УРОК ЯК ОСНОВНА ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
БЕРДЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра української мови.
Кафедра української та зарубіжної літератури
СУЧАСНИЙ УРОК
(українська мова та література)
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК
для студентів спеціальностей
6.030500, 7. 030501 „Українська мова і література”
філологічних факультетів педагогічних університетів
Бердянськ - 2005 
Навчально-методичний посібник обговорено та рекомендовано до друку на засіданнях кафедр: української мови (протокол № 2 від 06. 10.05.), української і зарубіжної літератури (протокол № 2 від 20. 09. 05.)
Укладачі: Дороз В.Ф. (кандидат педагогічних наук),
Ларіна Т.Е. (старший викладач).
Рецензенти:
| Соболь В. О | –доктор філологічних наук, професор кафедри української та зарубіжної літератури Бердянського державного педагогічного університету, кафедри україністики Варшавського університету. |
| Харлан О.Д. | – кандидат філологічних наук, доцент кафедри української та зарубіжної літератури Бердянського державного педагогічного університету. |
| Попова О.І. | – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри української мови Бердянського державного педагогічного університету. |
Сучасний урок (українська мова та література): Навчально-методичний посібник для студентів філологічних факультетів (Укладачі: В.Ф.Дороз, Т.Е. Ларіна). – Бердянськ, 2005. – 82 с.
|
|
|
Навчально-методичний посібник подає теоретико-методичні засади сучасного уроку; методичні поради до підготовки, проведення й аналізу уроків української мови та літератури.
Для вчителів-словесників, студентів-філологів.
ЗМІСТ
Передмова.......................................................................................... 4
Урок як основна форма організації навчання і виховання у школі 6
Сучасні підходи до класифікації і структури уроків української мови та літератури 11
Технологія уроку в педагогічній науці та практиці. Особливості технології уроків української мови та літератури......................................................................................... 31
Методичні поради до підготовки і проведення уроків української мови та літератури 46
Аналіз уроку в теорії і практиці навчання.................................... 54
Словник методичних термінів....................................................... 68
Список рекомендованої літератури.............................................. 80
ПЕРЕДМОВА
Урок – основна ділянка навчально-виховного
процесу, на якій учитель щоденно здійснює
освіту, виховання і всебічний розвиток учнів.
Василь Сухомлинський
У законі «Про освіту» поставлено завдання - підвищити ефективність уроку як основної форми навчання та виховання, досягти більш ґрунтовного засвоєння основ наук.
|
|
|
Урок дає можливості судити про різні аспекти шкільного життя – про розвиток учнів, рівень їхніх знань і вихованості, про майстерність вчителя, стан методичної та самоосвітньої роботи в школі. Повноцінні уроки збуджують зацікавленість школярів вивченням мови та літератури і стимулюють розвиток їх мовлення, читацьких умінь та діяльнісних рис високоморальної та естетично розвиненої особистості.
Головне в уроці – його зміст, який визначається державною програмою, де встановлено обсяг і характер навчального матеріалу, послідовність його вивчення, види робіт з розвитку зв’язного мовлення. Урок являє собою цілісну систему, у якій все взаємопов’язано: мотиви, цілі, добір змісту навчання, добір завдань, виконувана учнями сукупність навчальних дій, використовувані вчителем методи і способи організації навчальної діяльності учнів, структурна побудова уроку, результати учіння.
У світлі нових завдань визначився новий етап у розв’язанні проблеми структурування уроку в сучасних дидактиках і методиках. Даремно сподіватися знайти класифікацію, яка могла б охопити всі його сторони. Сьогодні немає загальновизнаної єдиної класифікації уроків, хоча дидактами й методистами зроблено безліч спроб її створити. Строкатість класифікацій уроків пояснюється різними підходами до основної форми навчання і критеріями визначення змісту. Найважливішим є осмислення необхідності нових підходів до проведення уроків української мови та літератури, до їх технологічного і методичного забезпечення.
|
|
|
Цікавою проблемою, на нашу думку, є технологія уроку, що передбачає системний підхід до навчального процесу. Цей підхід охоплює всі основні аспекти розробки системи уроків – від постановки мети і конструювання навчального процесу до перевірки його ефективності.
