Підбір і опрацювання літератури
Виходячи з обраної проблематики студенти самостійно підбирають необхідну літературу. Вагому допомогу в цьому процесі надасть рекомендована література, зокрема, законодавчо-нормативні документи, примірний перелік яких наведено в даних методичних рекомендаціях. При цьому слід пам’ятати, що наведена рекомендована література є лише орієнтиром для самостійного підбору та оформлення літературних джерел.
Робота над пошуком необхідної літератури починається насамперед з огляду систематичних і алфавітних каталогів наукових бібліотек. При цьому студент має виділити наукові праці тих авторів, як вітчизняних так і зарубіжних, які працюють над науковими проблемами, пов’язаними з темою магістерської роботи.
Разом з тим студент обов’язково ознайомлюється зі журнальними та газетними публікаціями останніх двох-трьох років. Рекомендуємо опрацювати такі часописи:
· українські – «Економіка України», «Економіст», «Регіональна економіка», «Економіка, фінанси, право: проблемні питання, коментарі та поради», «Актуальні проблеми економіки», «Підприємництво, господарство, право», «Вісник Національного транспортного університету» «Фінанси України», «Инвестиционная газета»;
· російські – «Российский экономический журнал», «Экономист», «Деньги и кредит», «Вопросы экономики», що є в наявності у читальному залі бібліотеки університету.
Фактичні і статистичні дані минулих років містяться в таких статистичних щорічниках і довідниках, як «Статистичний щорічний довідник», «Україна в цифрах», а також за електронною адресою http://www.ukrstat.gov.ua . Фінансову звітність підприємств можна отримати з Інтернету за електронною адресою http://www.afr.com.ua або http://www.smida.gov.ua.
|
|
|
Разом з тим студент вивчає законодавчі та нормативні документи, постанови Уряду, укази Президента з економічних питань, які друкуються у Відомостях Верховної Ради та Офіційному Віснику України, а також містяться за електронною адресою http://www.rada.gov.ua тощо.
Для вивчення обраної теми студент ознайомлюється також з підручниками і навчальними посібниками як вітчизняних, так і зарубіжних авторів. Зважаючи на те, що магістерська робота – це творча наукова робота, основним джерелом мають бути наукові публікації та їхнє творче опрацювання.
На основі підібраної до теми літератури складається список використаних джерел, який в процесі їх вивчення повинен постійно поновлюватися. Підібравши та узагальнивши літературу студент приступає до її опрацювання.
Опрацювання літератури супроводжується її конспектуванням. Студент виписує окремі важливі, на його думку, теоретичні положення, цифри, факти тощо з обов’язковим посиланням на авторів і джерела, з яких запозичив матеріали або окремі результати. Таким чином формується робочий матеріал для написання магістерської роботи. Далі він ґрунтується за окремими найважливішими проблемами, які складуть основні розділи плану роботи.
|
|
|
План магістерської роботи самостійно складається студентом після опрацювання літератури, погоджується з науковим керівником, коригується при потребі та затверджується.
Пункти плану повинні відображати сутність теми магістерської роботи, бути короткими, лаконічними та викладатися у логічній послідовності. Від того, наскільки виважено і вдало складено план, залежить правильність і повнота висвітлення теми, глибина розгляду проблеми, логіка викладу матеріалу.
На цьому підготовчий етап завершується і можна приступати до основного етапу – написання тексту магістерської роботи та її оформлення.
ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ
Загальні принципи оформлення
Магістерську роботу друкують на комп’ютері з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210 х 297 мм) через 1,5 міжрядкових інтервали, використовуючи шрифти текстового редактора Word, зокрема Times New Roman розміру 14 пт.
|
|
|
Магістерську роботу подають у вигляді спеціально підготовленого рукопису в твердому переплетенні.
Магістерська робота виконується державною (українською) мовою, але, за бажанням студента, після узгодження з проректором з навчально-методичної роботи університету, дозволяється виконання роботи та її захист іншою мовою.
Обсяг магістерської роботи повинен становити 110 – 150 сторінок.
Текст необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: лівого, верхнього, нижнього - не менше 20 мм; правого – не менше 10 мм.
Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту дипломної роботи повинна бути однаковою.
Вписувати в текст магістерської роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту.
Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися в процесі написання роботи, можна виправляти підчищенням або затушовуванням спеціальним білилом («коректором») і написанням на тому ж місці виправленого тексту машинописним способом. На одній сторінці допускається не більше п’яти таких виправлень.
|
|
|
Абзацний відступ має бути однаковим по всьому тексту в межах 12-20мм.
Текст основної частини магістерської роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти.
Кожну структурну частину магістерської роботи треба починати з нової сторінки.
Заголовки структурних частин магістерської роботи “ЗМІСТ”, “ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до тексту.
Заголовки підрозділів, пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої літери) з абзацу. Крапку в кінці заголовку підрозділу не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. В кінці заголовку пункту надрукованого в розрядці в підбір до тексту ставиться крапка.
Відстань між заголовком (за винятком заголовку пункту) та текстом повинна дорівнювати 3 – 4 інтервалам (два вільних рядки).
