ПРИЗНАЧЕННЯ І КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ТОПОГРАФІЧНИХ КАРТ.



Тернопільський національний економічний університет

Центр підготовки офіцерів запасу

Методичний посібник з дисципліни

Військова топографія

Тернопіль 2007

 

                                                Зміст

 

 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ___________________________________________3                                                         

Розділ 1 ___________________________________________________________4

ТОПОГРАФІЧНІ КАРТИ. ПРИЗНАЧЕННЯ І КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ТОПОГРАФІЧНИХ КАРТ.  __________________________________________4

РОЗГРАФЛЕН НЯ І НОМЕНКЛАТУРА ТОПОГРАФІЧНИХ КАРТ _______6                                                     

МАСШТАБИКАРТ__________________________________________________8                                                                                                 ЗОБРАЖЕННЯ МІСЦЕВИХ ПРЕДМЕТІВ І РЕЛЬЄФУ НА

ТОПОГРАФІЧНИХКАРТАХ_________________________________________10                                                              ВИВЧЕННЯ ЗА КАРТОЮ УМОВ СПОСТЕРЕЖЕННЯ, МАСКУВАННЯ І ЗАХИСНИХ ЯКОСТЕЙ МІСЦЕВОСТІ. ПРАВИЛА НАНЕСЕННЯ НА КАРТУ                  ОРІЄНТИРІВ ТА ІНШИХ ОБ'ЄКТІВ                                                  22                                                  ОРІЄНТУВАННЯ НА МІСЦЕВОСТІ ЗА КАРТОЮ                              28  Особливості орієнтування в різних умовах місцевості______________37                                               

 Розділ 2___________________________________________________________40

ВЕДЕННЯ РОБОЧОЇ КАРТИ.ПРИЗНАЧЕННЯ РОБОЧОЇ КАРТИ ТА  ВИМОГИ ДО НЕЇ .__________________________________________________40

ПІДГОТОВКА КАРТИ ДО РОБОТИ___________________________________41

ВИЗНАЧЕННЯ ВІДСТАНІ, АЗИМУТІВ ТА КООРДИНАТ ОБ'ЄКТІВ ЗА КАРТОЮ__________________________________________________________43

ВИЗНАЧЕННЯ КООРДИНАТ ОБ'ЄКТІВ за КАРТою___________________45

Розділ 3___________________________________________________54                                            

Визначення дирекційних кутів та азимутів______________________54

ОРІЄНТУВАННЯ НА МІСЦЕВОСТІ БЕЗ КАРТИ_______________________55         Розділ 4 ___________________________________________________________68

ОСНОВНІ ПРАВИЛА ВЕДЕННЯ РОБОЧОЇ КАРТИ_____________________68

картографічні умовні знаки___________________________________78

 

 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Бойові дії можуть розгортатися на будь-якій місцевості, в будь-яку пору року і за будь-якої погоди. Загальні вказівки щодо дій військ у різних умовах місцевості викладено в статутах і настановах. Але статутні документи не мо­жуть детально характеризувати всі різновиди місцевості та властивості кожної з них, які командири (начальники) повинні враховувати під час орга­нізації та ведення бойових дій. Приступаючи до їх вивчення, необхідно усвідомити зміст деяких термінів і понять, які будуть застосовуватися в подальшому.

Місцевість– частина земної поверхні з усіма її елементами: рельєфом, грунтами, водами, мережею доріг, населеними пунктами, рослинністю й іншими об'єктами. У військовій справі під поняттям "місцевість" мається на увазі будь-яка ділянка земної поверхні з усіма її елементами, де будуть проводитися бойові дії. Характер місцевості визначається формою рельєфу і наявністю розташованих на ній місцевих предметів (об'єктів).

Рельєфом місцевості називають сукупність різних нерівностей на земній поверхні. Усі об'єкти місцевості, які створені природою чи працею людини (грунтово-рослинний покрив, гідрографія, мережа доріг, населені пункти, окремі місцеві предмети-орієнтири тощо), належать до місцевих предметів. Рельєф і місцеві предмети є топографічними елементами місцевості.

