Характерною особливістю методичних рекомендацій є те, що в них викладено фундаментальні питання економічної діагностики.



У результаті вивчення дисципліни студент повинен знати:

– види і зміст економічної діагностики;

– методи управлінської діагностики, фінансової діагностики, діагностики виробничого потенціалу;

– особливості організації й техніки оцінювання ринкової вартості підприємства та діагностики його майна відповідно до норм чинного законодавства;

– методику визначення конкурентоспроможності підприємства і його продукції на ринку;

– ефективність системи економічної безпеки та корпоративної культури підприємства.

 

У результаті вивчення дисципліни студент повинен уміти:

– проводити діагностику конкурентного середовища підприємства;

– вибирати й оцінювати стратегічну позицію підприємства на ринку і ступінь її привабливості;

– оцінювати стратегічне протистояння підприємств-конкурентів з використанням SWOT-аналізу та PIMS-аналізу;

– оцінювати конкурентоспроможність підприємства на ринку з використанням аналітичного та графічного методу;

– визначати чинники впливу на конкурентоспроможність підприєм-ства;

– оцінювати конкурентоспроможність продукції підприємства, чинники її формування та обґрунтовувати напрями її досягнення;

– оцінювати майно підприємства, зокрема розмір статутного фонду акціонерного товариства, що створюється в процесі приватизації;

– оцінювати цілісні майнові комплекси;

– аналізувати ефективність моделі управління підприємством;

– діагностувати загрозу банкрутства підприємству та обґрунтовувати систему заходів щодо запобігання, нейтралізації й подолання кризових явищ;

– обґрунтовувати ефективність виробничої програми підприємства та її ресурсне забезпечення;

– оцінювати ефективність виробничого потенціалу підприємства;

– аналізувати фінансові проблеми діяльності підприємства;

– здійснювати фінансову діагностику підприємства з використанням формалізованих та неформалізованих методів;

– аналізувати рівень економічної безпеки підприємства і визначати можливі ризики з метою їх ефективного управління;

– оцінювати корпоративну культуру на підприємстві та чинників, які впливають на її формування.


Тема1. Предмет, методи, сутність та завдання

Економічної діагностики

 

Економічна діагностика: сутність, класифікація за ознаками

 

Забезпечення ефективного управління в умовах ринку є складною проблемою, оскільки знаходячись і функціонуючи в динамічному середовищі, підприємство випробує на собі вплив багатьох, не завжди передбачуваних факторів.

Проте проведення аналізу, що розкриває загальні недоліки в роботі підприємства, не завжди дає можливість досить точно й об'єктивно встановити конкретні причини виникнення різних негативних явищ, які знижують ефективність діяльності підприємства, а, отже, не завжди дозволяє визначити, які конкретні заходи необхідно вжити керівникам для забезпечення сталої, ефективної роботи підприємства.

Економічна діагностика спрямована на оцінку стану економічних об'єктів в умовах неповної інформації, дозволяє виявити проблеми розвитку підприємства, на їх підставі вибрати показники, які найбільш повно описують ситуацію, розглянути їхній взаємний вплив, встановити "вузькі місця", зафіксувати резерви, визначити перспективні шляхи їх вирішення та розробити заходи з усунення несприятливих ситуацій.

Результати діагностики й запропоновані за ними рекомендації повинні допомогти керівництву в практичній розробці гнучкої стратегії розвитку підприємства, покликаної підвищити його адаптаційну здатність і стійкість щодо мінливих впливів зовнішнього середовища.

Важливість питань, що розглядаються навчальною дисципліною «Економічна діагностика», полягає в тому, що майбутньому економісту для прийняття оптимальних рішень треба знати основні принципи проведення діагностичного дослідження, сутність процедур оцінки, їх різноманітність, складність і вплив на ефективність діяльності підприємства.

Термін «діагностика» запозичений з медицини. Слово «діагноз» (від грецького «diagnosis») означає розпізнавання, визначення, тобто процес дослідження об'єкта діагнозу з метою одержання результату - діагнозу - висновку про стан об'єкта.

Об'єктом діагностики можуть бути [11, 14, 22, 29]: підприємство в цілому як виробничо-економічна система, її елементи; функціонування окремих підрозділів, виробничі функції, види діяльності, та ін.

Діагностичний аналіз — визначення об'єктивного стану обраних параметрів у діяльності підприємства щодо відповідності поставленим цілям і завданням, вивчення відхилень від нормального стану об'єкта діагностування, причин цих відхилень, тривалості їх протікання, їх інтерпретація для формування висновків і рекомендацій.

Економічна діагностика близька до економічного аналізу, але це не те саме. Вони розрізняються за цілями, завданнями, інструментарієм. Аналіз встановлює кількісне значення параметрів, виявляє відхилення різних параметрів від норми. Діагностика, яка орієнтована на пізнання економічних протиріч, основну увагу приділяє інтерпретації тих або інших економічних результатів діяльності підприємства.

Процес діагностування, безумовно, містить у собі процедури аналізу. При цьому його основними завданнями є:

- вивчення і оцінка стану об'єкта в умовах обмеженої інформації; визначення відхилень від нормального або оптимального стану об'єкта дослідження. Слід звернути увагу на те, що поняття «оптимальний стан» і «нормальний стан» є різними за економічним змістом;

- дослідження причин цих відхилень та виявлення причинно-наслідкових зв'язків між показниками;

- інтерпретація параметрів, процесів і тенденцій, що відбуваються;

- підготовка коригувальних рішень щодо оптимізації діяльності об'єкта (окремих його елементів) та способів реалізації цих заходів;

- розробка й адаптація інструментарію діагностики для проведення досліджень.

Залежно від масштабів, цілей і напрямків діагностичного аналізу, а також доступної інформації про проблемні області діяльності, доцільно проводити:

- діагностичний експрес-аналіз;

- комплексний діагностичний аналіз;

- діагностичний аналіз функціональних напрямків (підсистем управління);

- діагностичний аналіз прикладних питань;

- діагностику проблемних зон;

- діагностику в проекті організаційного розвитку.

Найчастіше для проведення оцінки результатів або стану підприємства застосовують наступні види діагностики:

- Експрес-діагностика - коротке дослідження різних аспектів діяльності підприємства з метою виявлення проблемних областей і одержання попередніх оцінок поточного стану. Експрес-діагностика є первісним етапом перетворень, проведених із залученням сторонніх консультантів, допомагає виробити єдине бачення керівництвом і зовнішніми консультантами поточного стану й проблем підприємства.

- Детальна (комплексна) діагностика - докладне аналітичне дослідження, що дає глибоке розуміння поточної ситуації, є основою для розробки як стратегії перетворень у розглянутих сферах діяльності, так і переліку конкретних заходів для досягнення запланованих результатів. Така діагностика може проводитися за всіма аспектами діяльності або сфокусуватися на якому-небудь одному чи декількох напрямках. Комплексна діагностика необхідна, коли існуюча (або відсутня) на підприємстві система моніторингу поточної діяльності не дозволяє визначити основні проблеми, причини їх виникнення, послідовність їх розв'язання. Проте навіть коли області перетворень очевидні й чітко окреслені, бажано, щоб за іншими (суміжними) напрямками була проведена експрес-діагностика. Це забезпечить сумісність перетворень, проведених в одній сфері зі сформованою практикою господарювання в інших сферах.

 

 


Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 249; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!