Автоматизація операцій з ОВДП (облігаціями внутрішньої державної позики).



Облігації внутрiшньої державної позики (ОВДП) — це визначені чинним законодавством України державні цiннi папери.

ОВДП — це засіб впровадження неінфляційного механізму ліквідації бюджетного дефіциту, коли емітуються не гроші, а цінні боргові папери, під які залучаються відповідні кошти.

Облігації внутрішньої державної позики випускаються у вигляді строкових боргових зобов’язань як один з інструментів управління державним боргом. Створення ринку ОВДП вирішує такі задачі:

- фінансування бюджету з неінфляційного джерела (залучення фінансових ресурсів з ринку);

- визначення реальної вартості обслуговування державного боргу (відсоткова ставка ОВДП визначається ринком);

- встановлення орієнтира для ринкових ставок за іншими інструментами фінансового та грошового ринків;

- надання в розпорядження НБУ інструмента для проведення грошово-кредитної політики через операції на фондовому ринку;

- організація широкої мережі комерційних посередників, які охоплюють значні верстви інвесторів;

- впровадження сучасної електронної технології торгівлі, розрахунків та депозитарного обліку.

 ОВДП обертаються в безготівковій формі — у вигляді електронних записів на рахунках власників, що різко звужує коло можливих махінацій, виключає можливість крадіжок та підробок.

На ринку ОВДП використовується дворівнева система депозитарного обліку, яка складається з центрального депозитарія та мережі субдепозитаріїв.

В центральному депозитарії відкриваються рахунки зареєстрованих дилерів. Існують два типи рахунків: рахунок «А» та рахунок «В». На рахунку «А» враховуються облігації, що належать дилеру, а на рахунку «В» — облігації клієнтів. Рахунки відкриваються окремо за кожним аукціоном, який характеризується власним номером, кодом цінних паперів, терміном обігу облігацій. На рахунку кожного дилера в центральному депозитарії є спеціальний «торговий» субрахунок, призначений для резервування (блокування) облігацій, з якими дилер має намір здійснити операції по їх продажу в даний торговий день.

 Депозитарний облік передбачає аналітичний та синтетичний облік цінних паперів. Аналітичний облік ведеться на рахунках цінних паперів, які називаються рахунками-ДЕПО.

 ОВДП всіх випусків мають однакову номінальну вартість. Номінальна вартість — це сума основного боргу за облігацією, сплату якої називають погашенням. Ціни на облігації встановлюються у відсотках до номіналу або облігації розміщуються з дисконтом, тобто за ціною, яка нижча від номіналу.

 Такий спосіб випуску дає змогу зробити дешевшим обслуговування позики, а також уникнути низки проблем, пов’язаних із зміною облікових ставок.

Емітентом ОВДП є Міністерство фінансів України. Національний банк України є генеральним агентом Міністерства фінансів по обслуговуванню випуску ОВДП. Він гарантує своєчасність погашення випущених облігацій.

 Усі операції щодо розміщення та обігу, враховуючи розрахунки та облік власників облігацій, здійснюються через установи НБУ або уповноважені організації — дилери, які визначаються Нацбанком.

 Дилером вважається будь-яка юридична особа, яка є інвестиційним інститутом (за діючим законодавством) і має відповідний дозвіл Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також ліцензію Національного банку України.

Забезпечення функціонування первинного та вторинного ринку ОВДП виконується за допомогою розробленої НБУ автоматизованої системи комплексного обслуговування учасників фондового ринку. Ця система об’єднує НБУ, комерційні банки, біржові та позабіржові торговельні майданчики. До складу системи входять такі програмні комплекси: «ЛІГА», «ДЕПО-ОБЛІК», «ВТОРИН», «ДЕПО-ЗАПИТ».

 Програми «ЛІГА», «ВТОРИН» повинні встановлюватись у комерційному банку на єдиному робочому місці, АРМ-КБ «ДЕПО-ОБЛІК» та АРМ «ДЕПО-ЗАПИТ» можуть встановлюватись на іншому або тому ж самому робочому місці.

 

Інформаційна модель депозитарію.

Згідно з Законом України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» Національний депозитарій України – центральний інститут Національної депозитарної системи, на який покладені функції щодо:

- забезпечення її формування і розвитку;

- функціонування єдиної системи депозитарного обліку;

- обслуговування обігу цінних паперів;

- інтеграцію Національної депозитарної системи в міжнародну систему депозитарних установ, що забезпечують функціонування світових ринків капіталу.


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 202; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!