Формування державності у східних слов’ян. Антське протидержавне об’єднання.
Предмет історії держави і права України. Джерела вивчення історії історії держава і права України.
Історії держави і права України —це наука яка вивчає минуле держави і права на території сучасної України різних епох і різних суспільних формацій та політичних утворень, тобто держава і право в їхній історичній ретроспективі.
Об’єкт. Розуміння сутності історико-юридичної науки можна розкрити через з’ясування Ії об’єкта, предмета та функцій. Під об’єктом науки (навчальної дисципліни) зазвичай мають на увазі конкретні прояви, сфери, сторони об’єктивної дійсності (реальності). Об’єктом юридичної науки в цілому є держава і право як об’єктивний прояв суспільної дійсності. Об’єктом історії держави і права України як науки є минуле держави і права на території сучасної України різних епох і різних суспільних формацій та політичних утворень, тобто держава і право в їхній історичній ретроспективі.
Предмет. Під предметом науки розуміють певну частину (зріз, властивість, орган тощо) об’єкта пізнання. Якщо право є системою правил людських взаємовідносин і поводження в організованих суспільних союзах, то у зв’язку з цим історія українського права є системою норм взаємовідносин між членами українського суспільного союзу і поводження цих осіб при регулюванні своїх взаємовідносин на різних етапах історичного розвитку.
Предметом вивчення для історії держави і права України є функції держави — фінансові, адміністративні, військові, економічні, зовнішні, судові, соціокультурні тощо; органи влади — вищі, центральні, місцеві, самоврядування; суспільний устрій та соціальна структура — верстви, категорії, групи, класи, на які поділявся управлінський соціум у різні історичні епохи; система права — джерела, галузі, норми; судова система; юридичний побут в цілому. Взаємозв’язок державних структур та правових інститутів, зародження та розвиток окремих Юридичних категорій, як-то злочин, кара, власність, право. Отже, предметом нашої наукової та навчальної дисципліни є вивчення загальних закономірностей і характерних особливостей виникнення, функціонування, зміни різних типів та форм держави і права українського народу на всіх етапах його історичного розвитку, а саме: органи влади та управління, органи юстиції, правоохоронні системи, адміністративний устрій та адміністрації, джерела права, кодифікаційні процеси, галузі та норми кримінального, цивільного й адміністративного права, процесуальні дії, окремі юридичні категорії — злочини, кара, власність, спадщина, шлюб, арешт, ув’язнення тощо в їхній історичній просторовій та часовій послідовності і конкретності.
Історія держави і права України зберігає певну самостійність як наука, маючи власний методичний апарат, чітко виражені об’єкт і предмет дослідження. Проте вона тісно пов’язана з історією України, а також такими юридичними науками, як теорія держави і права, історія держави і права зарубіжних країн, історія політичних і правових вчень. Вона використовує їхній матеріал як фонове явище у всіх дослідженнях, водночас постачає їм конкретні історичні та історико-юридичні факти, висновки та узагальнення.
Особливості історії держави і права України полягають у тому, що їй доводиться враховувати певні чинники, які впливали на розвиток державно-правових явищ і змінювали їхню сутність: етнічні (українські, російські, литовські, польські, турецько-татарські, австрійські); релігійні (православні, католицькі, уніатські); регіональні (Галичини, Закарпаття, Північної Буковини, Бессарабії, Новоросії, Наддніпрянщини, Криму, Слобожанщини).
|
|
|
|
|
|
2. Скіфо-сарматське державне об’єднання.
Відкриття та поширення заліза започаткували нову еру в історії людства — залізну. Гострота та міцність залізних знарядь праці та зброї кардинально вплинули на суспільний розвиток. Паралельно з підвищенням продуктивності праці та появою значної кількості додаткового продукту активно йшов процес посилення воєнної могутності. Тому за доби заліза зброя стала знаряддям праці, а війна — ремеслом, що надало динаміки та драматизму розвиткові історичних подій.
Перехід до ранньозалізного віку на території України та в сусідніх регіонах значною мірою зумовлений дією низки чинників: різка зміна клімату (наприкінці II тис. до н. є. він став надзвичайно посушливим) — екологічна криза — міграція населення — розрив старих економічних зв´язків — дефіцит привозних мідної руди та бронзових виробів — розвиток місцевого залізорудного виробництва. Завдяки появі заліза перед людством відкриваються нові перспективи, відбуваються докорінні зміни в суспільстві — завершується розклад первіснообщинного ладу, активізується процес класоутворення. Характерними ознаками суспільного розвитку цієї доби були значні міграції населення; посилення торговельних зв´язків; становлення приватної власності; поступова майнова диференціація суспільства; перетворення сім´ї на господарську одиницю; витіснення родової общини територіальною; виокремлення ієрархічно структурованої військової еліти; утворення організованих воєнно-політичних об´єднань та союзів; зародження державності.
|
|
|
|
|
|
3.Античні міста-держави у Північному Причорномор’ї.
Античні міста відзначалися значним розвитком освіти, медицини та культури.
