Основні елементи розуміння економіки
Лекція № 3
Економічна свідомість та економічний стиль мислення
План теми:
3.1 Динаміка економічного мислення
3.2 Базові економічні знання — інструмент економічного мислення
3.3 Поняття економічної поведінки
3.1 Динаміка економічного мислення
Мислення — це узагальнений і опосередкований процес пізнавальної діяльності людини, а розум — це узагальнена характеристика пізнавальних можливостей людини, індивідуально-психологічна характеристика розумових здібностей.
Адам Сміт (1723—1790 рр.) вважав, що в основі механізму суспільної координації лежить економічний спосіб мислення, що залежить від держави та уряду. У книзі «Дослідження про природу та причини багатства народів» досліджується економічний спосіб мислення як метод всебічного дослідження змін, що відбуваються в суспільстві. Реалізація особистого інтересу кожної окремої людини як члена суспільства, яке ґрунтується на поділі праці, веде до зростання багатства всієї країни.
У будь-якому суспільстві, де широко застосовуються гроші, майже кожна людина намагається мати їх якомога більше, тому що гроші розширюють можливості задоволення власних інтересів. Ця обставина дозволяє прогнозувати поведінку людини.
Економічне мислення— це:
1. Процес пізнання людиною, групою людей, суспільством загалом економічної дійсності, усвідомлення свого місця в системі економічних відносин і розроблення на цій основі принципів і способів своєї діяльності.
|
|
|
2. Певні методичні прийоми, системи знань, навичок та певний досвід у сфері економічної діяльності, які людина набуває в процесі навчання і які спрямовані досягнення економічних інтересів.
Для економічного типу поведінки людини характерні ті самі моделі, що й для поведінки загальної: співробітництво, конкуренція, відхилення (ухилення) та взаємодія. Але цей тип поведінки диктується як особистими рисами суб’єкта, так і економічним середовищем, в якому він приймає економічне рішення.
Характерними особливостями економічної поведінки людини є:
1. Досягнення головної мети економічної поведінки — максимізація прибутку;
2. Здійснення економічної поведінки в певних рамках, за законами соціально-економічного середовища та морально-етичними нормами.
В основі економічного успіху людини лежить те, що Роберт Кійосакі називає «фінансовим коефіцієнтом інтелекту». Він складається зі знань у чотирьох сферах та певних рис характеру.
Знання:
1. Бухгалтерський облік. Це — базова фінансова грамотність, яка дає вміння читати й розуміти фінансові звіти. Вона дозволяє визначити силу та слабкість у кожному бізнесі (навіть мережеву маркетингу). I чим більшою є кількість грошей, за які ви відповідаєте, тим більше вимагається акуратності, точності, інакше бізнес зруйнується.
|
|
|
2. Інвестування. Це — наука про гроші, які самі заробляють гроші. Інвестування включає в себе стратегії та рецепти. Це творчий бік бізнесу.
3. Розуміння ринку. Це — наука про пропозицію й попит. Є необхідність знати «технічні» аспекти ринку, що потрібно ринку. Треба розуміти, який економічний сенс у конкретному інвестуванні, чого зараз потребує ринок. Треба розуміти емоції ринку.
4. Знання економічних законів та юриспруденції. Людина, яка знає закони економіки, наче літає, тоді як необізнана людина ходить по землі.
Риси характеру:
1. Уміння ризикувати;
2. Здатність до створення підприємницьких ідей;
3. Оптимізм і впевненість у своїх силах;
4. Уміння ефективно спілкуватися;
5. Здоров’я;
6. Удача.
3.2 Базові економічні знання — інструмент економічного мислення
Предметний зміст економічного мислення визначається у більшій мірі установками, цілями, цінностями, детермінованими економічною свідомістю і економічною культурою.
Формування економічного мислення відбувається водночас за двома напрямами — засвоєння накопичених теоретичних знань і осмислення практичного досвіду соціально-економічних відносин.
|
|
|
У формуванні індивідуального економічного мислення домінуючу роль відіграє система освіти. В сучасних умовах ця система покликана до підвищення конкурентоспроможності спеціалістів за допомогою надання професіональних навиків щодо вирішення широкого спектра завдань, особливо в умовах швидкої зміни зовнішнього інформаційного та економіко-технологічного простору.
Основні елементи розуміння економіки
1. Володіння понятійним і концептуальним апаратом, особливою «мовою» економіки, яку учень повинен добре засвоїти;
2. Оцінка взаємозв’язку понять, категорій та закономірностей, яка дає можливість вирішувати реальні економічні проблеми;
3. Розуміння структури економіки як системи взаємодіючих складників;
4. Знання й уміння бачити особисті й суспільні економічні інтереси (яким чином індивідуальні вчинки складаються в економічні сили, які, у свою чергу, і визначають ці вчинки);
5. Застосування обґрунтованого підходу до економічних рішень.
У нашій культурі поширене поняття менталітету. Менталітет (франц. mentalite, від лат. mens (mentis) — розум, мислення) — спосіб думок, світосприйняття, психологія окремої особи, соціальної групи, національної спільноти. Ментальний — який стосується менталітету. [Прокопенко I. Ф., Ганін В. I. Методологія і методика економічного аналізу. Підручник — К.: ЦНЛ, 2007. — 410 с., с. 350]. На жаль, у цьому новому вже не було слова «дискурсивний» («дискурс»), яке є в старому словнику [Романчиков В. I. Основи наукових досліджень. Навч. пос. — К.: Ф. «ВІПОЛ», 1997, — 242 с., с. 215].
|
|
|
Дискурсивний — (лат. discursuvu від discusus — міркування, досвід, аргумент) — той, що здійснюється шляхом логічних міркувань, розумовий, опосередкований. Розглядаючи поняття дискурсу як міркування, досвід, аргумент, тобто те, що здійснюється шляхом логічних міркувань, треба звернути увагу на те, що це поняття є, напевно, психологічною суттю менталітету людини і суспільства
Засвоївши основні категорії ринкової економіки і здійснивши певні зміни в суспільних стосунках та економічному мисленні й поведінці нашого населення, особливо молоді, ми не підвищуємо, не формуємо відповідної культури мислення. В економічно розвинутих країнах світу спеціально навчають «вирішенню проблем» (problem solving), прийняттю рішень (decision making), комунікативним навичкам у веденні переговорів, взаємодії з персоналом, конфліктології тощо. Цьому навчати необхідно.
Економічне мислення — це категорія, безумовно, пов’язана з дискурсом і менталітетом суспільства.
3.3 Поняття економічної поведінки
Ринкові відносини є певними передумовами економічної поведінки різних соціальних груп у нашому суспільстві. Через призму економічних реформ реалізується здатність людини формувати своє мислення, свої економічні знання і світоглядні установки з реальною практикою господарювання щодо вирішення соціально-економічних завдань. Повнота реалізації своїх зусиль свідчить про ступінь включення в економічні цикли діяльності та про можливості стимулювання цієї діяльності.
Англійський економіст і філософ Адам Сміт (1723—1790) не погоджувався з думкою високоосвічених людей того часу в тім, що тільки завдяки пильній увазі державних структур суспільство стримується від стану безпорядку і бідності. У зв’язку з цим А. Сміт розробив механізм координації суспільства, на його думку, незалежно від підтримки державних структур. Він відкрив 5 головних умов, котрі «компенсують малий грошовий заробіток в одних заняттях і урівнюють великий заробіток в інших»:
Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 94; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!