Загальна характеристика правоохоронних органів України, їх система та завдання.
Правоохоронні органи - це державні та недержавні органи, головним завданням і функцією яких є охорона правопорядку, захист прав і законних інтересів громадян, юридичних осіб, держави.
До державних правоохоронних органів належать:
1) прокуратура;
2) органи й установи юстиції (Міністерство юстиції, Вища рада юстиції, нотаріат, відділи реєстрації актів громадянського стану);
3) органи внутрішніх справ, у тому числі — міліція;
4) Служба безпеки України;
5) органи державної податкової служби;
6) митні органи.
До недержавних правоохоронних органів належать адвокатура, приватний нотаріат, приватні охоронні організації.
Прокуратура України — це єдина система державних органів, що здійснюють прокурорський нагляд за дотриманням і правильним застосуванням законів.
Правовий статус прокуратури України визначається Конституцією України, Законом України «Про прокуратуру» (5 листопада 1991 р.) зі змінами, внесеними Законом України від 12 липня 2001 р.
Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, що призначається на посаду і звільняється з посади Президентом України за згодою Верховної Ради України. Верховна Рада України може висловити недовіру Генеральному прокурору України, що тягне його відставку з посади. Строк повноважень Генерального прокурора України – 5 років.
Система органів прокуратури України
Генеральна прокуратура України
Прокуратура АРК
|
|
|
Прокуратури областей
Прокуратури міст Києва та Севастополя
Військові прокуратури регіонів, військово-морських сил
Спеціальні прокуратури Міські, районні, міжрайонні, прокуратури Військові прокуратури гарнізонів
Відповідно до Конституції та законів України на прокуратуру України покладені такі функції (повноваження):
1) підтримання державного обвинувачення у суді. Завдання прокурора - в обвинувальній промові обґрунтувати застосування до підсудного кримінального закону;
2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Підставою представництва в суді інтересів громадянина є його нездатність із поважних причин самостійно захистити свої порушені права чи оскаржувані права, а держави - наявність порушення або загрози порушення державних інтересів;
3) нагляд за додержанням законів органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство (до них належать: міліція, податкова міліція, органи безпеки України, митні органи, органи державного пожежного нагляду, органи прикордонної охорони і деякі інші);
4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також під час застосування інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Прокуратура зобов'язана здійснювати нагляд за дотриманням законів у слідчих ізоляторах, ізоляторах тимчасового утримання, установах з виконання кримінальних покарань, психіатричних лікарнях з суворим і посиленим наглядом;
5) нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.
До створення системи державних органів, на які будуть покладені функції досудового слідства, органи прокуратури здійснюють також розслідування ряду злочинів, як правило, тяжких та особливо тяжких.
Крім того, Генеральний прокурор та підлеглі йому прокурори координують діяльність на боротьбу зі злочинністю всіх правоохоронних органів.
|
|
|
Порядок формування та склад Конституційного Суду України.
Стаття 5. Склад Конституційного Суду України
Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів Конституційного Суду України.
Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду України.
|
|
|
Стаття7. Порядок призначення суддів Конституційного Суду України Верховною Радою України
Верховна Рада України призначає суддів Конституційного Суду України таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів.
Пропозиції щодо кандидатур на посади суддів Конституційного Суду України вносить Голова Верховної Ради України, а також може вносити не менш як 1/4 народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України; при цьому депутат має право поставити підпис під пропозицією про висунення лише однієї кандидатури і ці підписи депутатів не відкликаються. Відповідний Комітет Верховної Ради України подає Верховній Раді свої висновки щодо кожної кандидатури на посаду судді Конституційного Суду України, внесеної у встановленому порядку.
У разі припинення повноважень судді Конституційного Суду України, який призначався Верховною Радою України, Верховна Рада України призначає іншу особу на цю посаду.
Дата добавления: 2018-05-31; просмотров: 344; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!