Теми для самостійної реферативної роботи
1. Партійна система України: стан і тенденції.
2. Механізми утворення та діяльності міжпартійних блоків і політичних коаліцій.
3. Проблеми взаємодії правлячих та опозиційних партій.
4. Партійна диференціація молодіжного руху в Україні.
5. Електоральна стратегія сучасних партій і блоків в Україні.
Література
1. Борисенко А.Л. Теорії широких коаліцій // Віче. – 2007. – № 14. – С. 12–14.
2. Войтків В. Партійна система України: етапи становлення та їх особливості // Політичний менеджмент. – 2007. – № 2 (23). – С. 114–122.
3. Гагалюк Б. Концепт “правлячої партії” в умовах парламентаризму: сучасний політичний дискурс // Нова парадигма. – 2006. – Вип. 55. – С. 152–161.
4. Гаєвська О. Політичні партії в системі управління сучасним суспільством // Вісник НАДУ при Президентові України. – 2003. – № 3. –С. 390–396.
5. Голишев В. Коаліційні партії у парламентах // Політика і час. – 2003. – № 5. – С. 15–21.
6. Кафарський В. І. Політичні партії і питання про мови в Україні // Держава і право: Зб. наук. праць. – Вип. 34 /Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. – К., 2006. – С. 556–565.
7. Кривоцюк П. Створення партій демократичного типу: світові та українські реалії // Людина і політика. – 2002.– № 5. – С. 37–50.
8. Меркотан К. Трансформація європейських партійних систем: уроки для України // Політичний менеджмент. – 2007. – № 3. – С. 147–159.
9. Недюха М., Михайлич О. Ідеологія як критерій класифікації політичних партій // Політичний менеджмент. – 2006. – № 2 (17). – С. 45–53.
|
|
|
10. Пахарєв А. Багатопартійність і партійні системи – поняття не тотожні // Віче. – 2002. – № 2.
11. Поліщук І. Політичні партії як суб’єкти виборчого процесу // Політичний менеджмент. – 2005. – № 6 (15). – С. 42–48.
12. Сергєєв В. Стратегічне управління політичними партіями // Політичний менеджмент. – 2005. – № 1 (10). – С. 113–122.
13. Скуратовський Ю.М. Трансформація ролі політичних партій в умовах запровадження політичної реформи // Держава і право: Зб. наук. праць. – Вип. 34 /Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. – К., 2006. – С. 643–651.
14. Совгиря О. Фінансування політичних партій: правовий аспект // Право України. – 2003. – № 5. – С. 130–133.
15. Стойчик І. Правляча сила (формування та діяльність парламентської коаліції на основі правлячої більшості: світова практика й українські реалії) // Віче. – 2007. – № 1–2. – С. 37–40.
16. Хімченко О.Г. Політичні партії і виборчий процес в умовах розбудови демократичного суспільства. – К.: Професіонал, 2006. – 208 с.
17. Юдин Ю.А. Политические партии и право в современном государстве. – М.: Форум; ИНФРА-М, 1998. – 288 с.
Тема 8. ПОЛІТИЧНЕ ЛІДЕРСТВО
План заняття
1. Лідерство як соціальний феномен; поняття політичного лідерства та його ознаки.
|
|
|
2. Політичний лідер: поняття, властивості (уміння) та функції.
3. Політичне керівництво і політичний вождізм.
4. Теорії виникнення політичного лідерства.
5. Типи політичних лідерів.
Питання для самоперевірки знань
1. Що означає слово лідер? У чому полягає головне суспільне призначення (сутність) політичного лідерства?
2. Які обов’язкові ознаки притаманні явищу політичного лідерства?
3. Які найважливіші якості, на Ваш погляд, має демонструвати політичний лідер?
4. Чим політичне лідерство відрізняється від керівництва?
5. Охарактеризуйте ознаки політичного вождізму.
6. Чому “універсальною” теорією політичного лідерства не може вважатися “теорія лідерських рис”?
7. Які негативні наслідки може мати формування політичного лідера відповідно до теорії домінантної “ролі послідовників”?
8. У чому полягає актуальність і певна обмеженість теорії політичного лідерства відповідно до вчення марксизму?
9. У чому полягає суспільна небезпека абсолютизації поглядів на політичне лідерство, яких дотримувався Ф. Ніцше?
