Теми для самостійної реферативної роботи
1. Філософія й соціологія в системі політичного знання.
2. Політологія та ідеологія: єдність і суперечлива взаємодія.
3. Методи політичних досліджень та їх практичне застосування.
4. Роль політологічної освіти у формуванні сукупного інтелектуального потенціалу нації.
5. Перспективи розвитку політології в Україні.
Література
1. Габріелян О. Політична наука в Україні: стан і перспективи // Політична думка. – 2001.– № 4. – С. 47–56.
2. Горбатенко І.А. Політологія як соціокультурний феномен // Нова парадигма. – 2005. – № 47. – С. 38–46.
3. Гусева И. Социально-гуманитарные науки: уроки кризиса // Власть. – 2006. – № 4. – С. 59–62.
4. Жеребцов М.В. Качественные методы в прикладном политологическом исследовании // Вестник Моск. ун-та. Серия 12. Полит. науки. – 2005. – № 3. – С. 19–33.
5. Камінський Є. Концептуальні виміри практичної ефективності політологічних досліджень // Політична думка. – 2002. – № 2/3. – С. 108–122.
6. Кармазіна М., Могилевець О. Становлення і розвиток порівняльної методології в політичних дослідженнях // Політичний менеджмент. – 2006. – № 5(20). – С. 3–17.
7. Ковалев А. Предмет, законы и категории политики как науки // Вестник Моск. у-та. Серия 12. Полит. науки. – 1998. – № 5. – С. 67–87.
8. Кохановский В.П. Философские проблем социально-гуманитарных наук (формирование, особенности и методология социального познания): Учеб. пособ. для аспирантов. – Ростов н/Д: Феникс, 2005. – 320 с.
9. Мангейм Дж. Б., Рич Р.К. Политология. Методы исследования / Пер. с англ. – М.: Весь Мир, 1999. – 544 с.
|
|
|
10. Мацієвський Ю. Між нормативізмом та функціоналізмом: академічна політологія в Україні на початку ХХІ ст. // Людина і політика. – 2004. – № 5. – С. 61–69.
11. Рудич Ф. Політична наука в Україні: стан і перспективи // Політичний менеджмент. – 2003. – № 1. – С. 5–18.
12. Северинюк В.М. Біхевіоризм у політичній науці: традиції та назрілі модифікації // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України: Зб. наук. праць. – К., 2007. – С. 323–335.
13. Сулимов К.А. К парадоксальности современного политического знания // Политические исследования. – 2005. – № 5(88). – С. 48–59.
14. Ткачук В. Моделювання в системі методів аналізу політичних процесів // Людина і політика. – 2004. – № 2. – С. 58–61.
15. Тягло О. Українська наука про політику. Спроба оцінки потенціалу // Політичний менеджмент. – 2004. – № 1(4). – С. 3–18.
Тема 2. ВИТОКИ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ
План заняття
1. Історичні передумови виникнення політичної думки.
2. Уявлення про суспільство й політику в стародавніх державах Єгипту, Індії, Персії.
3. Політичні погляди давньокитайських мислителів.
4. Особливості розвитку та світове значення політико-правових вчень Давньої Греції й Риму.
|
|
|
Питання для самоперевірки знань
1. Що вважалося джерелом влади фараонів у Давньому Єгипті?
2. Яким чином давньоіндійське ведичне знання пов’язане з суспільно-політичною проблематикою?
3. Чим принципово відрізняються погляди на суспільний порядок у конфуціанстві та легізмі?
4. З якими настановами вчення вед не погоджувався Будда?
5. Яке значення для розвитку політичної думки мало вчення Заратустри?
6. За допомогою яких засобів, на думку Конфуція, суспільство здатне досягти стану гармонії?
7. Чому науковці вважають, що вчення даосизму містить у собі елементи анархістської ідеології?
8. Наведіть приклади політичних понять, сформульованих ще в античну епоху, які становлять органічну основу сучасної суспільно-політичної лексики.
9. Як потрібно розуміти в політологічному значенні вислів давньогрецького філософа Геракліта “Все тече, все змінюється”?
10. Чому, на думку Демокрита, для філософів не є обов’язковим дотримання формальних законів?
11. Як у політичній філософії Сократа принцип громадянського однодумства узгоджувався з правом індивідуального вибору?
12. Яку аналогію проводив філософ-ідеаліст Платон між людською душею та устроєм “ідеальної держави”?
|
|
|
13. У чому вбачали суттєві недоліки демократії Платон і Аристотель?
14. Чому найкращою формою правління Аристотель вважав політію?
15. Що означає вислів Аристотеля: “Людина – істота політична”?
16. На яку нову якість у розвитку політичної думки вказує поняття “юриспруденція”, сформульоване мислителями стародавнього Риму?
Теми для самостійної реферативної роботи
1. Мораль і політика у вченнях Конфуція (551–479 до н. е.) та Нікколо Макіавеллі (1469–1527) (Порівняльний аналіз).
2. Томас Джефферсон (1743–1826) – видатний представник американської політичної думки.
3. Ідеї утопічного соціалізму Томаса Мора (1478–1535) і Томмазо Кампанелли (1568–1639).
