Мотивації інвестицій у золотота його роль в управлінні портфелем
Тема 11
Особливості міжнародної інвестиційної діяльності на ринках золота
Мета:Охарактеризувати поняття ринків золота та визначити фірми інвестицій у золото. Проаналізувати основні фактори мотивації інвестицій у золото та його роль в управлінні портфелем. Пояснити механізм впливу факторів, що формують процес ціноутворення на ринках золота.
Час:80 хв.Метод :ЛекціяМісце:Навчальна аудиторія
ПЛАН
Навчальніпитання:Час викладу
Вступ…….……………………………………………………..……………...……… 5хв
1. Ринки золота. Форми інвестицій у золото …..……………….……………..20 хв.
2. Мотивації інвестицій у золото та його роль в управлінні портфелем ….. 25 хв.
3. Фактори та процес ціноутворення на ринках золота ………………...… 25 хв.
Заключна частина ………………………………………………………..….….… 5 хв.
Матеріально-технічне забезпечення: схеми, графіки, діаграми, таблиці, нормативні та законодавчі акти.
Ринки золота. Форми інвестицій у золото.
Міжнародне інвестування, яку би мету воно не переслідувало, не обмежується вкладанням коштів у цінні напери чи реальну виробничу діяльність. Сучасні ринки дозволяють розміщувати вільні кошти в інші активи, на приклад, у золото (золоті зливки), дорогоцінне каміння, об'єкти нерухомості, предмети антикваріату, марки тощо. Проте, саме золото, на відміну від інших альтернатив фондовому розміщенню вільних коштів, мас низку істотних переваг, які визначили роль Інвестиційних інструментів, пов'язаних з цим дорогоцінним металом, у світовій системі фінансів. До таких переваг належать як об'єктивні властивості золота, так і суб'єктивне ставлення деяких інвесторів чи навіть пересічних громадян до вкладання коштів у золото. Так, можна виділити:
|
|
|
- історичну роль золота у монетарних системах. І ще недавно золото активно використовувалось як платіжний засіб всередині країн, у міжнародних розрахунках; воно вважалося надійним фізичним активом, що стабілізує грошову систему окремої країни та міжнародну систему врівноваження платіжних балансів. Окрім цього, сформувалась стійка тенденція асоціювати золото з засобом збереження багатства в умовах невизначеності та знецінення паперових грошей та їх кредитних еквівалентів. Можливість зберігати вартість на субстанціональному рівні, втілена у золоті, детермінувала прихильність до цього дорогоцінного металу як до засобу стабілізації грошового обігу. Незважаючи на поступову демонетизацію золота та припинення обміну валют на нього, його вартість у довгостроковому періоді демонструє відносну стабільність, що особливо важливо в умовах підвищення коливань фондових індексів;
|
|
|
- достатню ліквідність. За рахунок відносно розгалуженої мережі офіційних та неофіційних ринків золота торгівля ним зазвичай не пов'язана зі значними формальностями, високими трансакційними витратами, спорадичністю торгів тощо. Так, стосовно незначних формальностей можна зауважити, що придбання нерухомості за кордоном, пов'язано зі значними бюрократичними бар'єрами, оподаткуванням, витратами часу. Дуже важко забезпечувати постійний та ефективний моніторинг нерухомості закордоном. Значні позаопераційні витрати інвестуванняу нерухомість визначають достатньо відчутний для інвестора тягар трансакційних витрат. Цс також стосується інвестиційного менеджера, що штовхає останнього підвищувати розмір комісійних. Ліквідність операцій з золотом також пояснюється технологічно простою стандартизацією. Власне легкість, з якою золоті активи стандартизуються за формою, вагою, пробою тощо, є визначальним фактором можливості забезпечити стандартизований обсяг поставок, легкість оцінювання та порівняння. Все це є передумовами для включення золота у перелік біржових товарів /або товарів, якими здійснюється торгівля у позабіржовому режимі, але з відомими та формалізованими вимогами щодо якості та обсягів поставок. На відміну від золота, інвестиції у коштовності та антикваріат не забезпечують достатню ліквідність вкладень. Це пов'язано з обмеженнями щодо розвитку інфраструктури обслуговування таких ринків; дуже часто ціни на подібні об'єкти визначаються у індивідуальному порядку І залежать від збігу обставин; стандартизація коштовностей та витворів мистецтва неможлива, а визначення порівняльної вартості складне;
|
|
|
- розповсюдження на золото похідних фінансових інструментів. Можливість застосовувати золото у біржових торгах визначає систематичність обрахунку його ринкової вартості, індексів та інших статистичних компонентів, що супроводжують процес біржових торгів. Зазначене полегшує процес утворення похідних фінансових інструментів, починаючи від прив'язки дохідності до індексу цін на золото, закінчуючи торгівлею опціонами та ф'ючерсами. У свою чергу, це дозволяє розширити спектр інвестиційних можливостей при інвестуванні у інструменти, що безпосередньо пов'язані зі станом ринку золота, кон'юнктурою на ньому.
