Основні класи комплексних сполук.



Комплексні сполуки численні і різноманітні за складом і властивостями.

Найважливішими типами комплексних сполук є наступні:

1. Амінокомплекси(ліганди - молекули амоніаку). Наприклад:

[Cu(NH3)4]SO4 – тетраамінкупрум(II) сульфат; 

[Co(NH3)6]Cl3 – гексаамінкобальт(II) хлорид.

2. Аквакомплекси (ліганди - молекули води). Наприклад:

[Cu(H2O)4]SO4 - тетрааквакупрум(II) сульфат; 

[Cr(H2O)6]Cl3 – гексааквахром(III) хлорид.

3. Ацидокомпклекси (ліганди - кислотні залишки: СN-, Cl-, S2O32-, NO2-, C2O42-). Наприклад:

K4[Fe(CN)6] – калій гексацианоферат(II),

Na[Ag(S2O3)] – натрій тіосульфоаргентат(I).

4. Гідроксокомплекси (ліганди-гідроксогрупи ОН-).Наприклад:

     K3[Cr(OH)6] – калій гексагідроксохромат(III),

 Na2[Pb(OH)4] - натрій тетрагідроксоплюмбат(II).

5. Хелатні комплексні сполуки (в них ліганди утворюють замкнутий цикл із центральним атомом). Наприклад: 

                             H           H

                        H2C—N            N—CH2

                                        H            H

                                                 Cu

                             O=C—O        O—C=O.  

 

Це внутрішньокомплексна сполука атома Купруму, що надає по два координаційних місця кожному з двох лігандів амінооцтової кислоти

                              H2N—CH2—COOH 

Кожна молекула амінооцтової кислоти утворює по два зв’язки з іоном Купруму, утворюючи замкнені п’ятичленні цикли.

Хелати типу внутрішньокомплексних сполук у більшості випадків нерозчинні у воді, не дисоціюють на іони, добре розчиняються в органічних розчинниках, мають яскравий колір.

Гідроксокомплекси утворюють катіони-комплексоутворювачі, яким відповідають амфотерні гідроксиди, що розчиняються як у кислотах, так і лугах. Це, як правило, метали: р- і d-елементи з середнім значенням ступеня окиснення: Na3[Al(OH)6], K3[Cr(OH)6], Na2[Pb(OH)4], Na2[Sn(OH)4].

Номенклатура комплексних сполук.

Назви комплексних сполук утворюються так: спочатку називають катіон у називному відмінку, потім аніон у називному відмінку. У комплексному іоні спочатку називають ліганди: їхнє число (2- ди(ді), 3- три, 4- тетра, 5- пента, 6- гекса) і назва (NH3 - амін, H2O - аква, CN--ціано, NO2- - нітро, Cl-- хлоро, J- - йодо, OH-- гидроксо, CNS- -родано та інші). Потім наводять назву комплексоутворювача (у комплексному катіоні – латинська назва елемента в родовому відмінку; у комплексному аніоні – латинська назва з суфіксом “ат”). У дужках показують ступінь окиснення коплексоутворювача (у катіонному комплексі – після його назви, в аніонному – перед). Наприклад:

[Ag(NH3)2]Cl – діамінаргентум(I) хлорид

[Cu(H2O)4]SO4 – тетрааквакупрум(II) сульфат

K[Ag(CN)2] – калій диціано(I) аргентат

K3[[Fe(CN)6] - калій гексаціано(III) ферат.

Якщо комплекс містить різні ліганди, спочатку називають ліганди молекули (NH3- завжди першим), потім кислотні залишки:

K[Al(OH)4(H2O)2] – калій діакватетрагідроксоалюмінат;

[Pt(NH3)5Cl]Cl – пентаамінхлороплатина(IV) хлорид.

 


Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 122; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!