Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Стаття 36-1. Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний стан, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження. Наявність таких підстав має бути
підтверджена прокурором шляхом надання суду відповідних доказів. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. Представництво інтересів громадянина або держави здійснюється прокурором також на підставі заподіяння громадянину або державі шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення чи іншого суспільно небезпечного діяння, передбаченого законом про кримінальну відповідальність. За наявності підстав, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, з метою представництва громадянина або держави прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом: 1) звертатися до суду з позовами (заявами, поданнями); 2) вступати у справу, порушену за позовами (заявами, поданнями) інших осіб, на будь-якому етапі розгляду; 3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; 4) брати участь у розгляді справ. Обираючи форму представництва, передбачену частиною п’ятою цієї статті, прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту. З метою вирішення питання про наявність підстав для ініціювання перегляду судових рішень у справі, розглянутій без участі прокурора, вступ у розгляд справи за позовом (заявою, поданням) іншої особи прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі.
Система та законодавчі джерела курсу “Судові та правоохоронні органи України”.
Подібну класифікацію можна здійснити за юридичним визначенням понять судової, правоохоронної та правозахисної діяльності. За основу її можна взяти предмет і ознаки цих видів діяльності. За їх змістом, зокрема ознаками правоохоронної діяльності та правоохоронного органу, можлива класифікація, що ґрунтується на тричленній систематизації нормативно-правових актів, а саме:
1. Законодавство про засади діяльності суду, правоохоронних і правозахисних органів;
2. Законодавство про завдання, окремі напрями та організацію діяльності суду, правоохоронних і правозахисних органів, зокрема, з таких п'яти напрямів як:
2.1. правосуддя;
2.2. прокурорська діяльність;
2.3. виявлення та розслідування злочинів;
2.4. охорона державної безпеки та правопорядку;
2.5. юридичний захист, адвокатська діяльність;
3. Законодавство про гарантії здійснення судової, правоохоронної та правозахисної діяльності, правового й соціального захисту її суб'єктів.
Є й інші підходи щодо класифікації законодавства про правоохоронну діяльність.
1. Засади діяльності суду, правоохоронних і правозахисних органів передбачено в таких нормативно-правових актах:
Конституція України;
Кримінальний кодекс України;
Кримінально-виконавчий Кодекс;
Кодекс України про адміністративні правопорушення;
Господарський процесуальний кодекс України;
Кримінально-процесуальний кодекс України;
Цивільний процесуальний кодекс України;
Загальна декларація прав і свобод людини і громадянина;
Міжнародний пакт про громадянські та політичні права;
Конвенція про захист прав людини та основних свобод від 4 листопада 1950 року та протоколи до неї, Закон України "Про основи національної безпеки України".
Правовий простір діяльності судів, прокуратури, міліції, служби безпеки, митниці, прикордонних військ, нотаріату, органів юстиції та адвокатури охоплює практично всі галузі законодавства.
Законодавчі чинники зосереджено в політико-правових документах, у яких проголошено державну концепцію правоохоронної діяльності, її конституційні засади, програму боротьби зі злочинністю, державні рішення з питань внутрішньої політики, охорони правопорядку та забезпечення стану законності.
Законодавство про засади діяльності судових, правоохоронних і правозахисних органів стосується двох рівнів регулювання - публічно-правового та індивідуально-правового.
На публічно-правовому рівні діяльність держави охоплює охорону та захист державних інтересів, правових цінностей і прав широкого кола громадян, їхніх конституційних прав, законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Отже, система законодавства про судову, правоохоронну та правозахисну діяльність наявна як на публічному, так і на приватному правових рівнях. Вона стосується визначеного в законодавстві кола учасників правових відносин, засобів і меж правосуддя, правоохорони та правозахисту; визначає перевагу щодо захисту законних інтересів і прав юридичних і фізичних осіб.
Дата добавления: 2018-05-31; просмотров: 285; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!