Граничний рівень початкових напружень в металевому елементі при його підсиленні під навантаженням із застосуванням зварювання.
Економічне обґрунтування проведення реконструкції та варіанта підсилення конструкції чи окремого елемента
Критерием экономичности проектного решения реконструкции, как правило, является сметная стоимости 1 м2 (1 м3) объекта после выполнения всех работ, которая не должна превышать аналогичного показателя при новом строительстве. Исключение для этого правила может быть допущено только для объектов, имеющих историческое или художественное значение.
При Оценке альтернативных вариантов реконструкции зданий одним из важнейших показателей является возможность выполнения работ без остановки производства, так как потери от прекращения или даже сокращения производства, как правило, существенно превышают затраты на строительно-монтажные работы при реконструкции.
В качестве критерия экономической эффективности того или иного (i-го) проектного решения при реконструкции принимается обычно минимум приведенных затрат, которые слагаются из себестоимости строительно-монтажных работ Сi, и капитальных вложений Кi, приведенных к годовой размерности в соответствии с установленным нормативным коэффициентом эффективности ЕH=0,12 капитальных вложений в строительство:
Зі = Сі + ЕнКіàmin.
При выборе сопоставимых вариантов реконструкции
предпочтение отдается варианту с минимальными при
веденными затратами, выявленному по всему комплексу
сфер проявления эффективности.
|
|
|
В зависимости от конкретности поставленных задач экономический анализ проектных решений должен использовать показатели и методики их определения, приведенные в соответствующих справочно-нормативных источниках.
Три способи підсилення металоконструкцій.
Основними способами підсилення конструкцій є:
збільшення площі поперечного перерізу окремих елементів конструкції;
зміна конструктивної схеми всього каркаса або окремих його елементів, внаслідок чого змінюється розрахункова схема;
регулювання напружень.
Кожний з цих способів може застосовуватися самостійно або в комбінації з іншим. При виборі способу підсилення і розробці проекту підсилення необхідно враховувати вимоги монтажної технологічності.
При конструктивному оформленні підсилення шляхом збільшення перерізів необхідно:
забезпечити надійну спільну роботу елементів підсилення і усилюваної конструкції, у тому числі вимоги по місцевій стійкості (розміри звісів, відгинів) і незмінюваності перерізу(установка в необхідних випадках ребер, діафрагм і т. п.);
не ухвалювати рішень, що утрудняють проведення заходів щодо антикорозійного захисту, особливо що ведуть до щілистої корозії або утворення замкнутих порожнин, застосовуючи в необхідних випадках герметизацію щілин;
|
|
|
призначати місця обриву елементів підсилення з умови роботи непідсилених переризів при дії розрахункових навантажень в пружній стадії, не допускаючи різких концентраторів напружень у вказаних місцях;
враховувати наявність конструктивного оформлення вузлів, ребер жорсткості, прокладок і т. п., а також допустимість збільшення габаритів будівельних конструкцій;
забезпечувати технологічність виробництва робіт по підсиленню, зокрема, доступність зварки, можливість свердління отворів, закручування болтів і т.п.
- При підсиленні конструкцій шляхом зміни конструктивної схеми потрібно:
враховувати перерозподіл зусиль в конструкціях, елементах, вузлах, а також в опорах, включаючи додаткові перевірки фундаментів;
враховувати різницю температур, якщо існуючі і нові конструкції можуть експлуатуватися в різних температурних режимах, а також температурний режим при замиканні статично невизначних систем;
передбачати в конструктивних рішеннях елементів і вузлів можливість компенсації неспівпадання розмірів існуючих і нових конструкцій.
- Спосіб підсилення конструкцій, що передбачає регулювання напружень, дозволяє зменшити зусилля, діючі в конструкції. Перевага його полягає також в тому, що підсилення може проводитися без розвантаження конструкції і зупинки технологічного процесу.
|
|
|
Граничний рівень початкових напружень в металевому елементі при його підсиленні під навантаженням із застосуванням зварювання.
Уровень начального нагружения элементов ограничивается с целью обеспечения их несущей способности в процессе усиления в зависимости от нормы предельных пластических деформаций в соответствии с их классом по п. 4.8. Этот уровень начального нагружения характеризуется коэффициентом b0 представляющим собой абсолютную величину отношения наибольшего напряжения в усиливаемом элементе в момент усиления к его расчетному сопротивлению (b0 = |s0,max/Ryo|). В общем случае сжатия (растяжения) с изгибом значения s0 определяются формулой
, (25)
где N0, М0x, М0y - продольная сила и изгибающие моменты в наиболее нагруженном сечении элемента.
Предельный уровень начального нагружения элементов для конструкций, усиливаемых с помощью сварки, в зависимости от класса конструкций по п. 4.8 ограничивается, как правило, условиями:
|
|
|
b0 £ 0,2 для I класса;
b0 £ 0,4 » II »;
b0 £ 0,8 » III и IV классов.
Если указанные условия не выполняются, то необходима либо предварительная разгрузка конструкций, либо использование специальных технологических мероприятий при усилении, обеспечивающих ограничение деформаций конструкций (в частности, сварочных).
Вимоги до проектування підсилення конструкцій (відносно скорочення робіт з підсилення, застосування матеріалів для підсилення, виготовлення підсилювальних елементів, способу їх прикріплення).
-З метою скорочення об'ємів робіт по підсиленню, а в деяких випадках і відмови від підсилення необхідно виявляти і використовувати резерви несучої здатності конструкцій, що зберігаються, шляхом:
уточнення зусиль, діючих в перенапружених елементах, за рахунок врахування просторової роботи каркаса; фактичних умов з'єднання і закріплення, врахування фактичних значень навантажень, впливів і їх поєднань;
уточнення характеристик міцності матеріалу конструкцій і з'єднань, фактичних розмірів переризів і елементів;
включення в роботу захищаючих конструкцій або інших допоміжних елементів будівель і споруд.
З цією метою рекомендується проведення заходів щодо поліпшення умов роботи несучих конструкцій таких, як: пошук можливостей зменшення навантажень, що діють на споруду або на елементи;
-Елементы підсилення необхідно проектувати, як правило, орієнтуючись на повне виготовлення їх в заводських умовах. В особливих випадках допускається виготовлення деталей підсилення з припуском і подальшою обробкою на місці установки.
Приєднання деталей підсилення до конструкцій виконується за допомогою зварки, на болтах класу точності А і В або високоміцних. У разі небезпеки виникнення крихкого або втомного руйнування приєднання здійснювати на високоміцних болтах або болтах класу точності А. При відповідному обгрунтовуванні допускається застосування дюбелів і самонарізуючих гвинтів.
-Сталь, що застосовується для елементів посилення, як правило, не повинна поступатися за якістю металу усилюваних конструкцій (по механічних властивостях, в'язкості і зварюваності).
При підсиленні конструкцій, експлуатованих в агресивному середовищі, корозійна стійкість металу елементів підсилення не повинна бути нижчою стійкості металу усилюваної конструкції.
Дата добавления: 2018-05-13; просмотров: 171; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!