 

Тактичні властивості місцевості

Топографічні елементи місцевості можуть суттєво впливати на виконання бойового завдання підрозділу з урахуванням його озброєння, пори року і часу доби, а також метеорологічних умов і характеру дій противника. Місцевість може сприяти успіху бойових дій підрозділів і послаблювати дії противника, але не сама по собі, а лише в тому випадку, якщо командир док­ладно її оцінить і вміло використає в конкретних бойових умовах.

Особливості місцевості, які певним чином впливають на основні сторони бойової діяльності військ, називають тактичними властивостями місце­вості.        До основних із них належать:

1. прохідність місцевості,

2. захисні власти­вості місцевості,

3. умови орієнтування,

4. умови спостереження,

5. умови маску­вання,

6. умови ведення вогню ,

7. умови інженерного обладнання місцевості.

Прохідність – властивість місцевості, яка сприяє або перешкоджає пересуванню військ. Суттєво впливають на неї мережа доріг, рельєф міс­цевості, гідрографія, грунтово-рослинний покрив, а також сезонні й погодні явища.

Захисні властивості місцевості послаблюють дію ЗМУ і звичайної зброї. Правильне їх визначення і використання полегшують організацію за­хисту особового складу і бойової техніки від ураження різними видами зброї.

На захисні властивості місцевості істотно впливають рельєф і рослинний покрив, наявність населених пунктів із кам'яними і залізобетонними будовами та підземними спорудами, характер грунту.

Умови орієнтування – властивості місцевості, які сприяють визначенню свого місцезнаходження і потрібного напрямку руху відносно сторін горизонту, навколишніх об'єктів, а також стосовно розташування своїх військ і військ противника. Вони визначаються наявністю на місцевості характерних форм рельєфу і місцевих предметів-орієнтирів.

Умови спостереження – властивості місцевості, які сприяють отриманню відомостей про противника. Вони визначаються ступенем проглядання навколишньої місцевості, дальністю огляду і залежать від характеру рельєфу, рослинного покриву, наявності населених пунктів та інших об'єктів, які перешкоджають огляду місцевості.

Умови маскування – властивості місцевості, які дозволяють приховати від противника розташування і пересування особового складу та бойової техніки. Вони визначаються наявністю природних схованок (сховищ), які утворюються формами рельєфу, рослинним покривом, населеними пунктами та іншими місцевими предметами, а також загальним характером, кольором і плямистістю місцевості (чим різноманітніша кольорова гамма, тим кращі умови маскування).

Умови ведення вогню – властивості місцевості, які забезпечують зручне і приховане від спостереження противником розташування вогневих засобів, ведення точного вогню з усіх видів зброї і корегування стрільби. Вони зале­жать від характеру рельєфу, рослинного покриву, наявності шляхів, населених пунктів та інших місцевих предметів.

Умови інженерного обладнання місцевості – властивості місцевості, які впливають на обсяг, характер і швидкість робіт з її обладнання і залежать від типу грунтів, рівня ґрунтових вод, наявності будівельних матеріалів, а також від характеру природних і штучних сховищ та перешкод.

 

                                          Розділ 1

ТОПОГРАФІЧНІ КАРТИ

ПРИЗНАЧЕННЯ І КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ТОПОГРАФІЧНИХ КАРТ.

Зміст поняття “карта” й особливості картографічного зображення зем­ної по­верхні.

Картоюназивають зменшене узагальнене відображення поверхні Землі на площі, яке виконано за певним математичним законом та яке показує роз­ташування, сполучення і зв'язок природних явищ. Сукупність показаних на карті елементів і об'єктів місцевості та надані про них відомості є змістом карти.

Від інших способів передачі відомостей про місцевість карта відрізняється математичним законом побудови, який полягає у використанні визначеного масштабу картографічної проекції та включає перехід від фізичної поверхні до математичної; відбором і узагальненням її змісту, які зумовлені призна­ченням карти, її масштабом і особливостями території, що картографується; відображенням усіх об'єктів і явищ за допомогою умовних позначень.

