Розробка керуючої програми та побудова траєкторії
Руху інструмента
Деталі, що обробляються на верстаті з ЧПК, можна розглядати як геометричні тіла, які складаються з простих (елементарних) геометричних фігур (циліндр, конус, сфера тощо).
У процесі оброблення деталь (заготовку) та інструмент на верстаті переміщуються одне відносно одного.
Керуюча програма задає траєкторію руху робочого органа (РО), тобто певної точки інструмента, так званого центра інструмента , або траєкторію руху стола. Однак умовно завжди вважається, що рухається саме інструмент. Для різця центром служить вершина різця або центр дуги (заокруглення) при вершині. Для прорізного (канавкового) різця центром вважається ліва вершина. Для свердла, зенкера, зенківки, цековки, мітчика центром є центр їх робочого торця.
Схема траєкторії руху центра інструмента називається циклограмою. Під час контурного оброблення центр інструмента повинен переміщуватися по еквідистанті контуру деталі.
Опорна або вузлова точка - це точка, в якій інструмент (центр інструмента) переходить з одного елемента на інший, де відбувається зміна режиму обробки або технологічна зупинка.
Для токарних верстатів із ЧПК розрізняють систему координат верстата і систему координат деталі.
Початок системи координат верстата 0в знаходиться в центрі дзеркала токарного патрона, тобто в центрі перерізу шпинделя перед посадковим конусом, на якому центрується патрон. Початок координат позначається символом.
|
|
|
 |
Керуюча програма
| № кадра | Зміст кадра | № кадра | Зміст кадра |
Конструкторська частина
Проектування технологічної оснастки
На свердлильній операції для установки та закріплення деталі „Втулка напрямна” використовується простіша ділильна головка. У складальному корпусі, що містить кутник 3 та плиту 2, змонтований шпиндель 1, на одному кінці якого закріплений затискний трикулачковий патрон, а на другому фланець 4 з пружинним фіксатором.
Шпиндель фіксується в осьовому напрямку гайкою 5. в кутнику 3 є дванадцять отворів, які розташовані по колу з однаковим кроком. В них запресовані стальні загартовані втулки 11. Для розподілу кола відтягують рукоятку 6, пов'язану з плунжером 8 за допомогою штифта 7 та здійснюють необхідний поворот. Пружина 9 становить плунжер фіксатора у потрібне місце. В цьому стані шпиндель затискають тангенціальним затиском за допомогою рукоятки 10.
| |
Розрахунок зусилля закріплення деталі при обробці та вибір розмірів механізму закріплення.
Розраховуємо зусилля закріплення для трикулачкового патрона, користуючись рекомендаціями довідника [3]:
|
|
|
,
де Wk – сила затиску на одному кулачку,Н;
- число кулачків; 
- коефіцієнт, що враховує додаткові сили тертя у патроні
( =1,05);
- виліт кулачка від його опори до центру прикладення сили затиску (конструктивно = 40 мм);
- довжина напрямної частини кулачка, мм;
- коефіцієнт тертя у напрямних кулачках ( = 0,1);
і 
- плечі важеля приводу кулачків, мм, конструктивно 
мм і 
мм до осі штока.
| |
Сила закріплення на кожному кулачку визначається за формулою
де 
- діаметр поверхні заготовки, що обробляється, мм;
- кут розташування кулачків у патроні;
- коефіцієнт тертя на робочих поверхнях кулачків (з гладкою поверхнею = 0,25, з кільцевими канавками =0,35, з крестообразними = 0,45, з зуб’ями паралельно осі патрона = 0,8);
- діаметр поверхні заготовки, що закріплюється, мм;
– коефіцієнт запасу.
Н.
Н.
4. Експлуатаційно-налагоджувальна частина
Дата добавления: 2018-05-13; просмотров: 271; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!