Що стосується форм інвестицій у золото, до них належать:
-інвестиції у золоті зливки. Дана форма інвестицій у золото практично найбільш поширена й найбільш зручна з точки зору здійснення операцій на організованому ринку. Існують зливки міжнародного типу, вагою у 12.5 кг (або 400 трійських унцій), великі зливки, вагою від 90 кг, та малі зливки, вагою 990 та 1005 г. Стандартизовані поставки (за ватою та пробою) істотно підвищують ліквідність подібних вкладень. Окрім того, самі золоті зливки легко зберігати з допомогою фінансових інститутів, які надають послуги щодо зберігання дорогоцінностей;
|
|
|
- придбання монет. Монети як об'єкт інвестицій у золото можуть розглядатись і як предмети антикваріату, і як специфічна форма золотих Зливків. Що стосується першого випадку, то інвестиції у такий вид активів будуть здійснюватись з метою капіталізації різниці в цінах на витвір мистецтва. Незважаючи на потенційну вигідність таких вкладень, адже окрім інвестицій у дорогоцінний метал, кошти вкладаються і у об'єкт колекціонування з історичною чи естетичною цінністю, вони можуть бути пов'язані з рядом юридичних обмежень. Окрім цього, відсутність організованого ринку подібних активів робить їх ліквідність спорадичною. Що ж стосується інвестицій у монети як різновид золотих зливків, то подібне вкладання коштів може мати за мету перевагу ліквідності. Ваговий та вартісний вираз монет, як правило, нижчий за аналогічні параметри золотих зливків. Можливості транспортування також зростають. До того ж зберігання самих монет може тягнути за собою нижчі прямі та трансакційні витрати, порівняно з зберіганням зливків. Незначний номінал монет робить їх зручними при продажу навіть на неорганізованих ринках. Доходність інвестицій у золоті монети є достатньо високою та такою, що зазнає коливань у відносно незначному діапазоні.