Автори методичного посібника не мають наміру затиснути майбутніх і теперішніх вчителів-словесників у певні методичні рамки чи посилити контроль над педагогами. Сказане не вичерпує всіх можливостей організації і проведення уроків української мови та літератури. Сучасний учитель-словесник має широкі можливості для удосконалення основної організаційної форми навчально-виховного процесу. Єдине бажання, щоб цей методичний посібник став у нагоді для успішної реалізації основних завдань мовної та літературної освіти в школі, адже вчитель «…повинен бути книголюбом, по можливості, поповнювати свою домашню бібліотеку фаховою літературою, науково-методичними журналами, словниками. Той, хто нігілістично ставиться до методики, зневажає її та у власній практиці схильний покладатися в основному на «свою» методику, не росте як педагог, нерідко вдається до методичного прожектерства, застосовуючи надумані, не апробовані в школах форми і методи проведення занять, тому стикається із значними труднощами в раціональній організації навчання. І, навпаки, належна мовна і методична підготовка, а також успадковані або набуті педагогічні здібності вчителя є запорукою його плідної праці з учнями» (О.Біляєв).
|
|
|
УРОК ЯК ОСНОВНА ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇ
НАВЧАННЯ І ВИХОВАННЯ У ШКОЛІ
Основним підходом до впровадження системи навчання і виховання у сучасній школі залишається класно-урочна система, за якої провідною формою організації навчально-виховної роботи є урок. У дидактиці під урокомрозуміють основну одиницю освітнього процесу, чітко обмежену часовими рамками, планом роботи та складом учнів (класом). Стосовно процесу навчання урок виконує інтегруючу роль, оскільки відображає та поєднує такі його компоненти: мету, зміст, методи, засоби навчання, взаємодію вчителя та учнів.
Методисти сучасним урокомвважають таку форму навчання, яка своїми цілями (освітньою, розвивальною, виховальною), змістом, структурою та методами проведення відповідає найновішим вимогам теорії й практики навчання у школі і є високоефективною.
Сьогодні згiдно з вимогами Державних стандартів базової і повної середньої освіти учнiв необхiдно змiнювати традицiйнi рамки уроку, посилювати його місткість, пiдвищувати piвень iндивiдуалiзaцiї навчання i самостiйної роботи учнiв, розвивати їх творчу активнiсть. Основними завданнями сучасного уроку є:
ü відповідність навчального матеріалу з української мови та літератури вимогам науковості, оптимальності, єдності навчання і виховання, зв’язку з життям;
ü реалізація комплексної мети уроку: навчальної, виховальної та розвивальної;
ü урахування вікових особливостей учнів та їх пізнавальних можливостей, інтересів і запитів;
ü реалізація інноваційних технологій сучасного уроку;
ü інтегральність уроку (використання міжпредметних зв’язків);
ü цілеспрямованість і копітка робота над пізнавальними завданнями і запитаннями, що виникають у результаті створення проблемних ситуацій;
ü практична спрямованість уроку - всебічний мовленнєвий розвиток учнів.
У працях сучасних методистiв сформульованi основні вимоги до уроків мови та лiтератури, якi орiєнтують учителяна те, щоб кожен його урок сприяв розвитку пiзнавальних iнтересів учнiв, формуванню навичок самостiйного здобуття знань, прищеплюванню любові до праці.
Вимоги до сучасного уроку:
ü відповідна теоретичне підґрунтя має визначати науковий рівень змісту уроку;
ü за умови належного наукового рівня забезпечувати оптимальність змісту уроку;
ü урок має бути містким, але не перевантаженим, бо порушення цієї умови призводить до механічного запам’ятовування матеріалу, послаблення інтересу, затримки загального розвитку;
ü слід урiзноманiтнювати органiзацiйнi форми уроків мови та лiтератури, вдосконалювати їхню структуру, рацiонально використовувати час;
ü урізноманітнювати види робіт, методи та прийоми навчання і викладання, організаційні форми уроку, широко поєднувати індивідуальні, групові та фронтальні форми роботи;
ü добирати суб’єктивно значущу для учнів інформацію, тексти художніх творів і різноманітні мовленнєві зразки для наслідування;
ü забезпечувати інтенсивну мовленнєву практику учнів, цілеспрямовану і систематичну роботу над розвитком зв’язного мовлення;
ü постiйно активiзувати учнів (максимальне включення до різних видів діяльності) і розвивати їхню самостiйність та ініціативність;
ü ураховувати навчально-виховні можливості уроку, передбачати, щоб зміст сприяв вихованню (національному, розумовому, моральному, естетичному) особистості учня;
ü виховувати в учнiв стiйкий iнтеpec до мови та лiтератури;
ü постiйно збуджувати позитивне емоцiйне ставлення до навчання, стимулювати iнтелект та естетичнi потреби школяра;
ü дбати про високу педагогiчну культуру вчителя-словесника, його постiйне духовне збагачення, ідейно-моральне зростання.
