Розробка рекомендацій щодо покращення умов праці та розрахунок їх економічної ефективності

Визначити відділ, структурний підрозділ або безпосередньо робочі місця, які потребують покращання умов.

Спочатку описується місце розташування будівлі, в якій знаходиться відділ, визначається наявність поблизу автомобільних доріг, виробничих приміщень з підвищеним рівнем вібрації, шуму, залізничних колій, високих дерев чи будівель, які б закривали небосхил, зменшуючи природну освітленість. Наявність обладнання блискавко - захистом, пожежним щитом.

Далі характеризується виробниче приміщення відділу: площа, об’єм, кількість працюючих. Система опалення, вентиляції (природна чи штучна). Аналіз джерел штучного освітлення.

Визначаються основні посадові обов’язки працівника.

Проводиться характеристика обладнання, що використовується.

Здійснюється опис робочого місця (місць) працівника.

Аналіз шкідливих та небезпечних виробничих факторів та їх впливу на функціональний стан працівника

Виявлення та аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів (фізичних, хімічних, біологічних і психофізіологічних), що утворюються об'єктом дослідження, або в аналізованій робочій зоні відповідно до ДСТ 12.0.003-74. ССБТ. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори Класифікація

Аналіз виробничих факторіввиконується в наступної послідовності:

- перелік шкідливих та небезпечних факторів трудової діяльності працівника на основі огляду літератури;

- перелік основних порушень здоров’я залежно від форми діяльності

При проведенні аналізу потрібно враховуватиусі можливі виробничі фактори:

- фізичні (підвищений рівень шуму, підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, підвищений рівень статичної електрики, недостатня концентрація негативних іонів у повітрі, підвищений рівень електромагнітного випромінювання, підвищена напруженість електричного поля, пряма та відбита від екранів блискість, несприятливий розподіл яскравості в полі зору, недостатня освітленість на робочому місці);

- хімічні (підвищений вміст в повітрі робочої зони пилу, озону, оксидів азоту);

- психофізіологічні (фізичні перевантаження статичної та динамічної дії, нервів нервово-психічні перевантаження, перенапруження зорового аналізатора, розумове перенапруження, монотонність праці, емоційні перевантаження).

Джерела факторів, які впливають на функціональний стан працівника, дуже різноманітні, це може бути:

- виробниче середовище;

- трудовий процес (напруженість та важкість праці);

- внутрішні засоби діяльності (виробничий досвід, стан людини);

- зовнішні засоби діяльності (робоче місце, пульт керування, засоби відображення інформації, допоміжне устаткування);

- соціально-психологічні фактори.

Результати аналізу занести в таблицю 1.

Таблиця 1

Аналіз шкідливих та небезпечних виробничих факторів та вплив на здоров’я працівника

Категорія важкості праціхарактеризує стан організму людини, який формується впливом умов праці. Для об’єктивної оцінки важкості праці всі матеріально-виробничі елементи умов праці розміщені в порядку зростання ступені небезпеки і шкідливості у відповідності до шести категорій важкості праці:

Таблиця 2.

Залежність категорії важкості праці від величини інтегральної бальної оцінки

Кожен виробничий елемент умов праці X_i на робочому місці отримує бальну оцінку від 1 до 6, якщо він впливає на працівника на протязі всієї робочої зміни (таблиця 3).

Таблиця 3

 Бальна оцінка елементів умов праці

Вихідні дані для розрахунку приведено в таблиці 4

Таблиця 4

Вихідні дані для розрахунків

Інтегральну бальну оцінку важкості праці I_п на конкретному робочому місці можна визначити за такою формулою

,                       (1)

де Х_оп – елемент умов праці, який одержав найбільшу оцінку;

 - середній бал усіх елементів умов праці крім визначаючого Х_оп, що дорівнює ;

 - сума всіх елементів крім визначаючого Х_оп;

n - кількість врахованих елементів умов праці.

