Монгольська навала на українські землі
31 травня 1223 р. –Битва на річці Калка між русько-половецькими силами з одного боку і монгольським військом з іншого. Перший бій русичів з монгольським військом. Закінчився перемогою монголів, які вщент розгромили русько-половецькі загони. У битві загинуло багато князів і родовитих бояр південної і центральної Русі.
1237 р. – Початок походу Батия на Русь
У березні 1239 року численний загін монголів штурмом здобув Переяславль і перебив усіх його жителів. У жовтні 1239 року військо Батия за два дні захопило й Чернігів, фортифікації якого поступалися в Русі хіба що Києву.
6 грудня 1240 р. – монголи під керівництвом Батия захопили Київ. Уперше для здобуття руського міста Батий зібрав усі свої війська, біля 200 тисяч воїнів й облогову техніку. Київ мав укріплення, яким не було рівних у східнослов'янському світі. У Києві сиділа випробувана у битвах залога на чолі з намісником князя Данила Галицького Дмитром, котрого князь посадив у місті напередодні Батиєвої навали. Біля 5 вересня 1240 року, відразу після наближення до Києва, Батий почав штурм. Але безуспішно. Лише 19 листопада він помітив що найслабшим місцем Києва є Лядські ворота. Ворог підтягнув стінобійні машини впритул до валів. Ворота не витримали. Але далі, через великий опір, Батий пройти не зміг. Лише через декілька днів монгольські війська увірвались у місто. Почалась жорстока битва. Кияни чинили великий опір. Батию вдалось знищити багато людей. У десятинній церкві були зведені укріплення. Але церква не витримала і завалилась, поховавши під собою останніх захисників Києва. Після 2-х тижнів штурму монголо-татари на початку грудня 1240 року змогли здобути Київ, знищивши переважну більшість його захисників і городян, вони майже повністю зруйнували його (особливо Верхнє місто). Поранений намісник Дмитро був врятований Батиєм. Він зберіг йому життя за відчайдушний опір.
|
|
|
У перші місяці 1241 року полчища Батия завоювали Галицьку землю і Волинську землю, далі спустошили Угорщину і Польщу. У 2-й половині 1241 — на початку 1242 року вони розграбували Хорватію, Трансильванію, Молдову, частину Сербії та Болгарії. Але під Оломоуцем військо Батия розбили. І він вимушений втікати в Краків. Зруйнувавши його він завернув у Степи і заснував у пониззі Волги свою державу із столицею в місті Сарай, яку джерела називають просто Ордою (пізніше в історіографії її стали іменувати Золотою Ордою). Князівства колишньої Київської Русі були під ярмом.
Золота орда або улус Джучі — держава степового імперського типу, що існувала від бл. 1240 до 1502 в степовій зоні Сх. Європи, Центр. Азії та Зх. Сибіру. Утворилася в результаті монгол. завоювань 20—40-х рр. 13 ст. За монгол. традицією, вважалася частиною єдиної імперії нащадків Чингісхана і називалась улусом (вотчиною) Джучі, старшого сина Чингісхана, не маючи спец. самоназви.
|
|
|
Вищу владу Золотої орди представляли хан (абсолютний правитель) та курултай(степовий репрезентативно-дорадчий орган, що мав право затверджувати нового хана).
Наслідки походів монголо-татар
1. Руйнація міст та падіння їх ролі
2. Занепад ремесла та торгівлі
3. Демографічні втрати
4. Знищення значної частини феодальної еліти
Риси золотоординського панування
· Руські землі не були безпосередньо включено до складу Золотої Орди
· Терпиме ставлення золотоординців до християнської віри, відсутність спроб примусити русичів зректися віри, традицій і звичаїв
· Золотоординці не створювали на руських землях постійно діючого адміністративного апарату
Золотоординське панування на руських землях
Основні складові
1. Економічна залежність - Запровадження системи податей та повинностей (данина, мито, плужне, підводне, корм, ловче)
2. Політична залежність Затвердження золотоординськими ханами руських князів на столах та видача ними ярликів на управління землями
|
|
|
3. Військова залежність - Обов’язок руських князів направляти воїнів до монгольського війська та брати участь у воєнних походах
Ярлик— письмовий указ, грамота хана Золотої Орди. Дозвіл руським князям правити тими чи іншими землями. Отримання грамоти встановлює між надавачем і отримувачем стосунки «господар — слуга».