Суттєвими особливостями карти є її:

· наочність,

· вимірність

· інформатив­ність.

 Під наочністюкарти розуміють можливість зорового сприйняття прос­торових форм, розмірів і розташування відображених об'єктів.

 Вимір­ність– важлива властивість карти, яка тісно пов'язана з математичною осно­­вою і забезпечує можливість з точністю, яка допустима масштабом кар­ти, виз­начати координати, розміри та розташування об'єктів на місцевості.

 Інфор­мативність– здатність містити в собі відомості про відображені об'єк­ти або явища.

Різновиди карт.

 

Усі карти, які відображають поверхню Землі, назива­ються географічними. За своїм змістом вони поділяються на загальногео­г­рафічні та тематичні.

До загальногеографічних відносять географічні карти, на яких відображається сукупність основних елементів місцевості без виділен­ня будь-яких із них, і топографічні карти, які містять у собі докладні ві­до­мості про міс­цезнаходження об'єктів на земній поверхні. Зміст тематич­них карт відображає конкретну тематику (геологічні, аеронавігаційні, морські та ін.).

Геометрична сутність відображення земної поверхні на карті. Як відо­мо, географічне положення точки земної поверхні визначається її координатами. Тому математичним завданням побудови картографічного відображення є проектування на площину (карту) кулеподібної поверхні Зем­лі при дот­риманні відповідності між координатами точок на земній поверхні та координатами їх відображення на карті. Таке проектування вимагає знань про форму та розміри Землі. Говорячи про форму (фігуру) Землі, мають на ува­зі не фізичну її поверхню, яка є складним сполученням височин і низин, гір і долин, а деяку умовну поверхню середнього рівня Сві­то­вого океану в спокійному стані, яка неначе покриває всю нашу планету і перпендикулярна в будь-якій точці до напрямку прямовисної лінії (напрямку сили тяжіння). Таку поверхню називають рівневою. Фігуру Землі, яка утво­рена рівневою поверхнею, називають геоїдом, вона наближена до поверхні еліпсоїда обертання з невеликим стисненням за напрямком малої осі. Еліпсоїд, який характеризує фігуру і розміри Землі, називають земним еліпсоїдом.

При розв'язуванні окремих практичних задач, коли не потрібна висока точ­ність, фігуру Землі приймають за кулю, поверхня якої (близько 510 млн кв. км) дорівнює поверхні еліпсоїда визначених розмірів. Радіус такої кулі, який вираховували за елементами еліпсоїда Красовського, дорівнює 6 371 116 м, або 6371 км.

Відображаючи фізичну поверхню Землі на карті (площині), її спочатку проек­тують прямовисними лініями на рівневу поверхню, а потім уже за визна­ченими правилами це зображення розгортають на площині.

Для вирішення господарських завдань і завдань обороноздатності держави в мирний і воєнний часи створюють державні топографічні карти та військово-топографічні карти. Ці карти відрізняються між собою за змістом та офор­мленням.

Зміст топографічних карт повинен бути:

·  повним,

·  достовірним

·  точним.

Повнотазмісту карт означає, що на них повинні бути відображені всі типові риси та характерні топографічні елементи, які відображають, першу за все, тактичні властивості місцевості згідно з масштабом карти та її призначенням.

Достовірністькарти означає, що зміст карти повинен знаходитися в повній відповідності з місцевістю на рік її видання.

Точністькарти (ступінь відповідності місцезнаходження точок на карті, їхньому місцезнаходженню в дійсності) означає, що відображені на ній топографічні елементи місцевості повинні зберігати точність свого місця зна­ходження, геометричну подібність і розміри згідно з масштабом карти та її призначенням.

На топографічних картах відображають опорні геодезичні пункти, гід­рографію і гідротехнічні споруди, населені пункти, промислові, господарські та інші об'єкти, шляхову мережу, рельєф суші, рослинний покрив, грунти, кордони. Докладність відображення відомостей про місцевість залежить від масштабу карти.

 


Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 402; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!