РОЗДІЛ 6. ЗАХИСТ І ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ



До захисту допускаються студенти, які в повному обсязі виконали завдання курсової роботи і мають рецензію керівника, що є основою для оцінювання роботи.

Курсова робота здається керівнику для перевірки та рецензування за три тижні до запланованого захисту курсових робіт. Не пізніше ніж за 10 днів до захисту рецензована курсова робота подається керівнику.

Комісія із захисту курсової роботи у визначений термін заслуховує повідомлення студентів основних положень курсової роботи (до 10 хвилин), після чого студент дає відповіді на запитання членів комісії (загалом захист курсової роботи не може перевищувати 20 хвилин).

Під час оцінювання курсових робіт враховуються відповідність змісту курсової роботи темі, меті і завданням, що визначались у вступі, новизна теми, якість оформлення курсової роботи.

 

Критерії оцінювання курсової роботи

Оцінку "відмінно" отримує студент, робота якого оформлена відповідно до вимог; зміст курсової роботи в повному обсязі відповідає темі та визначеній меті; у роботі містяться елементи наукового пошуку в теоретичному аспекті на основі опрацювання достатньої кількості наукової літератури; практичний результат обраної теми свідчить про вміння студента систематизувати зібраний матеріал, робити висновки про позитивні і негативні моменти; студент вільно володіє спеціальними термінами, не робить граматичних помилок.

    Оцінку "добре" отримує студент робота якого оформлена відповідно до вимог; зміст курсової роботи в повному обсязі відповідає темі та визначеній меті, але є незначні недоліки методичного або стилістичного характеру. У час захисту студент дає правильні відповіді, але недостатньо аргументовані.

    Оцінку "задовільно" отримує студент, курсова робота якого розкриває теоретичні питання недостатньо повно, містить мало документів наукового дослідження, аналіз зроблено поверхово; висновки аргументовано недостатньо переконливо, робота оформлена неохайно.

    Оцінку "незадовільно" виставляють студенту, якщо курсова робота виконана не в повному обсязі та з відхиленнями від завдання; оформлена без врахування встановлених вимог; мають місце суттєві помилки, які є причиною повернення курсової роботи на доопрацювання; студент слабо володіє мовою викладу матеріалу.

 

 


Додаток А

Головне управління освіти і науки

Київської обласної державної адміністрації

Комунальний заклад

«Білоцерківський гуманітарно-педагогічний коледж»

(лише тут міжрядковий інтервал одинарний)

 

 

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ

АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

(Лише у назві  розмір шрифту  16 pt)

 

 
Курсова робота з методики навчання іноземної мови студентки 4 курсу групи 42 ПО (а) Демчук Аліни Олегівни Керівник: Шишко Оксана Ананіївна, викладач-методист

 


Біла Церква – 2012


Додаток Б

Зразок змісту курсової роботи

ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………………….……….. 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ШЛЯХІВ АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ……………………....   5
1.1.  Особливості пізнавальних процесів молодших школярів ………. 5
1.2. Пізнавальна активність молодших школярів як об'єкт дослідження науковців та педагогів-практиків. ………………….……   11
РОЗДІЛ 2. ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ………………………………………………..…………………     18
2.1. Різноманітність форм роботи на уроці іноземної мови як засіб підвищення активності учнів …………………………………………...   18
2.2.  Використання мультимедійних засобів навчання ……………….. 24
2.3. Дидактичні ігри та драматизація як прийоми активізації пізнавальної діяльності на уроках іноземної мови у початковій школі………………………………………………………………………     27
ВИСНОВКИ……………………………………………………………… 31
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………….........… 34
ДОДАТКИ……………………………………………………………...… 35

 

 


Додаток В

Зразок вступу до курсової роботи на тему:

"Педагогічні умови активізації пізнавальної активності молодших школярів на уроках іноземної мови"

 

ВСТУП

 

