А Б В Г ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я



А б в г ґ д е є ж з и і ї й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ь ю я

1 2 3 4 5 6 7 8 9 0 №

Прямий шрифт

А Б В Г ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я

А б в г ґ д е є ж з и і ї й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ь ю я

1 2 3 4 5 6 7 8 9 0 №

Рис. 2.67. Шрифти для написів на робочій карті.

Усі написи на картах розташовують паралельно верхній (нижній) стороні її рамки (рис. 2.68) із заходу на схід.  Висота і розмір літер у написах за­ле­жать від масштабу карти, важливості об'єкта або військової одиниці, його площинної величини чи лінійних розмірів.

Для прикладу розміри напи­сів на карті масштабу 1:50 000 наведено на рис. 2.69. Про­міжки між літерами в словах будуть становити 1/3-1/4 їх висо­ти. Відстані між словами чи між цифрами і словами по­винні бути не меншими від ви­со­ти початкової літери.

Для зручності читання карти номера і назви підлеглих підрозділів, наприклад взводів (рот, батарей), слід писати відразу ж при нанесенні їхнього положення на карту, номер і назву своєї роти (батальйону) необхідно прос­тавити після нанесення всієї обстановки за роту (батальйон). Напис розмі­щують напроти середини фронту підрозділу на вільному місці на відстані від нього приблизно на 2/3 глибини бойового порядку. Написи слід розташову­вати так, щоб вони не перетинались з лініями, тактичними умовними знаками.

Мінімальну висоту напису (рядкових літер) для найнижчої військової лан­ки, що відображається на карті масштабу 1:50 000, повинна дорівнювати 2 мм.

З підвищенням військової одиниці на одну ланку розмір напису збіль­шують на 2 мм. Наприклад, якщо нижча військова одиниця, що відобра­жається на карті, – взвод, то висота напису взводу буде становити 2 мм, ро­ти – 4 мм, батальйону – 6 мм, полку – 8 мм.

Величина пояснювальних написів повинна дорівнювати 2-3 мм. На карті масштабу 1:25 000 написи збільшують, а на карті масштабу 1:100 000 змен­шують в 1,5 раза.

При зазначеній нумерації і належності підрозділів, наприклад 1 мв 2 мр, 4 мр 2 мб, величина цифр і літер повинна бути однаковою для взводу і роти (в першому прикладі) і для роти і батальйону (в другому прикладі). Величина літер і цифр у даному випадку залежить від значення військової одиниці, що стоїть першою.

Використання робочої карти при постановці бойових завдань і до­по­ві­дях. При постановці бойових завдань, доповідях, відпрацюванні донесень та інших документів за картою необхідно, з метою одноманітності, чіткості викладення різноманітних даних і забезпечення кращого взаємо­розуміння, дотримуватись певних правил. Під час доведення до їх завдань чи заслуховування підлеглих на місцевості карта повинна бути з орієнто­ваною, щоб можна було зіставити її з місцевістю.

Власні назви населених пунктів, рік, озер, лісів та інших об'єктів місцевості вказують точно за картою, не змінюючи їх. Наприклад: "Наступати в напрямку Іванівки". Береги річок, озер, галявин лісів, окраїн населених пунктів називають за сторонами горизонту. Наприклад: північний берег річки Нара, західна галявина лісу "Сосновий". Береги річок можна також називати за напрямком течії річки: правий чи лівий.

Для забезпечення пошуку об'єктів на карті слід вказати квадрат координатної сітки, в якому знаходиться об'єкт, наприклад: квадрат 6084, висота з відміткою 106,8 – при усній доповіді; вис. з відм. 106,8 (6084) – в письмовому документі.

Рубежі, райони зосере­дження (розташування) чи дій вказують за орієнтирами, які визначають їхнє положення. При цьому райони своїх під­розділів вказують трьома пунк­­тами, перераховуючи їх проти ходу годинникової стріл­ки. Першим називають пункт, розташований праворуч на передньому краї (рис. 2.70). Ру­бежі та лінійні ділянки вка­зують не менше ніж двома пунк­тами, починаючи з пра­вого флангу.

Райони та рубежі, які зай­має противник, вказують за ходом годинникової стрілки, починаючи з найближчого пункту, розташо­ваного пра­во­руч, якщо умовно поста­вити себе обличчям до про­тив­ника (рис. 2.71). Якщо пункт не знаходиться в заданому райо­ні, його називають лише для позначення цього району. Перш ніж назвати такий пункт, слід вказати: виключно – при усній доповіді, (викл.) – в письмовому документі. Наприклад, район оборони: вис. 104,4 (3488), міст (3388), (викл.) Єсіно.

Розмежувальні лінії вказують не менше ніж трьома пунктами, один з яких повинен бути на передньому краї. Першою називають розмежувальну лінію праворуч. У наступі розмежувальні лінії вказують на глибину бойового завдання; в обороні: в сторону противника – на максимальну досяжність своїх вогневих засобів, у бік своїх військ – на глибину бойового порядку.

Коли частина місцевих предметів, по яких наносять розмежувальні лінії, не входить у смугу дій, то в усній постановці завдань перед такими пунктами вказується “виключно”, а в письмових бойових документах скорочено пишеть­ся “викл”.

Наприклад, при постановці завдання 1 мб ліва розмежувальна лінія для нього може бути вказана так (рис.2.72): Ольгино, (викл.) відм. 32,7, Мирово. У даному прикладі відм. 32,7 не входить у смугу дій 1 мб.

Отже, прийнято вважати, що для підрозділу, якому ста­виться завдання, або для під­розділу, командир якого ого­лошує бойовий наказ, пункти місцевості, вказані без обмови, входять у смугу дій, а з обмо­вою “виключно” — не вхо­дять.

Напрямок наступу зазначають декількома пунктами на всю глибину бойового завдання, перераховуючи їх від переднього краю (рубежу переходу в атаку, рубежу введення в бій).

Маршрут руху вказують декількома пунктами: перший – вихідний пункт (рубіж), звідки підрозділ висувається, далі найбільш важливі пункти, через які проходить маршрут (пункти, рубежі регулювання), останній – у районі зосередження чи на рубежі переходу в атаку.

Зони радіоактивного зараження показують послідовними назвами меж помірного, сильного, небезпечного і надзвичайно небезпечного зараження, перераховуючи пункти проти ходу годинникової стрілки, починаючи від району вибуху. Ділянки місцевості, що піддались хімічному чи бактеріоло­гічному (біологічному) зараженню, вказують шляхом перерахування пунктів на межі ділянки проти ходу годинникової стрілки.

 

 


 

Картографічні умовні знаки

Квартали в населених пунктах

 

Квартали в населених пунктах

 

Квартали з переважанням вогнетривких споруд

 

Квартали з переважанням невогнетривких споруд

 

 

Квартали зруйновані та напівзруйновані

 

 

Окремо розміщені:

а) подвір’я; б) будівлі

 

Населений пункт Соколово 45 будинків (підкреслена назва населеного пункту стосується і до найближчої станції або річкової пристані)

 

 


Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 654; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!