10. За яким критерієм класифікують політичних лідерів відповідно до концепції М. Вебера?
11. Якими рисами характеризується стиль діяльності лідера-популіста?
|
|
|
12. Які небезпеки можуть підстерігати лідера демократичного (партнерського) типу?
13. Чим схожі лідер-романтик і лідер-фанатик? Що їх відрізняє?
14. Які обставини накладають відбиток на діяльність загальнонаціонального лідера?
15. Визначте складові поняття “імідж політичного лідера” та проаналізуйте можливі методи його формування.
16. Який імідж політичного лідера в сучасній Україні, на Вашу думку, є найбільш популярним і перспективним?
Теми для самостійної реферативної роботи
1. Сучасні технології формування іміджу політичного лідера.
2. Політичний лідер та його оточення: проблеми взаємозалежності.
3. Соціально-політична природа культу особи.
4. Теорія “надлюдини” Ф. Ніцше та її сучасні інтерпретатори.
5. Політичні лідери в Україні: типологія та персональні портрети.
Література
1. Анакеева Т. Мочалова Ю. Лидер в маске // Если. – 1998. – № 5. – С. 28–34.
2. Борен Дж. Как стать идеальным мерзавцем /Пер. с англ. – М.: Рос. гос. гуманит. ун-т, 2002. – 180 с.
3. Бурлачук В. Архетип героя і політична боротьба // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2002. – № 3. – С. 19–27.
4. Горбатенко В. Десять уроків політичного лідерства для пострадянських керманичів // Політичний менеджмент. – 2006. – Спец. вип. – С. 48–62.
|
|
|
5. Долженков О. Українська номенклатура в суспільно-політичних трансформаціях // Людина і політика. – 2002. – № 1 (19). – С. 3–8.
6. Дурдин Д. “Образ” политического лидера и возможности его изменения // Политические исследования. – 2000. – № 2. – С. 133–151.
7. Корчинський Д. Він повернеться // Політика і культура. – 2002. – № 7 (138). – С. 4.
8. Ницше Ф. Воля к власти. – М.: Культурная революция, 2005. – 880 с.
9. Опанасюк В. Харизматичний лідер – політична еліта – маси: український досвід взаємовідносин // Політичний менеджмент. – 2006. – Спец. вип. – С. 126–135.
10. Пахарєв А. Свита робить короля // Політичний менеджмент. – 2005. – № 6 (15). – С. 23–31.
11. Петракова Є. Деякі аспекти формування іміджу політичного лідера // Політичний менеджмент. – 2004. – № 2 (5). – С. 109–121.
12. Рудич Ф. Політичне лідерство в країнах СНД і Балтії: загальне, особливе // Політичний менеджмент. – 2006. – № 2 (17). – С. 3–18.
13. Рыскова Т.М. Политический портрет лидера: вопросы типологии // Вестник Москов. ун-та. Серия 12. Полит. науки. – 1997. – № 3. – С. 109–113.
14. Северинюк В.М. Політичне лідерство в параметрах теорії політичної поведінки // Політологічний вісник: Зб. наук. праць. – К.: ІНТАС, 2007. – Вип. 27. – С. 187–197.
15. Скнар О. Соціально-психологічні моделі поведінки політичних лідерів // Соціальна психологія. – 2004. – № 3. – С. 39–46.
16. Фреик Н.В. Политическая харизма: версии и проблемы // Социологические исследования. – 2003. – № 12. – С. 3–10.
17. Холод В.В. Политика как призвание и профессия лидера // Нова парадигма. – 2006. – Вып. 58. – С. 142–154.
18. Шпакова Р.П. Типы лидерства в социологии Макса Вебера // Социологические исследования. – 1988. – № 5. – С. 134–139.
19. Щербинина Н.Г. Теории политического лидерства: Учеб. пособ. М.: Весь Мир, 2004. – 184 с.
Тема 9. ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА
ТА ПОЛІТИЧНА СОЦІАЛІЗАЦІЯ
План заняття
1. Сутність поняття “політична культура” та його основні компоненти.
2. Детермінація й типологія політичних культур.
3. Соціальні функції політичної культури.
4. Політична соціалізація особи: сутність і стадії.
5. Чинники політичної соціалізації.
Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 195; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!