Освіта. Мешканці античних міст-держав приділяли значну увагу навчанню дітей: учні вивчали читання, лічбу, письмо, риторику (красномовство). Велике значення мала фізична підготовка: біг, боротьба, стрільба з лука. Для цього будувалися спеціальні спортивні споруди — гімназії. Розвивалися такі науки, як історія та філософія. Античне суспільство поєднувало навчання з патріотичним вихованням молодих громадян.
Медицина. З дуже давніх часів мешканці античних міст зналися на медицині. Про це свідчать численні археологічні знахідки (хірургічні ножі, пінцети, голки та ін.). В Ольвії навіть існувала аптека.
Культура та релігія. У житті античного міста значну роль відігравав театр. Театральні вистави відбувалися в Ольвії, Пантикапеї.
У причорноморських містах ширилися релігійні культи. Покровителем колоністів уважався Аполлон (бог світла, охоронець отар, покровитель мистецтва, поезії та музики). Покровителями Херсонеса були Артеміда (богиня полювання, захисниця матерів) та Діоніс (покровитель виноградарства).
У давніх державах Криму високо шанували міфологічних героїв — Ахілла й Геракла.
Занепад античних міст-держав у Північному Причорномор'ї, на думку істориків, був пов'язаний із загальною кризою рабовласницького суспільства, вторгненням у Південно-Східну Європу готських племен з Балтії (III ст. н. є.) та гунів з Центральної Азії (IV ст. н. е.).
4.Готська держава Германаріха, її розквіт і занепад. Гуннське племінне об’єднання.
В ІІІ столітті н.е. на територію Причорноморських степів України з території південного узбережжя Балтійського моря та нижньої течії Вісли прийшли племена готів. Їхня окупація почалася з 230 р., коли вони зруйнували державну організацію пізньо-скіфського царства в Криму і на Нижній Наддніпрянщині, протримавшись на цих землях до 375 р.
Готська держава досягла найбільшої могутності саме за правління остготського короля Германаріха (350—375) в другій половині IV ст. н. е. Йордан, прославляючи його успіхи, писав про підкорення ним майже всіх племен Східної Європи, в тому числі й слов’ян-венедів.
Слов’яно-сарматські племена, що входили до Антського союзу, перебували у складних відносинах протиборства з готами. У ІІІ-ІV століттях н.е. в Північному Причорномор’ї вони сформували могутній військовий союз, з військовою силою якого вперше зіткнулося Готське королівство Германаріха біля 370 р.
З IV ст. починається велике переселення народів зі сходу. Монгольські орди гунів у кінці IV ст. розгромили аланів на Дону (рештки їх подалися на передгір’я Півн. Кавказу, де в X — XII ст. були відомі українцям під назвою »ясів«), знищили ґотську державу на Дніпрі 1) і підкорили своїй владі величезний простір від Каспія до Райну й Адріятики, з центром у Паннонії. Найбільших успіхів імперія гунів досягла за Аттіли (444 — 53). Але після поразки на Каталяунських полях над Люарою р. 451 гуни повернули на схід; проти них повстали підкорені народи, й незабаром гунська держава розпалася. Лише маленька частина ґотів збереглася в Кримі, де довгий час, аж до XIV ст., існувало невеличке ґотське князівство.
Гуни були першим страшним, жорстоким азійським народом, що ніс із собою руїну й нищив усе на своєму шляху. Відтоді Україна стає щитом Европи й приймає на себе перші, найтяжчі удари азійських варварів.
Формування державності у східних слов’ян. Антське протидержавне об’єднання.
Східні слов'яни, що жили,на землях сучасної України, на поч. І тис. об'єдналися в державну формацію антів (етнонім анти, на думку лінгвістів, іранського походження і означає людей, що перебувають на окраїні, рубежі), яка займала територію між Дністром і Дніпром, а в період найвищого свого піднесення простягалася від Дону до Румунії й далі на Балкани. Не відома загальна кількість племен, що входили до складу цього об'єднання.
В Антському державному об'єднанні панував демократичний лад. Найближче оточення царя становили старійшини племен, що входили до складу об'єднання. Маючи досить сильну військову організацію, анти вели успішні війни зі своїми сусідами. Воєнні походи спочатку були справою добровільною, в них брали участь всі бажаючі. Пізніше починає виділятися дружина, для якої війна стає професійним заняттям та засобом збагачення. Можновладці експлуатували полонених і обертали їх на рабів. Певний час анти межували з Готами, які проживали в причорноморських степах у II — IV ст. Відносини між обома народами мали несталий характер. Союзні стосунки і спільні воєнні заходи, спрямовані проти Римської імперії, чергувалися зі збройними сутичками та політичною конфронтацією.
Подальшим колонізаційним планам антів та склавінів завадила нова хвиля завойовників з Центральної Азії — аварів. Протягом 558 — 568 pp. вони пройшли через південні степи і в Трансільванії (територія сучасної Румунії) заснували свою державу — Аварський каганат. Підкоривши склавінів, авари розпочали наступ на антів, які діяли в союзі з Візантією. У результаті тривалої боротьби анти зазнали нищівної поразки. З 602 р. вони вже не згадуються давніми авторами. Праукраїнське Антське об'єднання розпалося. Почалося формування нових племінних союзів та державних утворень.
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 805; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!