Гальмування в центральній нервовій системі
Гальмування – процес, що характеризується послабленням або припиненням якоїсь діяльності. На відміну від збудження, що проявляється у двох формах (локальне потенціалу і потенціалу дії), гальмування розвивається тільки у формі локального процесу і завжди пов’язане з дією специфічних і гальмівних нейронів і гальмівних медіаторів.
Явище гальмування відкрито в 40-х роках XIX сторіччя братами Вебер, що досліджували дію блукаючого нерва на серце.
Периферичне гальмування виникає у нервово – м’язових або нервово – залозистих поєднаннях, а центральне – у структурах ЦНС.
Центральне гальмування було відкрито в 1862 році И.М. Сєченовим. У 1970 році Гольц відзначив, що гальмування можливо в результаті взаємодії двох збуджувальних процесів у центральній нервовій системі.
Гальмування можна класифікувати в такий спосіб.
Гальмування
| Первинне
| Вторинне | ||
| Пресинаптичне | Постсинаптичне | Песимальне | |
| Поступальне | Зворотне | Парабіотичне | |
|
| Гальмування вслід за збудженням | ||
Реципрокне гальмування між флексорами і екстензорами.
Первинне гальмування є результатом активації спеціальних тормозних нейронів.
Первинне гальмування здійснюється через спеціальні нервові клітини в центральній нервовій системі – клітини Реншоу в спинному мозку, клітини Пуркин’є в мозочку і т.д. тобто є результатом активації спеціальних гальмівних нейронів.
|
|
|
Пресинаптичне гальмування виникає при зменшенні або зупиненні вивільненні медіатора з пресинаптичних нервових закінчень, що контактують з даною клітиною. Пресинаптичне гальмування є механізмом, що виділяє більш сильні аферентні імпульси.
Постсинаптичне гальмування відкрив Дж. Екклс (1951) у центрах згиначів і розгиначів. Зворотне (антідромне) придушується стрихніном і правцевим токсином. Як зворотне так і поступальне гальмування впливає на збуджуваність нейронів. Постсинаптичне гальмування виникає внаслідок зниження збудливості соми і дендритів нейрона. Виникає на постсинаптичній мембрані тормозного синапса у результаті утворення гіперполяризації у результаті виникнення збуджуючого постсинаптичного потенціалу і ПД на постсинаптичній мембрані збуджуючого синапсу. Гіперполяризація відбувається тому, що у закінченнях тормозного нейрона виділяється тормозний медіатор, який, проходячи через пресинаптичну мембрану і синаптичну щілину відкриває канали, через які проходять іони К+ і Сl- , а іони Na+ не можуть. Перехід К+ назовні, а Сl- всередину клітини призводить до збільшення (+) заряду на зовнішній стороні мембрани і (-) – на внутрішній.
|
|
|
Поступальне – розподіляє процеси збудження і гальмування між нервовими центрами
Зворотне – гальмування мотонейронів у спинному мозку, клітини Реншоу, оберігає нейрони від їх надмірного збудження.
Вторинне гальмування здійснюється без участі спеціальних тормозних структур, у тих самих нейронах, що і збудження.
Песимальне гальмування відкрите Н.Е. Введенським у 1886 - 1901 роках.
Виникає у тих нервових структурах, до яких підходять часті і сильні імпульси, що перевищують функціональні можливості і лабільність. Частіше всього в синапсах. (наприклад, гальмування центра вдиху, коли вдих досяг максимуму).
Парабіотичне – розвивається при патологічних станах, коли лабільність структур ЦНС знижується, або відбувається дуже масивне одночасне збудження великої кількості аферентних шляхів при травматичному Шоке.
Гальмування слідом за збудженням.Розвивається в нейронах після закінчення збудження у результаті сильної слідовоїгіперполяризації мембрани. Збудження постсинаптичного потенціалу недостатнє для досягнення критичного рівня деполяризації мембрани і ПД не виникає.
Спеціальна фізіологія центральної нервової системи
Структура і функції спинного мозку
|
|
|
Спинний мозок філогенетично найбільше древній відділ мозку. Він виконує такі функції
1. Рефлекторну
2. Провідникову.
Рефлекторна функція спинного мозку забезпечується центрами, що знаходяться в спинному мозку. У першу чергу це центри, що регулюють збудження м'язів голови, шиї, тулуби і конечностей. У районі 3 – 5 шийних хребців знаходиться центр, що забезпечує скорочення діафрагми, у крижовому – центри дефекації й і сечостатевих органів.
Для спинного мозку характерно метамерна будова.
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 116; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!