Про порядок стажування у державних органах
Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 грудня 1994 р. № 804
1. З метою набуття практичного досвіду, перевірки професійного рівня і ділових якостей працівників, які претендують на посаду державного службовця, може проводитися їх стажування у відповідному державному органі терміном до двох місяців.
Стажування можуть проходити як особи, що вперше претендують на посаду державного службовця, так і державні службовці, які бажають зайняти більш високу посаду.
2. Відбір кандидата на стажування проводиться з ініціативи органу, де має відбуватись стажування. При цьому необхідна письмова заява самого стажиста та да відповідних керівників за місцями його стажування та основної роботи.
Працівники, які досягли пенсійного віку, до стажування не залучаються.
3. Зарахування на стажування, терміни та зміни порядку його проходження оформлюються наказом керівника державного органу, де проводиться стажування.
Під час проходження стажування працівник повинен додержуватись правил внутрішнього трудового розпорядку державного органу, де він проходить стажування.
4. Стажування пpaцiвникa проводиться з відривом від основної роботи. За працівником, направленим на стажування, зберігається його посада та заробітна ата за основним місцем роботи з подальшим урахуванням змін розміру мінімальної робітної плати відповідно до чинного законодавства.
|
|
|
Стажисту за основним місцем роботи відшкодовуються також витрати на проїзд до місця стажування і назад, добові за час знаходження в дорозі та найом житла.
Витрати, пов'язані з стажуванням спеціаліста, вiдшкoдoвуються підприємствам, установам і організаціям державним органом, який запросив cпeціалicтa на стажування, за рахунок коштів, передбачених на утримання цього органу. Державний орган провадить витрати на зазначені цілі за рахунок коштів, призначених на інші видатки.
5. На період стажування в державному органі за стажистом закріплюється державний службовець, відповідальний за стажування.
Зміст стажування визначається індивідуальним планом, що затверджується керівником структурного підрозділу органу, де проводиться стажування.
6. Стажист за час проходження стажування повинен виконати індивідуальний план стажування. Після закінчення стажування стажист подає керівництву державного органу доповідну записку про стажування з висновками керівника структурного розділу щодо можливості використання стажиста на державній службі, а за основним місцем роботи - стислий письмовий звіт .
7. За результатами стажування у державному органі стажисту видається довідка для подання за основним місцем роботи.
|
|
|
8. Особа (не державний слyжбoвeць), яка після успішного закінчення стажування виявила бажання працювати у даному державному органі, проходить конкурс відповідно до Положення про порядок проведення конкурсу при прийнятті осіб на роботу до органів державної виконавчої влади. При цьому їй надається перевага над особами, які беруть участь у даному конкурсі, але не проходили стажування.
Державний службовець після успішного закінчення стажування може бути переведений на посаду за рішенням керівника відповідного державного органу без конкурсного відбору.
9. Державний cлyжбoвeць, який пройшов стажування, може бути зарахований до кадрового резерву державного органу .
* * *
Додаток 8
Положення
Про формування кадрового резерву для державної служби
Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 199
1. Кадровий резерв для державної служби (далі - кадровий резерв) створюється для заміщення посад державних службовців, а також для просування їх по службі.
Формування кадрового резерву повинне забезпечити добір працівників, які:
|
|
|
здатні запроваджувати демократичні цінності правової держави та громадянського суспільства, неухильно відстоювати права людини і громадянина;
мають професійні навички, що грунтуються на сучасних спеціальних знаннях і аналітичних здібностях, для прийняття та успішної реалізації управлінських рішень;
2. Кадровий резерв формується із:
керівників і спеціалістів підприємств, установ, організацій;
працівників органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;
державних службовців, які підвищили кваліфікацію, пройшли стажування або за результатами атестації рекомендовані для роботи на більш високих посадах;
осіб, рекомендованих конкурсними комісіями для зарахування до кадрового резерву.
випускників вищих навчальних закладів, у тому числі тих, що зараховані на навчання за освітньо-професійними програмами підготовки магістрів державного управління
3. До кадрового резерву зараховуються професійно підготовлені працівники, які успішно справляються з виконанням службових обов'язків, виявляють ініціативу, мають організаторські здібності і необхідний досвід роботи.
Під час формування кадрового резерву забезпечується пропорційно-збалансоване представництво кандидатур кожної статі з урахуванням складу працюючих у відповідних сферах управління.
|
|
|
Зарахування працівника до кадрового резерву провадиться за його згодою. Про зарахування до кадрового резерву повідомляється керівництво за місцем роботи зарахованого працівника.
