Змістовий модуль 2. Українські землі у добу модернізації (ХIХ-поч. ХХ ст.)
Nbsp; 2. Мета та завдання навчальної дисципліни «Історія України» Метою викладання навчальної дисципліни історії України, є формування у них вмінь і навичок, необхідних для викладання на професійному рівні українознавства історії у навчальних закладах, науково-дослідній та просвітницькій роботі. Завдання предмету: - Навчити студентів сприймати хронологію історичних процесів в Україні; - Сформувати уявлення про етапи історичного розвитку країни; - Надати уявлення про закономірності історичного розвитку; - Навчити студентів самостійному пошуку фактологічного матеріалу по науковій літературі; В результаті вивчення курсу історії України студенти повинні знати: - факти, хронологію подій, основні поняття історії України; культурні надбання українського народу, особливості його менталітету; ідейно-політичні течії, програми політичних партій; біографії видатних політиків, державних діячів, діячів науки, культури, мистецтва; - розуміти історичний досвід і уроки, місце і роль України в контексті європейської та світової історії. вміти: - логічно викладати історичний матеріал, працювати з джерелами. - самостійно мислити, неупереджено оцінювати історичні події, виявляти й аналізувати історичне підгрунтя проблем соціально-економічного, політичного, культурного, національного буття України; брати участь у дискусіях на суспільно-політичні теми; - на матеріалах історії України формувати історичну свідомість, громадянську відповідальність, патріотизм школярів та юнацтва; - професійно застосовувати набуті знання у викладацькій та науково-дослідній роботі.
|
|
|
Програма навчальної дисципліни «Історія України»
Змістовий модуль 1. Давня та початок нової історії України (I тис. до н.е. – ХVIII ст.)
Тема 1. Доісторичний, ранньоісторичний та середньовічний періоди на території України.
Історія як наука про закономірності розвитку людства. Основні концепції історичного розвитку. Місце історії України у всесвітній історії. Предмет історії України, методологічні засади її вивчення та наукова періодизація. Структура і основні завдання вивчення історії України .
Первісні люди. Виникнення землеробства, скотарства і ремісництва. Матріархальні общини і виникнення племен. Племена трипільської культури. Побут і вірування стародавнього населення. Кіммерійці, скіфи, сармати. Античні міста-держави. Розселення та заняття східних слов’ян. Виникнення державних об’єднань. Боротьба з кочівниками. Східні слов’яни на території України. Розселення. Анти. Культура і вірування східних слов’ян.
|
|
|
Передумови утворення держави на Русі. Норманська теорія походження давньоруської держави. Зовнішня політика київських князів. Русь і Візантія. Запровадження християнства. Політичний устрій, право, органи управління в Київській Русі. “Руська правда”. Соціально-економічні відносини в Київській Русі. Культура, історичне значення давньоруської держави.
Децентралізація Київської держави. Землі-князівства після поділу Русі: особливості політичного і соціально-економічного розвитку. Галицько-Волинське князівство. Данило Галицький. Русь і кочівники. Боротьба з монголо-татарами. Українські землі під владою Золотої Орди. Західна Європа і Королівство Русь. Етнічний розвиток давньої Русі.
Українські землі у складі Князівства Литовського. Загарбання Польщею Галичини. Включення Буковини до складу Молдавського князівства. Загарбання Закарпаття Угорщиною. Грюнвальдська битва та її значення.
Тема 2. Україна у ранній новий час (середина ХVI-ХVIII ст.)
Посилення наступу на українські землі польських феодалів. Люблінська унія і її наслідки для українського народу. Закріпачення селян. Полонізація української знаті. Брестська церковна унія.
Виникнення козацтва. Заняття, побут, звичаї, воєнне мистецтво, морські походи козаків. Виникнення Запорізької Січі. Її устрій. Реєстрове козацьке військо. Роль українського козацтва в боротьбі українського народу проти агресії Туреччини і Кримського ханства. Козацько-селянські повстання під проводом К.Косинського, С.Наливайка. Битва під Хотином. Народні рухи 20-х – 30-х рр. ХVII ст. Культура України ХVI – першої половини ХVII ст.
|
|
|
Причини, характер, рушійні сили української національної революції середини ХVII ст. Богдан Хмельницький. Перші перемоги на Жовтих Водах, під Корсунем. Розгром польсько-шляхетських військ під Пилявцями. Народні герої М.Кривоніс, І.Богун, Д.Нечай. Зборівська битва. Битва під Берестечком 1651 р. Події 1652 – 1653 рр.
Формування української державності в ході війни. Органи влади і управління. Зносини з сусідніми державами – Московським царством, Туреччиною, Молдавією, Швецією. Входження України під протекторат Московської держави. “Березневі статті”. Порушення царським урядом Переяславських угод.
Політичний устрій України у другій половині ХVІІ – ХVІІІ ст. Внутрішня і зовнішня політика гетьманів України. Українсько-польські, українсько-турецькі, україно-шведські зв’язки. Північна війна. Поразка І.Мазепи. Пилип Орлик і його Конституція. Скасування гетьманщини. Доля Запорізької Січі. Соціально-економічний розвиток України.. Юридичне оформлення кріпосного права. Визвольна боротьба народних мас у другій пол. ХVІІІ ст. Входження Північного Причорномор’я та Правобережної України до складу Росії. Російсько-Турецькі війни 1768-1774 рр. Та 1787-1791 рр. Заселення і розвиток Півдня України. Захоплення західноукраїнських земель Австрією. Культура України другої половини ХУП – ХУШ ст.
Змістовий модуль 2. Українські землі у добу модернізації (ХIХ-поч. ХХ ст.)
Дата добавления: 2018-05-13; просмотров: 173; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!