Соціальна структура сучасної України.
В сучасних умовах є багато моделей соціально-класових структур, до того ж соціологи дійшли висновку, що у сучасному суспільстві основа таких структур залишається незмінною, а змінюються лише окремі структурні елементи залежно від культурних, економічних, структурних та інших особливостей кожного суспільства. Основними компонентами соціальної структури сучасної України виступають: вищий клас професіоналів, адміністраторів; технічні спеціалісти середнього рівня; комерційний клас, дрібна буржуазія, техніки й робітники, які здійснюють керівні функції; кваліфіковані робітники; робітники, які не мають спеціальної кваліфікації, землероби (робітники сільськогосподарських колективів, фермери та ін.); групи інженерно-технічних працівників та рядових службовців, а саме; науково-технічна і гуманітарна інтелігенція, студенти, значні групи, які займаються індивідуально-трудовою діяльністю. В основі такої градації лежить так званий об’єктивний підхід, який є передумовою поширення в західній соціології поділу суспільства на страти за їх соціально-економічним статусом.
Багатоваріантність власності, що складається в Україні, не дозволяє залишатися на позиціях попередньої соціальної структури. Очевидно, що в Україні виразніше виявляється тенденція до поглиблення соціальної диференціації, зміни соціального статусу багатьох соціальних спільностей.
|
|
|
Під впливом соціальних і технологічних зрушень відбувається маргіналізація.
Процеси маргіналізації виражаються і в становленні нового соціального прошарку, який прийнято називати середнім класом. Середній клас — це, насамперед, високопродуктивні і високоінформовані, ініціативні й заповзятливі працівники, це завжди інноваційні типи особистості. Саме інноваційний тип особистості стає суб’єктом технічної модернізації і політичної демократизації. Представники інноваційного соціального типу перебувають серед найкваліфікованіших верств робітників, селян, інтелігенції та інших соціальних верств населення, що становлять соціальну структуру суспільства. Зростання ролі середнього класу у співвідношенні соціальних і політичних сил визначає стабільність соціальної системи, забезпечує її динамізм. Без середнього класу не відбудеться демократизація суспільства.
За даними, в Україні в сучасних умовах середній клас ще не численний. Інші вчені твердять, що середні верстви уже «становлять хребет українського суспільства». Зважаючи на статистику прибутків і шкалу суб’єктивної ідентифікації, це справді так. Але не так у реальності, тому що середній клас (високозабезпечений, інформований, умілий, діяльний) тільки-тільки формується.
|
|
|
У таких умовах доля демократизації суспільного життя, формування суверенної державності України нерозривно пов’язані з долею середнього класу, з долею «нових українців». Головний сенс радикальних суспільних перетворень полягає в тому, що Україна має увійти в русло загально цивілізаційного розвитку.
Державне управління в умовах глобалізації.
Глобалізація в її сучасному варіанті приводить до “переформатування” структури сучасного світу, а в результаті цього - до коригування національних систем державного управління, зміни стратегій економічного, політичного та духовного розвитку, що породжує суцільну взаємозалежність світу, яка і складає основу його функціонування.
Процеси глобалізації висувають нові вимоги до системи функціонування національних систем державного управління, які мають стати дієвим та ефективним засобом у вирішенні складних міжкультурних суперечностей, особливо тих, які виникають у процесі гармонізації механізмів спільного функціонування національних держав у світовому просторі, а отже, й узгодження відносин між державами та налагодження ефективних форм взаємодії, що певною мірою може сприяти забезпеченню відкритості та прозорості сфери міжнародних відносин.
|
|
|
Слід зазначити, що в умовах глобалізації змінюється специфіка систем державного управління, сновними механізмами функціонування якої стає адаптація, трансформація та модернізація до нових умов розвитку.
Ці процеси тісно взаємопов’язані між собою. Так, зокрема, адаптація являє собою процес прилаштування, пристосування та облаштування системи управління окремої держави до нових умов глобалізаційного розвитку. Трансформація як механізм та процес характеризує різні форми радикальних змін, яких зазнає геополітична система світу та кожна національна система державного управління в умовах глобалізації. Модернізація як один із варіантів суспільного розвитку, який приводить до вдосконалення та накопичення позитивних кількісних та якісних змін у розвитку певного явища (економічних, соціальних, демографічних, культурних та ін.), що охоплює більшість країн, може привести сучасний транснаціональний світ до повної його невпізнанності, внаслідок цього вона породжуватиме й чимало проблем, які можуть спровокувати небезпечний конфлікт, що позначиться на специфіці політики національних держав.
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 701; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!