Основні риси сентименталізму.



Отже, прийнявши до уваги все перераховане вище, можна виділити декілька основних рис літератури сентименталізму: ухиляння від прямолінійності класицизму, підкреслена суб'єктивність підходу до світу, культ почуття, культ природи, культ вродженої моральної чистоти, незіпсованості, затверджується багатий духовний світ представників нижчих станів. Увага приділяється душевного світу людини, а на першому місці стоять почуття, а не великі ідеї.

23. Історичні умови розвитку та особливості культури XIX ст.

У XIX ст. завершувався процес формування наукового світогляду європейськім людини, розпочатий у попередні століття. На ґрунті наукового світогляду створювалася нова культура, де експериментальна наука поступово захопила домінуючі позиції. Це виявилося вже на початку століття, коли наука остаточно посіла належне місце серед предметів викладання і стала незалежною від релігії та філософії.

Незважаючи на переможний поступ науки і пов'язаного з нею позитивістського та прагматичного способу мислення, повної секуляризації європейської культури у XIX ст. не відбулося. Почала навіть формуватись нова релігійна атмосфера: почасти як реакція супроти атеїзму просвітницької та революційної доби, а почасти як наслідок припинення багатьох давніх форм релігійної дискримінації, поширення принципу релігійної терпимості.

Філософські засади та особливості романтизму.

Окремі ідейні передумови романтизму можна відшукати вже в естетиці сентименталізму. Так, письменники-сентименталісти першими звернули увагу на внутрішній, емоційний світ людини, першими спробували у художній формі дослідити почуття людини. Важливе значення мала для романтизму і концепція людини, яку висунув один із фундаторів сентименталізму — Жан-Жак Руссо, а саме відмова від переважно раціоналістичного розуміння людської природи, перенесення акценту з розуму на почуття, на «серце». Руссо був і одним із перших, хто почав користуватися означенням « романтичний », зокрема для опису дивовижної краси швейцарської природи.

Характеристика реалізму.

Реалізм — літературний напрям, який характеризується правдивим і всебічним відображенням дійсності на основі типізації життєвих явищ.

Реалізм намагається бути найдемократичнішим мистецтвом. Якщо представники класицизму й багатьох барокових шкіл розглядали творчість як дещо «елітарне» й аристократичне, а свої твори спрямовували для «обраних», реалісти, наслідуючи сентименталістів і романтиків, прагнуть заволодіти увагою якомога ширшого читацького кола.

Образотворче мистецтво, театр та література на рубежі ХІХ – ХХ ст.

Образотворче мистецтво . передбачає формування навичок сприймання й оцінки художнього образу у творах образотворчого мистецтва (по можливості - і в інших видах). Як розділ роботи сприймання здійснюється на матеріалі шедеврів світового образотворчого мистецтва, творів сучасних авторів, як українських, так і зарубіжних, і вирішує три основні завдання:

У другій половині XIX ст. романтизм у літературі поступився місцем реалізмові. Останній передбачав відображення реальної дійсності й оточення героя, точне відтворення всіх аспектів життя, обґрунтування дій і почуттів персонажів психологічними й соціальними умовами. Як і в інших європейських літературах, в українській літературі зародки реалістичного стилю були зв’язані з фольклором, з народними гумористичними й сатиричними оповіданнями, а також із давньою літературою.

Театр. У XIX ст. народився якісно новий драматичний театр. Вільна конкуренція буржуазного суспільства покликала до життя численні приватні театри, столичні і провінційні, які орієнтувалися на масового глядача. Такими були паризькі “театри бульварів”, “малі” театри Великого Лондона. Багато з них розорялися, але окремі ставали центрами демократичної театральної культури.

З утвердженням романтизму в репертуарі театрів сталися корінні зміни. П'єси В.Гюго, О.Дюма, П.Меріме у Франції, Л.Тіка в Німеччині, Дж.Байрона і П.Шеллі в Англії брали гору над традиційним репертуаром класицизму. Крім того, нарівні з постановками нових романтичних п'єс зіграло свою роль і переосмислення в романтичному дусі п'єс В.Шекспіра, Ф.Шіллера та І.В.Гете.

Романтичний театр надзвичайно збільшив силу впливу на глядача, в чому була величезна заслуга цілого покоління чудових акторів. Вони принесли на сцену вільну мову замість пануючої раніше мелодекламації, та схвильований виразний жест замість статичних поз.

27. Різноманітність видів та форм художньої культури модернізму.

Для художньої культури модернізму характерне розмаїття видів і форм.

 Модерністська поезія стала на шлях розриву з поетичною традицією, бунту проти звичних норм віршованого мовлення, на шлях бурхливої словотворчості. Так, «дадаїзм» (від «дада» – дитячий лепет) стверджував алогізм як основу творчого процесу, перетворивши літаратуру на хаос словесного сміття. В імажиністів (від фр. Image –образ) логічно мало пов’язані метафори та образи перетворювали вірші на своєрідні «каталоги образів». Футуризм (лат. Futurum – майбутнє) оголосив людські почуття «слабкостями


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 270; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!