- придбання "золотих облігацій". На світових фінансових ринках обертаються облігації, доходність яких прив'язується до коливання ціни золота (золотих зливків) на міжнародному ринку. В даному випадку, інвестор отримує можливість придбати облігацію і як фондовий актив, і як джерело потенційних доходів від зміни Індексу ринку золота. На відміну від інвестицій безпосередньо у золото, вкладання коштів у подібні цінні папери не тягне за собою додаткових витрат, пов'язаних із зберіганням татранспортуванням зливків тощо. А облігація, прив'язана до індексу золотого ринку, дозволять отримати ту комбінацію дохідності та ризику, на яку сподівається інвестор, розміщуючи свої кошти безпосередньо у золотих активах. Емітентами облігацій, доходність за якими прив'язується до індексу золотого ринку, найчастіше виступають приватні структури. Одними з найвідоміших емітентів "золотих облігацій" є американська RefinementInternational та канадська LacMinerals, Ltd. Наприклад. RefinementInternational у 1981 p. випустила 11-річні облігації з номіналом у 10 унцій та річним купоном у 0,35 унцій; придбання акцій золотодобувних компаній. Специфікою вкладання коштів у зазначений вид активів є те, що інвестор оцінює прибутковість акцій золотодобувних фірм як таку, що імпліцитно прив'язується до динаміки цін безпосередньо на золото. Тобто, зростання вартості золота спонукає до збільшення видобутку й поставки золота на ринок, зростання прибутків золотодобувних компаній, збільшення обсягів дивідендів, росту курсу їх акцій. При цьому, як і у випадку з "золотими облігаціями", має місце економія на витратах, пов'язаних з транспортуванням та зберіганням золота. І це одним мотивом вкладання коштів саме у зазначену форму інвестицій узолото і можливість отримати додаткові кошти в разі збільшення прибутковості золотодобувних фірм. Така ситуація може пояснюватись тим, що розширення промислового споживання золота підвищує попит на нього та збільшує обсяги закупок безпосередньо у виробників. Навіть у випадку, коли його ціна на офіційних ринках не змінюється або змінюється у напрямку зниження, золотодобувні фірми можуть виявитись прибутковими, оскільки зниження цін призводить до підвищення привабливості його промислового споживання. Якби за таких обставин Інвестор вклав гроші у золоті зливки. він зазнав би збитків, а інвестиції у акції, навпаки, змогли би виявитись більш привабливими; придбання деривативів на золото. Придбання золотих деривативів є популярним з огляду на те, що воно дозволяє хеджувати цінові коливання на дорогоцінний метал, опосередковано захищати інвестицію завдяки тому, що вартість деривату частково пов'язана з реальною вартістю золота як активу, та не приймати на себе ризик тезаврації й транспортування.
Мотивації інвестицій у золотота його роль в управлінні портфелем
Форма інвестицій у золото відображає специфічні преференції інвестора, проте існує низка закономірностей, які уточнюють зміст мотивації вкладання коштів у цей дорогоцінний метал. Самі мотивації можуть свідчити про упередження інвесторів до фондового розміщення коштів, які сформувались історично, або відображати специфічний вибір на користь золота при реалізації портфельних стратегій. Варто відзначити, що істотні коливання цін на золото в часі та тенденція до постійного зниження його вартості зменшують зацікавленість у інвестуванні з метою капіталізації вартості дорогоцінного металу. Тобто, коливання цін на золото робить вигідним вкладення в нього у специфічних випадках, які і визначають рівень доходності таких інвестицій.
Так, основними мотивами інвестиційної діяльності на ринках золота можна назвати намагання забезпечитизбереження вартості та хеджування від окремих видів ризику в рамках портфельних стратегій.
Субстанціональна вартість золота дозволяє забезпечити уникнення девальвації вкладених коштів. Особливо це має значення при здійсненні інвестиційної діяльності у країнах з високим рівнем позаекономічних ризиків. Політична нестабільність та соціальні конфлікти, позначаючись на ефективності бізнесу, або взагалі унеможливлюючи його, зумовлюють вибір інвесторів на користь золота, яке не втрачає своєї вартості за тих чи Інших кризових ситуацій. Інфляція, обвал фондових ринків, дефолти, націоналізація закордонної власності так чи інакше спонукають інвесторів розглядати золото як альтернативне джерело захисту вкладених коштів. Окрім цього, за кризових ситуацій та в умовах економічних та політичних потрясінь ціна золота зростає. Проте, подальше розповсюдження прихильності до політичної стабільності та ринкової економіки з країн заходу у інші регіони світу послаблює потенційну актуалізацію переваг інвестицій у золото, тим більше, що зазначені тенденції позитивно відображаються на можливостях здійснення міжнародного бізнесу, що розширює можливості високоефективного розміщення коштів, альтернативного вкладенням у дорогоцінний метал.
Іншим мотивом інвестицій у золото є портфельна диверсифікація. В даному випадку необхідно враховувати, по-перше, особливості золота як інвестиційного активу, по-друге, - взаємозв'язок між доходністю вкладень у золото та доходністю на інших сегментах міжнародного фінансового ринку.