4. На кожну посаду державного службовця кадровий резерв формується з такого розрахунку: на посаду керівника – не менше двох осіб, на посади спеціалістів складаються списки осіб, зарахованих до кадрового резерву з урахуванням фактичної потреби.
Список осіб, зарахованих до кадрового резерву, переглядається щорічно у грудні. У разі необхідності до списку протягом року можуть бути внесені зміни у порядку, встановленому для зарахування до кадрового резерву. Зразок списку осіб, зарахованих до кадрового резерву, додається.
5. Зарахування до кадрового резерву затверджується наказом чи розпорядженням керівника державного органу за погодженням з іншими органами, якщо для призначення на посади, на які формується кадровий резерв, передбачається погодженням кандидатур з цими органами.
Пропозиції щодо резерву на посади, призначення на які здійснюється органами вищого рівня, розглядаються спеціальними комісіями, утвореними при цих органах. Очолює комісію керівник органу або його перший заступник. Склад комісії затверджується рішенням відповідного органу.
6. Головдержслужба аналізує пропозиції центральних та місцевих органів виконавчої влади та інших органів щодо формування кадpoвoгo резерву на посади державних службовців, призначення на які здійснюється Президентом України за поданнямКабінету Міністрів України, а також Кабінетом Міністрів України, і узагальнений мaтepiaл подає щороку в І кварталі на розгляд Кабінету Міністрів України.
Цей матеріал Департамент кадрового забезпечення та персоналу опрацьовує із залученням інших працівників Секретаріату Кабінету Міністрів України, погоджує з віце-прем’єр-міністрами України та подає на затвердження Прем’єр-міністру України список кадрового резерву. У разі потреби центральні та місцеві органи виконавчої влади та інші органи можуть протягом року подавати до Головдержслужби пропозиції про внесення змін до списку кадрового резерву для узагальнення і подання Кабінетові Міністрів України.
7. Після зарахування до кадрового резерву на посади, робота на яких передбачає доступ до державної таємниці, розглядається питання щодо оформлення в установленому пopядкy допуску до дepжавнoї тaємниці особам, які його не мають.
8. З працівниками, зарахованими до кадрового резерву, проводиться робота згідно із затвердженими керівниками державних органів чи їх структурних підрозділів особистими річними планами, де передбачається:
вивчення і аналіз виконання законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України;
систематичне навчання шляхом самоосвіти;
періодичне навчання і підвищення кваліфікації у відповідних навчальних закладах (у тому числі зарубіжних);
участь у роботі семінарів, нарад, конференцій з проблем та питань діяльності державних органів і структурних підрозділів;
стажування терміном до двох місяців у державному органі, до кадрового резерву якого зараховано працівника;
виконання обов’язків державного службовця, на посаду якого зараховано працівника до кадрового резерву;
залучення до розгляду відповідних питань, проведення перевірок, службових розслідувань;
участь у підготовці проектів актів законодавства, інших нормативних документів.
9. Контроль за виконанням особистих річних планів осіб, зарахованих до кадрового резерву на посади керівників державних органів, покладається на керівників органів вищого рівня, на інші посади – на керівників структурних підрозділів.
10. Організаційно-методичне керівництво формуванням кадрового резерву для державної служби здійснює Головдержслужба.
11. Кадрові служби державних органів, на які поширюється дія Закону України "Про державну службу", формують кадровий резерв, систематично аналізують та узагальнюють практику його формування, вносять пропозиції керівництву щодо вдосконалення цієї роботи.
12. Якщо посада, до кадрового резерву на яку зараховано працівника, стає вакантною, він має переважне право на її заміщення при проведенні конкурсу.
Просування по службі державного службовця, якого зараховано до кадрового резерву, або такого, що пройшов стажування чи навчався в Українській академії державного управління при Президентові України, може здійснюватися за рішенням керівника відповідного державного органу, поза конкурсом.
13. Керівник державного органу несе відповідальність за ефективну підготовку і використання кадрового резерву. У разі заміщення вакантної посади керівник державного органу в поданні про призначення кандидата на цю посаду повинен зазначити, протягом якого періоду він перебував у кадровому резерві, яким чином виявив себе, а якщо не перебував – подати обгрунтовані пояснення причини невикористання кадрового резерву.
14. Перебування працівника у кадровому резерві може припинитися з його власної ініціативи або за вмотивованою пропозицією керівника відповідного державного органу. Виключення із списків кадрового резерву оформляється наказом чи розпорядженням керівника.
* * *
Додаток 9
ПОЛОЖЕННЯ
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 266; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!