Специфічні вимоги до уроків української мови:
v дбаючи про науковість змісту уроку, слід користуватися лише достовірними відомостями, в яких відсутня розбіжність у поглядах вчених-мовознавців;
v у забезпеченні наукового рівня змісту уроку та піднесенні інтересу учнів до предмета варто ознайомлювати їх не тільки з теорією української мови, а й з деякими питаннями мовознавства;
v не слід надмірно захоплюватися теорією, варто дбати про економне розкриття теми, щоб мати час на практичне засвоєння матеріалу;
v оптимальне наповнення змісту уроку мови значною мірою досягається через вивчення мовного матеріалу укрупненими, логічно завершеними частинами із використанням узагальнюючих таблиць, схем тощо;
v важливо виділяти з широкого кола відомостей найбільш істотне, головне, узагальнювати і систематизувати вивчене на основі певного теоретичного положення, мовного поняття або правила;
v важливе місце у змісті уроку посідає цілеспрямована, систематична і копітка робота над пізнавальними завданнями і запитаннями;
v попередньо орієнтувати учнів на важливість матеріалу, який вивчається для мовленнєвої практики;
v органічно і раціонально поєднувати на уроці роботу над засвоєнням відомостей з фонетики, лексики, словотвору, граматики, орфографії і пунктуації з розвитком усного і писемного мовлення;
v необхідно, щоб мовний матеріал, практичні завдання і вправи сприяли вихованню особистості учня, розкривали суть мови як суспільного явища, її комунікативні функції, закономірності розвитку.
Специфічні вимоги до уроків української літератури:
v враховувати специфіку літератури як мистецтва слова;
v виховувати естетично розвиненого читача української літератури;
v збагачувати учнів необхідними знаннями з історії та теорії літератури;
v підносити авторитет й престиж української літератури в загальносвітовому контексті;
v зацікавлювати учнів художнім твором як специфічним "інструментом" пізнання світу й себе в ньому;
v враховувати особливості уроку лiтератури, забезпечувати їх iдейну цiлеспрямовaність, виховувати людину нового часу, людину-гуманіста, високодуховну, національно-свідому, освічену, творчу особистість;
v формувати навички аналізу художнього твору з урахуванням індивідуального стилю автора, в контексті відповідної історичної епохи та з позиції сучасного читача;
v орієнтуватися на таке вивчення літератури, у процесі якого учень сам робить висновки в результаті дослідження художнього тексту;
v виховувати старанність, почуття обов’язку;
v забезпечувати глибоке розкриття загальнолюдського змісту літератури.
Уроки літератури мають навчити розуміти, відчувати силу і красу художнього слова, відкривати для себе нову реальність – художню.
Аналіз результатів анкетувань, експериментальних даних і безпосередніх спостережень за педагогічним процесом вказують на
типові недоліки в організації уроків мови та літератури:
ü одноманітність навчального матеріалу, надмірний академізм чи примітивізм в аналізі мовних явищ і літературних текстів;
ü повідомлення інформації, що не має суб’єктивної значущості для учнів;
ü неувага до її новизни, теоретичної й практичної цінності;
ü одноманітність методів навчання на уроках;
ü низький рівень залучення школярів до співпраці у навчальному процесі;
ü відсутність орієнтації на певні форми виявлення творчих сил і можливостей учнів;
ü відсутність динамізму у процесі спілкування з класом, атмосфери мистецтва, щирості;
ü недостатня увага до образно-естетичної сторони слова, твору;
ü переважній кількості уроків не вистачає самостійних пошуків учнів, не враховуються інтереси, запити та особливості сприймання ними художніх творів.
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 239; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!