета) речі міняють звичний для ока вид. У ряді випадків така підкреслена деформація «працює» на сюжет, робить знімок не тільки ефектним за формою, але і допомагає глядачеві побачити об'єкт в новому аспекті, по-новому і образніше розкрити зміст.
При ракурсі, перспективне скорочення предмета, крім точки зйомки, значний вплив робить фокусна відстань об'єктива і відстань від об`єкта зйомки. Чим коротше фокусна відстань об'єктива, чим ближче знімається предмет до апарату, тим сильніше перспективне скорочення. Але це тема особливої розмови.
Характерні особливості верхньої та нижньої точок зйомки полягають ще й у тому, що нижня точка в порівнянні з верхньою майже завжди створює більш живу, динамічну композицію. Сюжет, знятий з верхньої точки, як правило, виглядає спокійніше, він ніби більш стійкий. Навіть рухомі деталі в кадрі здаються застиглими.
При виборі точки зйомки необхідно враховувати положення сонця та інших джерел світла. Бажано, щоб світло падало на будівлю під кутом, тобто джерело світла знаходилось позаду і збоку від фотографа. Таке освітлення підкреслить прикрашаючі будівлю деталі і, за рахунок різної освітленості стін, продемонструє тривимірність об'єкта. Положення під кутом проти сонця надасть можливість зловити красиві відблиски на вікнах, особливо вранці і ввечері, коли світило досить низько над горизонтом. Таке освітлення допоможе приховати недоліки будівлі або навколишнього його пейзажу, знімок вийде контрастним і помітним.
Фото 2.2Родченко О. Верхня ракурсна точка зйомки
Фото 2.3 Родченко верхня ракурсна точка зйомки
Визначення та суть композиційних прийомів ракурсу
У широкому сенсі ракурс - це точка і напрямок зйомки. Але частіше це слово вживають стосовно до низьким або високим позиціям камери при фотографуванні або кінозйомці, в результаті чого підкреслюються перспективні зміни розмірів об'єктів в кадрі.
Довгий час фотографи використовували композиційні засоби живопису. Це було пов'язано з нерозвиненістю специфічних для світлопису виразних засобів і бажанням будь-яку ціну домогтися художності, багатозначності, поетичності образу. Малюнок перспективи продовжував традиції, що існували в образотворчому мистецтві. Об'єктиви, що формують незвичне зображення простору, і легка знімальна апаратура з'явилися далеко не відразу. Положення фотоапарата (а пізніше і кінокамери) над рівнем землі визначався не творчим задумом, а ростом людини, що виконує зйомку, і відповідної висотою штатива. Час показав, що іронічне зауваження виявилося правдивої констатацією факту. Вперше був використаний ракурс, на картинах і малюнках. Пізніше, коли з'явилися апарати, що дозволяли знімати з рук, без штатива, почали фотографувати з рівня очей або, набагато частіше, з рівня пояса. Конструкція камер в більшості випадків була пристосована до другого способу візування.
Художнім засобом ставала режисура теми. О. М. Родченко вважав: «Потрібно з об'єкта давати декілька різних фото з різних точок і положень, як би видивлятись його, а не підглядаючи в одну замкову щілину».
Дуже часто під ракурсною зйомкою розуміють кадри, сфотографовані ширококутним об'єктивом з низькою точки. Але це невиправдано обмежене розуміння даного художнього прийому. Дійсно, ракурсні знімки відрізняються підкресленими перспективними скороченнями розмірів, сходженням і скороченням вертикалей. Часто їх називають «перспективними спотвореннями». Це не зовсім вірно. Об'єктив передає малюнок перспективи з геометричною точністю. Насправді людський зір коригує образи, а оптична перспектива може здаватися нам незвичною залежно від кута охоплення простору об'єктивом (фокусної відстані) і розташування камери (напрями зйомки).
Фото 2.1.1 Родченко верхня точка зйомки
Ще одним параметром, що характеризує ракурс, є напрямок фотографування - центральне, зі зміщенням, крайнє. Воно визначається положенням камери по відношенню до об'єкта зйомки. При центральному положенні камери вибудовується фронтальна композиція, в якій вісь знімка збігається з напрямком оптичної осі об'єктива. В результаті виходить площинне зображення предмета зйомки, кадр позбавляється глибини. Дана композиція застосовується для ознайомлення з об'єктом фотографування в цілому, найчастіше в жанрі міського пейзажу та архітектурної зйомки. При зміщенні напрямки об'єктива від перпендикуляра до фронтальної площини предмета фотографічного інтересу виявляються обсяги простору. Лінії сходження перспективи спрямовуються до активних точок композиції. Вони, згідно з правилом золотого перетину, як ви пам'ятаєте, не збігаються з геометричним центром картини. Лінії що створюють спрямованість малюнка. При ще більшому зміщенні точки зйомки виникають динамічні діагональні композиційні побудови. Варіюється також нахил лінійної перспективи.
Як і в інших видах, у фотографії існують свої виразні засоби. Це не можуть бути лінії, штрихи, плями, мазки самі по собі, так як об'єкти вже існують в реальності зі своєю формою і текстурою, але і вони незмінно присутні в завершеній композиції.
Фотограф сам розміщує об'єкт зйомки в найбільш вигідні умови для передачі характеру, сенсу, настрою або ж фіксує несподівано вигідний момент з життя, перетворюючи його на витвір мистецтва. Тому виразними засобами фотографії є: освітлення, тональність, колорит, точка і момент зйомки, план, ракурс, а також образотворчий акцент і різні контрасти.
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 290; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!