Вибір методів збору та збір фактичного матеріалу
Практична частина курсової роботи являє собою невелике експериментальне дослідження. Студент має виявити вміння практично застосовувати набуті знання, використовувати методи вивчення психолого-педагогічних явищ, методи, які забезпечують навчання, виховання, перевиховання, корекцію, адаптацію, реабілітацію, якої потребує дитина, підліток, юнак.
Експериментальне дослідження студент проводить у природних умовах того соціуму (дитячого садка, школи, мікрорайону, центру соціальної та психологічної допомоги тощо), в якому перебуває дитина. Здійснення позитивного впливу має відбуватися в процесі суб'єкт суб'єктних стосунків студента із обраним індивідом чи групою. Окрім безпосереднього чи опосередкованого спілкування студент обирає інші види діяльності, адекватні до віку та індивідуальних особливостей суб'єкта, тобто психолого-педагогічних зусиль, наприклад, ігрову, навчальну, трудову, образотворчу тощо. Таким чином студент шукає способи вирішення поставлених завдань.
Тривалість експериментального дослідження 2-3 місяці. Дослідження складається з кількох етапів. Етапи визначаються спільно з керівником у відповідності з темою.
Загальна схема експериментальної роботи така:
I етап- пошуковий або констатуючий експеримент, який виявляє стан і рівень досліджуваного явища: ознаки поведінки, стосунків, психічних процесів тощо.
II етап- формуючий, перетворюючий експеримент, який містить навчально-виховні, корекційні, адаптаційні, реабілітаційні впливи відповідно теми та визначених завдань.
|
|
|
III етап- контрольний експеримент, виявляє зміни, які відбулися з досліджуваним індивідом, в результаті роботи з ним на II етапі.
Для виявлення стану, рівня досліджуваних якостей (ознак) індивіда або певного явища, процесу, сформованість у нього певних знань, умінь необхідно визначити (або запозичити з наявних у літературі) критерії та показники його оцінювання у відповідності із завданнями дослідження.
Наприклад, розглянемо критерії та показники з дослідження Лаврентьєвої О.В. "Виховання у старших підлітків особистісної творчості у позакласній роботі".
Творчість особистості в сфері гуманності оцінювали за критеріями: емоційний, вольовий, креативний та урахування досвіду, світоглядних позицій старших підлітків, відповідно виявлено три рівні особистісної творчості: високий, середній і низький за наступними показниками.
Високий рівеньхарактеризується постійним творчим ставленням старшого підлітка до оточуючих, ініціативою й винахідливістю.; Виконуючи функції фасілітатора, школярі виявляють стійку кмітливість, і розв'язують моральні задачі оригінальним способом, не за аналогією дорослих.
|
|
|
Коли необхідна допомога іншим, прагнуть до нестереотипних гуманних, дій і вчинків в усьому їх розмаїтті. Такі дії і вчинки особливо яскраво виявляються в гуманній творчій діяльності і підтримці інших, у розвитку уяви, гнучкості й альтернативності мислення, глибокій рефлексії, розумінні потреб іншої людини. Вони знаходять в конкретних ситуаціях безліч варіантів турботи, дієвого співчуття у горі і радості. Вільно і творчо переглядають норми, цінності й ідеали; знаходять і долають суперечності; виділяються серед інших гуманністю власної життєвої стратегії.
Середній рівеньвказує на наявність нестійкості й деякої суперечливості, ситуативності у виявленні добротворчих учинків. Нестандартні варіанти гуманних дій та вчинків властиві тільки у випадку ставлення до близьких людей, їх гуманна творчість скупо відміряна. У всіх видах прояву гуманної творчості вони виявляють певний егоїзм. Для них має значення ранг, статус людини, її авторитет, властива деяка вибірковість.
Найпродуктивніші, найрізноманітніші види гуманних дій підлітки цього рівня здійснюють вільно, впевнено, але вибірково. Навіть догляд за хворими, малорухомими людьми, надання їм допомоги не виходить у них за межі вузькоособистих потреб. Ці підлітки ще не наблизилися до розуміння трагічного в житті, до усвідомлення страждань іншої людини. Головним збудником гуманної творчості виступає наслідування
|
|
|
Низький рівень,до нього віднесли ту групу дітей, які здатні до творчості тільки на словах. У них завжди є багато пропозицій, інколи й слушних, але вони не наважуються бути їх виконавцями, здебільшого кивають на інших. Гуманні вчинки у таких дітей якщо і бувають, то тільки випадково. Органічної єдності між почуттєвою внутрішньою спонукою і діяльністю у цих дітей не відбувається. У їхніх творчих діях можливі навіть антигуманні орієнтири та дії.