4. Концепції суспільного договору та природних прав людини у працях Томаса Гоббса (1588–1679), Джона Локка (1632–1704), Жан-Жака Руссо (1712–1778).
5. Ідеї правової держави у працях Шарля-Луї де Монтеск’є (1689–1775).
6. Макс Вебер (1864–1920) – класик західноєвропейської політології.
7. Особливості та основні напрями політичної думки в Росії ХІХ – початку ХХ ст.
8. “Pacta et Constitutiones” 1710 р. – видатна пам’ятка української державно-політичної думки.
9. Суспільно-політичні ідеї учасників Кирило-Мефодіївського товариства (1846–1847).
|
|
|
10. Роль М.П. Драгоманова (1841–1895) в розвитку демократичної суспільно-політичної думки.
11. Погляди М.С. Грушевського (1866–1934) на національне державотворення в Україні.
12. Політичні ідеї української міжвоєнної еміграції: Дмитро Донцов (1883–1973), В’ячеслав Липинський (1882–1931).
Література
1. Воронкова В., Швец Е. Развитие демократических идей в истории украинской политической мысли // Наш девиз. – 2004. – № 3. – С. 49–55.
2. Горбань Т.Ю. Ідея соборності в українській суспільно-політичній думці першої чверті ХХ ст. // Укр. істор. журнал. – 2005. – № 6. – С. 95–102.
3. Гордієнко М. Концепція політичної еліти В. Липинського як фактор національно-державної ідентичності України // Нова політика. – 1998. – № 2. – С. 44–48.
4. Горєлов М.Є. Дмитро Донцов: штрихи до політичного портрета // Укр. істор. журнал. – 1994. – № 5. – С. 78–86; № 6. – С. 89–97.
5. Дмитрів І. В’ячеслав Липинський – “Кант української політичної думки” // Демократична Україна. – 2006. – 3 серпня.
6. Енциклопедія політичної думки / За ред. Д. Міллера, Д. Коулмен, В. Коннолі, А. Района; Пер. з англ. за ред. Н. Лисюк. – К.: Дух і Літера, 2000. – 472 с.
7. Исаев И.А. Политико-правовая утопия в России. Конец ХIХ – начало ХХ вв. – М.: Наука, 1991. – 266 с.
8. Кирилюк Ф.М. Політологія Нової доби: Посібник. – К.: Академія, 2003. – 304 с.
9. Класики політичної думки від Платона до Макса Вебера / Пер. з нім. – К.: Тандем, 2002. – 584 с.
10. Копиленко М.Л., Копиленко О.Л. М.С. Грушевський і деякі проблеми розбудови Української держави // Укр. істор. журнал. – 1996. – № 5. – С. 28–37.
11. Кресін О.В. “Пакти й конституції законів і вольностей Запорізького Війська…” 1710 р. // Укр. істор. журнал. – 2005. – № 2. – С. 192–203.
12. Круглашов А.М. Політична етика Михайла Драгоманова (теоретичні аспекти) // Укр. істор. журнал. – 2000. – № 3. – С. 73–92.
13. Кудинов О.А. История политических и правовых учений: Учеб. пособ. – М.: Дашков и К°, 2006. – 256 с.
14. Кучер В.В. История политических и правових учений. Курс лекцій: Учеб. пособ. для юрид. вузов. – М.: ОМЕГА-Л, 2006. – 208 с.
15. Кухта Б.Л. З історії української політичної думки першої половини ХХ ст.: Навч. посіб. – Л.: Кальварія, 1999. – 202 с.
16. Левенець Ю. Теоретико-методологічні засади української суспільно-політичної думки: проблеми становлення та розвитку (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.). – К.: Стилос, 2001. – 585 с.
17. Мироненко О.М. Витоки українського революційного конституціоналізму 1917–1920 рр.: теоретико-методологічний аспект. – К.: Ін-т держ. і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002. – 259 с.
18. Орач Є.М. Історія політичних і правових вчень: Навч. посіб. для студ. вузів. – К.: Атіка, 2005. – 560 с.
19. Потульницький В.А. Історія української політології: Курс лекцій. – К.: Либідь, 1993. – 192 с.
20. Салтовський О.І. Концепції української державності в історії вітчизняної політичної думки (від витоків до початку ХХ сторіччя). – К.: ПАРАПАН, 2002. – 396 с.
21. Себайн Джордж Г., Торсон Томас Л. Історія політичної думки / Пер. з англ. – К.: Основи, 1997. – 838 с.
22. Северинюк В.М. Історія і політика в публіцистиці М.С. Грушевського // Укр. істор. журнал. – 2000. – № 5. – С. 18–31.
23. Сергієнко Г.Я. Кирило-Мефодіївське товариство: утвердження ідеї національного відродження України в слов’янському світі // Укр. істор. журнал. – 1996. – № 1. – С. 14–28.
24. Чичерин Б.Н. Политические мыслители. – М.: Инфра, 1999. – 356 с.
25. Штогрин Д. Концепція національної еліти в історіософії Дмитра Донцова // Людина і політика. 2002. – № 3 (21). – С. 47–52.
Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 194; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!