Вимоги до оформлення таблиць, формул, рисунків



НОРМАТИВНІ ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ ТЕКСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Загальні вимоги

Назва роботи повинна бути, по можливості, короткою (5-12 слів), відповідати обраній спеціальності та суті вирішуваної наукової проблеми, вказувати на мету дослідження і його завершеність.

Курсова робота виконується державною мовою.

При написанні роботи обов'язково посилатися на авторів і літературу, з якої запозичені матеріали або окремі результати. Використання у роботі запозиченого матеріалу без посилання на автора та літературу враховуються при допущенні роботи до захисту та визначенні її оцінки.

У роботі необхідно стисло, логічно і аргументовано викладати зміст і результати дослідження, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології,

Роботу на захист подають у вигляді спеціально підготовленого переплетеного рукопису.

Обсяг основного тексту кваліфікаційної роботи молодшого спеціаліста (тобто обсяг всієї роботи без списку використаних джерел і додатків) складає 35-45 сторінок.

Курсова робота має бути віддрукована на комп'ютері чітко, охайно, без помарок і виправлень. Загальний обсяг курсової роботи – 45-60 сторінок друкованого тексту, шрифт №14, полуторний інтервал.

У тексті не можна допускати виправлень, перекреслень, а також скорочення слів (крім загальноприйнятих, наприклад, - і т.д., та ін., р.). Текст роботи треба розміщувати тільки з одного боку аркуша на білому папері формату А4 (210X297 мм), залишаючи поля зліва не менше 20 мм, справа - не менше 10 мм, вгорі та внизу - не менше 20 мм. У друкованому варіанті на одній сторінці тексту міститься 38-40 рядків по 60-62 знаки у кожному.

Вимоги до структури роботи  (розділ, підрозділ, пункт, підпункт)

Курсова повинна містити такі основні структурні елементи в наступній послідовності:

титульний аркуш;

зміст;

вступ;

розділи і підрозділи основної частини;

висновки;

список використаних джерел;

додатки.

В окремому конверті на форзаці палітурки роботи вкладаються завдання на роботу, рецензія на курсову роботу студента та відгук наукового керівника, реферат роботи.

Титульний аркуш має єдиний стандарт і містить такі дані: а) назва міністерства та навчального закладу; б) назва кваліфікаційної роботи згідно рішення кафедри вищого навчального закладу; в) номер групи, прізвище, ініціали студента; г)           посада, прізвище та ініціали, науковий ступінь, вчене звання, звання за результатами атестації наукового керівника; ґ) місто і рік виконання кваліфікаційної роботи.

Зразок оформлення титульної сторінки наведено в додатку А.

Вимоги до оформлення тексту

Вимоги  до нумерації

Нумерацію сторінок подають арабськими цифрами без знака № у правому верхньому куті. Крапка після номеру сторінки не ставиться. У нумерації враховуються всі аркуші, включаючи список використаних джерел та додатки. На титульній номер не ставиться, але вона враховується в загальну кількість сторінок, таким чином нумерація починається зі змісту, яка позначається „2” і так далі.

Нумерація розділів подається арабськими цифрами без знаку № і без крапки після цифри. Зміст, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкових номерів. В тексті курсової роботи номер розділу ставлять після слова „РОЗДІЛ”, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Усі структурні частини курсової роботи (зміст, вступ, розділи, висновки, список використаних джерел, додатки) друкують симетрично до тексту великими літерами та виділяють напівжирним шрифтом, а підрозділи, висновки до розділів друкують в підбір до тексту малими літерами з першої великою та виділяють напівжирним шрифтом. Обов’язково структурні частини роботи розпочинають з нової сторінки.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: 2.3. – третій підрозділ другого розділу. Потім у тому ж рядку друкують заголовок підрозділу. В кінці заголовка крапка не ставиться.

Вимоги до оформлення таблиць, формул, рисунків

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати у роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрацію, розміри якої більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або в додатках.

Ілюстрації позначають словом „Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис.1.2. (другий рисунок першого розділу).

Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують після номера ілюстрації. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий текст). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Цифровий матеріал, як правило, оформляється у вигляді таблиць.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком тих, що розміщені в додатках) у межах розділу. У правому верхньому куті розміщують слово „Таблиця” із зазначенням її номера (який складається з номеру розділу і порядкового номеру таблиці в межах розділу) – наприклад, Таблиця 2.3. (третя таблиця другого розділу). Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують по центру сторінки симетрично до тексту і виділяють напівжирним шрифтом. Назву і слово „Таблиця” починають з великої літери. У разі перенесення таблиці на іншу сторінку над подальшими частинами пишеться „Продовження табл. 2.3”.

Таблицю розмішують після першого згадування про неї в тексті. В тексті повинна бути вказівка на таблицю. Наприклад „...статистичні дані наведені в таблиці 2.3.”. Таблицю розміщують таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою.

У таблицях необхідно зазначати одиницю виміру. Якщо всі одиниці виміру є однаковими для всіх показників таблиці, вони наводяться в заголовку. Дрібні величини в таблиці повинні мати однакову кількість десяткових знаків.

Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула є складовою речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації. Пояснення значень і символів відокремлюють один від одного комою або – якщо в межах самого пояснення вже використовуються коми – крапкою з комою.


Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 310; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!