Характеристика показників кожного різня дала підстави спиратися на них у подальшій дрслідно-експериментальній роботі, яка спрямована на пошук ефективних шляхів розвитку гуманної ініціативи і творчості старших підлітків в умовах позакласної роботи, виявлення психолого-педагогічних умов ефективного впливу на гуманні позиції, творче самовиявлення і самовдосконалення в цій сфері.
Важливо також обрати адекватні методи дослідження. Серед них можуть бути бесіди, анкетування, створення проблемних ситуацій, вивчення карти розвитку індивіда, педагогічної документації, продуктів дитячої діяльності, різноманітних методик виявлення психічного стану та розвитку дітей. Необхідно використовувати комплекс методів дослідження, що забезпечує взаємоперевірку отриманих результатів. Треба прагнути до більш повної та об'єктивної фіксації психолого-педагогічних явищ, особливостей поведінки, діяльності дітей, а також тих умов, методів і прийомів, якими впливало на них середовище, педагоги, психологи, соціальні працівники тощо.
|
|
|
Отримані з допомогою констатуючого експерименту дані допомагають визначити завдання і розробити зміст і методику формуючого чи корегуючого етапу дослідження. В його процесі перевіряється дієздатність вищеозначеного змісту і методики, результативності умов, поетапності застосування методів виховання, навчання, корекційних заходів тощо. По ходу перетворюючого експерименту буває доцільно робити проміжні контрольні зрізи, використовуючи методи констатуючого етапу.
Початкову фіксацію збору матеріалу краще робити у вигляді протоколів спостережень, висловлювань, вчинків, занять та іншої фіксації даних. Окремі матеріали піддаються кількісній обробці. Результати такої обробки далі узагальнюють у вигляді таблиць, графіків, схем, які створюють на основі кількісної обробки зібраних початкових фактичних даних.
Далі шляхом співставлень, порівняння аналізованих даних можна встановити певні тенденції перебігу досліджуваного явища, ефективність чи недостатність методики перетворюючого чи констатуючого експерименту.
Водночас з кількісною обробкою та аналізом слід здійснювати якісний аналіз зібраних даних. Співставляючи його з кількісними показниками, можна пояснити їх появу, зміну чи стабільність. Результати цього подвійного аналізу дають матеріал для опису характерних ознак досліджуваного явища, власне їх пояснення (тлумачення) тобто з'ясувати сутність процесів, які відбуваються. При цьому важливо правильно сформулювати свої судження, грамотно використовувати наукові терміни. Цей етап роботи завершується виробленням психолого-педагогічних узагальнень та формулюванням висновків. Вони містять сконцентровані результати вирішення поставлених на початку дослідження завдань і мають бути викладені у відповідності з ними.
Після формуючого, перетворюючого етапу проводять контрольний зріз за тією ж методикою, що і констатуючий. Він має зафіксувати зміни (чи їх відсутність), шо відбулися під впливом перетворюючого експерименту.
Матеріали дослідження служать для визначення методичних рекомендацій, які мають практичне значення.
Оформлення курсової роботи
Курсова робота повинна бути логічно побудованою і мати характер цілісного і завершеного самостійного дослідження. Структура і зміст роботи мають бути чітко регламентованими.
Традиційно склалася композиційна структура курсової роботи, основними елементами якої виділяють:
- титульний аркуш,
- план
- вступ
- основна частина
- висновки
- список використаної літератури
- додатки (при необхідності).
Титульний аркуш є першою сторінкою курсової роботи і оформлюється за відповідними правилами. У верхній частиш аркуша по центру зазначається великими літерами повна назва навчального закладу. Нижче (на відстані 15 мм) під назвою навчального закладу малими літерами, крім першої, вказується назва кафедри, за тематикою якої виконано курсову роботу. Під назвою кафедри на відстані 75 мм пишеться -Курсова робота; під цими словами на ширину аркуша вказується тема роботи. Під назвою курсової роботи справа зазначається факультет, курс, група, прізвище, ім'я та по батькові виконавця у називному відмінку, підпис. Далі для студентів заочної форми навчання зазначається № залікової книжки та домашня адреса. В решті відзначається - посада, науковий ступінь та вчене звання, прізвище, ім'я та по батькові, наукового керівника
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 161; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!