Переліки, у разі потреби, можуть бути наведені всередині пунктів або підпунктів. Перед переліком ставлять двокрапку. Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою, або, не нумеруючи, - дефіс (перший рівень деталізації). Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).
Приклад:
а) діагностика конкурентного середовища підприємства:
1) загальна характеристика галузі;
2) оцінка рушійних сил розвитку галузі;
3) визначення конкурентів та аналіз їх діяльності;
б) діагностика конкурентоспроможності підприємства;
в) діагностика конкурентоспроможності продукції підприємства.
Переліки першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу, другого рівня – з відступом стосовно місця розташування переліків першого рівня.
Всі сторінки дипломної роботи повинні бути пронумеровані арабськими цифрами без знака №.
Першою сторінкою магістерської роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На ньому номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.
На сторінці 2 розміщують завдання на магістерську роботу, зразок якого наведено в додатку Ж.
На сторінці 3 розміщують реферат, взірцем якого може служити реферат наведений у додатку З.
На сторінці 4 розміщують зміст, приклад оформлення якого представлено в додатку И.
Із сторінки 5 розпочинається виклад роботи. Кожний розділ пишуть з нової сторінки. Номер розділу ставлять після слова “РОЗДІЛ”, після номеру крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.
Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номеру розділу і порядкового номеру підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номеру підрозділу повинна стояти крапка, наприклад 2.3. (третій підрозділ другого розділу). Далі у тому ж рядку йде заголовок.
Всі аркуші, на яких розміщені такі структурні частини магістерської роботи, як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел, додатки нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати «1. ВСТУП» або «5. ВИСНОВКИ».
Оформлення таблиць
Для компактності, наочності та порівнянності цифровий матеріал в магістерській роботі доцільно подавати у вигляді таблиць.
Таблиці необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Таблиці, які розміщенні на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок.
За змістом таблиці поділяються на аналітичні та неаналітичні. Аналітичні таблиці є результатом опрацювання й аналізу цифрових показників. Як правило, після таких таблиць робиться узагальнення про нове (виведене) знання, яке вводиться до тексту словами: «Таблиця дає змогу зробити висновок, що…», «Із таблиці видно, що…» і т.ін. Часто такі таблиці сприяють виявленню і формулюванню певних закономірностей. До неаналітичних таблиць вміщують здебільшого неопрацьовані статистичні дані, необхідні лише для подання інформації або констатації певного стану речей.
Таблиці нумеруються послідовно в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися із номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: “Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу). Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву не підкреслюють.
Приклад побудови таблиці
Таблиця 2.1
|
|
|
| ||||
| ||||||
|
|
Таблиця являє собою такий спосіб подання інформації, при якому цифровий або текстовий матеріал групується в рядки і графи (вертикальні колонки), відокремлені одна від одної відповідно горизонтальними чи вертикальними лініями.
Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків – не менше 8 мм.
Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку магістерської роботи, або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю граф і рядків можна переносити на інший аркуш. При цьому слово «Таблиця», її номер і назву вказують один раз над першою частиною таблиці, а над іншими (перенесеними) пишуть слова «Продовження табл.» і вказують її номер, наприклад: «Продовження табл.1.2», і повторюють головку. Якщо головка громіздка, її можна не повторювати. У такому разі пронумеровують графи і переносять цю нумерацію на наступну сторінку. Заголовок таблиці не повторюють.
Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. При цьому в кожній частині таблиці повторюють її рядки.
Якщо цифрові або інші дані в будь-якому рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.
Оформлення ілюстрацій
Ілюструють магістерську роботу, виходячи із загального задуму дослідження, за ретельно продуманим тематичним планом, що дає змогу включити необхідні ілюстрації і уникнути ілюстрацій випадкових, другорядних. Зміст кожної ілюстрації має бути узгоджений з текстом, а зміст тексту – з ілюстрацією.
Приклад оформлення ілюстрації
Рис. 1.3. Технологічна структура інвестицій в основний капітал.
Ілюстрації (схеми, графіки, діаграми тощо) необхідно подавати в магістерській роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці.
Ілюстрації магістерської роботи повинні мати найменування і номер. Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу. Номер ілюстрації складається з двох арабських цифр, перша з яких позначає номер розділу, а друга – порядковий номер у середині розділу, наприклад Рис.1.3 (третій рисунок першого розділу). Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні дані (підрисункові підписи) розміщують під ілюстрацією.
Оформлення формул
Формули та рівняння розміщують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині строки, виділяючи їх від тексту зверху і знизу, а також одне від одного інтервалом не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його переносять на інший після знаків рівності (=), плюс (+),мінус (-), множення (х), ділення (:).
Формули в магістерській роботі (якщо їх більше одної) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номеру розділу і порядкового номеру формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номер формули пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад (2.4) (четверта формула другого розділу). Нумерувати рекомендується лише ті формули, на які у подальшому є посилання у тексті.
Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнту треба подавати з нового рядку. Перший рядок пояснення починають зі слова “де” без двокрапки.
Приклад: Рентабельність продаж обчислюється за формулою:
, (2.4)
де 
– рентабельність продаж, (%);
– фінансовий результат від операційної діяльності, грн.;
ЧД – чистий дохід від реалізації, грн..
Дата добавления: 2018-05-13; просмотров: 247; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!