Якщо умови праці оцінюються тільки балами 1 і 2, то інтегральну оцінку важкості праці визначають за формулою

,  ,         (2)

У відповідності до інтегральної бальної оцінки важкості праці можна оцінити категорію умов праці (Таблиця 2.).

Оцінка ступені стомлення та працездатністі робітників.Інтегральна бальна оцінка важкості праці І_п дозволяє визначити вплив умов праці на працездатність людини. Для цього спочатку визначається ступінь стомлення в умовних одиницях:

,       (3)

де 15,6 и 0,64 - коефіцієнти регресії.

Працездатність людини визначається як величина, протилежна стомленню (в умовних одиницях):

     R = 100 – Y,                   (4)

З виявлених небезпечних та шкідливих факторів виділяються один-два найбільш несприятливих, щодо яких розробляються детальні заходи з охорони праці та визначається економічна ефективність запропонованих заходів. 

Приклад розрахунку.Оцінити категорію важкості праці працівника, якщо на робочому місці є три елемента умов праці, що формують її важкість: Х₁ – шум 73 дБА, Х₂ – освітленість 240 лк (газорозрядні лампи), Х₃ - тривалість повторюваних операцій 15 с. Тривалість дії факторів 8 годин. Інші елементи не розглядаються, тому що вони оцінюються 1-м балом.

Рішення. За таблицею 3 вказані елементи оцінюються відповідно до Х₁ = 5, Х₂ = 2, Х₃ = 4.

Елемент умов праці, який одержав найбільшу оцінку, в даному прикладі є шум: Х_оп =5. Середній бал всіх елементів умов праці крім визначаючого дорівнює .

Інтегральну бальну оцінку важкості праці визначаємо за формулою (1).

Інтегральна оцінка важкості праці в 55 балів відповідає V категорії важкості праці (згідно з табл. 2).

Розробка рекомендацій щодо покращення умов праці та розрахунок їх економічної ефективності

Аналіз ризиків небезпеки для життя та здоров’я працівника умов праці на підприємстві - оцінити ризики небезпеки для життя та здоров’я працівників умов праці, визначити сценарії розвитку можливих небезпечних наслідків для здоров’я працівників.

Згідно з СТУ 2293-99 «Охорона праці. Терміни та визначення основних понять», ризик — це ймовірність заподіяння шкоди з урахуванням її тяжкості. Відповідно до Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки», Держгірпромнагляд і МНС України ведуть облік об’єктів підвищеної небезпеки (ОПН) і контролюють заходи щодо їх безпечної експлуатації. НПАОП 0.00-6.22-02 «Про порядок декларування ОПН» встановив, що суб’єкти господарювання повинні розробляти для ОПН декларацію безпеки з оцінюванням рівня ризику виникнення і розвитку аварій. Для цього застосовується спеціальна «Методика визначення ризиків і їх прийнятих рівнів для декларування безпеки ОПН», що затверджена «Міністерством праці і соціальної політики України від 04.12.2002 року №637.

Категорія ризику робочого місця визначається за найвищим його значенням по обстежених факторах. Наявність факторів 3, 4 в бальній оцінці умов праці або порушення вимог інструкції з охорони праці підвищує категорію ризику на одиницю.

Визначити сценарії розвитку можливих небезпечних наслідків для здоров’я працівників, результати занести в таблицю 5. 

Таблиця 5

Аналіз сценаріїв розвитку можливих небезпечних наслідків для здоров’я працівників

Розробка Карти оцінки ризику

Оцінка ризику здійснюється за формулою 5:

R = S ^.Е ^. Р,        (5)

де R - ризик; S - очікувана шкода; Е — час дії, експозиція небезпеки; В - захист від небезпеки; Р - ймовірність дії небезпеки.

Значення вартостей очікуваної шкоди (S); часу дії, експозиції небезпеки (Е); ймовірності дії небезпеки (Р) приведено в таблицях 6, 7, 8. 

Таблиця 6

Очікуваний обсяг шкоди (S)

Таблиця 7

Таблиця 8

Мы поможем в написании ваших работ!