Так, особливість інвестицій у золото характеризується тим, що незалежно від рівня доходності, рівень ризику (стандартного відхилення) завжди залишається високим. Наприклад, Б. Сольнік наводить дані, що впродовж 1948-1975 pp. середня доходність інвестицій у золото склала 8,8%, а стандартне відхилення - 20,87с, за цей же період доходність набору акцій, що входять у індекс S&P 500, склала 12,8%, а стандартне відхилення -18,3%'. Подібні дані демонструють Р. Ібботсон, Л. Сігелта К. Лав. Згідно їх розрахунків, за період 1960-1984 pp. доходність інвестицій у золото склала 12,62% за стандартного відхилення у 29,87%, а доходність та ризик набору американських акцій, відповідно, 10,20% та 16,89% . Отже, інвестиції у золото завжди залишаються більш ризиковими, ніж інвестиції у акції, а доходність ринку акцій, зазвичай, є вищою.
Що стосується політики диверсифікації, то слід відмітити, що, як і у випадку з фондовими інструментами, її ефективність залежить від рівня кореляції між золотом та іншими цінними паперами, з яких формується портфель, та інфляцією.
Так, більшість досліджень констатують позитивну кореляцію між рівнем інфляції та цінами на золото. Посилення в економіці інфляційних тенденцій та невпевненості у ринкових суб'єктів позначається на зростанні ціни дорогоцінного металу. (Збільшення попиту на золото в умовах інфляції, фактично, демонструє актуалізацію того мотиву інвестувань у цей метал, який був розглянутий першим.) Відповідно, така ринкова поведінка дозволяє це використати у портфельному менеджменті. Якщо доходність та ризик портфелю в цілому або його окремих компонентів, схильні негативно реагувати на інфляцію (наприклад, у випадку, коли були інвестовані кошти у ті сектори економіки чи в окремі фірми, які найбільш зазнають втрат від інфляції або ж зазнали втрат від інфляції раптово), то включення золота у портфель дозволяє стабілізувати його інвестиційні параметри. Якщо впродовж періодів з низькою інфляцією це деякою мірою підвищить стандартне відхилення та зменшить доходність портфеля (оскільки інвестиції у золото мають вище стандартне відхилення та нижчу доходність, порівняно з фондовим інвестуванням), то у періоди з високою інфляцією вдасться збільшити доходність портфеля та зменшити його ризиковість за рахунок того, що інвестиційні параметри фондових інструментів (доходність, стандартне відхилення) погіршаться, а золота - покращаться. В результаті впродовж тривалого періоду, портфель виглядатиме більш привабливим за рахунок взаємної компенсації коливань його золотої та фондової складової.
Проте зазначене тільки змальовує контури вирішення проблеми часової стабілізації параметрів портфеля. Реалізація на практиці стратегії включення золота у портфель активів міжнародного інвестора залежить під низки суттєвих обставин.
По-перше, інвестор повинен остаточно визначитись зі своїми міжчасовими преференціями. Якщо він погоджується на зниження доходності та підвищення ризиковості портфеля у теперішньому періоді, інвестиції у золото виглядатимуть прийнятними, оскільки в умовах потенційної майбутньої інфляції дозволять згладжувати негативні коливання інвестиційних параметрів портфеля. Якщо ж для інвестора має важливе значення теперішній рівень доходності та ризику незалежно від їх збереження у часі, він виявить скоріше нейтральне ставлення до вкладення коштів у золото.
По-друге, максимізація корисності при формуванні портфеля багато в чому залежатиме від спроможності прогнозувати інфляцію. Тобто, якщо інвестор не мас можливостей здійснити довгостроковий прогноз інфляції, або ж в межах його горизонту прогнозування він передбачає флуктуації Індексу цін, диверсифікація портфеля з допомогою вкладень у золото може розглядатись як прийнятний засіб убезпечення Інвестицій від інфляційної ерозії. У випадку, коли прогнози інфляції достатньо прості та доступні, більше того, передбачається, що інфляція буде низькою, диверсифікація з допомогою інвестицій у дорогоцінний метал призведе до зростання альтернативних витрат, в тому розумінні, що можливості максимізувати доходність портфеля залишаться нереалізованими з огляду на потенційно вищу прибутковість фондового інвестування.