Баскак - монголо-татарський воєначальник, урядовець і намісник золотоординського хана. На українських землях з'явилися після падіння Києва (1240). В 2-й половині 13 — на початку 14 століття провадив облік населення та збирав данину в давньоруських землях. Часто втручалися у взаємовідносини між князями, чинили суд і розправу. Баскаки поділялися на великих і малих, мали військові загони.
Баскацтво – одна з гол. складових системи володарювання монгол. феод. еліти в завойованих країнах з осілим населенням. За свідченням Джованні да Плано Карпіні, Б. відали збором данини, набором рекрутів до війська, пильнували за дотриманням порядку, займалися придушенням опору монгол. правлінню. Б. призначалися в найбільш залежні від Золотої Орди центри Русі. Там була їхня постійна резиденція, вони мали невеликі військ. загони. Б. збирали інформацію, наглядали за політ. обстановкою в регіоні.
|
|
|
3. Галицько-Волинська держава за князювання Данила Галицького (1238-1264 рр.)
1. Правив спільно з молодшим братом Васильком Романовичем (бл. 1203 — бл. 1269 рр.).
2. Разом з іншими руськими князями брав участь у битві з монголами на річці Калка 1223 р.
3. Реформував військо. Замість нечисленних постійних загонів дружинників, князів і бояр, котрі за необхідності доповнювалися народним ополченням, створив регулярну, добре озброєну і навчену піхоту з городян.
4. 1239 р. підпорядкував Київ, керувати яким доручив воєводі Дмитру Єйковичу.
5. Зупинив просування на українські землі німецького Добжинського ордену тевтонських рицарів-хрестоносців, завдавши їм поразки в 1238 р. під Дорогочином.
6. У результаті походів 1243—1244 рр. на Польщу підкорив Люблінську землю.
7. 1245 р. в битві біля м. Ярослава Данило Галицький розбиває чернігівського князя Ростислава, угорського короля Белу IV та малопольського князя Конрада Мазовецького. Після перемоги під Ярославом (1245 р.) остаточно ліквідував боярську опозицію, стративши багатьох її ватажків.
8. Наприкінці 1245 р. здійснив поїздку до Золотої Орди, де отримав від хана Батия ярлик як підтвердження своїх прав на Волинь і Галичину.
9. Сприяв розбудові старих і зведенню нових міст. Заснував міста Холм (бл. 1237 р.), яке стало столицею Галицько-Волинської держави; Львів (1256 р.) та ін.
10. Доклав чимало зусиль для створення широкої антимонгольської коаліції у складі Папи Римського, Тевтонського ордену, Угорщини, Польщі та Литви. Навіть прагнув організувати хрестовий похід проти монголів.
11. Погодився прийняти від Папи Римського королівську корону й укласти унію православної і католицької церков, сподіваючись на допомогу Риму в боротьбі з монголами. Коронація відбулася 1253 р. у місті Дорогочин. Надії не виправдалися і зв’язки були розірвані.
12. Протягом 1253—1254 рр. підкорив литовські племена ятвягів; їхні землі було поділено між Галицько-Волинською державою, Мазовією і Тевтонським орденом. для послаблення Литви здійснив ряд походів проти Мендовга, в результаті Мендовг змушений був віддати Данилу Новгородок, Слонім, Вовковийськ – Чорну Русь (сучасна північно-західна Білорусь). Тут сів син Данила Роман. А у 1267 р. на литовський престол сів син Данила Шварно.
13. Успішно боровся з монгольськими загонами темника Куремси в 1254—1255 рр. й приєднав унаслідок цього до своїх володінь землі по річках Случ, Тетерів і Південний Буг
14. 1259 р. у боротьбі з татарським ханом Бурундаєм зазнав поразки. Змушений визнати зверхність Золотої Орди і зруйнувати найміцніші фортеці князівства — Луцьк, Крем’янець, Львів, Данилів.
Помер цей найвидатніший галицько-волинський князь у 1264 р. і був похований у своїй новій столиці – м. Холмі.
Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 494; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!