Приємність або неприємність самих занять
Коли заробітна плата змінюється в залежно від легкості або трудності. чистоти або бруду, шаноби або принизливості заняття. Так, офіціант бару, харчевні, котрий не є власником, наражається на грубість п’яниці або свого господаря, виконує не зовсім приємну і шанобливу роботу.
Легкість і дешевизна або забруднення і дорожнеча навчання цього
Коли рівень заробітної платні змінюється залежно від легкості і дешевизни або залежно від трудності і дорожнечі оволодіння даною професією. Тобто людина, яка оволоділа з великим зусиллям і впродовж тривалого часу професією, очікує, працюючи за фахом, компенсації всіх витрат зі звичайним прибутком на капітал, який повинен дорівнювати сумі його витрат.
Систематичність або випадковий характер занять
Коли заробітна плата в різних галузях змінюється залежно від рівня ймовірності або неймовірності успіху в кожній з них. Повинен бути баланс дійсних і уявних вигод і збитків, на яких ґрунтується раціональний вибір індивіда. Коли індивід робить певний вибір, то саме він повинен сподіватися очікуваної максимальної вигоди
Відсутність чіткої економічної концепції перебудови суспільства приводить одних до втрати мотивації щодо професійних інновацій, творчості, а інших мотивує до зростання добробуту за рахунок авантюрних ризиків (ігор на курсі валют по відношенню до іноземної валюти, на іподромі, гральних автоматах тощо) з сумнівними морально-етичними нормами.
|
|
|
Розвиваючи методологію А. Сміта щодо визначення економічної поведінки людей виходячи з надання переваг способам заробити грошей, американський економіст П. Хейне (Хейне П. Экономический способ мышления. — Пер. с англ. — М.: Новости, Catallaxy. — 1991. — С. 37—45.) створив свою концепцію економічної поведінки, опосередкованої економічним складом мислення індивідів: люди бажають (невже всі люди бажають більше автомагістралей, більше пожежної безпеки, більше води, більше можливостей отримувати безкоштовну медичну допомогу?), люди вибирають раціонально, всі суспільні відносини можна трактувати як ринкові відносини.
Коли ми розглядаємо бажання людей, то слід мати на увазі поняття необхідності. За одних умов бажання збігаються з необхідністю, а за інших — необхідність відпадає (поміркуйте: придбання нового автомобіля? Побудова автомагістралі? Відвідування лікаря?).
Рівень довіри до тих осіб, яким робітники довіряють себе, свої справи
Коли заробітна плата коливається в різних видах діяльності залежно від постійної або тимчасової роботи. Так, на думку А. Сміта, зовсім не важко, освоїти професію каменяра або штукатура. Але бувають випадки коли замість каменярів використовують носильників. Таким чином, висока зарплатня цієї групи працівників — це не стільки винагорода за професіоналізм, скільки компенсація за тимчасовість роботи
|
|
|
Імовірність або неймовірність успіху в умовах
Коли заробітна плата змінюється залежно від більшої або меншої довіри, якою повинен користуватися робітник. За дослідженнями А. Сміта, ми довіряємо своє здоров’я лікарю або нашу репутацію — адвокату. Таку довіру не можна віддавати людям, які не мають солідного становища у суспільстві. Тоді їхня винагорода становище бути таких розмірів, які забезпечували б їм певне положення у суспільстві. Так як тривалий час і великі витрати, зусилля на їхнє навчання разом зі становищем у суспільстві ще більше підвищують ціну їхньої праці
Інколи економічну теорію критикують за її акцент на раціональність. Економісти вважають, що індивід діє не за капризом, а завідомо зважує, як на терезах, позитив і негатив доступних варіантів. Інакше, економічний підхід є винятком дій людини, які логічно базуються на калькуляції витрат і вигод. Але на вчинки людей впливають і неконтрольовані емоції, безсвідомі вчинки.
Економічна поведінка — це поведінка, пов’язана з вибором альтернатив із забезпеченням раціонального вибору, тобто варіанта, при якому мінімізуються витрати різного виду і максимізується чиста вигода.
|
|
|
Припущеннями економічної поведінки є економічне мислення, економічна свідомість, економічні інтереси, соціальні стереотипи. При цьому кожний феномен по-своєму формує той чи інший тип економічної поведінки, діє в напрямі найбільшої користі і задоволення своїх потреб, передбачаючи глобальні цінності і миттєві вигоди, інтереси загального плану або випадкові, поодинокі. У суспільстві, яке широко використовує гроші, кожен хоче мати їх якомога більше, тому що вони розширюють можливості досягнення особистих інтересів. Це дуже допомагає передбачити економічну поведінку.
Враховуючи економічний склад мислення і тип економічної поведінки тих виконавців, які надають дані для економічного аналізу, аналітик повинен певною мірою визначити рівень вірогідності отриманої інформації. Під час розробки пропозицій, заходів щодо покращання системи господарювання підприємства він повинен враховувати ці дві важливі позиції — економічне мислення і економічну поведінку.
Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 85; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!