Індикатори визначення модальності
| Індикатор | Модальність | ||
| Візуальна | Аудіальна | Кінестетична | |
| Сигнали, що надходять через око | Вгору прямо Вгору ліворуч Вгору праворуч Прямо перед собою | Праворуч Ліворуч Униз праворуч | Униз прямо Униз ліворуч |
| Жести рук | На рівні обличчя | Вище талії | Нижче талії |
| Темп мовлення | Прискорений | Помірний | Уповільнений |
| Інтонація голосу | Підвищена | Монотонна | Понижена |
Інтерактивний аспект спілкування виявляється не лише через обмін інформацією, але й через зусилля людей стосовно організації спільних дій, що дає можливість партнерам реалізувати спільну для них діяльність. Одна із умов успішності спілкування полягає у відповідності поведінки особистостей, які вступили у взаємодію, очікуванням одне одного. Але спілкування не буває позбавленим протиріч. У певних ситуаціях виявляється антагонізм позицій, що відображають взаємовиключні цілі, цінності, що може бути причиною міжособистісних конфліктів.
Перцептивний аспект спілкуванняхарактеризує особливості сприймання і взаєморозуміння партнерами один одного.
Ідентифікація – уподібнення себе іншому, спроба поставити себе на його місце.
Емпатія – здатність до співпереживання, співчуття.
Під рефлексією у соціальній психології розуміється усвідомлення діючим індивідом того, як він сприймається партнером по спілкуванню. Розвинена рефлексія дозволяє передбачити реакцію партнера та знаходити більш адекватні рішення.
|
|
|
Каузальна атрибуція – приписування іншому непритаманних йому рис. Найчастіше це виникає через дефіцит інформації, який змушує орієнтуватися на уявлення про „гарну” або „погану” людину. Наприклад, особі, яка не сподобалася, приписують проступки, а тій, що сподобалась – вчинки.
Настановлення – попередньо сформована готовність сприймати іншого під певним кутом зору.
Дією настановлення можна пояснити ефект ореолу, що полягає в сприйманні партнера крізь призму прикрашених відомостей про нього.
З настановленням пов’язаний ефект стереотипізації – привнесення в образ людини рис, якими зазвичай наділяють представників певної професійної чи національної групи.
Атракція – привабливість одного партнера по спілкуванню для іншого. Форми атракції: симпатія, дружба, кохання.
Симпатія – більш-менш стійке емоційно-позитивне ставлення людини до тих, хто відповідає її „еталону привабливості”. Додаткові знання про людину вносять корективи: симпатія або зникає, або переходить у протилежність – антипатію.
Дружба – вибіркове емоційно насичене ставлення однієї людини до іншої, що ґрунтується на взаємній симпатії.
|
|
|
Кохання – надзвичайно високий ступінь емоційно позитивного ставлення одного суб’єкта до іншого на духовному рівні спілкування.
Причинами комунікативних бар’єрів виступають змістові та формальні характеристики повідомлення (логічні, фонетичні, стилістичні, семантичні). На цій підставі виокремлюють смислові, логічні, фонетичні, стилістичні, семантичні комунікативні бар’єри.
| Бар’єр | Загальна характеристика | Причини виникнення |
| Смисловий | Непорозуміння між людьми, яке є наслідком того, що одне повідомлення може мати різну суть. Слово в різних ситуаціях може мати неоднаковий зміст, який завжди є індивідуально-особистісним: він зароджується у свідомості того, хто говорить, але не обов’язково є зрозумілим для того, хто слухає. | Незбігання суті висловлювань, прохань, наказів та ін.; ігнорування поглядів, цінностей, системи особистісних смислів співрозмовника; відмінності у знаннях, інформаційному фонді співрозмовника та ін. |
| Логічний | Неадекватне розуміння інформації, зумовлене особливостями мислення партнерів по спілкуванню. Думку продукують різні потреби людини; за кожною думкою фігурує мотив, який є первинною інстанцією у порожнечі мовлення. | Неоднаковий вид мислення (абстрактно-логічне, наочно-образне тощо); використання операцій мислення (порівняння, аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування) з різним ступенем глибини (доки один заглиблюється в аналіз проблеми, інший, зібравши поверхневу інформацію, вже має готову відповідь); |
| Фонетичний | Перешкода, зумовлена особливостями мовлення | Учасники комунікативного процесу вживають різні діалекти; співрозмовники мають суттєві дефекти мовлення та дикції; партнери по спілкуванню перекручують граматичну структуру висловлювань; невиразне мовлення, велика кількість слів-паразитів, мовлення-скоромовка, надто гучне мовлення тощо. |
| Семантичний | Розходження у системах значень – тезаурусах, тобто лінгвістичного словника мови з повною смисловою інформацією. Він має місце тоді, коли партнери користуються одними й тими ж знаками (і словами також) для позначення абсолютно різних речей. | Партнери користуються однаковими знаками (і словами) для позначення різних речей; обмежений лексикон в одного із співрозмовників; соціальні, культурні, психологічні, національні, релігійні, професійні, групові та інші відмінності; невідповідність між мовними засобами, які використовує комунікатор і мовними ресурсами реципієнта. |
| Стилістичний | Невідповідність стилю мовлення комунікатора і ситуації спілкування або стилю мовлення й актуального психологічного стану реципієнта | Панібратська манера спілкування; використання стилю спілкування, який може бути недоречним, занадто важким, не відповідати комунікативній ситуації і намірам партнера; використання стилю, що має примусові акценти (якщо комунікатор використовує мовні звороти „вам потрібно”, „ви зобов’язані”, „ти повинен”, то у реципієнта виникає явний чи прихований супротив); неправильна організація повідомлення (повідомлення краще сприймається, якщо воно побудоване наступним чином: від уваги до інтересу, від інтересу до основних положень; від основних положень до заперечень і запитань); форма і зміст комунікації не відповідають одне одному (запрошена на розмову людина змушена вислуховувати монолог, що провокує не тільки невдоволення, а й нерозуміння інформації, оскільки негативні емоції заважають зосередитися і адекватно сприймати почуте); інформація передається науково-канцелярським стилем, який більш зрозумілий при читанні і утруднений при слуховому сприйнятті. |
|
|
|
|
|
|
Комунікативні бар’єри залежать від індивідуальних особливостей учасників комунікації, їх уміння декодувати думки в слова, слухати і концентрувати увагу та ін. У зв’язку з цим виникають бар’єри, що пов’язані з обмеженням уяви, словниковим запасом відправника інформації, словниковим запасом одержувача, його здатністю розуміти значення слів, обсягом запам’ятовування тощо.
Комунікативний бар’єр може слугувати механізмом захисту від небажаної інформації.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 213; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!