По-третє, враховуючи визначальне значення рівня інфляції у забезпеченні ефективності портфельної диверсифікації за рахунок вкладень у золото, слід враховуватифактори, які безпосередньо впливають на інфляцію. Найпростіший спосіб моніторингу інфляції - дослідження монетарної політики. Наприклад, теорія часової непослідовності монетарної політики стверджує, що органи макроекономічної влади схильні вдаватись до раптового підвищення інфляції з тією чи іншою метою (монетарне погашення державного боргу, стимулювання сукупного попиту з допомогою раптового зростання грошових агрегатів, тобто будь-які дії, спрямовані на перетворення потенційних раціональних очікувань суб'єктів ринку на адаптивні). Відповідно, чим більш дискреційною буде монетарна політика, призволячи до спорадичних сплесків інфляції/дезінфляції, тим диверсифікація на основі золота буде прийнятнішою. У випадку, коли монетарна влада поставлена у достатньо жорсткі рамки, які не дозволяють вдаватись до дискреційних дій, порупгують тим самим часову послідовність макроекономічної політики, інвестиції У золото не принесуть бажаних результатів з точки зору ефективності диверсифікації, спрямованої на мінімізацію інфляційних втрат.
Врахувавши зазначені аспекти, інвестору буде достатньо просто підібрати необхідні інструменти для формування збалансованого портфеля.
Що ж стосується інших напрямків диверсифікації з допомогою вкладень у дорогоцінний метал, то, перш за все, слід зупинитись на характері зв'язку цін на золото з фондовими індексами. Згадані вище дослідження констатують негативну або, принаймні, незначну, кореляцію між цінами на золото та фондовими індексами. Така ситуація з, одного боку, пояснюється оберненим зв'язком між рівнем інфляції та динамікою фондових індексів. З іншого боку, - інфляція та інфляційні очікування можуть негативно позначатись на стані реального сектора, внаслідок чого, зв'язок між ними буде формуватись не стільки з очікувань фінансових посередників, що грають на біржі, скільки фундаментальними макроекономічними закономірностями. Крім цього, низька або обернена корелятивність між ринком золота та ринками цінних паперів пов'язується з тим, що у випадкахпадіння фондових індексів ціни на золото починають зростати практично без істотного часового лагу.
Абстрагуючись від специфічних обставин перевищення доходності золота над доходністю фондових інвестицій, не важко помітити, що навіть незначна частка вкладень у дорогоцінний метал дозволяє істотно знизити загальний ризик портфелю.
Для здійснення диверсифікації, спрямованої на зменшення вразливості портфеля до коливання фондових індексів, на основі вкладень у золото необхідно враховувати подібні за змістом фактори, як і у випадку з диверсифікацію, спрямованою на мінімізацію негативних інфляційних наслідків для портфельних інвестицій. Однак спроможність прогнозувати динаміку фондового ринку у коротко-та середньостроковій перспективі залишається визначальною для інвестора. Це пов'язано з проблемою уникнення витрат втрачених можливостей. Особливо це актуально у періоди коли ринки цінних паперів демонструють стрімкий та достатньо стійкий ріст. Власне, для того, щоб інвестиції у золото не вплинули істотно на зниження доходності портфеля, важливим є саме стійкий ріст, з огляду на ріст цін на ринках золота в період фондових обвалів. У даному контексті важливим є моніторинг нетільки тенденцій на ринках цінних паперів, але й факторів, які визначають саме стійкий ріст. Це вимагає від інвестора досліджень широкого кола питань, пов'язаних з станом реального сектора, структурними зрушеннями та їх наслідків для динаміки фондових індексів. Інакше, вкладення коштів у золото призведе до недоотримання потенційних доходів. Що ж стосується довгострокового періоду, то золото так чи інакше стабілізуватиме портфель у ньому, з огляду на хвилеподібну динаміку ділової кон'юнктури та активності на ринках цінних паперів.
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 217; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!