У молодшому шкільному віці діти мають у своєму розпорядженні значні резерви розвитку. Але перш ніж використовувати наявні резерви, необхідно активізувати пізнавальні можливості учнів. Зі вступом дитини до школи під впливом навчання починається перебудова всіх її пізнавальних процесів, надбання нею якостей, властивих дорослим людям. Це пов'язано з тим, що діти включаються в новий для них вид діяльності і систему міжособових відносин, що вимагає від них наявності нових якостей та загальної пізнавальної активності. Загальними характеристиками всіх пізнавальних процесів дитини повинні стати їх довільність, продуктивність і стійкість [17,12]. На уроках дитині з перших днів навчання необхідно протягом тривалого часу зберігати підвищену увагу, бути досить посидючою, сприймати і добре запам'ятовувати все те, про що говорить вчитель. Психологами доведено, що діти в початкових класах цілком здатні засвоювати і складніший матеріал, ніж той, який визначається діючою програмою, якщо тільки їх правильно навчати. Проте для того, щоб уміло використовувати резерви, що є у дитини, необхідно вирішити заздалегідь два важливих завдання. Перше з них полягає в тому, щоб якнайшвидше адаптувати дітей до роботи в школі і вдома, навчити їх учитися, не витрачаючи зайвих фізичних зусиль, бути уважними, посидючими. Друге завдання виникає у зв'язку з тим, що багато дітей приходять до школи не тільки не підготовленими до нової для них соціально-психологічної ролі, але й із значними індивідуальними відмінностями в мотивації, знаннях, уміннях і навичках, що їх навчання для одних є дуже легкою, нецікавою справою, для інших надзвичайно важкою (і, внаслідок цього, також нецікавою) і лише для третіх, які не завжди складають більшість, відповідною їх здібностям. Виникає потреба у створенні умов, які б забезпечували усім категоріям учнів посильний та розвивальний рівень пізнання необхідних знань, умінь та навичок [11, 245].

Ще одна проблема полягає в тому, що поглиблена і продуктивна розумова робота вимагає від дітей посидючості, організованості, витривалості, швидкої реакції на поставлену вимогу, стримує вияв емоцій і регуляцію природною руховою активністю, а в початкових класах це вміють робити далеко не всі діти. Багато хто з них швидко втомлюється, втрачає інтерес до роботи, стає пасивним. Для вирішення цих та інших проблем великого значення набуває створення умов для активізації пізнавальної діяльності молодших школярів.

Дослідження Гальперіна П.Я. [6], Давидова В.В. [7], Рєпкіна В.В. [16], Савченко О.Я. [17] (структура процесу навчання як виду пізнавальної діяльності), Бібік Н.М. [3] (формування пізнавальних інтересів учнів в процесі навчання), Проскура О.В. [14], Коробко С.Л. [10] (контрольно-оцінний компонент пізнавальної діяльності) становлять теоретико-методологічну основу дослідження та демонструють необхідність подальшого вивчення окреслених проблем [13,16].

Викладене вище зумовлює вибір теми дослідження.

Об'єктом дослідженнякурсової роботи є пізнавальна активність молодших школярів.

Предмет дослідження – педагогічні умови активізації пізнавальної діяльності учнів початкової школи на уроці іноземної мови.

 Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні педагогічних умов активізації пізнавальної активності молодших школярів, методики реалізації цих умов в процесі вивчення іноземної мови у початковій школі.

Об'єкт, предмет та мета дослідження обумовили такі завдання:

1. На основі аналізу наукової літератури визначити психологічні особливості пізнавальної активності молодших школярів.

2. Розкрити сутність методичних аспектів розвитку пізнавальної активності молодших школярів, що висвітлюються у сучасних періодичних виданнях.

3. Визначити та структурувати основні педагогічні умови, що сприяють розвитку пізнавальної активності молодших школярів.

4. Описати методику використання форм роботи вчителя іноземної мови у початкових класах, що реалізують визначені педагогічні умови.

Методи дослідження:

- теоретичні: аналіз наукової, психолого-педагогічної, методичної літератури з обраної проблеми, індукція та дедукція, порівняння, класифікація, абстрагування, конкретизація, систематизація, узагальнення.

- емпіричні: педагогічне спостереження; усне опитування: бесіда, інтерв’ю; письмове опитування: анкетування, тестування, рейтинг; педагогічний експеримент, узагальнення незалежних характеристик, аналіз документів і продуктів діяльності, узагальнення передового педагогічного досвіду.

Структура курсової роботи.Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг курсової роботи 34 сторінки, основної частини – 29 сторінок. До основного тексту введено 5 таблиць, 3 схеми та 4 діаграми. Для розкриття змісту викладених теоретичних положень та методичних аспектів роботи запропоновано 9 додатків загальним обсягом 14 сторінок.

 


 Додаток Г


Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 189; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!